Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Типи даних
Тип змінної визначає діапазон значень, що вона може набувати, і набір операцій, що до неї можна застосовувати.
Основными арифметическими операциями являются: сложение (‘+’), вычитание (‘-‘), умножение (‘*’) и деление (‘/’). Порядок выполнения операций в выражении соответствует их приоритету. Операции с одинаковым приоритетом в выражении выполняются слева направо. Операция деления (‘/’) выполняется согласно типу ее операндов. Если оба операнда являются целыми числами, то деление будет целочисленным. Если один из операндов является вещественным, то и результат будет вещественным. Среди логических операций следует выделить операции ‘и’ (‘and’), ‘или’ (‘or‘), отрицание ‘не’ (‘not’) и сложение по модулю 2 (‘xor’). В языке Си логическиеоперации обозначаются следующим образом:
Таблицы истинности логических операций приведены в следующих таблицах:
Следует отметить также логическую операцию сравнения, обозначаемую в Си двумя знаками равенства. При этом выражение (x == y) эквивалентно! (x xor y). Операция называется операцией “сложение по модулю 2”, потому что x xor y = (x + y) mod 2. Логические операции подчиняются правилу Де-Моргана: not (x and y) = (not x) or (not y) или то же самое ! (x & & y) =! x ||! y
Оператори — це команди програми. Змінні та сталі — це основні об'єкти даних, якими орудує програма. Оголошення укладають список змінних, що використовуватимуться, і зазначають їхній тип і, можливо, початкове значення. Оператори вказують на виконувану дію. Нижче наводяться основні оператори, за допомогою яких можна створювати прості програми:
Арифметичними операми з двома операндами є +, -, *, / і оператор коефіцієнту %. Поділ цілих відкидає дробову частину. Вираз x % y повертає залишок поділу x на y, і нуль, якщо ділення відбудеться без залишку. Наприклад, рік буде високосним, якщо він кратний 4, але не 100, за винятком того, що роки кратні 400 — теж високосні. Таким чином if ((year % 4 == 0 & & year % 100! = 0) || year % 400 == 0) printf(" %d is a leap year\n", year); else printf(" %d is not a leap year\n", year); Оператор % неможливо застосувати із float та double. Напрямок округлення у випадку / і знак результату % є машинозалежним для від'ємних чисел, так само як дії у випадку втрати значності або переповнення. Оператори + та - рівні за пріоритетом, але мають менший пріоритет ніж *, / і %, які в свою чергу, поступаються унарним + та -. Арифметичні оператори діють з ліва на право.
1. Мова програмування Сі: Основні математичні функції. 2. Існує більш ніж двадцять математичних функцій, оголошених в < math.h>; ось декілька з найчастіше використовуваних. Кожна з них візьме один або два аргументи типу double(подвійного) і повертає теж double.
1. Мова програмування Сі: Оператор if. Конструкція If дозволяє контролювати чи слід програмі виконувати певну частину коду чи ні в залежності від того якою є дана умова — істинною або хибною. Однією з важливих властивостей конструкції If є те, що вона дозволяє програмі вибрати певну дію, ґрунтуючись на введені користувачем дані. Наприклад, за допомогою If можна перевіряти введеня користувачем паролю, програма може вирішити, чи має користувач доступ до програми. Оператор if має вигляд: if (перевірка умови) інструкція1; else інструкція2; Якщо умова в дужках приймає істинне значення, виконується інструкція1, а якщо хибне - інструкція2 1. Мова програмування Сі: Оператор for. Оператор цикла for имеет одну из двух форм: for переменная: = начальное значение to конечное значение do или for переменная: = начальное значение downto конечное значение do Кроме того, переменную можно описать непосредственно в заголовке цикла: for переменная: тип: = начальное значение to или downto конечное значение do или for var переменная: = начальное значение to или downto конечное значение do В последнем случае используется автоопределение типа переменной по типу начального значения. В двух последних случаях область действия объявленной переменной распространяется до конца тела цикла, которое в данном случае образует неявный блок. Текст от слова for до слова do включительно называется заголовком цикла, а оператор после do - телом цикла. Переменная после слова for называется параметром цикла. Для первой формы цикла с ключевым словом to параметр цикла меняется от начального значения до конечного значения, увеличиваясь всякий раз на единицу, а для второй формы ключевым словом downto - уменьшаясь на единицу. Для каждого значения переменной-параметра выполняется тело цикла. Однократное повторение тела цикла называется итерацией цикла. Значение параметра цикла после завершения цикла считается неопределенным. Переменная-параметр цикла может иметь любой порядковый тип. При этом начальное и конечное значения должны быть совместимы по присваиванию с переменной-параметром цикла.
goto (от англ. go to — «перейти к») — оператор безусловного перехода (перехода к определённой точке программы, обозначенной номером строки либо меткой)
Цикл while: while (k< n) { 3) Цикл do-while. Його синтаксис: do x=1; Оператор do-while перевіряє умову після виконання операторів циклу.
|