Амок в Каркассонні (Франція). XIII-XIV ст.

Тема: Романське мистецтво

Мета. ознайомити учнів із особливостями романського

стилю, побудовою храмів цього періоду

розвинути художнє сприйняття в учнів, їхню

пізнавальну та

емоційну активность.

План уроку

1.Монастирі – центри формування романської архітектури. 2..Основні архітектурні пам’ятки романської доби.

Романські храми, переважно монастирські, повинні були виглядати масивно, міцно і надійно, тому будувалися вони з великого каменю, мали прості форми, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, дуже вузькі дверні й віконні отвори і півциркульні арки. Суворі, важкі зовнішні форми надавали романському храму суворого і простого вигляду. Щоб якось «розвантажити» конструкцію храму, архітектори створили склепіння у вигляді хрестів

Мистецтво у середньовічній Європі було справою рук, розуму та серця художників із нижчого стану. Вони вносили у свої творіння особливі релігійні почуття.

Для романського мистецтва характерне звернення до всього незвичного, фантастичного. Це зображення істот, у яких поєднуються форми звірів, птахів, людини. У них простежуються пережитки народних уявлень епохи варварства.

У Західній Європі скульптурні твори робили переважно із каменю та піщанику, в Італії — з мармуру. Поширеним було лиття з бронзи, різьблення скульптури з дерева.

Пам´ ятками романського зодчества є міські собори у Вормсі, Шпейєрі та Майн-ці (Німеччина), собор Нотр-Дам ла Гранд у Пуатьє, собори в Тулузі, Орсивалі, Ар-лі, Велезі (Франція), собори в Оксфорді, Вінчестері, Норичі, Даремі (Великобританія) та в інших європейських країнах.

Сюжетна капітель, ХІІ ст., Франція

Монастир в Ла-Сеу-д'Уржель, Іспанія

ТемаГотичне мистецтво

Мета: ознайомити учнів із особливостями готичного мистецтва

різних країн Європи, побудовою храмів цього періоду

розвинути художнє сприйняття в учнів, їхню пізнавальну та

емоційну активность.

План уроку

1. Готика – мистецтво середньовічних міст. Каркасна конструкція. 2.Органічний зв’язок конструктивних та декоративних форм.

3. Роль скульптури та монументального декоративного мистецтва в створенні цілісного художнього образу споруд.

4.. Особливості готичного стилю у Франції, Німеччині, Англії (собори в Келні, Реймсі та ін.)

На зміну романському мистецтву прийшла готика. Синонімом варварства назвали Історики Відродження середньовічне мистецтво.

Готичний стиль зародився у Франції в середині XII ст. і став провідним у міському будівництві, особливо ж церков і громадських будов, аж до XVI ст. Поява готики пов'язана із зростаючою роллю міст і міської культури, що, у свою чергу, позбавляло церкву монополії на церковне будівництво. Воно перейшло до рук міських ремісників, об'єднаних у відповідні цехи, які розгорнули будівництво не тільки громадських, а й церковних споруд. Поряд з міським собором будувалась, як правило, ратуша.

Каркасна система готичної архітектури (стрілчасті арки, що опираються на стовпи; боковий розпір хрестових зводів, викладених на нервюрах, передається аркбутанами на контрфорси) дозволила будувати дуже високі та обширні інтер´ єри соборів, прорізати стіни високими вікнами з багатокольоровими вітражами. Спрямованість собору у височину зумовлена велетенськими ажурними вежами, стрілчастими вікнами та порталами, вигнутими статуями, складним орнаментом. Зовнішні стіни та інтер'єр храму декоративно насичені як архітектурними елементами, так і скульптурою. Сюжетами для рельєфних зображень, вітражів найчастіше стають звичайні жанрові сценки, а також персонажі народних казок. Готичний стиль поширився на живопис, книжкову мініатюру, скульптуру.Шедеври цього стилю — собори Паризької богоматері, Реймський, Кельнський.

Кельнський собор

ТемаГотичне мистецтво

Мета: ознайомити учнів із особливостями готичного стилю,

створення вітражів та особливостями створення рукописних

книг;

розвинути художнє сприйняття в учнів, їхню пізнавальну та

емоційну активность.

План уроку

1.Вітражі.

2.Рукописна книга.

Значні ділянки стіни замінюються вікнами, заскленими кольоровими вітражами

Особливе місце в створенні вітражів доби готики посіла Франція, країна, де готична архітектура фактично народилася і яку сусідні країни важали зразковою. Чим більшими ставали вікна готичних соборів, тим більшими ставали і вітражі. Доля монументального живопису на стінах готичних соборів значно зменшується через фактичне щезання стіни, прорізаної стрілчатими вікнами. Вікна готичного собору Нотр Дам де Пари вже були 12 метрів заввишки. Але вітражі 13 століття в соборі були пізніше знищені. Роль монументального живопису беруть на себе вівтарні картини і частково - сюжетні вітражі.

Вітражами прикрашали не тільки собори, а й невеликі каплиці в замках вельмож та короля. Найбільш уславлена - Сен Шапель в Парижі, побудована у 1243-1248 рр. Каплиця має високі підмурки, тоді як верхня частина - справжній архітектурний ліхтарик, стіни якого цілком заповнені вітражами

Ріст духовної та матеріальної культури, розвиток знань посилили інтерес до ілюстрованої книги, яка прикрашалася мініатюрами — живописними зображеннями у вигляді заставок або на всю сторінку. Мистецтво книжкової мініатюри досить швидко розвивалося та вдосконалювалося. Багатство та гармонійність оформлення сторінок з текстом, ініціали та ілюстрація досягали органічного поєднання, робили готичну книгу великим надбанням. Окрім мистецького значення ілюстровані рукописні книги були джерелом історичних та культурологічних знань. Ілюструвалися як богослужебні, так і книги світського характеру. Наприклад, знамениті французькі «великі хроніки» представляють у картинах всю історію Франції, починаючи з Меровінгів

Особливо цінними є Кельтські рукописи, яким характерна висока художня майстерність та виразність. Це — Біблія Дарроу, Євангеліє Ліндисфарна та Біблія Келлса.

Тема: Мистецтво Італії XIІ- XІV.Мистецтво Відродження.

Періодизація.

Мета: ознайомити учнів із особливостями італійської культури доби

Відродження,

розвинути художнє сприйняття в учнів, їхню пізнавальну та

емоційну активность.

План уроку

1.Періодичність італійської культури доби Відродження. Основні риси цього часу.

2.Великий авторитет мистецтва та художника. Створення гуманістичного ідеалу. Вивчення античної спадщини, перспективи, анатомії.

Відродження (Ренесанс) (франц. Renaissance, від лат. renascor - відроджуюся) - період у культурному та ідейному розвитку країн Західної й Центральної Європи (в Італії - XIV-XVI ст., в інших країнах - кінець XV-XVI ст.), що є перехідним від середньовічної культури до культури нового часу. Характерні риси культури відродження, антифеодальної за своєю суттю: світський характер, гуманістичне світосприймання, звернення до культурної спадщини античності, її нібито «відродження» (звідси назва).

XIV ст. — Передвідродження (або Проторенесанс),

XV ст. — раннє Відродження,

кінець XV—XVI ст. — високий Ренесанс,

кінець XVI — початок XVII ст. — пізнє Відродження

Найповніше і найпослідовніше еволюція Відродження проходила в Італії. Відродження — це могутній культурний рух у межах XIV — початку XVII ст., в ході якого виникла нова культура, звернена до земних справ, прагнення людей до щасливого життя, а також нова система національних літератур, нова філософія і наука; небувалого розквіту досягло у ту пору мистецтво. Характерними ознаками культури Ренесансу були такі:

- відродження інтересу до античної культурної спадщини, яка була майже повністю забута у середні віки.

-переміщення людини, як основної цінності, у центр світу і в центр філософії, літератури, мистецтва та науки.

Тема: Проторенесанс та мистецтво Раннього Відродження в Італії.

Мета: ознайомити учнів із особливостями італійської культури доби

Раннього Відродження,

розвинути художнє сприйняття в учнів, їхню пізнавальну та

емоційну активность

План уроку

1. Нове поняття об’єкту, тривимірного простору в архітектурі: творчість Брунелескі.

2.Мистецтво Донателло-великого скульптора Раннього Відродження

3.Реалістична реформа Джотто та її розповсюдження в італійському живопису.

4.Мазаччо, Пьеро делла Франческа