Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розрахунок молоткової дробарки
Молоткові дробарки застосовуються для отримання відносно дрібного і однорідного продукту без послідуючого застосування сортирувальних пристроїв. Вони ефективні при подрібненні крихких продуктів (зерно, кістки, сіль, цукор та ін). Продукт у молоткових дробарках подрібнюється ударами молотків по частинах матеріалу, ударами частинок об корпус дробарки і при перетиранні частинок. Найширше застосування отримали дробарки з вільнопідвішеними молотками. В дробарці первинне руйнування продукту відбувається при зустрічі частинки з молотками. Це можливо при коловій швидкості молотків, мінімальне значення якої визначається виходячи з закону кількості руху і приймаючи початкову швидкість руху частинки перед зіткненням її з молотком рівною нулю. Вона визначається з виразу: де Р — середня миттєва сила опору руйнування частинки, Н; τ - тривалість удару молотка по частинці, с; m - маса частинки, кг. При конструюванні молоткових дробарок з великими коловими швидкостями робочих органів необхідно врахувати інерційні сили, які виникають із-за неврівноваженості ротора. Найбільш сильні удари відбуваються при зустрічі частинок з кінцями молотків, коли вони займають найвище положення. Ці удари молотків передаються на всю дробарку і швидко виводять її з ладу. Для зниження ударних дій на дробарку молотки повинні бути врівноважені на удар. Це досягається при умові відсутності або незначній ударній реакції в осі підвіски молотків. Розрахункова схема елементів молоткової дробарки показана на рис. 4.5. Виходячи з умови рівноваги молотка і закону кількості руху в момент удару, визначено, що молоток забезпечує безударну роботу при дотриманні слідуючого рівняння його конструктивних розмірів:
Рис. 4.5 - Розрахункова схема елементів молоткової дробарки.
r2= , де r - радіус інерції молотка відносно осі підвіски, м; l - відстань від осі отвору молотка до його робочого кінця, м; c - відстань між центром ваги молотка і віссю отвору його, м. Для прямокутного молотка з одним отвором квадрат радіуса інерції відносно центра ваги:
і відносно осі підвіски: де а і b - довжина і ширина молотка, м. Приймаючи, що точка прикладання удару знаходиться на кінці молотка, отримаємо залежність: 1=с + 0, 5а. Відстань від осі підвіски молотка до центра ваги його повинна дорівнювати: Для стійкості роботи молоткових дробарок рекомендується, щоб відстані від осі підвіски молотка до його зовнішньої кромки і до осі ротора не були б рівні, або досить близькі
Вал ротора, на якому кріпляться диски з проміжними кільцями виконується ступеневим. Перша ступінь - під шків, друга - під підшипник, третя - різьбова і четверта - під диски і кільця. Збільшення діаметра вала по ступенях орієнтовно враховується коефіцієнтом 1, 2. де db - діаметр вала в небезпечному розрізі, м; n - кількість ступенів. Враховуючи, що вал у першому наближенні буде сприймати змінні навантаження і незначні згинаючі моменти, його діаметр визначається за формулою:
де σ tmax - максимальне колове напруження в диску постійного перерізу на твірній центрального отвору, Н/м2; σ t -колове напруження на твірній центрального отвору, що враховує масу молотків, Н/м2. Максимальне колове напруження в стальному диску визначається з виразу: де p - густина матеріалу диску, кг/м3; R д - зовнішній радіус диска, м; rо - радіус центрального отвору диска, м. Колове напруження від сил інерції молотків в стальному диску на твірній центрального отвору визначається за формулою А. Р. Демидова:
Z- кількість отворів у диску під осі підвіски молотків; δ д - товщина диска, м.
Відцентрова сила інерції молотка:
Рі = mм * ω 2 * Rс, де mм – маса молотка, кг; Rс – радіус кола розміщення центрів ваги молотків, м.
Вал ротора, на якому кріпляться диски з проміжними кільцями, виконується ступеневим. Перша ступінь – під шків, друга – під підшипник, третя – різьбова і четверта – під диски і кільця. Збільшення діаметра вала по ступенях орієнтовно враховується коефіцієнтом 1, 2 (4.27) де db – діаметр вала в небезпечному розрізі, м; n – кількість ступенів. Враховуючи, що вал у першому наближенні буде сприймати змінні навантаження і незначні згинаючі моменти, його діаметр визначається за формулою: , (4.28) де N – потужність, що передається валом, кВт; ω – кутова швидкість вала, рад/с. При розрахунку дисків ротора, враховуючи відцентрові сили від маси дисків і молотків, визначаємо сумарне напруження на твірній центрального отвору: (4.29) де – максимальне колове напруження в диску постійного перерізу на твірній центрального отвору, Н/м2; – колове напруження на твірній центрального отвору, що враховує масу молотків, Н/м2. Максимальне колове напруження в стальному диску визначається з виразу: (4.30) де ρ – густина матеріалу диску, кг/м3; R д – зовнішній радіус диска, м; rо – радіус центрального отвору диска, м. Колове напруження від сил інерції молотків в стальному диску на твірній центрального отвору визначається за формулою А. Р. Демидова: (4.31) де Рi – відцентрова сила інерції молотка, Н; R – радіус кола розміщення центрів осей підвіски молотків, м; Z – кількість отворів у диску під осі підвіски молотків; δ д – товщина диска, м. Відцентрова сила інерції молотка: (4.32) де mм – маса молотка, кг; Rс – радіус кола розміщення центрів ваги молотків, м. Діаметр осі підвіски молотків визначається з умови роботи її як двоопорної балки на згинання: (4.33) де δ – товщина молотка, приймається (0, 002–0, 01), м [σ ]3 – напруження при згинанні, Н/м2. Перемичка між отворами над віссю підвіски і зовнішньою кромкою диска провіряється на зминання і зрізання: (4.34) де hmin – розмір перемички, м. Допустимі напруження при зминанні і зрізі для дисків, виготовлених з вуглецевих сталей з тимчасовим опором розриву 490–590 МН/м2, приймається до 150 МН/м2 і береться в межах [σ ]зм =60÷ 90 МН/м2; [σ ]р = (0, 2–0, 3) σ m, або [σ ]зр = 0, 8 [σ ], де σ м – межа течіння; [σ ] – допустиме напруження матеріалу при розтягу.
|