Альпійський мисливець

ДІЮЧІ ЛИЦЯ

Герман Геслер, імперський намісник (ландфохт, Фохт) в Швіці і в Урі.

Вернер фон Аттінгаузен, можновладний барон.

Ульріх фон Руденц, його племінник.

Селяни з Швица:

Вернер Штауффахер,

Конрад Гун,

ІТЕЛ Редінг,

Ганс Мауер,

Іорг Гоф,

Ульріх Шмід,

Іост Вайлер.

Селяни з Урі:

Вальтер Фюрст,

Вільгельм Телль,

Рёссельман, священик.

Петерман, псаломщик.

Куоні, пастух.

Поверни, мисливець.

Руоді, рибалка.

Селяни з Унтервальдена:

Арнольд Мельхталь,

Конрад Баумгартен,

Майер Сарни,

Струт Вінкельрід,

Клаус Флюе,

Буркгарт Бюгель,

Арнольд Сева.

Пфайфер з Люцерна.

Кунц з Герзау.

Енні, хлопчик-рибалка.

Зепп, підпасок.

Гертруда, дружина Штауффахером.

Гедвига, дружина Телля, дочка Фюрста.

Берта фон Брунек, багата спадкоємиця.

Селянки:

Армгарда,

Мехтгільда,

Ельсбет,

Гільдегарди.

Вальтер, Вільгельм сини Телля.

Фрісгард, Лёйтхольд наймані піхотинці.

Рудольф Гаррас, конюший Геслера.

Йоганн Парріціда, герцог Швабський.

Штюссі, польовий сторож.

Трубач кантону Урі.

Імперський гонець.

Доглядач.

Майстер-каменяр, підмайстри і чорнороби.

Глашатай.

Брати милосердя.

Рейтари, кінна варта ландфохт Геслера і Ланденберга.

Селяни і поселянки з лісових кантонів.

ДІЯ ПЕРША

Сцена перша

Високий скелястий берег Озера Чотирьох Лісових Кантонів, [1] навпроти Швица. Озеро утворює бухту. Недалеко від берега стоїть хатина.

Хлопчик-рибалка пливе в човні. На іншій стороні озера видно яскраво освітлені сонцем галявини, села і самотні садиби Швица. Зліва від глядача вимальовуються крізь хмари гострі зубці Гакена [2]; праворуч, в глибині сцени, видніються снігові гори. Ще до підняття завіси чутні звуки швейцарської пастушачої пісні і мелодійний передзвін дзвіночків, який триває деякий час і після підняття завіси.

Хлопчик-рибалка

(Співає в човнику; наспів швейцарської пастушачої пісні)

На озеро вабить купанья насолода, Заснулого юнака ніжить прохолода. І звуки сопілки Він чує крізь сон, Він ангельски ніжною Піснею полонений. Прокинувся, веселощів і радості повний, А кругом нього плещуть і піняться хвилі. І голос лукавий В пучину тягне: За мною, мій коханий, У глиб ласкавих вод!

Пастух

(На горі; варіація того ж мотиву)

Прощайте, луки, Багряні зорі! Розлука нам горе. Ах, літо пройшло! Пора нам в долини Побачимося знову, Коли всі отямиться від сну крижаного І голос зозулі в лісі зазвучить, Квіти зарясніють, криниця зажурчіт. Прощайте, луки, Багряні зорі! Розлука нам горе. Ах, літо пройшло!

Альпійський мисливець

(З'являється на вершині протилежної скелі; друга варіація)

Гримить і гуркоче лавина в горах, Стрілок не жахається на слизьких стежках: Він зухвало крокує Средь снігу, серед льодів, Де весен не знають, Не знають кольорів. Внизу розстелили туманів гряда, І горді тонуть під нею міста. І тільки в хвилинні Хмаринок розриви Миготять зелені Гаї та ниви.

Місцевість приймає інший вигляд; глухий гуркіт чути в горах, тіні хмар пробігають по землі.

Руоді, рибалка, виходить з хатини. Верні, мисливець, спускається зі скелі. Куоні, пастух, йде з дійницею на плечі; Зепп, підпасок, слід за ним.

Руоді

Швидше, мій хлопчик! Витягни човник! Сивий дух бур йде. Гримить лавина. Накрився Мітен шапкою хмар, І холодом війнуло з ущелин. Гроза ось-ось над нами вибухне.

Куоні

Так, бути дощу, рибалка. Он вівці жадібно Їдять траву, і риє землю пес.