![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
За дидактичною метою: За формою взаємодії учасників
ігри поділяються на: · Актуалізуючі; - Індивідуальні; · Формуючі; - Групові; · Узагальнювальні; - Змагальні; · Тренінгові; - Компромісні; · Контрольно-корекційні. - Конфліктні; · Охарактеризувати засоби організації здоров´ язберігаючої технології на уроках математики у початковій школі. Пріоритетним завданням технології є створення комфортних умов для навчання учнів і здійснення професійної діяльності вчителя. Найважливіші умови здоров'язберігаючої організації навчально-виховного процесу: - урахування індивідуальних психофізіологічних особливостей молодших школярів; - забезпечення емоційного комфортного середовища для навчання учнів на уроці; - використання психологічного і фізичного розвантаження молодших школярів на уроці; - забезпечення кожній дитині можливості розуміти математичні поняття і способи дій такою мовою та засобами, які доступні учням; - врахування в навчальному процесі життєвого досвіду молодших школярів та опора на нього; - організація відповідного матеріального забезпечення навчально-виховного процесу.
Психотерапевтичні заходи: · Арттерапія; · Казко терапія; · Ігротерапія; · Музикотерапія.
Оздоровчі заходи на уроках математики: · Фізкульхвилинки; · Ритмічна гімнастика · Гімнастика для рук, очей · Когнітивні (пізнавальні) рухи · Креативні – гімнастика мозгу · Оригінальні рухи – пантоміма · Мовленнєво-рухові
· Охарактеризувати змістові лінії освітньої галузі «Математика» в контексті Державного стандарту початкової загальної освіти. Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти курс математики будується за такими змістовими лініями: - числа, дії з числами; - величини; - математичні вирази, рівності, нерівності; - сюжетні задачі; - просторові відношення, - геометричні фігури; - робота з даними.
Змістова лінія «Числа. Дії з числами» є наскрізною для всього курсу. Уявлення про натуральне число формується на основі оперування сукупностями (множинами) предметів, у тому числі геометричних фігур. Лічба розглядається як встановлення відповідності елементів заданої множини натуральному числу. У першому класі учні вивчають: - нумерацію чисел першого десятка, - числа і цифри для їх запису, - опановують дії додавання і віднімання. - нумерацію у межах 20 та 100; - формують поняття розряду, - принцип позиційного запису числа, - вивчають випадки +- двоцифрових чисел, які ґрунтуються на нумерації; - з метою ознайомлення – випадки +- у м. 100 без переходу через розряд. - таблиці +- у межах 10 учні засвоюють на рівні навички. - з метою пропедевтики можна подати шляхом використання наочного матеріалу +- чисел у межах 20.
У другому класі учні: - вивчають таблиці +- у межах 20 і засвоюють на рівні навички, - на їх основі – всі випадки +- двоцифрових чисел у межах 100; - опановують дії множення і ділення, - вивчають всі випадки табличного множення і ділення – на рівні застосування в обчисленнях. Вивчення арифметичних дій у першому і другому класах базується на: - розкритті їх змісту, - взаємозв’язків між діями додавання і віднімання, - множення і ділення, - залежностей між компонентами й результатами дій. У третьому класі учні вивчають: - нумерацію чисел у межах 1000, - закріплюють поняття розряду як основи нумерації чисел; - опановують прийоми письмового додавання і віднімання; - ознайомлюються з прийомами позатабличного множення і ділення, - ділення з остачею. - володіння табличними та позатабличними випадками множення і ділення учні засвоюють на рівні навички. У четвертому класі учні: - вивчають нумерацію чисел у межах мільйона, - засвоюють поняття класу та розрядів, - узагальнюють позиційний принцип запису чисел; - засвоюють алгоритми письмового додавання і віднімання, множення і ділення багатоцифрових чисел. У межах цієї змістової лінії на практичній основі в учнів формують поняття дробу: - у 3-му класі – ознайомлюють із частинами (дробами з чисельником 1), у 4-му – з дробами, їх утворенням і порівнянням. Поняття числа безпосередньо пов’язане з вимірюванням величин. Завданням змістової лінії «Величини» є ознайомлення учнів із основними величинами та їх вимірюванням. Ця змістова лінія є пропедевтичною основою для побудови моделей навколишнього світу, важливою ланкою, що пов’язує математику з іншими науками. Вивчення довжини, маси, місткості, часу, вартості, площі та способів вимірювання цих величин перебуває у тісному зв’язку з формуванням поняття числа, вивченням арифметичних дій та геометричних об’єктів. Одиниці вимірювання величин вводять поступово по концентрах – десяток, сотня, тисяча, мільйон. Ознайомлення з трійками взаємопов’язаних величин, які знаходяться у пропорційній залежності, взаємозв’язку між однойменними величинами, характером зміни однієї величини залежно від зміни іншої при сталій третій є основою для навчання розв’язування сюжетних математичних задач. Одночасно з вивченням арифметичного матеріалу вводять елементи алгебри, подані змістовою лінією «Математичні вирази. Рівності. Нерівності». На конкретних прикладах розкривають поняття про: · вирази – числові та зі змінною; · рівності – числові, рівняння, формули; · нерівності – числові та зі змінною. Одним із питань алгебраїчної пропедевтики в початковій школі є формування уявлення про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Робота із цим змістом є підготовкою до засвоєння функціональної залежності на наступному ступені математичної освіти.
Головне завдання змістової лінії «Просторові відношення. Геометричні фігури»: · розвивати в учнів просторові уявлення, уміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати й абстрагувати; · формувати у школярів практичні уміння будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. · формувати уявлення та поняття про геометричні фігури на площині, їх істотні ознаки і властивості; · вчити розпізнавати геометричні фігури у просторі та їх елементи, співставляти образи геометричних фігур з навколишніми предметами.
Основне завдання змістової лінії «Робота з даними»: - ознайомити молодших школярів на практичному рівні зі способами подання інформації; - вчити читати і розуміти, знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в різний спосіб, - використовувати дані для розв’язування практично зорієнтованих задач.
Процес вивчення кожного розділу й теми супроводжується засвоєнням учнями відповідної математичної символіки і термінології. Матеріал поданий наскрізно у вигляді основних понять і фактів, які формуються шляхом розгляду конкретних ситуацій і використання міжпредметної змістової інформації; способів добору, упорядкування, інтерпретації даних; моделювання описаних ситуацій у формі таблиць, схем, діаграм.
Особливо значуща роль відведена змістовій лінії «Сюжетні задачі». Метою цієї змістової лінії є: - формування в учнів загального уміння працювати із задачею, - умінь розв’язувати задачі певних типів. У 1-му і 2-му класах: - формують поняття про задачу (просту або складену), - її структурні елементи, - сутність процесу розв’язування. - Основним завданням є набуття учнями загального уміння розв’язувати сюжетні задачі. У 3-му класі: - розглядаються типові задачі; - головним завданням виступає формування в учнів уміння розв’язувати задачі певних типів. У 4-му класі вдосконалюють загальне уміння розв’язувати задачі. · Проаналізувати технологічні особливості побудови математичного курсу Г.Захарової та Е.Александрової в системі розвивального навчання. Характеристика однієї з основних особливостей даного курсу математики в початкових класах відображена вже в самій назві системи навчання. Розвиток дитини, виховання її як особистості виявляється можливим не на словах, а на ділі лише тоді, коли змістом навчального предмета є система наукових понять, зокрема, математичних, на основі змістовного узагальнення. Такий підхід до побудови програми припускає, насамперед, виділення й дослідження дітьми умов походження генетичних вихідних відносин, які визначають дану систему понять. Це означає, що дитина рухається в навчальному матеріалі від загального до часткового, від абстрактного до конкретного, за допомогою спеціально організованої навчальної діяльності (В.В.Давидов). Іншими словами, курс математики в системі розвивального навчання побудований на принципово інших засадах, ніж ті, що існують у сучасній практиці. Ця відмінність полягає передусім у тому, що метою шкільної математичної освіти, організованої у формі навчальної діяльності, є завдання формування в дітей чіткого розуміння дійсного числа, яке спирається на поняття величини. Число виступає як кратне відношення вимірюваної величини до мірки — = а, де а - число, А - будь-яка вимірювана величина, Е - мірка (величина того ж роду). Тоді, вимірюючи ту саму величину, змінивши мірку, можна змінити число, і навпаки. Це кратне відношення величин, що приходить на зміну їхньому різницевому порівнянню, і є та вихідна «клітинка», з якої з'являються різні види чисел. Тому навчання дітей математиці починається з досить тривалого періоду вивчення поняття величини (дочисловий період), а лише потім з'являється число як результат вимірювання величини під час розв'язування тієї ж задачі на її відтворення спочатку шляхом добору, а потім - побудови величини, яка дорівнює даній. Такий підхід до введення центрального математичного поняття - поняття числа - обумовлює і принципово інша побудова програми: повна відсутність концентрів, характерних практично для всіх існуючих програм. Умовою формування математичних понять стає оволодіння дітьми в дочисловому періоді поняттям величини, яке спирається на деякі узагальнені уміння, котрі і дозволяють просуватися від знання до незнання, замислюватися над мотивацією власних дій (умінь), які визначають те чи інше поняття. Розгляд дітьми мотивів власних дій, що зветься рефлексією, є необхідною умовою їх побудови і зміни. До складу попередніх умінь входять логічні операції збереження, класифікації і серіації (за Ж. Піаже), знаково-символічні уміння і найпростіші відношення і залежності. Розглянемо детальніше кожне уміння.
|