![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Обладнання для миття сировиниСтр 1 из 3Следующая ⇒
Міністерство аграрної політики України Вінницький національний аграрний університет МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ «МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ» для студентів напряму підготовки 0919 – Механізація та електрифікація сільського господарства спеціальності 6.091902 – Механізація сільського господарства денної та заочної форми навчання Лабораторна робота №1 ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ МИТТЯ СИРОВИНИ
Вінниця
Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з дисципліни «Машини та обладнання для переробки сільськогосподарської продукції» для студентів напряму підготовки 0919 – Механізація та електрифікація сільського господарства спеціальності 6.091902 – Механізація сільського господарства денної та заочної форми навчання. / Укладачі: В. М. Бандура, Л.В.Фіалковська, І.М. Берник. – Вінниця: ВНАУ, 2010. – с. Укладачі: к.т.н., доцент кафедри «Процеси та обладнання переробних і харчових виробництв ім. професора П.С. Берника» В. М. Бандура; к.т.н., доцент кафедри «Процеси та обладнання переробних і харчових виробництв ім. професора П.С. Берника» Л. В. Фіалковська; старший викладач кафедри «Процеси та обладнання переробних і харчових виробництв ім. професора П.С. Берника» І.М. Берник.
Відповідальний за випуск І.П. Паламарчук, д. т. н., професор ВНАУ
Рецензенти: д.т.н., професор ВНАУ М.Ф. Друкований; д.т.н., професор Вінницького національного технічного університету І. О. Сивак
Рекомендовано до друку: - на засіданні методичної комісії факультету механізації сільського господарства ВНАУ протокол № 1 від “ “ 2010 р. - рішенням навчально-методичної комісії Вінницького національного аграрного університету протокол № від “ “ 2010 р.
ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ МИТТЯ СИРОВИНИ Миття та очищення сировини і тари визначають якість кінцевого продукту і в значній мірі впливають на потужність виробництва, а часто визначають і економічні прибутки підприємства. Режими, та обладнання для миття сировини залежать від виду сировини, величини і виду забруднень, потужності виробничих потоків та кількості і характеру сторонніх домішок. Часто процес миття сировини виконується не на одній машині, а на спеціальній технологічній лінії, куди включається обладнання для відмочування, перетирання і ополіскування. Харчова сировина, як правило, забруднена залишками ґрунту, пилу, має домішки рослинного та мінерального характеру. Характер поверхні сировини буває досить складний, особливо у коренеплодів (буряків, картоплі, топінамбуру). Для миття сировини використовується чиста чи оборотна вода, і тільки на кінцевих операціях використовується чиста вода з антисептиками, якщо при подальшій обробці сировини можливі небезпечні мікробіологічні процеси. Забруднення на поверхні тари бувають досить складні і складаються з рідкої і твердої фаз (жири, частки попереднього продукту, осади і та ін.). Склад забруднень обумовлює їх різні механічні властивості та сили зчеплення з поверхнею, хоч поверхня тари не буває складною. Для миття тари використовуються такі миючі засоби: аніоно- і катіоноактивні, амфолітні і неіоногенні. Миючий розчин повинен забезпечити змочування поверхонь і диспергування забруднень (набухання, пептизація і подрібнення білкових речовин, омилювання жирів). Змочування поверхонь залежить від поверхневого натягу миючого розчину і міжфазового натягу між рідиною і твердим тілом. Найбільш ефективне змочування і миття забезпечується при мінімальному поверхневому натязі миючого розчину. Для досягнення цього використовують два методи - тепловий і з добавками поверхнево активних речовин (ПАР). Залежно від виду забруднень до складу миючого розчину входять різні речовини: такі, що емульгують жири і омилюють жирні кислоти - їдкий луг; пептизують білки і знижують жорсткість води - тринатрійфосфат та ін.; запобігають корозії металів - рідке скло і ПАР. Кількість кожного компоненту визначається видом і особливістю поверхні, що відмивається. Якість відмитих поверхонь визначається по відсутності слідів забруднень, миючих засобів та по кількості мікроорганізмів на них. В теперішній мас для миття харчової рослинної сировини, тари і санітарної обробки обладнання використовуються мийні машини різних типів і конструкцій (рис. 2.1). їх можна класифікувати: залежно від характеру процесу (безперервно і періодично діючі); від виду оброблюваних об'єктів (для миття сировини і тари); від способу дії мийного середовища (відмочні, струменеві, відмочно-струменеві, шприцеві, відмочно-шприцеві) і за іншими ознаками. Але цю класифікацію не можна вважати закінченою тому, що час від часу з'являються нові і нові машини для підготовки сировини і тари. Інтенсифікація процесу миття можлива за рахунок використання більш ефективних миючих розчинів, інтенсифікації руху мийних розчинів біля брудних поверхонь. Вона виконується різними способами: турбулізацією розчину повітряним барботуванням, механічним перемішуванням мийних розчинів або сировини, використанням щіток для відмивання поверхонь; приведенням мийного розчину або сировини в коливальний рух за допомогою динамічних вібраторів. До мийних машин пред'являються наступні вимоги: висока ступінь відмивання об'єктів, мінімальне псування і подрібнення сировини; мінімальні потреби води і електроенергії, простота обслуговування і ремонту, надійність в експлуатації. Очищенням харчової сировини називається процес видалення неїстівних частин (кісточки, плодоніжки) або малоцінних у харчовому відношенні (шкурки) частин овочів і плодів. Відомі наступні методи очищення харчової сировини від шкірних покровів: термічний, механічний, хімічний і комбінований. Вибір методів очищення залежить від сировини, яка надходить на обробку, а також виду готової продукції.
Розрахунок стрічкової машини для миття овочів та плодів Миття рослинної сировини проводять зануренням у воду, якщо ця сировина важча за воду (відмочка), ополіскуванням струменями води, використанням щіткових пристроїв, активним перемішуванням, а також перетиранням. У більшості машин використовують комбінацію цих методів миття. Із багатьох мийних машин найбільше розповсюдження отримали лопатеві, стрічкові, барабанні, щіткові, комбіновані, вібраційні та інші. Вибір конструкції мийної машини визначається структурно-механічними і міцнісними властивостями рослинної сировини, а також характером та кількістю забруднення на її поверхні. [16] Для кожного виду сировини потрібен свій спосіб і режим миття. Уніфікована мийна машина (рис. 2.2) призначена для миття різних овочів і плодів як з м'якою, так і з твердою структурою. Вона складається з ванни (1), роликового конвеєра (2), душового (струминного) пристрою (3) і приводу (4). На каркасі ванни змонтовані всі вузли мийної машини. При роботі машини плоди подаються у мийний простір ванни безперервно. Для інтенсифікації миття плоди активно перемішуються за допомогою стиснутого повітря, що підводиться від нагнітача. Вимиті плоди із мийного простору переміщаються нахиленим транспортером, у верхній частині якого вони ополіскуються водою із струминного пристрою (3). Вивантаження продукту проводиться через лоток, що регулюється по висоті. Величина шару продукту, що надходить на транспортне полотно, регулюється заслінкою. Вода, що надходить у ванну через струминний пристрій, видаляється через зливну щілину. Чистка ванни проводиться через грязьовий люк та бокові вікна.
|