Аеродинамічний розрахунок повітропроводів.

Аеродинамічний розрахунок виконується в два етапи: розрахунок ділянок магістрального напрямку та ув'язування всіх інших ділянок системи, якими є відгалудження.

1. Визначаємо навантаження розрахункових ділянок системи

Аксонометричну схему вентиляційної системи розбиваємо на окремі розрахункові ділянки і визначаємо витрату повітря на кожній з них. Нумерацію ділянок виконуємо спочатку по головній магістралі, а потім на відгалудженнях. Витрати повітря визначаємо шляхом додавання витрат на окремих відгалудженнях, починаючи з перифирійних до збудника тяги - вентилятора. Значення витрат і геометричні довжини кожної ділянки заносимо в розрахункову таблицю, а також наносимо на аксонометричну схему.

2. Вибір магістрального напрямку вентиляційної системи.

3. Визначаємо розміри перерізу розрахункових ділянок повітропроводів магістралі. Приймаємо допустиму швидкість руху повітря 6 -8 м/с - в магістралях та 4-5 м/с в відгалуженнях.

Визначаємо розрахункову площу поперечного перерізу повітропроводу за формулою:

F=L/3600·v (3.21)

По величині f_p p з таблиці 10.5 та 10.6 [17] вибираємо стандартний діаметр або розміри повітропроводу.

4. Визначаємо дійсну швидкість та динамічний тиск:

v=L/3600·F (3.22)

P=r·v²/2 (3.23)

5. Визначаємо втрати тиску на подолання опору тертя. За номограмою на малюнку 10.2 [17] визначаємо питомі втрати тиску на подолання опору тертя R. Коефіцієнт β _ш та поравкові коефіцієнти К₁ та К₂ приймаємо рівними 1.

Втрати тиску на подолання опору тертя на розрахунковій ділянці повітропроводу довжиною l визначаються за формулою:

(3.24)

6. Визначаємо втрати тиску на подолання місцевих опорів:

(3.25)

7. Визначаємо загальні втрати тиску на розрахунковій ділянці:

(3.26)

8. Ув'язуємо відгалудження системи. Розрахунок відгалуджень системи виконуємо в аналогічній послідовності, як і ділянок магістрального напрямку з визначенням Δ Р_від. Далі визначаємо нев’язку різниці тисків за формулою:

H= Δ Рмг - Δ Рвід/ Δ Рмг*100 (3.27)