У чиїх руках зосередилася виконавча, законодавча та судова влада у Запородській Січі.

Державний устрій Запорізької Січі, як незалежної та демократичної держави, можна вважати основою у формуванні майбутньої української держави. Утім таке суспільство не можна вважати повністю демократичним, адже соціальне розшарування визначало політичну приналежність козаків.

Запорізька Січ поділялась на військову та територіальну, відповідно до якої будувалось управління. Як військо громада поділялась на 38 куренів, а територіально - на паланки. Державну владу на Січі реалізовували виконавча, законодавча та судова гілки. Функції законодавчого органу виконувала загаль-на або, як її частіше називали, військова козацька рада, право участі в якій мали всі без винятку козаки. Інколи ради проводились від куренів або виключно були старшинськими. Зібрання козаків за їх власною ініціативою називалось чернецькою радою. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік, обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання міжнародного характеру. Нерідко козацька рада виступала і як вища судова інстанція.

Питаннями військового характеру займалась виконавча влада, яку представляли кошовий отаман і старшина. До військової старшини належали:

• Кошовий отаман, який очолював цивільну, військову та духовну (релігійну) владу на Січі. Обов'язки отамана зводились до затвердження обраних військовою радою посадових осіб, узаконення розподілу за куренями земель, розподілу військової здобичі і військових доходів, прийняття до Січі нових людей і звільнення старих козаків, установлення дипломатичних контактів з сусідніми державами. За всієї повноти влади кошовий отаман ніколи не був абсолютним диктатором у мирний час. Його влада обмежувалась трьома умовами: звітом після закінчення строку повноважень перед військовою радою, річним строком перебування на посаді, і нарешті, самою військовою радою.

• Військовий суддя, що чинив суд на Січі й у разі необхідності заміщав кошового отамана. Суддя керувався козацьким правом і традиціями, розглядав кримінальні й цивільні справи. Найскладніші справи він передавав кошовому отаманові або військовій раді.

• Військовий писар, який очолював Січову канцелярію, періодично доповідав про рішення старшини на раді і сповіщав учасників процесу.

• Військовий осавул, що відповідав за прикордонну службу, охорону шляхів, проводив слідство та виконував вироки суду. Помічником осавула був військовий довбиш, що прилюдно оголошував судові рішення старшини і всього війська на місці страти або на військовій раді.

• Військовий обозний, який очолював артилерійську та фортифікаційну службу на Січі.

• Військовий хорунжий - зберігав у Військовій Скарбниці основні клейноди Січі.

Крім обраної військової старшини існували й посади військових службовців, до який належали: військовий довбиш (відав полковими литавра-ми), військовий пушкар (завідував усією запорізькою артилерією та військовою в'язницею), військовий тлумач (виконував обов'язки перекладача, проводив військову розвідку), військовий кантаржій (охороняв військові міри та ваги), військовий шафар (збирав мито на переправах через річки Дніпро, Буг), війсь-ковий булавничий (зберігав булаву як символ влади кошового отамана), війсь-ковий чауш (виконував функцію посланника), отаман січової школи.

Безпосередньо за військовою старшиною стояла старшина похідна і паланкова. Вона вважалась вищою за рангом від військових чиновників, але на відміну від них діяла за межами Січі у своїх паланках. Похідну старшину становили полковник, осавул і писар. Паланкову старшину становили полковник, осавул, писар, підосавул і підписарій. Їхня влада поширювалась на козаків, які мешкали за межами Січі, у слободах і зимівниках. Влада паланкового полковника у межах його паланки була значною: він фактично виконував функції кошового отамана в межах паланки.

Складною у Запорізькій Січі була і судова система, найвищим органом якої поставала Генеральна рада, очолювана гетьманом. Крім того, судова гілка влади складалась з:

•- Генерального суду (два генеральні судді та судові службовці);

•- полкових рад, очолюваних полковниками;

•- полкових судів (полковий суддя, полковий писар та судові службовці);

•- сотенних рад, очолюваних сотниками;

•- сотенних судів (сотенний суддя, сотенний писар та судові службовці);

•- копних судів в містечках, селах.

Таким чином, козацьку державу можна вважати першою державою на території сучасної України, де проявились риси демократії та релігійності. Саме у Запорізькій Січі вперше було відмінено кріпосне право та феодальну власність на землю.