Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Порядок виконання роботи. 1.Візуально на свіжому зламі породи визначаємо наявність кристалів;⇐ ПредыдущаяСтр 16 из 16
1.Візуально на свіжому зламі породи визначаємо наявність кристалів; 2.3а допомогою штангенциркуля вимірюємо лінійні характеристики зерен кожного мінералу в межах однієї або кількох довільно обраних площинок правильної форми на поверхні досліджуваного зразка; З.На підставі візуального дослідження і проведених вимірювань визначаємо структуру породи: При дослідженні магматичних порід: а) порода повністю розкристалізована, склувата речовина відсутня, розміри зерен більше 5мм - структура повнокристалічна, крупнозерниста; б) порода повністю розкристалізована, склувата речовина відсутня, розміри зерен від 2 до 5мм - структура повнокристалічна, середньозерниста; в) порода повністю розкристалізована, склувата речовина відсутня, розміри зерен від 2 до 0, 2мм — структура повнокристалічна, дрібнозерниста; г) порода повністю розкристалізована, склувата речовина відсутня, розміри зерен менше 0, 2мм- структура повнокристалічна, афонітова; д) порода повністю розкристалізована, склувата речовина відсутня, е) порода повністю розкристалізована, склувата речовина відсутня, розміри зерен породоутворюючих мінералів близькі між собою – структура рівномірнозерниста; ж) в породі поряд з кристалами присутня склувата речовина — структура напівсклувата; з) порода складається з аморфної речовини, кристали відсутні - структура склувата; і) серед повнокристалічної основної маси, складеної кристалами різного розміру, можливо і крупнозернистими, розташовані окремі, значно більші за розміром і краще розкристалізовані кристали - структура порфіровидна; к) в повністю, або частково розкристалізованій, або склуватій масі розташовані окремі крупні кристали - структура порфірова; л) крізь крупні кристали одного мінералу проростають однаково орієнтовані кристали іншого мінералу - структура пегматитова; м) проростання кристалів польових шпатів кристалами кварцу - структура мірмекитова. При дослідженні метаморфічних порід: На підставі обстеження свіжого зламу досліджуваної породи з детальним описом розмірів, форми, напрямків орієнтування кристалів, наявності роздрібнених і перетертих кристалів визначаємо структуру породи: а) порода складена зернами різної форми приблизно однакового розміру б) порода складена дрібними, чітко окресленими кристалами, які щільно в) порода складена кристалами зубчастої форми - структура г) порода складена тонко перетертою масою з включенням уламків кристалів материнської породи, яка була подрібнена і перетерта внаслідок дії д) в породі чітко визначаються переважаючі мінерали у вигляді лускоподібних або пластинчатих кристалів, орієнтованих в одному напрямку — структура лепідопластова; є) порода складена тонкими волокнами мінералів, що орієнтовані в одному напрямку - структура волокниста. При дослідженні осадових уламкових незцементованих порід структура визначається за розміром уламків. Якщо порода складена уламками більшими за 10мм в перерізі, її структура визначається за розмірами переважної фракції на підставі вимірів середнього розміру уламки за допомогою лінійки або штангенциркуля: а) псефітова глибова структура - скупчення кутастих уламків розміром б) псефітова щебенева структура - скупчення кутастих уламків розміром від 100 до 10мм в перерізі. Якщо порода складена уламками меншими від 10 мм, її структура визначається за допомогою розсіву на ситах. Структура породи визначається за розміром отворів сита, на якому вона залишилась при просіюванні, тобто за назвою грануломегричної фракції: а) псефітова дресвяна структура - скупчення кутастих уламків розміром від 10 до 2мм в перерізі б) псефітова гравійна структура - скупчення обкатаних уламків діаметром від 10 до 2мм. в) псефітова грубозерниста структура - (1 -2мм); г) псамітова крупнозерниста структура - (0, 5-1мм); д) псамітова середньозерниста структура -(0, 25-0, 5мм); є) псамітова дрібнозерниста структура - (0, 1-0, 25мм); ж) псамітова тонкозерниста структура - (0, 05-0, 1мм). При дослідженні осадових уламкових зцементованих порід структура визначається за розміром і характером уламків. За назвами структури зцементованих уламкових порід і незцементованих уламкових порід не відрізняються. 4. Візуально, в разі потреби за допомогою лупи, на зламі досліджуваної породи визначаємо характер взаємного розташування матеріалу, що складає породу, наявність або відсутність закономірностей в розташуванні породоутворюючих мінералів, щільність пакування мінералів в породі, наявність сланцюватості, наявність пустот і нір, характер цементу. Всі одержані дані заносять у відповідну графу робочого журналу. На підставі проведеного обстеження визначаємо текстуру досліджуваної породи: а) кристали мінералів розташовані незакономірне і щільно прилягають б) більшість мінералів мають паралельне розташування, при цьому вони в) кристали різної зернистості і мералогічного складу утворюють паралельні смути - текстура сланцювата, або смугаста; г) більшість кристалів зорієнтована паралельно, або за нашаруванням, д) в плоскості сланцюватості присутні крупні кристали, які ніби обволікаються загальною тонкозернистою масою породи - текстура очкова; с) порода зім'ята в дрібні складки - текстура плойчата; ж) зерна в зцементованій породі розташовані без всякого порядку - текстура невпорядкована; з) частинки, що складають породи (для осадових зцементованих порід) і) в породі відсутні пори, які можна побачити просто оком або за допомогою лупи - текстура щільна; к) в породі присутні пори, що розрізняються просто оком - текстура пориста. 5. Визначаємо основні породоутворюючі мінерали досліджуваної породи шляхом порівняння присутніх на зламі мінералів з колекційними зразками за кольором, твердістю, блиском, прозорістю, формою кристалів, також за допомогою характерних реакцій на воду, соляну і сірчану кислоти. Результати досліджень записуємо в робочий журнал. 6.На підставі комплексної характеристики, що складається із структури, текстури і назв основних породоутворюючих мінералів зразка, одержаної в процесі виконання лабораторної роботи визначаємо назву досліджуваної породи, її генезис і застосування. Всі одержані результати заносимо в робочий журнал (додаток 3.1.) Контрольні запитання 1. Що представляють собою гірські породи? 2. Які породи називають моно мінеральними? 3. Які породи називають полі мінеральними? 4. Що необхідно визначити для найменування породи? 5. Що визначає структура гірської породи? 6. Що розуміють під текстурою гірської породи? 7. Як поділяються гірські породи за генезисом? 8. Як поділяються магматичні гірські породи за умовами застигання? 9. Що таке інтрузивні гірські породи? 10. Що таке ефузивні гірські породи? 11. Чим відрізняються абісальні гірські породи від гіпабісальних? 12. Як поділяються магматичні гірські породи за хімічним складом? 13. Як утворюються метаморфічні гірські породи? 14. Що розуміють під процесом пневматолізу? 15. В чому полягає процес динамометаморфізму? І6. Що відбувається при регіональному метаморфізмі? 17. Що відбувається при контактовому метаморфізмі? 18. Які породи є типовими представниками метаморфічних гірських порід? 19. До яких порід належить граніт, які аналоги він має? 20. До якої групи порід належать сієніт і андезит, в чому полягає відмінність між цими породами? 21. До якої групи порід належить нефеліновий сієніт, які характеристики він має? 22. Які породи вважаються типовими представниками основних порід? 23. Які типові представники ультраосновних порід ви можете назвати? 24. Чим відрізняється базальт від дуніта? 25.В яких умовах утворюється граніт? 26.В яких умовах утворюється габро? 27 Як утворюються гнейси? 28.Як утворюються мармури? 29.Як поділяються за генезисом осадові породи? 30. Що таке кластичні породи, як вони поділяються? 31. Чим відрізняється брекчія від конгломерату? 32. 3а якими ознаками поділяються піски, які піски бувають? 33. До яких порід належать леси? 34. В чому полягає різниця між лесами і суглинками? ЗЗ. Що таке глини? 36. Як утворюється вапняк, які існують різновиди вапняка? 37. Як утворюється кам'яна сіль? 38. Як утворюється гіпс? 39. Що таке каустобіоліти? 40. Які структури характерні для магматичних гірських порід? 41. Які текстури характерні для магматичних гірських порід? 42. Які структури характерні для метаморфічних порід? 43. Які текстури характерні для метаморфічних порід? 44. Які структури мають уламкові гірські породи?
Список рекомендованої літератури 1.Аллісон А., Палмер Д., Геологія. М.: Мир, 1984. 2. Войткевич Г.В., Закруткин В.В. Основы геохимии. М.: 1976. 3. Іванова М.Ф. Загальна геологія. М.: Вища школа, 1969. 4. Кузьменко А.Х. Методические указания к выполнению лабораторних 5. Логвиненко Н.В. Петрография осадочних пород. М.: Высшая школа. 6. Музафаров В.Г. Определить минералов, горных пород й окаменелостей. 7. Половинкина Ю.И. Структуры и текстуры изверженных й метаморфических горных пород. М.: Недра. 1966. 8. Серпухов В.І. Курс загальної геології. М.: Надра, 1976. 9. Чаповский Е.Г.Инженерная геология. М.: Высшая школа, 1975.
|