Мирне вирішення суперечок і конфліктів між державами організації[3].

· Основні цілі організації:

· Охорона здоров'я та навколишнього середовища;

· Питання соціальної і міграційної політики;

СНД засновано на засадах суверенної рівності всіх його членів, тому всі держави-члени є самостійними суб'єктами міжнародного права. Співдружність не є державою і не володіє наднаціональними повноваженнями[2].

Співпраця в галузі оборонної політики і охорони зовнішніх кордонів

· Співпраця в забезпеченні міжнародного миру і безпеки, досягнення загального і повного роззброєння;

· Співпраця в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших галузях;

· Співпраця в розвитку систем транспорту, зв'язку;

· Співпраця у формуванні і розвитку спільного економічного простору, митної політики;

Цілі організації

Прапор СНД

Емблема СНД

Історія Результати Всеукраїнського референдуму, вибори Президента України створили у республіці якісно нову політичну ситуацію. Було прискорено остаточну ліквідацію СРСР.

Грудня 1991 р. на території Білорусі, у Біловезькій пущі під Брестом, відбулася зустріч Голови Верхов­ної Ради Білорусі С. Шушкевича, Президента Російської Федерації Б. Єльцина і Президента України Л. Кравчука. Підсумком її стали офіційна констатація факту розпаду СРСР, укладення угоди про утворення Співдружності Не­залежних Держав (СНД).

Грудня 1991 р. на зустрічі в Алмати керівники Ро­сії, України, Білорусі, Азербайджану, Вірменії, Молдо­ви, Казахстану, Киргизстану, Туркменістану, Узбекистану і Таджикистану підписали Декларацію про утворення СНД. Це означало, що СРСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність перестав існувати (що було остаточно визнано юридично 26 грудня 1991 р.; детальніше див. СРСР, розділ «Розпуск СРСР»); кож­на республіка стала самостійною. СНД не є державою, во­на не має наддержавних управлінських структур. Члени Співдружності є цілком незалежними державами.