Співають пісню

Ведуча: Співа Дніпро, відлунюють Карпати

Цей голос чути селам і містам

Ми хочемо усіх вас привітати

Здоров’я й щастя побажати Вам.

Ведуча: Добрий вечір, добрим людям

Радо вас вітаємо.

Українські вечорниці

Ми розпочинаємо!

сценка " дід і баба"

Дід Щось добреньке з’їсти хочу,

Тільки що – не знаю сам.

Баба Голови б ти не морочив,

Що зварила – те й подам.

Дід Вареники, борщ і каша,

В животі від них урчить.

Баба Вередливий став ти, діду.

Що тобі іще зварить?

Дід Знаю, бабо, ти не сердься,

Я, мабуть би, з’їв оце…

Коровай із борошенця,

А туди б ще вбить яйце.

Баба Отже, клятий!

Хоч бери, тікай із хати!

Будь по-твоєму, спечу.

(Баба виходить із хати. Дід говорить їй у слід.)

Дід Ти готуй, стара, швиденько,

Повечеряєм гарненько.

(До зали) Баба в мене – молодець!

Але гріх самому їсти

Цей рум’яненький хлібець

(Входить баба, сідає біля діда.)

Баба: А ти пам’ятаєш, яка я була молода?

Дід: Була – була!

Баба: А красива яка була?

Дід: Була – була!

Баба: А яких пісень ти мені співав! Пам’ятаєш?

Дід: Співав – співав!

Співають пісню «Ніч яка місячна»

Баба: А де ж це наша доня?

Дід: Мабуть, до свого Гриця пішла.

Баба: Та я ж двері зачинила!

Дід: А ти пам’ятаєш, як до мене через вікно тікала? Мати тебе також не пускала.

Баба: Пам’ятаю, пам’ятаю!

Дід: Памьятаєш, моя люба,

Як були ми молоді,

Напечем, бувало хліба,

Повна хата молоді.

Баба: танці, співи, сміх до ночі

Вечорниці… а тепер?

Чується стук і голоси за дверима. Заходять дівчата

Дівчата: бабусю, можна до вас на вечорниці?

Баба: Можна, дівчатка, заходьте, будь ласка!

Дівчата: Добрий вечір вашій хаті!

Баба: І вам вечір добрий! Сідайте у нашій хаті на лаві за звичаєм зліва.

Дівчата сідають, баба посипає їм ноги попелом

Баба: за звичаєм тим давнім, гостям, що рідко загодять, треба ноги попелом з нашої печі посипати, щоб частіше в гості ходили.

Дівчата виймають рукоділля, сідають вишивати.

Дівчина: Сядемо, сядемо, заспіваємо

Аж усе, що тільки знаємо.

Дівчата виконують пісню

Дівчина: А де ж це наші хлопці?

В цей час чується пісня: «Ти ж мене підманула». Її виконують хлопці, які їдуть на вечорниці.

Хлоп ц і: Хлопці. Пустіть до хати!

Дівчина. Гарненько попросіть!

Дівчина:. Агов, хто такий?

Хлопець:. Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь клишоногий, пустіть до хати!

Дівчина:. Не пустимо в хату, дуже вас багато!

Хлопець. Пустіть, бо гірше буде!

Дівчина:. Ми як візьмемо рогатини, полатаєм ваші спини.

Хлопці (видають, що злякалися). Дівчатоньки-голубоньки, та ми ж прийшли не битися, та ми ж прийшли миритися, гостинці принесли і музик привели!

Музики грають. Дівчата пускають до хати хлопців, але вони вдають, що сердяться. Дівчата починають іх зачіпати.

Виходить одна, починає, пританцьовуючи співати:

Дівчина: Полюбила коваля, така доля моя,

Я ж подумала — кучерявий,

а в нього чуба немає...

Хлопець (до неї співає):

Галя, Галя чорнобрива,

чого в тебе брови криво,

На козака задивилась,

та й брівоньки іскривились...

Дівчина.

А до мене Яків приходив,

Коробочку раків приносив.

А я тії раки забрала,

А Якова з хати прогнала!

Хлопець:

По дорозі жук, жук,

по дворі чорний,

Подивись на мене, дівко,

який я моторний...

Баба: (запрошує хлопців) Хоч не знаємо – звідки ви, чи з полудня, чи з півночі – в нашу хату зайшли, просимо, просимо всіх по ліву сторону сідати та з дівчатами пісню заспівати.

Виконують пісню «Ой, на горі два дубки »

Баба: Пригадую, як колись молоді жили, про що мріяли, як і кого любили, а бувало і сварилися.

Сценка «мотря і кайдашиха»

Виходить мотря, замітає

Мотря: Наказала мати прибирати хату

Все помию, підмету, ще й буду співати!

Засвічу я свічку, затоплю я пічку,

Приберуся й гарна буду молодичка!

Замітає. Виходить Кайдашиха, дивиться, як вона замітає.

Кайдашиха. Погану я невістку маю? Боже мій, боже,

Мотря, хто так замітає. Нічого не може!

Не в ту сторону метеш, віника на так береш!

Мотря. Як мести, яка різниця, було б чисто у світлиці,

Знов свекруха докоряє, а чого, сама не знаю.

Ведуча. Так би все і скінчилось, було б у хаті тихи

Якби не прийшла в гості Палажка Соловьїха.

Палажка. Добрий день, Марусенько,

Добрий день, сусідонько,

Я прийшла до тебе вгості,

Мила моя лебідонько!

Кайдашиха і Палажка цілуються.

Палажка: Люди кажуть, ти недавно сина оженила,

А яка ж в тебе невістка, чи добра чи мила

Кайдашиха. Це не Мотря, кара Божа, нічого робить не може,

Ні кватири, ні спекти, ні у хаті підмести

Що сказати вже ледащо…

Мотря. То шукайте собі кращу!

Я вам, мамо, не кобила,

Щоб весь день на вас робила!

Не спіть до вечора, вставайте,

І самі про себе дбайте

Боба: А хто з вас смішне нам щось розкаже?

Читають народні усмішки.

Дівчина: (підходить до одного з хлопців)

Ішов Максим з вечорниць вночі слободою,

Сидить сова на воротях, крутить головою

Він, сердяга, як побачив, та через городи,

Заплутався в бур’яні та й наробив шкоди.

Хлопець: У Борові густо хати,

Вітер не провіє,

Сама мати ложки миє,

Бо дочка не вміє.

Дівчина: Ішов Андрій з вечорниць темненької ночі,

Сидить гуска над водою, вирячила очі,

Він до неї: гиля, гиля – вона й полетіла,

Коли б не втік осокою, була б Андрія з’їла..

Хлопці: Дівчата, давайте замість суперечок разом пісню заспіваймо.

Виконують пісню «Ой, у вишневому садочку».

На сцену виходить господиня з хлібом-сіллю.

Господиня: Добрий вечір, щедрий вечір!

З щастям, любі друзі!

Честь і шана людям сивим,

Працьовитим і дбайливим.

Слава мамам і бабусям,

Слава хлопцям і дівчатам,

Неспокійним і завзятим.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро

Прийміть каравай наш із жита, пшениці

Лакаво всіх просимо на вечорниці!

Господар: українські вечорниці

Починаєм перший раз

Хай веселий сміх іскриться

У серці кожного із нас!

Хай дзвінке, веселе слово

Пружно рветься в небеса

Наша пісня пречудова

Хай ніколи не згаса!