Постріли, яки використовуються для гранатомета.

Для стрільби з гранатомета застосовується 30-мм постріл ВОГ-17 з уламковою гранатою ОГ-17.

Мал. 33. Постріл ВОГ-17 (ВОГ-17М):

1 – корпус; 2 – ведучий пасок; 3 – пружина (уламкова сорочка); 4 – розривний заряд; 5 – гільза; 6 – капсуль-запальник; 7 – нітрогліцеринів порох;
8 – висаджувач ВМГ (ВМГ-М); 9 – уламкова граната; 10 – пороховий заряд

Постріл ВОГ-17 (мал. 33) складається з уламкової гранати ОГ-17, порохового заряду та головного висаджувача миттєвої дії ВМГ-М (ВМГ).

Постріли в остаточно спорядженому вигляді знаходяться у паперових гільзах, які укладають в герметичні металеві коробки по 48 штук. По дві таких коробки з пострілами укладають в дерев’яні ящики. У кожен ящик вкладається ніж для розкриття металевих коробок та інструкція з користування ножем.

На стінки і кришку ящика, на кришку металевої коробки та гранату наноситься чорною фарбою маркування.

Гранати в бойовому спорядженні пофарбовані в чорний колір.

Крім бойових пострілів, існують і боєприпаси допоміжного призначення: учбові та практичні.

Для навчання діям зі зброєю використовуються учбові, розрізні та легко розбірні постріли, які мають інертне спорядження. В учбових пострілах граната з гільзою додатково скріплені осьовим гвинтом для попередження демонтажу патрона в результаті багаторазових маніпуляцій у службовому використанні. У вічко гранати вгвинчена балістична втулка, що повторює форму і розміри висаджувача. Розрізні та легко розбірні постріли за своєю будовою не відрізняються від бойових, але мають інертне спорядження висаджувача та розривного заряду.

Для проведення навчальних стрільб використовуються практичні постріли, що мають позначення ВУС-17. Від бойових вони відрізняються тільки тим, що замість заряду вибухової речовини гранати споряджені піротехнічним складом жовто-червоного диму, що позначає місце падіння гранати. Граната не має уламкової сорочки, а стінки корпуса гранати потовщені.