Культурологія – це наука про зародження, розвиток та майбутнє культурного світу людини.

План.

1. Культурологія – наука про культуру.

2. Культура як центральне поняття культурології.

3. Структура, функції та динаміка культури.

4. Цивілізаційний підхід до вивчення світової культури..

ІІІ. Закріплення нових знань.

ІV. Домашнє завдання.

Література.

1. Баканурський А. Культурологія. — К., 2004.

2. Бокань В. Культурологія. – К.: МАУП, 2000. – 136 с.

3. Власенко О. І., Зайончковський Ю.В. Культурологія. Навчальний посібник.. – Х.: ФО-П Стеценко І.І, 2010.

4. Гуревич П.С. Культурология. – М.: Проект, 2003. – 336 с.

5. Драч Г.В., Ерыгин А.Н., Заковоротная М.В. и другие. Культурология.

6. Конспект лекций. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – 160 с.

7. Кравець М.С. Культурологія. Підручник. – Львів: «Новий світ-2000», 2007. – 320 с.

8. Культурологія / За ред. В. М. Пічі. — Л., 2003.

9. Культурологія / За ред. І. Тюрменко, О. Горбула. — К., 2004.

10. Матвєєва Л.Л. Культурологія: Курс лекцій. – К.: Либідь, 2005. – 512 с.

11. Шевнюк О.Л. Культурологія. – К.: Знання-Прес, 2005. – 353 с.

«Продукти природи – це те, що вільно проростає з землі. Продукти ж культури виробляє поле, яке людина зорала і засіяла. Отже природа є сукупністю всього того, що виникло саме по собі, саме народилось і залишено для власного зростання. Протилежністю природі в цьому розумінні є культура, як така, що безпосередньо створена людиною, яка діє у відповідності до визначених нею цілей».

Г.Ріккерт

Культурологія – наука про культуру.

В останні два десятиріччя активізувались зусилля вчених, що вивчають культуру. Культура, як узагальнена категорія про природне та штучне, стала визначним вектором розвитку людства у ХХ ст. На цій хвилі у другій половині ХХ ст. формується культурологія, як наука про зародження та розвиток другої (створеною людиною) природи, її структурних елементів, місце людини-творця в цьому процесі.

Культурологія стала формуватися як самостійна наука на початку ХІХ століття. Сам термін пов'язаний з ім'ям видатної постаті американської антропології (науки про людину) Леслі Уайта (1900-1975 рр.). У нашій країні культурологія почала зароджуватися з 60-х років XIX ст. Тож, культурологія – порівняно молода гуманітарна дисципліна.

Термін «культурологія» походить від латинського слова «cultura» - обробок, виховання, освіта, розвиток, та грецького «logos» - слово, або вчення. Тож, дослівно «культурологія» - це вчення про обробок, виховання, освіту, розвиток. Якщо при цьому синтезувати сукупність цих понять, то побачимо, що в інтегративному розумінні воно означає все те, що створює сама людина – штучну природу. Виходячи з цього розуміння:

Культурологія – це наука про зародження, розвиток та майбутнє культурного світу людини.

До виникнення культурології культура була предметом вивчення різних гуманітарних дисциплін: історії, філософії, етнографії, археології, філології, психології, політології та ін. Всі вони вивчали окремі аспекти культури, що відповідали їх предмету. Так, для археології культура пов’язана з вивченням залишків предметів, що дійшли до нашого часу, в яких матеріалізовані результати діяльності людей минулих епох. Для історії мистецтва культура – це виключно художня діяльність людини і її результати. В цілому, кожна з наук, окрім культурології, не вивчає культуру всесторонньо, у всіх її аспектах. Тож, культурологія – це комплексна інтеграційна наука, об’єднуюча в своїх рамках всю сукупність знань про культуру, накопичених за століття різними гуманітарними дисциплінами.