Автотранспорт

1. Робота двигунів внутрішнього згоряння автотранспортних засобів при в'їздах, виїздах і внутрішніх роз'їздах повинна бути регламентована, робота автотранспорту вхолосту заборонена.

2. Усі працюючі на дільницях автотранспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння повинні регулярно проходити перевірку на рівень і токсичність вихлопних газів.

3. При експлуатації автотранспортних засобів не повинні допускатися протікання паливно-мастильних матеріалів.

4. Злив палива з автоцистерни в резервуари повинен бути передбаченим закритим герметичним способом через зливні муфти.

5. Арматура та з'єднання на шлангах ПРК повинні забезпечувати повну герметичність та виключити можливість попадання викидів вуглеводних нафти в атмосферне повітря.

6. Оператор повинен забезпечити контроль за точним дотриманням технологічних регламентів.

7. Резервуари повинні забезпечувати герметичність для запобігання викидам вуглеводних нафти моторного палива (крім відбирання проб та ремонтних робіт.

8. Резервуари повинні бути обладнані устаткуванням у відповідності із проектом і знаходитись у справному стані. Резервуари підлягають гідравлічним випробуванням із складанням відповідного акту. Експлуатація несправних резервуарів забороняється.

9. Дихальні клапани резервуарів повинні періодично оглядатися у відповідності із інструкцією завода-виробника. В зимовий період необхідно регулярно очищати їх від інею та води.

10. Дихальні клапани повинні періодично перевірятись на спрацьовування та герметичність у відповідності з вимогами правил технічної експлуатації.

11. Забороняється експлуатація паливно-роздавальних колонок при наявності підтікання палива через негерметичність агрегатів, вузлів та з'єднань.

Додаток № 33

Нормування викидів забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Згідно ОНД 86 максимальна концентрація забруднюючої речовини в приземному шарі атмосферного повітря (на відстані 2 м. від землі), яка виникає в результаті діяльності промислових підприємств не повинна перевищувати ГДК_а.п., тобто С_мах ≤ ГДК. В тих випадках, коли в районі розташування підприємства, є викиди інших підприємств, або автотранспорту виникає деяка сумарна концентрація забруднюючих речовин — фонова концентрація (С_ф – мг/м³). Таким чином максимальна концентрація забруднюючої речовини в приземному шарі атмосферного повітря, яка виникає в результаті діяльності промислових підприємств не повинна перевищувати ГДК_а.п., + С_ф, тобто С_мах ≤ ГДК + С_ф.

Розрахунки С_мах для джерел, які здійснюють викиди нагрітої газоповітряної суміші, наприклад котлоагрегати, проводять по формулі:

(мг/м³),

де А — безрозмірний коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери та визначає умови горизонтального розсіювання атмосферних домішок, с^2/3 ∙ °С;

М — потужність викиду, г/сек, визначається інструментальними методами.

F — безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосфері, та обчислюється в відповідності до вимог ОНД 86.

m, n — безрозмірні коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з отвору джерела викиду;

η — безрозмірний коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості на розсіювання домішок;

Н — висота джерела викиду над рівнем землі, м.;

V₁ — об'єм газоповітряної суміші, м³/сек;

Δ T — різниця між температурою газоповітряної суміші Tг, що викидається, та температурою навколишнього середовища Тн, º C;

Значення Δ T (º C) слід визначати, приймаючи Тн, як середню температуру о 13 годині найбільш спекотного місяця. Для котелень допускається приймати значення Тн рівним середній температурі у найхолодніший період.

Величини концентрацій забруднюючих речовин в приземному шарі атмосферного повітря, які утворюються в результаті діяльності промислових підприємств, розраховуються за допомогою ЕОМ по програмах затверджених Мінекології України.

Додаток № 34

Деякі питання захисту атмосферного повітря викидами нафтопродуктів.

На Україні загальні втрати бензину при його зберіганні в резервуарах, заповненні та зливу зі сховищ, зливу в залізничні цистерни та бензовози, заправки автомобілів на АЗС досягає 35 тисяч тон на 1 мільйон тон продукції.

Тільки при збереженні бензину в резервуарах й надання споживачам, включаючи операції перевантаження на АЗС по Україні втрачається до 100 тисяч т бензину на рік.

Викиди парів нафтопродуктів в атмосферу приводить не тільки до значних економічних збитків, але й розведена парогазова суміш, яка викидається через дихально-запобіжну арматуру, може мати вибухонебезпечну концентрацію і поза резервуарів може створити пожежа небезпечну обстановку, а також викиди вуглеводних здійснюють значне забруднення навколишнього природного середовища.

Відомі системи скорочення цих втрат, які включають " дахи, що плавають" в резервуарах, понтони є складними в виготовлені та недовговічні.

Для вирішення питання майже повного зменшення втрат палива та охорони навколишнього середовища, в 2001-2002 роках в Україні розроблена новітня технологія на встановлення газозрівняльної системи з використанням м'якого резервуара-газгольдера (МР-Г-3-250), який забезпечує повну ліквідацію викидів парів бензину при великих та малих " подихах" резервуарного парку.

Втрати парів нафтопродуктів і потрапляння їх в атмосферу відбуваються в результаті теплового нагріву резервуарів і росту тиску в них, або охолодження резервуарів і створення в них вакууму " малому диханні", а також при наливі або сливі " велике дихання", при якому парогазова суміш витісняється із резервуарів.

Для запобігання означених втрат застосовується газозрівняльна система, яка представляє собою м'який газозбирач, який зв'язаний трубопроводами з газовими порожнинами усіх резервуарів з пальним і парогазова суміш при наливі пального в резервуари перетікає в м'який резервуар, а при їх спорожнюванні повертається зворотно.

Теж саме відбувається в разі " малого дихання" парогазової суміші.

4. Список літератури

1. ДБН А 2.2-1-2003. Состав и содержание материалов оценки воздействия на окружающую среду (ОВОС) при проектировании и строительстве предприятий, зданий и сооружений. Основные положения проектирования. Киев, 2004г.

2. ДБН А 2.2-3-2004. Состав, порядок разработки, согласования и утверджения проектной документации для строительства. Киев, 2004г.

3. ГОСТ 17.2.3.02-78. Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями.

4. Закон України " Про охорону атмосферного повітря" із змінами.

5. СНиП ІІ 12-77. Защита от шума.

6. Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки. М.6 1984г.

7. ДБН 360-92. Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений. Киев, 1997г.

8. ДСП 173. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Київ, 1996р.

9. СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика.

3. Інструкція про зміст та порядок складання звіту проведення інвентарізації викидів забруднюючих речовин на підприємстві. Київ, 1995 р. КНД 211.2.3.014-95.

4. Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення. Міністерство палива та енергетики України. Київ, 2002. ГКД 34.02.305-2002.

5. Сборник отраслевых методик по расчету выбросов вредных веществ в атмосферу при проведении инвентаризации, составлении отчетности по форме 2-ТП /воздух/ и разработка нормативов предельно допустимых выбросов для промышленных предприятий и организаций Днепропетровской области. Днепропетровск, 1985 г.

6. Сборник методик по расчету выбросов в атмосферу загрязняющих веществ различными производствами. Л. Гидрометеоиздат, 1986.

7. Сборник методик по определению концентраций загрязняющих веществ в промышленных выбросах. Л. Гидрометеоиздат, 1987.

8. Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (Том 1 та Том 2), Укр. НЦТЕ, Донецьк, 2004.

9. Сборник методик по расчету содержания загрязняющих веществ в выбросах от неорганизованных источников загрязнения атмосферы. НТЭК, Донецк, 1994.

10. Наказ Міністерства екології та прородних ресурсів України № 177 від 10.05.2002 Про затвердження Iнструкцiї про порядок та критерiї взяття на державний облiк об'єктiв, якi справляють або можуть справити шкiдливий вплив на здоров'я людей i стан атмосферного повiтря, видiв та обсягiв забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повiтря.

11. Наказ Міністерства екології та прородних ресурсів України № 108 від 09.03.2006 Інструкція про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців.

12. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 309 від 27 червня 2006 року " Про затвердження нормативів ГДВ забруднюючих речовин із стаціонарних джерел".

13. Постанова Кабміну України від 29 листопада 2001 року № 1598.

14. Постанова Кабміну України від 13 березня 2002 р. № 302.

15. Постанова Міністерства охорони України від 04 червня 2010 року № 18. " Про затвердження гігієничного нормативу хімічної речовини в атмосферному повітрі населених місць".

16. ДСН 3.3.6.039-99 Государственные санитарные нормы производственной общей и локальной вибрации.

17. ДСН 3.3.6.037-99 Санитарные нормы производственного шума, ультразвука и инфразвука.

18. ССТБ; ГОСТ 12.00.01-82 Система стандартов безопасности труда.

19. ОНД-86 Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. Госкомгидромет. Л. Гидрометеоиздат, 1987г.