І. Теоретична частина

Позначте правильний варіант відповіді в запропонованих тестових

завданнях

1. Мова – це:

а) характерний для людського суспільства специфічний вид знакової діяльності

для позначення явищ об’єктивної дійсності з метою обміну між членами

спільноти інформацію;

б) обмін інформацією, передача певної інформації однією людиною іншій, що

здійснюється в мовленнєвих актах;

в) наслідок мовленнєвої діяльності людини, що визначає її культуру мовлення;

г) результат процесу говоріння, а також висловлювання, пов’язане однією

темою, основною думкою і структурою тексту.

2. Мовлення – це:

а) характерний для людського суспільства специфічний вид знакової діяльності

для позначення явищ об’єктивної дійсності з метою обміну між членами

спільноти інформацією;

б) обмін інформацією, передача певної інформації однією людиною іншій, що

здійснюється в мовленнєвих актах;

в) спілкування людей між собою за допомогою мови, процес реалізації мовної

діяльності, єдиний об’єктивний прояв мови;

г) висловлювання, пов’язане однією темою, основною думкою і структурою

тексту.

3. Мова професійного спілкування є:

а) різновидом текстів певного стилю, що різняться насамперед метою

мовлення, сферою спілкування та іншими ознаками;

б) різновидом літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільної

діяльності мовців;

в) поліфункціональною підсистемою літературної мови, що виконує

загальномовні та специфічні функції;

г) певним добором і комбінуванням мовних засобів вираження, зумовлених

змістом і цілеспрямованістю висловлювання.

4. Професійне мовлення – це:

а) характерний для людського суспільства специфічний вид знакової діяльності

для позначення явищ об’єктивної дійсності з метою обміну між членами

спільноти інформацію;

б) обмін інформацією, передача певної інформації однією людиною іншій, що

здійснюється в мовленнєвих актах;

в) сукупність мовленнєвих дій, кожна з яких має власну мету, що випливає із

загальної мети спілкування;

г) сукупність мовленнєвих дій, мета яких випливає із загальної мети ділового

спілкування у різних ситуаціях професійної діяльності фахівців.

5. Літературна мова – це…:

а) мова, якою люди спілкуються в побуті;

б) унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що

обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей;

в) мова радіо, телебачення;

г) сукупність мовленнєвих дій, кожна з яких має власну мету.

6. Вища форма загальнонародної (загальнонаціональної) мови – це...:

а) територіальні діалекти;

б) система стилів сучасної української мови;

в) літературна мова;

г) граматика.

7. Правильно подано визначення літературної мови у рядку:

а) унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує у

своєму усному і писемному різновидах культурне життя нації;

б) сукупність мовленнєвих дій, кожна з яких має власну мету, що випливає із

загальної мети спілкування;

в) мова радіо, телебачення;

г) мова, якою ми користуємося у побуті.

8. Державна мова – це мова, закріплена:

а) законодавством;

б) традицією;

в) традицією або законодавством;

г) постановами Кабінету Міністрів України.

9. В основу мови професійного спілкування покладено:

а) систему мовних засобів наукового стилю;

б) систему мовних засобів офіційно-ділового стилю;

в) сучасну літературну мову;

г) стилістичну диференціацію мови.

10. Мова професійного спілкування забезпечує:

а) різні комунікативні потреби мовців у професійній сфері;

б) різні комунікативні потреби мовців у науковій сфері;

в) різні комунікативні потреби мовців у сфері офіційно-ділових стосунків;

г) різні комунікативні потреби мовців у науковій сфері та сфері офіційно-

ділових стосунків.

11. «Найстарішою мовою в Європі є українська мова» - стверджував …

а) Ф. І. Буслаєв;

б) І. І. Ющук;

в) О. О. Шахматов;

г) М. Красуцький.

12. Правильно подано визначення поняття «мова» у рядку:

а) характерний для людського суспільства специфічний вид знакової

діяльності для позначення явищ об’єктивної дійсності, з метою тільки

сприйняття дійсності між членами спільноти;

б) характерний для людського суспільства специфічний вид предметної

діяльності для позначення предметів об’єктивної дійсності, з метою

обміну між членами спільноти інформацією;

в) характерний для людського суспільства вид знакової діяльності для

позначення явищ об’єктивної дійсності з метою обміну між членами

спільноти інформацією;

г) сукупність правил, що регулюють правильну вимову звуків, звукосполучень

та розділових знаків.