П. І. Чайковський

Петро Ілліч Чайковський (1840—1893 рр.) народився в м. Воткінську, де батько його був управителем заводу. Мати Чайковського добре співала, і хлопчик з раннього дитинства любив слухати її спів.

Великою подією в дитинстві Чайковського була поява в їх домі оркестрини (оркестрина — механічний інструмент, що передає гру оркестру). Маленький Петро годинами міг слухати музику і потім підбирати почуті мелодії на фортепіано або відстукувати ритм на шибці вікна. Петя був ласкавою і дуже вразливою дитиною. Особливо велике враження справляла на нього музика. Одного разу після довгого слухання музики він втік у дитячу кімнату і розридався. «О, ця музика, музика... Звільніть мене від неї! Вона в мене ось тут, тут, — ридав він, показуючи на голову, — вона не дає мені спокою».

Коли Петі пішов десятий рік, його відвезли в Петербург в училище правознавства, В роки перебування в училищі Чайковський не залишав занять музикою і вже в той час досить добре грав на фортепіано. Після закінчення училища він часто імпровізував, складав музику, але все це було ще в межах не професійного, виконання музики. Петра Ілліча все більше приваблює музика; він починає займатися нею серйозно, вивчає теорію музики. У 1862 р. відкриття консерваторії в Петербурзі наштовхнуло Чайковського на рішучий крок: він поступив у консерваторію. Заняття в Чайковського проходили настільки успішно і так захопили його, що в 1863 р. він залишив роботу і цілком віддався музиці. Уже в цей час Чайковський виявляв надзвичайну старанність і працездатність. Все своє життя він підпорядковував основній меті, змісту свого існування — музичній творчості.

Через три роки після вступу у Петербурзьку консерваторію Чайковський закінчив її і незабаром переїхав у Москву, куди його запросили для викладання теоретичних предметів у консерваторії, що відкрилась там.

Чайковський викладав у Московській консерваторії одинадцять років, з деякими діячами цього закладу він здружився на все життя. Найближчим його другом був організатор і директор Московської консерваторії Микола Григорович Рубінштейн — перший виконавець більшості творів Чайковського: фортепіанних — як піаніст і оркестрових — як диригент.

Педагогічна праця була тягарем для Чайковського, тому що відвертала його від основної мети — писання музики. Все-таки за цей період Чайковський написав багато різноманітних творів. три великі симфонії, увертюра-фантазія «Ромео і Джульєтта» за сюжетом Шекспіра і «Франческа да Ріміні» за сюжетом Данте, балет «Лебедине озеро», три квартети, 1-й фортепіанний концерт та інші твори. Вершиною творчості цього періоду є два геніальні твори, які він розпочав у 1877 р., — опера «Євгеній Онєгін» і 4-а симфонія. Але праця над ними була перервана нервовим захворюванням. Восени цього ж року брат Петра Ілліча повіз його за кордон на лікування.

До педагогічної роботи Чайковський більше не повертався, тому що весь час віддавав творчій діяльності.

До 1885 р. Чайковський перебував у роз'їздах, ніде довго по зупиняючись. В основному його життя складалося так: зиму він проводив за кордоном, літо — здебільшого на Україні в Кам'янці,

У 1881 р. помер друг Чайковського — М. Г. Рубінштейн. Його пам'яті Чайковський присвятив своє єдине тріо для скрипки, віолончелі і фортепіано, давши заголовок йому «Пам'яті великого артиста». Тріо справляє глибоке враження своїм скорботно-драматичним змістом.

Поступово Чайковського почали обтяжувати його часті переїзди, йому хотілося постійно жити на батьківщині, серед російських людей і рідної природи. З 1885 р. Чайковський оселився в околицях м. Клина, поблизу Москви,

Популярність Чайковського в ці роки швидко зростає. Музика його і в Росії, і за кордоном здобула визнання і велику любов. Чайковський сам починає виконувати свої твори як диригент і користується незмінним успіхом. З 1887 р. він знову робить ряд концертних поїздок по Росії і за кордоном. Останні роки життя Чайковський провів у Клину.

Останнім твором Чайковського, його «лебединою піснею» була 6-а, «Патетична симфонія», написана ним влітку 1893 р. У жовтні цього ж року в Петербурзі в симфонічному концерті під керуванням Чайковського була вперше виконана ця симфонія.

25 жовтня 1893 р. після раптової нетривалої хвороби П. І. Чайковський помер.

Заключна частина:

Музичне прощання

Зно_ву дзві_ нок, скін_ чив_ ся у_ рок. До_ по_ ба_ чен_ ня.