Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Загальні відомості про газовий обігрів
|
|
На підприємствах громадського харчування широке застосування одержали апарати з газовим обігрівом: плити, харчоварильні котли, жаровочні шафи, фритюрниці та ін.
Використання газу в теплових апаратах має значні економічні переваги порівняно з твердим паливом. Використання горючого газу покращує санітарно-гігієнічні умови роботи, знижує час розпалювання, виключає процес підготовки, транспортування й зберігання палива, дозволяє регулювати, контролювати й автоматизувати процес теплової обробки.
Однак, газ як паливо має ряд негативних властивостей: у відповідному співвідношенні з повітрям газ створює вибуховонебезпечну суміш, яка спроможна вибухнути навіть від іскри, горючий газ отруйний і при вдиханні може викликати отруєння. Тому, щоб уникнути нещасних випадків робітники підприємств громадського харчування повинні дотримуватись правил експлуатації.
Горючі гази поставляються до місць споживання через газопроводи або в балонах. Розрізняють природний та штучний горючі гази. Природний газ утворюється в надрах землі при загниванні рослинних та тваринних клітин. Штучний газ (коксовий, доменний) одержують як побічний продукт переробки нафти й кам'яного вугілля.
Основною складовою частиною газу є вуглеводи, зокрема пропан СзН8, метан СН4, етан СзН6, та інші. При згоранні вони виділяють велику кількість тепла. Крім перелічених вуглеводів до складу газу входять сірчаний водень Н2, азот N2, водень Н2, та інші газоподібні речовини.
Природний газ не має кольору, запаху, неотруйний, але при неправильному згоранні приводить до утворення угарного газу СО, який є сильною отрутою. Суміш газу з повітрям стає вибухово-небезпечною, якщо вміст газу складає 6-13%.
Більшість горючих газів легші від повітря, проникаючи через нещільності, вони піднімаються вверх. Вміст у повітрі 20-30% газу викликає головокружіння та задуху; вміст 0, 03% сірчаного водню - смертельний, азот не отруйний,
Для виявлення протікання газу за запахом до нього добавляють в розпиленому стані особливі речовини, які мають специфічний запах - одоранти. В нормальних умовах при правильному режимі горіння гази згорають бездимно.
Газові пальники.
Спалювання газоповітряної суміші здійснюється в газовому пальнику. Газовий пальник винайдений у 1855 році німецьким хіміком Р. Бунзеном. З його появою споживання горючого газу значно збільшилось.
На підприємствах громадського харчування апарати з газовим обігрівом знайшли широке застосування. Основною частиною таких апаратів є газовий пальник, який служить для створення газоповітряної суміші, подачі її в камеру згорання та створення умов для спалювання газоповітряної суміші під час руху.
Газовий пальник повинен забезпечити можливість запалювання газоповітряної суміші, регулювання подачі газу й повітря, а також гарантувати при правильній експлуатації ретельне перемішування горючого газу з повітрям, стійке горіння та повне згорання газу. Робота пальника вважається стійкою, якщо тривале горіння газу відбувається без відриву та проскоку полум'я.
Газові пальники залежно від способу зміщування газу з повітрям розділяють на пальники внутрішнього та зовнішнього згорання.
В пальниках внутрішнього змішування в камеру згорання подається повністю або частково підготовлена суміш. Створення газоповітряної суміші в пальниках із попереднім змішуванням відбувається шляхом примусової подачі повітря в камеру змішування, або шляхом засмоктування повітря за рахунок енергії струменя горючого газу. Такі пальники називаю інжекційними.
В інжекційних пальниках змішування газу з повітрям відбувається всередині пальника, все поступаюче повітря ділиться на первинне (30-60%) та вторинне, яке необхідне для повного згорання газоповітряної суміші.
Не дивлячись на конструктивні відмінності Інжекційних пальників, усі вони мають такі основні елементи: сопло, регулятор подачі первинного повітря, змішувач та насадку (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Схема інжекційного пальника газового:
1 - регулятор первинного повітря, 2 - сопло, 3 - змішувач, 4 - насадка.
Сопло служить для подачі газу до пальника, підсмоктування
(інжекції) повітря. Виходячи з сопла з великою швидкістю, газ створює в змішувачі розрідження, що сприяє засмоктуванню первинного повітря.
Регулятор подачі первинного повітря знаходиться в торцевій частині пальника й служить для регулювання подачі первинного повітря.
Змішувач служить для змішування газу з первинним повітрям.. Співвідношення між газом та повітрям встановлюється регулятором подачі первинного повітря.
Насадки служать для подачі газоповітряної суміші до отворів, створення відповідної форми й розміру полум'я. Насадка здійснює підсмоктування вторинного повітря та повинна відповідати формі й розмірам нагрівальної поверхні апарата.
За конструкцією інжекційні пальники з частковим зміщуванням повітря випускаються різних типів.
Комфорочний пальник має насадку конічної форми з ковпачком для підведення вторинного повітря, по кругу якого розташовані отвори для виходу газоповітряної суміші.
Трубчастий пальник має трубчасті насадки різної форми.
Кільцевий пальник має насадку у вигляді кільця, по кругу та радіусах розташовані отвори для виводу газоповітряної суміші.
Щілинний пальник має насадку у вигляді вузької щілини.
Факельний пальник має насадку у вигляді короткої трубки з конічними отворами на кінці. Вона може бути виготовлена з кожухом або без нього.
Безполуменевий пальник інфрачервоного випромінювання називається мікрофакельним, оскільки потоки газоповітряної суміші згорають в ньому майже миттєво без помітного факела, що свідчить про хімічну повноту згорання газу. Пальник складається з таких же елементів, що й звичайний, але відрізняється конструкцією насадки. Сучасні насадки безполуменевих пальників виготовляють з керамічних плиток, кожна з яких має близько 700 циліндричних отворів діаметром 1, 5 мм. Замість керамічних насадок можуть використовуватись насадки з металевої сітки з нержавіючого металу, в основному ніхрому.
В безполуменевих пальниках значна кількість тепла передається випромінюванням, а продукти згорання майже не містять угарного газу. Такий пальник має високий ККД. Насадки пальника можуть бути розташовані в будь-якій площині, що збільшує галузь їх використання. Недоліки цих пальників - їх висока чутливість до зміни параметрів горючого газу й нестійкість в роботі при зміні тиску газу перед соплом.
У важкодоступних місцях пальники запалюють за допомогою переносних запальників: при закритому регуляторі первинного повітря полум'я запальника підносять до отворів насадки, потім відкривають кран перед пальником і запалюють суміш. Після цього закривають кран переносного запальника й регулюють подачу повітря.
За характером та кольором полум'я можна судити про правильність горіння газу. Ознаки неправильної експлуатації пальника: проскакування полум'я до пальника - швидкість виходу газоповітряної суміші менша від швидкості розповсюдження полум'я; відрив полум'я від пальника - швидкість виходу газоповітряної суміші більша швидкості розповсюдження полум'я.
Конструкція пальників забезпечує неможливість їх забруднення харчовими продуктами в процесі експлуатації, усуває можливість поступання газу до основного пальника, якщо він не працює. Пальники можуть бути обладнані запобіжниками горіння факелу; ручки кранів подачі газу різних пальників повинні відрізнятися формою, кольором або надписами.