Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Водне середовище
8.12. Підлягають аналізу порушення гідрологічних і гідрогеологічних параметрів водних об'єктів і територій у зонах впливів планованої діяльності, впливи на поверхневі і підземні води пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин, що надходять у водне середовище при скидах стічних вод і фільтраційних витоках. Результати аналізу повинні відображати розподіл оцінюваних показників по акваторії і території, у контрольних створах, враховувати впливи, що підсумовуються, обґрунтовувати санітарні попуски, допустимі скиди і фільтраційні витоки. 8.13. У матеріалах, що характеризують поверхневі води, стисло наводяться загальні відомості про водні об'єкти, основні дані щодо їх водозбірних басейнів і господарського використання, наявність пунктів спостережень за їх станом. При оцінці впливів планованої діяльності на стан поверхневих вод і основних угрупувань водних організмів розглядають: - морфометричні, гідродинамічні і водно-балансові параметри; - якість вод, включаючи фізичні, хімічні, санітарно-гігієнічні, токсикологічні, пара-зитологічні, радіоекологічні характеристики; - біологічні характеристики, включаючи видовий склад, чисельність, біомасу і біопродуктивність основних гідробіонтів, біоперешкоди їх існування та ін. Окремо викладаються матеріали щодо якості води в місцях водокористування, відпочинку, спорту тощо. 8.14. Оцінка впливів на морське середовище (включаючи лимани, гирла рік) об'єктів морегосподарського комплексу виконується з урахуванням режиму діяльності у прибережній зоні, можливого руйнування берегів, утворення наносів, а також забезпечення інженерного захисту прибережних територій, будівництва інженерних споруд та ін. 8.15. Матеріали, що характеризують підземні води, включають загальні відомості про басейн підземних вод, потужності зони активного водообміну, розвитку горизонтів підземних вод, дані про їх господарське використання, перелік і опис пунктів гідрогеологічних спостережень, результати яких використані у матеріалах ОВНС. Оцінка впливів планованої діяльності на підземні води виконується для ґрунтових вод і водоносних горизонтів, що реально використовуються для питних, господарських, лікувальних та інших цілей. При оцінці впливів розглядають: - морфометричні, гідродинамічні, фільтраційні і водно-балансові параметри; - якість вод, включаючи фізичні, хімічні, санітарно-гігієнічні та інші характеристики згідно з чинним законодавством; - умови природної захищеності. Окремо викладаються матеріали щодо якості води в місцях живлення водоносних горизонтів та водозабору. 8.16. Обґрунтовуються заходи щодо запобігання або зменшення надходження у водне середовище забруднюючих речовин, порушення гідродинамічного режиму, виснаження поверхневих і підземних водних ресурсів, погіршення стану вод і деградації угруповань водних організмів. Розрахункові варіанти повинні охоплювати найменш сприятливі періоди і можливі аварійні ситуації. Ґрунти 8.17. Підлягають аналізу впливи планованої діяльності на ґрунти з урахуванням особливостей землекористування, наявності площ цінних сільськогосподарських угідь, хімічного, біологічного та радіоактивного забруднення, вібрації, виникнення небезпечних інженерно-геологічних процесів і явищ та інших чинників, які негативно впливають на стан ґрунтів. При оцінці впливів планованої діяльності на стан ґрунтів враховують генетичні види ґрунтів, характеристики їхнього гумусового складу, механічні і водно-фізичні властивості, ландшафтно-геохімічні бар'єри (накопичення і міграція речовин), родючість, ступінь розвитку процесів деградації ґрунтів та ін. 8.18. Обґрунтовують заходи щодо запобігання або зменшення негативних впливів на ґрунти і зниження їхньої родючості, з рекультивації земель, які тимчасово вилучають з землекористування, відпрацьованих кар'єрів, інших порушених земель, а також з проведення робіт з поліпшення якості малопродуктивних земель.
Рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти 8.19. Наводиться коротка характеристика домінуючих екосистем, флори і фауни та ін. Вихідні дані для характеристики стану і оцінки змін рослинного і тваринного світу формуються на основі фондових даних і матеріалів натурних досліджень. 8.20. Підлягають аналізу впливи на рослинний і тваринний світ тільки тих забруднюючих речовин, що надходять до навколишнього середовища в результаті планованої діяльності. Оцінюється опосередкований вплив на флору і фауну техногенних змін клімату і мікроклімату, водного режиму, ґрунтового покриву, фізичних і біологічних факторів. 8.21. Оцінюються зміни складу рослинних угруповань і фауни, видової різноманітності, популяцій домінуючих, цінних і охоронюваних видів, їх фізіологічного стану і продуктивності, стійкості до хвороб. Обґрунтовуються заходи щодо запобігання виснаженню і деградації рослинних угруповань і фауни. 8.22. Враховується наявність у зонах впливів планованої діяльності об'єктів природно-заповідного фонду і територій, перспективних для заповідання (зарезервованих з цією метою), наземних, водних і повітряних шляхів міграції тварин. Обґрунтовуються заходи, необхідні для забезпечення дотримання режиму заповідних територій. 8.23. Подається дендроплан озеленення території, що включає відомість про озеленення та баланс знесених і компенсаційних насаджень за чинними містобудівними нормами. Оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє середовище 8.24. Наводиться коротка сучасна і прогнозна характеристики основних соціально-побутових умов проживання місцевого населення в зоні впливів планованої діяльності. 8.25. Характеристика населення включає інформацію про його статево-вікову структуру, зайнятість, міграцію, чисельність, захворюваність і потреби. При цьому визначається: - характер та розміщення прилеглої до об'єкта проектування житлової та громадської забудови; - наявність об'єктів соціально-побутового, спортивно-оздоровчого, курортного та рекреаційного призначення тощо; - інженерне облаштування забудови (водопостачання, каналізація, теплопостачання та інше). 8.26. Оцінюються позитивні і негативні впливи планованої діяльності на соціальні умови життєдіяльності та задоволення потреб місцевого населення, в тому числі його зайнятості. 8.27. обґрунтовуються 8.28. У випадках проектування особливо небезпечних промислових об'єктів, що можуть несприятливо впливати на навколишнє середовище (І та II класу небезпеки за санітарною класифікацією " Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів. ДСП № 173-96), здійснюється оцінка прогнозного впливу проектованого об'єкта на стан здоров'я населення, яке мешкає на прилеглій території. 8.29. Обґрунтовуються заходи щодо запобігання погіршенню умов життєдіяльності місцевого населення та його здоров'я при реалізації проекту будівництва об'єкта, у тому числі розглядаються компенсаційні заходи.
Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє техногенне середовище 8.30. Оцінюються впливи планованої діяльності на промислові, житлово-цивільні об'єкти, пам'ятки архітектури, історії і культури (як об'єкти забудови), наземні і підземні споруди та інші елементи техногенного середовища, що знаходяться в зоні впливів планованої діяльності. Обґрунтовуються заходи щодо забезпечення їх експлуатаційної надійності і збереженості. 8.31. Визначаються об'єкти навколишнього техногенного середовища, що можуть негативно впливати на проектовану діяльність, види цих впливів, способи і засоби їх ліквідації.
Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки 8.32. Підрозділ містить результати узагальнення заходів щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища, розглянутих у попередніх розділах, а також дані щодо поводження з усіма відходами, що утворяться при здійсненні планованої діяльності. 8.33. Наводиться перелік і стисла характеристика проектних рішень, комплекс яких включає: - ресурсозберігаючі заходи - збереження і раціональне використання земельних, водних, енергетичних, паливних ресурсів, повторне їх використання та ін.; - захисні заходи - влаштування захисних споруд (дренажі, екрани, завіси та ін.), включаючи технологічні заходи (використання екологічно чистих і безвідхідних технологій, очищення, екологічно безпечне поводження з відходами та ін.), планувальні заходи (функціональне зонування, організація санітарно-захисних зон, озеленення та ін.), усунення наднормативних впливів; - відновлювальні заходи - технічна і біологічна рекультивація, нормалізація стану окремих компонентів навколишнього середовища тощо; - компенсаційні заходи - компенсація незворотного збитку від планованої діяльності шляхом проведення заходів щодо рівноцінного поліпшення стану природного, соціального і техногенного середовища в іншому місці і/або в інший час, грошове відшкодування збитків; - охоронні заходи - моніторинг території зон впливів планованої діяльності, система оповіщення населення. 8.34. Наводяться, за можливості, результати розрахунків визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних заходів. 8.35. Оцінюються обмеження будівництва об'єктів планованої діяльності за умовами навколишнього природного, соціального, техногенного середовища та обсяг інженерної підготовки території, необхідний для дотримання умов безпеки навколишнього середовища. 8.36. До матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище відходів виробництва планованої діяльності відносяться: - проектні дані про обсяги усіх видів газоподібних, рідких і твердих відходів виробництва і твердих побутових відходів; - відомості про запроектовані технологічні рішення щодо зменшення обсягів відходів, які утворяться; - відомості про заходи щодо утилізації відходів безпосередньо на підприємстві; - дані щодо поводження з відходами, які вивозяться за межі підприємства. 8.37. Виконується комплексна оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє середовище за умови реалізації комплексу заходів щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища, з урахуванням попередніх оцінок, наведених у інших підрозділах. 8.38. Визначається ступінь екологічного ризику планованої діяльності та впливу на умови життєдіяльності людини. 8.39. Оцінка ризику планованої діяльності щодо природного, соціального і техногенного середовищ включає: - аналіз ризику кризових змін стану природних комплексів та умов життєдіяльності людини; - аналіз відомих аварій та їх частоти за галузевою належністю об'єктів планованої діяльності; - аналіз основних причин виникнення аварій; - аналіз умов виникнення та розвитку аварій, у тому числі визначення типових варіантів вірогідних аварій, оцінка кількості небезпечних речовин, які знаходяться в зоні аварії; - розрахунок вірогідних зон дії загрозливих факторів на здоров'я людини, тваринний та рослинний світ, оцінка ймовірної кількості потерпілих, оцінка можливих збитків; - опис технічних рішень із запобігання розвитку аварій та локалізації викидів небезпечних речовин, забезпечення пожежної та вибухобезпеки; - опис систем контролю й автоматичного регулювання, блокування, сигналізації й інших засобів запобігання аваріям. 8.40. Обґрунтовується оптимальність прийнятого комплексу проектних рішень виходячи із вимог екологічного та санітарного законодавства і забезпечення експлуатаційної надійності об'єктів навколишнього техногенного середовища. 8.41. Наводиться перелік і характеристика залишкових впливів і обґрунтовується їх допустимість при будівництві і експлуатації об'єктів проектованої діяльності. 8.42. Якщо неможливо досягнути гігієнічних та екологічних нормативів якості навколишнього середовища на територіях з підвищеним рівнем його забруднення, то проектування об'єктів будівництва, що є джерелами додаткового забруднення, не дозволяється. 9. Оцінка впливів на навколишнє середовище при будівництві 9.1 Виконується в складі матеріалів розділу проекту організації будівництва (ПОБ) і включає заходи щодо: - захисту повітряного середовища та боротьби з шумом і іншими негативними фізичними впливами; - охорони поверхневих і підземних вод; - охорони ґрунту; - охорони рослинного і тваринного світу, заповідних об'єктів; - охорони умов життєдіяльності людини; - охорони пам'яток історії і культури; - охорони оточуючих об'єктів техногенного середовища. 9.2. Виконується комплексний аналіз стану будівельного майданчика (траси) і встановлюються вимоги до: - розміщення під'їзних доріг та стоянок автотранспорту; - підйомно-транспортних механізмів, будівельного обладнання, електроприладів, інструментів тощо; - інженерного облаштування побутових приміщень та складських об'єктів; - вивозу або утилізації будівельних відходів та рекультивації земель після завершення будівельної діяльності; - вибору оптимальних технологічних рішень, що знижують негативний вплив будівництва на навколишнє середовище до нормативного рівня. 9.3. В матеріалах розділу ПОБ відображають оцінку впливу об'єкта будівництва на природні об'єкти, на середовище життєдіяльності людини й оточуючі будівлі та споруди, а також намічені санітарні заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності населення, що проживає в зоні будівництва. 10. Заява про екологічні наслідки діяльності 10.1 Заява про екологічні наслідки діяльності є юридичним документом щодо суті цих наслідків і гарантій виконання природоохоронних заходів із забезпечення безпеки навколишнього середовища на весь період здійснення планованої діяльності, складається замовником і генпроектувальником або за їх дорученням виконавцем ОВНС і являє собою резюме матеріалів ОВНС, де повинні бути відображені: - дані про плановану діяльність, мету і шляхи її здійснення; - суттєві фактори, що впливають чи можуть впливати на стан навколишнього природного середовища з урахуванням можливості виникнення надзвичайних екологічних ситуацій; - кількісні та якісні показники оцінки рівнів екологічного ризику та безпеки для життєдіяльності населення планованої діяльності, а також заходи, що гарантують здійснення діяльності відповідно до екологічних стандартів і нормативів; - перелік залишкових впливів; - вжиті заходи щодо інформування громадськості про плановану діяльність, мету і шляхи її здійснення; - зобов'язання замовника щодо здійснення проектних рішень відповідно до норм і правил охорони навколишнього середовища і вимог екологічної безпеки на всіх етапах будівництва та експлуатації об'єкта планованої діяльності. 10.2. Заява про екологічні наслідки діяльності складається в стислій формі, містить тільки підсумкові результати ОВНС і необхідні коментарі. 10.3. Заява про екологічні наслідки діяльності підписується замовником і генеральним проектувальником, копії, у тому числі на магнітних носіях, подаються для подальшого контролю в місцеві органи влади. 11. Вимоги до ОВНС у схемі інвестиційного процесу будівництва 11.1. Основний обсяг робіт з ОВНС, як правило, виконується на стадії техніко-еко-номічного обґрунтування інвестицій (ТЕО інвестицій) або ескізного проекту (ЕП) і уточнюється у випадку зміни прийнятих рішень у проекті (робочому проекті), зокрема, при зміні технологічного процесу, потужності підприємства (об'єкта), а також виділенні нових пускових комплексів та ін. Відсутність змін у проекті (робочому проекті) у порівнянні з ТЕО інвестицій або ЕП засвідчується підписом замовника і головного інженера проекту. 11.2. На стадії проект (робочий проект) підготовка матеріалів ОВНС у повному обсязі виконується тільки у тих випадках, коли ці матеріали не готувалися на попередніх стадіях. 11.3. Після вводу об'єкта проектування в експлуатацію та досягнення проектної потужності виконується, за необхідності, оцінка ефективності прийнятого комплексу охоронних і захисних заходів та коригування матеріалів ОВНС. В подальшому після-проектний аналіз виконується з ініціативи адміністрації об'єкта експлуатації або органів державного нагляду. Додатки: Додаток № 1 Фізико-географічні особливості м. Дніпропетровська. м. Дніпропетровськ розташований в зоні помірних широт з достатньо активною атмосферною циркуляцією. Клімат помірно-континентальний з посушливим літом та малосніжною зимою. Однією з особливістю кліматичних характеристик є значні коливання погодних умов із року в рік. Середньомісячна температура коливається від –9 º C в січні місяці до 26, 5 º C в липні. Переважними напрямами вітру — північні та північно-східні. Для району характерні інверсії. Більш високий рівень забруднення атмосфери спостерігається в зимові місяці, коли інверсії мають найбільшу потужність та інтенсивність. Сумарна тривалість туманів за рік 494 годин, число днів з туманами 70 за рік. Розподіл опадів за рік украй нерівномірний. Річна величина опадів складає 272-657 мм. Основна кількість опадів (68-72%) випадає на теплий період року, з квітня по жовтень місяць. Згідно п. 10.9 ДБН 360-92, по класифікації санітарних вимог щодо охорони атмосферного повітря населених пунктів, територія, на якій передбачається розміщення проектованих об'єктів відноситься до другої зони по метеорологічним умовам, яка характеризується помірним потенційним забрудненням, повторюваністю приземних інверсій до 40%. при швидкості вітру 10-20 м/сек., із туманами до 10%.
Додаток № 2. Повторюваність напрямків вітру й штилів за рік по м. Дніпропетровську, % (роза вітрів)
Середня кількість опадів за рік, мм.
Число днів з туманами, за рік:
Середня відносна вологість повітря, %:
Додаток № 3 Метеорологічні характеристики і коефіцієнти які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населеного пункту, станом на 11.04.2012 р.
Додаток № 4 Кліматична характеристика по м. Синельнікове Дніпропетровської області.
Повторюваність напрямків вітру й штилей за рік, % (роза ветрів)
Середня максимальна температура зовнішнього повітря найбільш жаркого місяця року, 27, 1 оС. Середня температура зовнішнього повітря найбільш холодного місяця (для котельних, які працюють за опалювальним графіком), Т, -5, 9 о С. Швидкість вітру (за середніми багаторічними даними), повторення перевищення якої складає 5%, U*, 12-13 м/с. Додаток № 5 Кліматична характеристика м. Нікополь Дніпропетровської області. Повторюваність напрямків вітру й штилів за рік, % (роза вітрів)
Середня максимальна температура зовнішнього повітря найбільш жаркого місяця року, 27, 9 оС. Середня температура зовнішнього повітря найбільш холодного місяця (для котельних, які працюють за опалювальним графіком), Т, -4, 1 о С. Швидкість вітру (за середніми багаторічними даними), повторення перевищення якої складає 5%, U*, 10-11 м/с. Додаток № 6 Кліматична характеристика м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області. Повторюваність напрямків вітру й штилів за рік, % (роза вітрів)
Середня максимальна температура зовнішнього повітря найбільш жаркого місяця року, 27, 7 оС. Середня температура зовнішнього повітря найбільш холодного місяця (для котельних, які працюють за опалювальним графіком), Т, - 5, 5 о С. Швидкість вітру (за середніми багаторічними даними), повторення перевищення якої складає 5%, U*, 9-10 м/с. Додаток № 7 Фонові концентрації основних забруднюючих речовин по місту Дніпропетровську (Пункт спостереження № 25 по пр. Героїв, 21).
Додаток № 8 Фонові концентрації основних забруднюючих речовин по місту Дніпропетровську (по вул. Гаванській, 1). Зазначені значення фонових концентрацій діють до 21.08.2013 року.
Примітка *Пил – речовини у вигляді твердих частинок недиференційованими за складом Додаток № 9 Фонові концентрації основних забруднюючих речовин (середні по по місту Дніпропетровську, станом на 2011 рік) Зазначені значення фонових концентрацій діють до 21.08.2013 року.
Додаток № 10 Концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в містах Дніпропетровської області у 2010 році у долях ГДК.
Додаток № 11 Фонові концентрації основних забруднюючих речовин (середні по по місту Дніпродзержинську) станом на 13.10.2004 р.
Додаток № 12 Відомості щодо стану забруднення атмосферного повітря по даним Державної гідрометеорологічної служби (станом на 2009 рік)
Примітка* – ГДК максимально разова діоксиду азоту, згідно Постанови Міністерства охорони здоров'я від 0.4 червня 2010 року № 18. ** – ГДК середньосуточна.
Додаток № 13 Опис основних забруднюючих речовин, які присутні в атмосфері м. Дніпропетровська
Додаток № 14 Перелік груп сумацій (речовин, які присутні в атмосферному повітрі міста Дніпропетровська).
Додаток № 15 Параметри найбільш поширеного палива:
Примітка * – К об'єм продуктів згоряння палива м 3 на м 3 газу або кг палива. ** – згідно ГСТУ 320.00149943.010-98
Додаток № 16 Показники якості вугілля об'єднання " Павлоградвугілля"
Додаток № 17 Склад і характеристика різних видів органічного палива
Додаток № 18 Деякі параметри природного газу
Додаток № 19 Нормативи ГДК деяких забруднюючих речовин із стаціонарних джерел (згідно Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 309 від 27.06.2006 р.).
Примітка: При спільній присутності речовин І і ІІ класів небезпеки сумарна концентрація цих речовин не повинна перевищувати 1 мг/м3 , а при спільній присутності речовин І і ІІІ, або ІІ і ІІІ класів сумарна концентрація цих речовин не повинна перевищувати 5 мг/м3 Додаток № 20
|