Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методичні рекомендації. Вінницький національний медичний університет ім⇐ ПредыдущаяСтр 50 из 50
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ Я УКРАЇНИ Вінницький Національний медичний університет ім.. М.І. Пирогова
«ЗАТВЕРДЖЕНО» на методичній нараді кафедри ортопедичної стоматології Завідувач кафедри ____________ доц.. Мунтян Л.М. «____» ________________2010 р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
Методичні рекомендації складено відповідно освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів, що затверджені Наказом МОН України від 28.07.2003 р. № 239 та експериментально-учбового плану, що розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) та затвердженої Наказом МОЗ України від 07.12.2009 р. № 929.
Вінниця-2011
1.Актуальність теми:
Значна потреба населення України (70%) у відновленні уражених зубних рядів незнімними ортопедичними конструкціями підтверджена даними науково-медичної літератури. Штучна коронка являє собою протез, який застосовується при руйнуванні коронки зуба, коли відновити її форму пломбуванням або вкладкою не вдається. 2. Конкретні цілі: v Пояснювати класифікацію штучних коронок. v Пояснювати вимоги до штучних коронок. v Пояснювати види штучних коронок. v Оволодіти методикою препарування зубів під штучні коронки. v Оволодіти методикою припасовки штучної коронки в порожнині рота. v Оцінювати якість виготовлення штучної коронки.
3. Базовий рівень підготовки:
4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
4.2. Теоретичні питання до заняття:
v Класифікація штучних коронок v Покази і протипокази до застосування штучних коронок. Вимоги до штучних коронок. v Основні принципи препарування зубів під штучні коронки.
4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті: 1. Препарування зубів під штучні коронки на фантомі 2. Зняття відбитків, відлиття моделей 3. Моделювання майбутньої коронки воском на моделі
5. Зміст теми.
Штучна коронка – це незнімний протез, який покриває клінічну коронку зуба і відновлює його анатомічну і функціональну цінність.
Класифікація штучних коронок.
- Відновлюючі – для відновлення анатомічної форми; - Опорні – як опора під мостовину конструкцію; - Фіксуючі – для фіксації постійних і тимчасових ортопедичних і ортопедичних конструкцій. 2. За конструкцією: - Повні - покривають всю поверхню клінічної коронки (коронки зі штифтами, телескопічні); - Часткові – покривають лише частину клінічної коронки (напівкоронки, трьох четвертні, екваторні). 3. За методом виготовлення: - Штамповані; - Литі (безшовні); - Паяні; -Виготовлені методами полімеризації (пластмасові), випалювання (фарфорові, ситалові), гальванопластики, плазмового напилення. 4. За матеріалом виготовлення: - металеві (золоті, стальні, срібно-паладієві) - неметалеві (пластмасові, фарфорові) - комбіновані (металопластмасові, метало фарфорові, металофотополімерні) 5. За терміном дії: - тимчасові (для захисту зубів в результаті препарування, утримання лікувальної прокладки) - постійні – для опори мостоподібних конструкцій
Покази до застосування коронок:
Протипокази до застосування штучних коронок:
Вимоги до штучних коронок: o коронка має відновлювати анатомічну форму зуба; o коронка має щільно обхвачувати коронку зуба, в тому числі, шийку; o коронка має відповідати оклюзій ним параметрам; o коронка має відповідати всім технічним параметрам; o коронка має відповідати естетичним параметрам; o коронка має плавно переходити з коронки зуба на кореневу частину.
Протезування фарфоровими і пластмасовими коронками. Фарфорові і пластмасові коронки застосовуються для відновлення кольору і анатомічної форми передніх зубів і пре молярів. Крихкість та інші фізичні властивості фарфору і пластмаси зумовлюють необхідність зашліфовування значного шару твердих тканин зуба. Через це дані коронки можуть застосовуватись для протезування лише у людей, що досягли 35-ти річного віку. Препарування здійснюється після проведення анестезії та одно- або двокордової ретракції ясен з допомогою турбінної бормашини. Препарування починають з сепарації контактних поверхонь з допомогою диску або тонкої алмазної головки. Після цієї маніпуляції в пришийковій ділянці контактних поверхонь повинен утворитися уступ. Після цього зішліфовують ріжучий край або жувальну поверхню на 1, 5 – 2, 0 мм. Потім знімають шар емалі і дентину зі щічної або язикової поверхні на 0, 5 – 1, 0 мм так, щоб на рівні ясенного краю утворився уступ. Наявність уступу в пришийковій ділянці – це характерна особливість препарування зубів під фарфорові, пластмасові та комбіновані (метало-пластмасові, метало-керамічні) коронки. Його з’єднують з уступом на контактних поверхнях. Таким чином, створюється опорна площадка по окружності шийки зуба. Препарування проводиться зі збереженням загальної форми зуба. Місце розташування уступа залежить від будови і стану крайового пародонту пацієнта. З вестибулярного боку з метою естетики бажано уступ занурювати під ясна. Ширина уступа може складати 0, 6 – 1, 5 мм. Для виготовлення фарфорової або пластмасової коронки знімають подвійний робочий відбиток і допоміжний з протилежної щелепи. Технологія фарфорової коронки наступна: o Виготовлення розбірної моделі; o Виготовлення платинового ковпачка o Нанесення на ковпачок фарфорової та дентинної маси; o Припасовка коронок на моделі після обпікання та перевірка їх в клініці; o Видалення платинової фольги з коронок. Нанесення барвників, глазурування; o Перевірка коронки в клініці та фіксація. Технологія пластмасової коронки: o Отримання моделі; o Моделювання воскової репродукції коронки; o Заміна воску на пластмасу; o Обробка, поліровка коронки; o Фіксація.
Протезування металокерамічними коронками. Металокерамічні коронки являють собою протез, що складається з литого металевого каркаса і керамічного обличкування. Металокерамічні коронки застосовуються за тими ж показами, що і фарфорові, крім того, вони використовуються, як опора мостовидних протезів і при глибокому різцевому перекритті. Фарфорова маса, відповідаючи всім загально медичним вимогам, повинна добре з’єднуватись з металом, мати задовільні естетичні якості, бути міцною. Зв'язок металу і кераміки реалізується за рахунок сил Ван дер Ваальса (сили взаємодії молекулярних електричних диполів), механічного щеплення, обумовленого геометрією поверхонь, сил стиснення, що виникають при спікання фарфору з металом, хімічного зв’язку оксидів кераміки та металу. Препарування передніх зубів під металокерамічні коронки не відрізняється від описаної вище методики препарування під фарфорові коронки. При протезуванні премолярів і молярів металокерамічними коронками препарування язичної і піднебінної поверхонь здійснюється тільки для розміщення металевого ковпачка. Технологія виготовлення металокерамічних коронок:
Протезування суцільнолитими коронками. Суцільнолиті коронки виготовляються з неблагородного металу або сплаву золота методом точного лиття. Їх можна використовувати на молярах. Вони мають хороші параметри міцності, але їх естетика залишає бажати кращого. Препарування під суцільнолиті коронки не відрізняється від такого для фарфорових коронок. Технологія виготовлення суцільнолитої коронки:
Протезування металевими штампованими коронками. Дані коронки застосовують для відновлення анатомічної форми бокових зубів. Цей вид коронок внаслідок технології виготовлення має ряд недоліків в порівнянні з суцільнолитими коронками. Найсуттєвіший –неякісне крайове прилягання в пришийковій ділянці. Крім того, вони збільшують діаметр шийки зуба, порушуючи співвідношення елементів крайового пародонту. Металеві штамповані корнки мають тонкі стінки і не можуть застосовуватись при значному руйнуванні коронки зуба. Препарування під штамповану коронку починають з сепарації контактних поверхонь коронки металевим диском. При цьому досягають паралельності стінок. З жувальної поверхні знімають шар тканин, що дорівнюють товщині коронки (0, 25 – 0, 3мм.). При препаруванні жувальної поверхні, зберігають анатомічну форму зуба. Закінчують етап препарування зішліфуванням екватора щічної та піднебінної поверхонь зуба. При протезуванні штампованими коронками відбитки знімають альгінат ними масами або гіпсом. Після виготовлення коронки її перевіряють в порожнині рота, шліфують, полірують та фіксують цементом.
6.Матеріали для самоконтролю (додаються). 7. Рекомендована література до теми:
3. Аболмасов Н.Г., Ортопедическая стоматология, М., Медпресс-информ, 2005, с.75- 77.
Методичну розробку склав асистент кафедри ортопедичної стоматології ВНМУ ім.М.І.Пирогова І.В.ПІНТЯ
|