В третьому укази, накази, розпорядження та постанови.

Стаття 151. Під іменем законів розуміються всі законодавчі розпорядження, які засновані на відповідних принципах та по внутрішній суті своїй є обов’язковими до виконання і які не можуть бути інакше ні прийняті, ні змінені, як із дотримання обов’язкової процедури їх ухвалення і тільки тоді, коли життєвий досвід покаже необхідність змін, або ж коли зміни будуть викликані причинами важливими та беззаперечними.

Стаття 152. Під термінами статути та установи мають розумітись всі розпорядження, що вимагаються обставинами або ж для захисту держави та охорони цілісності її кордонів, або ж для облаштування різних предметів, що стосуються частини внутрішнього управління, або ж на кінець, по справах, що стосуються порядку проходження певних видів служби та вдосконалення загальносуспільного і приватного добробуту.

Стаття 153. Насамкінець, під іменем указів, наказів, розпоряджень та постанов потрібно розуміти все, що передбачається до виконання по окремих та випадкових обставинах, що зустрічаються у різних підрозділах державного управління, або ж що стосується якого-небудь керівництва, воєначальника, цивільної чи приватної особи та по якості своїй, дивлячись по необхідності, може підлягати різним змінам чи доповненням.

Стаття 154. Закони розподіляються на загальнодержавні закони та на особливі або ж місцеві. Загальнодержавні закони складають спільне право та вживаються у всіх випадках, у яких місцеві закони є недостатніми.

Стаття 155. Загальнодержавні закони ухвалюються ГЕТЬМАНОМ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ за сприяння ВЕРХОВНОЇ РАДИ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ та РАДИ МУДРІЙШИХ, про яку буде згадано нижче.

Стаття 156. Особливі, або ж місцеві закони ухвалюються Гетьманом всієї РУСІ УКРАЇНИ за сприяння місцевих рад.

Стаття 157. Право видавати статути, створювати установи, укази, накази, розпорядження та постанови належить виключно ГЕТЬМАНУ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ. Він може доручити здійснювати данні владні повноваження в цілому, або ж частково посадовій особі, чи владній інституції на власний розсуд. ГЕТЬМАН ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ несе персональну відповідальність за бездоганне виконання кожного здійсненого ним заходу перед народом ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, а особи, яким було довірено здійснювати ті, чи інші владні повноваження чи заходи несуть відповідальність перед ГЕТЬМАНОМ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ персонально.

Стаття 158. Зрада високої довіри Ясновельможного ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ особою, яка перебуває на державній службі що склала присягу на вірність, прирівнюється до зради народу та інкримінується кримінальним кодексом як державна зрада, карається вищою мірою покарання. Всі закони, статути, установи, укази, накази, розпорядження та постанови ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ повинні виконуватись відповідальними посадовими особами беззаперечно та абсолютно бездоганно.

Стаття 159. Загальнодержавні, галузеві та місцеві закони підписуються профільним міністром, профільним начальником управління юстиції та скріплюються відповідною печаткою. Статути, установи, укази, накази, постанови повинні бути підписані керівником того відомства, до якого вони за своїм змістом, будуть належати. Він відповідає за все, що в цих статутах, установах, указах, наказах, постановах та розпорядженнях може міститись але суперечить даній КОНСТИТУЦІЇ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ та діючому законодавству.

Глава II
ПРО РАДУ МУДРІЙШИХ

Стаття 160. РАДА МУДРІЙШИХ, під керівництвом ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, складається із міністрів, членів РАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ, державних доповідачів та із осіб, яких буде необхідно його ЯСНОВЕЛЬМОЖНОМУ ГЕТЬМАНУ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ призвати.

Стаття 161. РАДА МУДРІЙШИХ розподіляється на загальне зібрання та на урядову раду, або ж кабінет міністрів.

А. Урядова рада – кабінет міністрів

Стаття 162. УРЯДОВА РАДА, під керівництвом Ясновельможного ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ складається із міністрів, начальників управлінь та інших посадових осіб, призваних у неї волею ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ.

Стаття 163. Члени урядової ради мають голоси дорадчі. ГЕТЬМАН ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ має право вирішувати. Його Ясновельможність може це право довірити в цілому або за окремими повноваженнями наміснику в кабінеті міністрів, або ж будь-кому за власною волею. Особа, якій було надано високу довіру зобов’язана вирішувати питання в кабінеті міністрів відповідно до статутних правил держави та у відповідності із діючим законодавством.

Стаття 164. Рада Мудріших, або ж Кабінет Міністрів має право скасовувати постанови, видані керівниками місцевих адміністрацій, або ж місцевими радами, якщо вони не відповідають законам, указам, наказам та розпорядженням, даних їм до виконання загальнодержавними органами влади та офіційними установами.

Стаття 165. Якщо ці постанови та укази порушують національну безпеку та суспільний спокій, або ж територіальну цілісність країни, то кабінет міністрів має право негайно вживати кадрові рішення для усунення з керівних посад таких керівників, та зобов’язаний обов’язково негайно повідомити про такі вчинки Ясновельможного Гетьмана ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ та вносити подання на загальне зібрання РАДИ МУДРІЙШИХ, про звільнення із посади таких державних службовців, а матеріали про посадові злочини яких передаються до відповідних судових органів негайно, слухання по яких проводяться невідкладно.

Стаття 166. Якщо у випадку, згаданому у попередній статті, постає питання про звільнення голови місцевої адміністрації, то кабінет міністрів надає подання про цей факт Ясновельможному ГЕТЬМАНУ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ та вносить пропозицію у ВЕРХОВНУ РАДУ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, до компетенції якої входять повноваження про вирішення питання, щодо притягнення до суду голів місцевих адміністрації, про що було сказано в ст. 165 нижче.

В. Загальне зібрання Державної Ради

Стаття 167. Загальне зібрання Державної Ради, під керівництвом Ясновельможного ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, чи уповноваженої Ним особи, або ж іншого посадовця, чи під керівництвом найстаршого із членів, проводиться, як визначено у КОНСТИТУЦІЇ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ.
Справи, які належать до компетенції Державної Ради, за виключенням тих, які покладені на неї відповідно до обставин, що зобов’язують діяти негайно, є наступними:

1. Розглядати та складати проекти законів, або статутів та установ, які відносяться до загального управління.

2. Вирішувати спори, що можуть трапитись від міжвідомчих конфліктів, або ж при виконанні відомствами непритаманних їм обов’язків.

3. Приймати рішення про передачу до суду, за пропозицією урядової ради або ж кабінету міністрів, посадових осіб, за поданням Ясновельможного Гетьмана ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, що вчинили важкі посадові злочини під час виконання посадових обов’язків та у випадках, притягнення їх до відповідальності, за винятком тих посадових осіб, щодо яких питання передачі до суду визначено ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ ВСІЄ РУСІ УКРАЇНИ, або ж місцевими радами.

4. Щорічно розглядати та перевіряти звіти, надані кожним головним керівництвом тієї, чи іншої галузі.

5. Робити зауваження на всі існуючі зловживання, що трапляються під час управління державною системою країни, в тому числі на порушення КОНСТИТУЦІЇ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ і законів, та складати із них загальну доповідь для піднесення її Ясновельможному ГЕТЬМАНУ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ. Прийняття заходів щодо матеріалів, наданих у даній доповіді, дивлячись по їх сутті, для передання їх у ВЕРХОВНУ РАДУ ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, або ж до інших органів державної влади, буде залежати від висновків Ясновельможного Гетьмана ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ.

Стаття 168. Загальне зібрання Державної ради займається також питаннями та дорученнями на предмет розгляду взагалі всіх тем, які поступають по волі Ясновельможного Гетьмана ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, або ж одного із міністрів, на основі існуючих загальних, або ж окремих подань міністерств та відомств

Стаття 169. Рішення Державної Ради підносяться на затвердження Ясновельможного Гетьмана, або особи, ним уповноваженої. Із цього переліку виключаються рішення, які відносяться до питань передачі матеріалів до суду щодо протизаконних дій посадових осіб, чи суперечок міністерств та відомств, рішення по яких виконуються безпосередньо.

Глава III
ПРО МІНІСТЕРСТВА ТА ГОЛОВНІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

Стаття 170. Виконання законів покладено, відповідно до загальному розпису міністерств, на нижче вказані міністерства та органи державного управління, де НАМІСНИКОМ Ясновельможного ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ у кабінеті міністрів є Прем’єр-міністр ВСІЄЇ РУСІ УКРАЇНИ, якому безпосередньо підпорядковані:

1. Віце-прем’єр із економічних питань, що опікується:

1.1. Міністерство економіки.

1.2. Міністерство статистики.

1.3. Міністерство фінансів.

1.4. Міністерство промисловості МТЗ для фінансових установ.

1.5. Міністерство державної власності.

1.6. Міністерство корпоративних прав.

1.7. Міністерство інтеграції у світову економіку.

1.8. Міністерство торгівлі.

1.9. Міністерство закладів громадського харчування.

1.10.Міністерство промисловості для закладів громадського

харчування та торгівлі.

2. Віце-прем’єр із розвитку зовнішньоекономічних зв’язків:

2.1. Міністерство закордонних справ.

2.2. Міністерство міжнародного співробітництва.

2.3. Міністерство інвестиційної діяльності.

3. Віце-прем’єр із аграрних питань.

3.1. Міністерство агропромислового комплексу.

3.1.1. Комітет землевпорядкування АПК країни.

2.1.2. Комітет розвитку рослинництва АПК країни.

2.1.3. Комітет розвитку овочівництва АПК країни.

3.1.4. Комітет розвитку садівництва та виноградарства.

3.1.5. Комітет розвитку тваринництва АПК країни.

3.1.6. Комітет розвитку птахівництва АПК країни.

3.1.7. Комітет розвитку МТЗ АПК країни.

3.1.8. Комітет розвитку капітального будівництва АПК.

3.1.9. Комітет розвитку сервісу в АПК країни.

3.2. Міністерство промисловості систем меліорації,