Перший проректор, проф.

Форма №Н-3.04

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Перший проректор, проф.

________________ Є.Я. Швець

„____” __________ 2012р.

РОБОЧА програма НАВЧАЛЬНої дисципліни

Статистика

(назва навчальної дисципліни)

галузь знань 0305 - «Економіка та підприємництво»

(шифр і назва галузі знань)

напрям підготовки 6.030502 – «Економічна кібернетика»

6.030504 – «Економіка підприємства»

(шифр і назва напряму підготовки)

факультет Економіки та управління

(назва факультету)

Запоріжжя, 2012р.

Робоча програма дисципліни «Статистика» для студентів галузі знань 0305 - «Економіка та підприємництво» напрямів підготовки 6.030502 – «Економічна кібернетика» та 6.030504 – «Економіка підприємства»

«__» ___________________2012 року - 14с.

Розробник: Глущевський В.В., доц. каф. ЕК, к.е.н.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри економічної кібернетики

Протокол від «__» ___________________2012 року №____

Зав. кафедри ____________ С.В.Солодухін «___» _________2012року

(підпис) (прізвище та ініціали)

Схвалено науково-методичною радою 0305 – «Економіка та підприємництво»

(шифр і назва галузі знань)

Протокол від «__» ___________________2012 року №____

Голова ради ____________ В.В.Глущевський «___» _________2012року

(підпис) (прізвище та ініціали)

Схвалено вченою радою факультету економіки та управління

Протокол від «__» ___________________2012 року №____

Голова ради ____________ В.В.Глущевський «___» _________2012року

(підпис) (прізвище та ініціали)

© ЗДІА, 2012 рік

© Глущевський В.В, 2012 рік

ЗМІСТ

1. Опис навчальної дисципліни

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Статистика належить до фундаментальних дисциплін підготовки бакалаврів галузі знань 0305 – «Економіка та підприємництво» для напрямів підготовки 6.030502 –„Економічна кібернетика” та 6.030504 – „Економіка підприємства”.

Мета дисципліни – формування знань щодо методів збирання, оброблення та аналізу інформації про соціально-економічні явища і процеси; опанування ефективним інструментарієм для вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого, а також соціальних умов життя і праці населення, споживання ним матеріальних благ і послуг.

Завдання дисципліни – вивчення принципів організації статистичних спостережень, методик розрахунків показників статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів; здобуття навичок у використанні статистичної інформації для прийняття господарських і управлінських рішень щодо ефективного управління економічними системами (підприємствами, фірмами, банківськими установами тощо) в умовах ринку.

Предметом дисципліни є методологія і методи дослідження розмірів і кількісних співвідношень масових явищ і процесів у економіці, закономірності їх формування, розвитку і зв'язку.

2.1 Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

На початку 90-х років в Україні розпочалися глибинні соціальні й економічні зміни, спричинені формуванням ринкових відносин та оновленням системи управління народним господарством, як наслідок, ведення обліку та статистичний аналіз в Україні наблизилися до міжнародних. Зросла потреба підготовки економістів, які б на сучасному рівні володіли фундаментальними і спеціальними знаннями.

Методи статистичного вимірювання й оцінювання явищ і процесів навколишнього світу, діагностика їхнього стану та моніторинг змін у часі, причинний аналіз впливу різних факторів застосовуються майже в усіх галузях знань. Загальновизнана роль статистики у пізнанні закономірностей соціально-економічних явищ і процесів. Сьогодні статистику використовують, вивчаючи темпи і пропорції економічного розвитку, життєвий рівень населення та громадську думку, оцінюючи підприємницькі та громадські ризики, у маркетингових дослідженнях тощо.

Щоб об‘єктивно відобразити всю розмаїтість соціально-економічних явищ і процесів, розкрити притаманні їм характерні риси і закономірності, статистика застосовує свої специфічні методи дослідження. Підготовка висококваліфікованих спеціалістів у галузі економіки та підприємництва обов‘язково передбачає опанування статистичними методами збирання, обробки та аналізу статистичної інформації, професійної інтерпретації результатів статистичного дослідження та використання їх в системі управління.

2.2 Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

Знати:

- об‘єкт, предмет, завдання та мету статистики як навчальної дисципліни, основні поняття і категорії статистики;

- види статистичних ознак та шкали їх вимірювання;

- основні етапи статистичного дослідження;

- суть статистичного спостереження як методу інформаційного забезпечення, форми, види та способи спостереження;

- зміст, види, методику зведення і групування статистичних даних;

- суть і види статистичних показників;

- методи обчислення абсолютних, відносних та середніх величин;

- сутність та види рядів розподілу, систему статистичних характеристик варіації, закономірності та форми розподілу;

- сутність вибіркового спостереження, послідовність перевірки статистичних гіпотез;

- сутність і види взаємозв‘язків та методи їх вимірювання;

- суть і види динамічних рядів;

- систему узагальнюючих показників вивчення динаміки економічних явищ та процесів;

- суть і задачі індексного аналізу в статистиці;

- класифікацію індексів та формули їхнього розрахунку.

Вміти:

- будувати план статистичного спостереження, проводити контроль даних спостереження;

- проводити зведення і групування статистичної інформації;

- представляти результати групування і зведення статистичної інформації в табличному і графічному виді;

- обчислювати систему абсолютних, відносних та середніх величин;

- будувати статистичні ряди розподілу та оцінювати рівномірність розподілу, подібність структур сукупностей і структурних зрушень;

- оцінювати ступінь варіації ознаки в статистичній сукупності;

- формувати репрезентативні вибіркові сукупності;

- проводити статистичну перевірку гіпотез;

- оцінювати точність вибіркових даних;

- виявляти наявність статистичних взаємозв‘язків соціально-економічних явищ з використанням різних статистичних методів;

- обчислювати систему узагальнюючих характеристик динаміки;

- досліджувати напрям та інтенсивність розвитку будь-якого соціально-економічного явища або процесу;

- проводити аналіз тенденцій розвитку, оцінювати коливання та сталість динаміки соціально-економічного явища або процесу;

- обчислювати систему індивідуальних і зведених статистичних індексів.

2.3 Міждисциплінарні зв‘язки навчальної дисципліни

Вивчення дисципліни «Статистика» вимагає від студентів підготовки, в першу чергу, з таких дисциплін: «Економіка підприємства», «Мікроекономіка» і «Макроекономіка», а також з дисциплін: «Теорія імовірності і математична статистика», «Економічна інформатика та комп’ютерна техніка» та «Економіко-математичне моделювання».

Набуті студентами знання та навички з дисципліни «Статистика» будуть необхідні їм при виконанні аналітичних досліджень під час виробничої та переддипломної практик, при написанні курсових, а також випускних (дипломних, магістерських) робіт, у подальшій професійній діяльності.

3. інформаційний зміст програми навчальної дисципліни

Модуль 1 – Методологія статистичного вивчення соціально-економічних явищ і процесів у статиці.

Змістовний модуль 1.1. Методологічні засади статистики

Тема 1. Предмет і метод статистики.

1.1. Етапи розвитку статистики.

1.2. Об‘єкт і предмет статистики.

1.3. Основні поняття та категорії статистики.

Тема 2. Статистичне вивчення суспільних явищ і процесів.

2.1. Основні етапи статистичного дослідження.

2.2. Види статистичних ознак та шкали їх вимірювання.

Тема 3. Статистичне спостереження.

3.1. Суть статистичного спостереження як методу інформаційного забезпечення.

3.2. План статистичного спостереження, його складові.

3.3. Форми, види та способи спостереження.

3.4. Система контролю даних спостереження.

Змістовний модуль 1.2. Систематизація статистичних матеріалів

Тема 4. Зведення і групування статистичних даних.

4.1. Статистичне зведення – перший ступінь систематизації та узагальнення даних. Зміст, види, етапи статистичного зведення.

4.2. Методика проведення групування статистичного матеріалу та основні завдання методу групувань.

4.3. Види статистичних групувань за аналітичною функцією: структурні, типологічні та аналітичні групування.

4.4. Вторинні групування.

Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники.

5.1. Суть і види статистичних показників.

5.2. Абсолютні статистичні величини: способи отримання та одиниці вимірювання.

5.3. Відносні статистичні величини: види відносних величин і способи їх обчислення; комплексне використання відносних величин.

5.4. Середні величини: суть і умови використання середніх величин; види середніх; степеневі і структурні середні.

5.5. Багатовимірна середня, її роль у статистичному аналізі.

Тема 6. Подання статистичних даних.

6.1. Статистичні таблиці.

6.2. Графічне зображення результатів зведення та групування.

Змістовний модуль 1.3. Статистичне вивчення варіації та форми розподілу

Тема 7. Аналіз рядів розподілу.

7.1. Закономірність розподілу.

7.2. Сутність та види рядів розподілу.

7.3. Характеристики закономірностей розподілу.

Тема 8. Аналіз варіації ознаки в статистичній сукупності.

8.1. Поняття, суть і характеристики варіації.

8.2. Система статистичних показників варіації: абсолютні і відносні.

8.3. Види дисперсій та правило складання дисперсій.

8.4. Аналіз концентрації (рівномірності), диференціації та подібності розподілів (структур) і структурних зрушень.

Тема 9. Вибірковий метод і статистична перевірка гіпотез.

9.1. Генеральна і вибіркова сукупність. Похибка репрезентативності.

9.2. Статистичні показники оцінювання точності вибіркових даних.

9.3. Статистична перевірка гіпотез.

Модуль 2 - Методологія статистичного вивчення динаміки соціально-економічних явищ і процесів.

Змістовний модуль 2.1. Статистичний аналіз розвитку соціально-економічних явищ і процесів

Тема 10. Статистичні методи вимірювання взаємозв‘язків соціально-економічних явищ і процесів.

10.1. Сутність і види взаємозв‘язків соціально-економічних явищ і процесів.

10.2. Способи виявлення наявності взаємозв‘язків.

10.3. Регресійний аналіз: лінія регресії, парні лінійна і нелінійна регресії.

10.4. Оцінювання щільності та перевірка істотності кореляційного зв‘язку.

10.5. Метод аналітичних групувань: особливості оцінювання лінії регресії в аналітичних групуваннях; кореляційне відношення.

Тема 11. Аналіз інтенсивності розвитку соціально-економічних явищ і процесів за допомогою рядів динаміки.

11.1. Динамічний ряд як інформаційна база аналізу соціально-економічного розвитку. Суть і види динамічних рядів.

11.2. Система абсолютних і відносних характеристик оцінювання інтенсивності соціально-економічного розвитку.

11.3. Узагальнюючі характеристики динамічного ряду: середній рівень динамічного ряду; середні абсолютна і відносна швидкості динаміки; прискорення (уповільнення) соціально-економічного розвитку.

11.4. Порівняльний аналіз рядів динаміки.

Тема 12. Аналіз тенденцій розвитку та коливань соціально-економічних явищ і процесів.

12.1. Суть і методи аналізу тенденцій розвитку.

12.2. Трендові моделі (рівняння). Екстраполяція тренда. Адекватність трендових моделей.

12.3. Оцінювання коливань та сталості динаміки: характер коливань та аналіз „сезонних хвиль”.

12.4. Прогнозування розвитку соціально-економічних явищ і процесів на основі рядів динаміки.

Змістовний модуль 2.2. Індексний метод в статистиці

Тема 13. Методологія індексного аналізу.

13.1. Суть та задачі індексного аналізу.

13.2. Класифікація індексів: за характером порівнянь; за ступенем агрегованості інформації; за формою розрахунку.

Тема 14. Системи статистичних індексів.

14.1. Індивідуальні індекси.

14.2. Зведені індекси, правила їх побудови: агрегатна форма зведених індексів; середньозважені індекси; індекси середніх величин.

14.3. Територіальні індекси.

4. Структура навчальної дисципліни

5. Теми семінарських занять

не передбачені навчальним планом