Рослини водойм

Порівняно з рослинами лук та інших рослинних угруповань, рослини водойм мають більш однорідні умови існування, що і зумовлює значне поширення їх на всій земній кулі.

Рослини водойм мають менше світла, але не терплять від нестачі вологи. У воді коливання температури не такі різкі, як у повітрі. Вода добре підтримує рослини і тому у деяких з них недостатньо розвинуті механічні тканини. У всіх водних рослин добре розвинута повітроносна тканина, яка потрібна для газообміну.

Як і кожному рослинному угрупованню, рослинності водойм властива ярусність.

Біля самого берега розташовується пояс прибережних рослин: тут ростуть сусак, стрілолист, частуха подорожникові, їжачі голівки, калюжниця, цикута. Прибережні рослини з повним правом називають земноводними. Залежно від умов життя стрілолист міняє форму листків. У наземної форми листки містяться на довгих цупких черешках і мають стрілоподібні пластинки, від чого і походить назва рослини. Такі ж листки і у рослин, що живуть у неглибокій воді. Коли вода глибока, у стрілолиста утворюються листки іншого вигляду: довгі, стрічкоподібні, які тягнуться і звиваються за течією води. Стрілолист і сусак — найбільш гарні рослини першого поясу водойм. Вихователь може розповісти про ці рослини старшим дошкільникам так:

«На берегах озер і річок можна побачити стрілолист звичайний (див. табл. IV, 1). Таку назву він одержав тому, що його листки на довгих черешках схожі на стріли, що несуться вгору. У червні — серпні стрілолист зацвітає. На соковитому зеленому стеблі розкриваються ніжні білі квітки, в яких лише по три пелюстки. Темно-червоні серединки квіток гарно виділяються серед зеленого листя. Стрілолист прикрашає наші водойми.

На початку літа у ставках, озерах і річках зацвітає сусак зонтичний (див. табл. IV, 2). його ніжні біло-рожеві квітки зібрані у зонтик. Чим більше розцвітає квіток, тим гарнішим стає зонтик. Листя у сусака видовжене, з гострими кінцями, як шабельки. Дуже красиві береги водойм, що поросли сусаком. З кореневищ сусака можна робити борошно, а з листя — плести кошики».

Дуже часто серед прибережних рослин зустрічається частуха подорожникові (див. табл. IV, 4). Ця рослина, як і стрілолист, може жити і в воді і на суші. Дрібненькі біло-рожеві квітки частухи подорожникової зібрані у пірамідальну волоть. Порівнюючи разом з дітьми листки частухи подорожникової з подорожником, легко встановити їх подібність, отже і пояснити назву рослини. Надводна частина частухи отруйна, а кореневища, як і у сусака, стрілолиста — їстівні.

Серед прибережних рослин можна зустріти калюжницю болотну. Навесні, в квітні — травні вона привертає увагу яскраво-жовтими квітками і блискучими темно-зеленими листками. Калюжниця росте на перезволожених місцях, багатих на поживні речовини. Цікаво, що рослина зацвітає повторно у вересні, на початку жовтня. Милуючись з дітьми цією рослиною, слід розповісти, що калюжниця не тільки окраса весняної природи, але й медонос. Як і всі представники родини жовтецевих, калюжниця отруйна.

Потрібно попередити дітей і про отруйність такої рослини, як цикута отруйна (мал. 42), яка трапляється серед прибережних рослин. Це досить висока зонтична рослина з пірчастими листками, яку діти іноді приймають за моркву. Кореневище цикути має приємний запах і солодкуватий смак, всередині воно порожнисте. Отруйна речовина — цикуто син міститься в усіх частинах рослини, особливо у кореневищі, яке може викликати смертельне отруєння. Інколи увагу дітей серед прибережних рослин водойм привертають їжачі голівки. Чому вона так називається? Плід у їжачої голівки — горішок з щетинками біля основи.

Другий пояс рослин водойм займають рослини мілководдя, до яких належить очерет, рогіз, комиш. Ці рослини нижніми частинами занурені у воду, а верхніми підносяться над нею, утворюючи високі зарості. Ось як можна розповісти про них старшим дошкільникам:

«Очерет звичайний (мал. 43) росте на берегах річок, озер, на болотах. Озеро чи ставок, береги якого заросли очеретом, нагадує дзеркало, що вставлене в смарагдову раму. Високо здіймаються вгору стрункі стебла очерету. Листки у нього видовжені, загострені, їх багато на стеблі, і, торкаючись один одного, вони наче тихенько перешіптуються між собою. Влітку очерет прикрашається густими пухнастими волотями. Від подиху вітру вони коливаються, наче танцюють під ніжну музику. Очерет — дуже корисна рослина: його їдять свійські тварини, люди використовують його як будівельний матеріал, паливо. З очерету можна робити папір і багато інших, потрібних людині речей. Очерет очищає воду у водоймах.

Рогіз вузьколистий росте по берегах річок, озер, на болотах. Його кореневища добре утримують стебло з вузькими зеленими листками (мал. 44). Коли рогіз відцвітає, утворюються темно-коричневі початки з насінням. До пізньої осені вони прикрашають озера, болота. Дозріваючи, вони розлітаються навкруги білими пушинками, що подібні до парашутиків кульбаб. Летять вони далеко, щоб дати початок новим рослинам. Рогіз очищає водойми, прикрашає їх. Із стебел рогозу роблять різні речі: ажурні сумочки, килимки.

Можна робити з нього і папір. Рогіз, поставлений у вазу, прикрашатиме вашу кімнату цілий рік. Рогіз може і годувати людей. Під час Великої Вітчизняної війни партизани викопували кореневища рогозу, сушили і перемелювали його на борошно. З цього борошна вони пекли хліб, називаючи його партизанським. Багатьох з них такий хліб врятував від голоду».

Комиш озерний — цікава багаторічна рослина з безлистим довгим стеблом (мал. 45). Листки комиша швидко відмирають, стебло виконує їх функцію. Комиш озерний — лікарська, технічна і їстівна рослина. Кореневище його багате на крохмаль, цукор, комиш можна їсти сирим. Із його стебел добувають целюлозу, а також будівельний матеріал — комишит, плетуть кошики. В заростях водних рослин ховаються водні птахи, мальки риб тощо.

Наступний пояс, де вода ще глибша, займають водні рослини з листками, що плавають на поверхні води, — біле латаття, глечики жовті. Ці рослини є окрасою кожної водойми. Ось як можна розповісти про них дітям:

«Найгарнішою квіткою наших водойм є латаття біле. У сонячні дні на блакитному дзеркалі води можна побачити сніжно-білі величні квітки з золотистою серединкою. Здається, що вони тихенько погойдуються на воді, милуючись голубим прозорим небом і яскравим сонцем. Відкриваються квітки лише тоді, коли в небі яскраво світить сонце, а коли воно заходить, квітки згортають свої пелюстки, закриваються, ховаючись під воду до наступного ранку. Біля кожної квітки плавають на воді великі круглі листки. Зверху вони зелені, блискучі, наче полаковані. Коли подивитись у прозору воду, можна побачити довгі і гнучкі черешки листків, прикріплені до товстого кореневища. Коли квітка латаття відцвітає, вона скручується і опускається у воду, де дозрівають плоди з насінням. Латаття біле — окраса наших водойм. Якщо ви побачите ці прекрасні квітки, помилуйтеся ними і розкажіть усім, що їх треба оберігати.

Гарно виглядають на спокійній голубій воді яскраво-золотисті квітки глечиків жовтих. І квітки, і листя їх схожі на латаття біле, проте вони менші і скромніші: їхні квітки мають лише один ряд пелюсток. Широкі листки, що плавають на воді, довгими черешками прикріплюються до товстого кореневища, що росте на дні водойми. Коли квітка відцвітає, утворюється плід, схожий на маленький глечик, у якому визріває насіння. Тому, мабуть, квітка і одержала таку назву. Кореневищами і листками глечиків жовтих живляться бобри, видри, а насінням — водо плаваючі птахи. Глечики жовті — окраса нашої природи, їх треба оберігати».

У водоймі є рослини, які все життя проводять під водою, деякі 8 них укорінюються в ґрунті (елодея, рдесник), а деякі не укорінюються (кушир, пухирник).

Елодея, або водяна чума, була випадково завезена в Європу з Канади у XIX ст. Це багаторічна рослина, яка швидко розмножується вегетативно. Навіть маленька гілочка її легко укорінюється. Елодею вважають бур'яном, вона пригнічує інші рослини, утруднює рибальство і судноплавство. Про неї можна розповісти дітям так:

«Якщо подивитися у воду зверху, то можна побачити, що в ній плаває багато рослин з довгим гнучким стеблом, густо вкритим дрібними листочками. Це — елодея. Елодея — заморська рослина, вона завезена до нас з інших країн. Ця рослина дуже швидко розростається. За це її називають водяною чумою. Елодею можна перенести в акваріум. Там вона добре приживеться і при­красить акваріум».

А ось розповідь про кушир:

«Росте кушир у ставках і річках з повільною течією. У такій воді плавають довгі вузькі стебла куширу, оточені вузькими листками. Вони кільцем зібрані навколо стебла. Коріння у куширу немає, а воду і поживні речовини він всмоктує стеблами і листками. Коли настає зима, кушир опускається на дно водойми і там зимує. Він добре очищає воду у водоймах. Його ніжною зеленню живляться рибки і водо плаваючі птахи».

Влітку у повільно текучих водоймах можна побачити різак водяний алое видний (мал. 46). Пилчасті листки різака зібрані у прикореневу розетку і нагадують кімнатну рослину алое. Приваблюють великі білі трипелюсткові квітки, які дуже прикрашають рослину. На зиму різак опускається на дно водойми.

Дуже цікавою рослиною водойм є пухирник звичайний (див. табл. IV, 5). Зустрічається він у водоймах з повільною течією, де вільно плаває у воді. Пухирник — комахоїдна рослина. На її стеблах розміщуються маленькі ловильні пухирці. Рачки і дрібні комахи, які потрапляють на них, плавають у воді. Так пухирник одержує азотні речовини, яких не вистачає у водному середовищі. Пізнати пухирник можна за розсіченими ниткоподібними листками з численними дрібними пухирцями і жовтувато-золотистими двогубими квітками, які з'являються з червня до вересня. До найбільш поширених вільноплаваючих рослин належить ряска. Ось приблизна розповідь про неї:

«Влітку на поверхні води тихих річок, ставків плаває багато дрібненьких зелених пластиночок. Це ряска. Корінці у неї подібні до маленьких ниточок, інколи їх немає зовсім. З'являється ряска у ставках пізно навесні. Зимує вона на дні водойм, а весною, коли вода прогрівається, ряска піднімається на поверхню. Спочатку її небагато, але в теплій воді вона швидко розмножується. Біля пластинок-матерів починають утворюватися нові пластиночки — її дітки. Поступово вода в ставку все більше і більше затягується ряскою. Живляться ряскою дикі і свійські качки, гуси».

У деяких водоймах дуже поширеною плаваючою рослиною є жабурник звичайний (див. табл. IV, 3). Дітей він привабить округлими яскраво-зеленими листками, що плавають на поверхні води, і ніжними білими, з жовтуватою основою, трипелюстковими квітками. Свою російську назву — водокрас рослина одержала за свою красу під час цвітіння. Якщо підняти рослину, можна показати дітям, що від материнської рослини відходить пагін з дітками (порівняти з суницею). Цікаво розповісти, що восени на кінцях

нагонів утворюються бруньки, які опускаються на дно водойм і перезимовують. Жабурник прикрашає водойми.

Поверхню деяких ставків в Україні прикрашають листки сальвінії плаваючої — водяної папороті (мал. 47). Іноді сальвінії розростаються так, що ніби чарівним зеленим килимом укривають усю поверхню водойми. У сальвінії листки на стеблі ростуть кільцями по три. З них два звичайної форми, а третій, занурений у воду, дуже розсічений, виконує функцію кореня і сильно нагадує його. Восени біля основи листків утворюються кульки, в яких розвиваються спори. Сальвінія — рідкісна рослина, підлягає охороні, занесена до Червоної книги України.

Ще більш рідкісною рослиною наших водойм став водяний горіх плаваючий — чулім. Це плаваюча однорічна рослина. На поверхні води можна побачити розетку ясно-зелених листків, які за формою дуже подібні до березових. Цвіте рослина в травні білими чотирьохпелюстковими квітами. Квітка цвіте тільки один день і після запилення занурюється під воду, там і достигає плід, який схожий на рогатку. Ця рідкісна лікарська і їстівна рослина занесена до Червоної книги України, тому її слід охороняти.

Крім вищих квіткових рослин на водоймах досить поширені і нижчі, які в основному представлені водоростями. Інколи під час екскурсій, цільових прогулянок діти можуть побачити біля берега скупчення зелених ниток. Це водорості — спірогира, кладофора тощо. Доцільно звернути увагу на те, що з них виділяються пухирці повітря; пояснити, що ці водорості виділяють кисень, цим покращуючи наше повітря; зробити висновок про їх корисність.

В існуючій програмі виховання та навчання в дитячому садку, враховуючи краєзнавчий принцип ознайомлення дошкільників з природою, не подаються назви рослин, з якими треба ознайомити дітей. У кожному випадку вихователь повинен виходити з природного оточення дошкільного закладу.