Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Програма. Міністерство освіти і науки УКРАЇНИ






Форма № Н-3.03

 

 

Міністерство освіти і науки УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

ПОЛІТОЛОГІЯ

 

 

Програма

нормативної навчальної дисципліни

підготовки «бакалавр»

 

 

напряму 6.070101 «ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ»

(шифр і назва напряму)

«0701» «ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ»

(шифр і назва спеціальності, галузі знань)

 

 

Дніпропетровськ

Програма вивчення нормативної (вибіркової) навчальної дисципліни “Політологія” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів (спеціалістів, магістрів) напряму (спеціальності) «транспортні системи» (Шифр за ОПП 6.070101).

Предметом вивчення навчальної дисципліни є політика у всьому багатоманітті її проявів.

Міждисциплінарні зв’язки: Вивчення курсу “Політологія” ґрунтується на знаннях, отриманих з попередньо вивчених дисциплін: «Філософія», «Соціологія», «Основи права», «Історія України».

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістовних модулів:

Модуль 1. Теоретико-методологічні засади політології

Модуль 2. Політичні інститути та процеси

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Політологія” є: формування у студентів цілісної системи логічно завершених базових знань про політичну сферу та про людину як політичну істоту. Створення підґрунтя для набуття ними умінь та навичок, пов’язаних із засвоєнням і відтворенням політичної культури та поведінки, достатніх для успішної адаптації в публічній (громадській) сфері.

1.2. Основними завданнями викладання навчальної дисципліни “Політологія” є створення необхідних умов для засвоєння курсантами системи базових знань з основних розділів політичної науки, які б сприяли формуванню в них сприйняття і мислення, що виключали б догматизм та ідеологізаторство, базувалися на конструктивно-критичних підходах, гуманістичних ідеалах, поєднанні національного і загальнолюдського; набуття додаткового досвіду та засвоєння умінь і навичок, спрямованих на утвердження їх як неповторної індивідуальності, самодостатньої особистості та активного громадянина.

 

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

- теоретико-методологічні засади політології;

- визначення фундаментальних політологічних категорій;

- сутність, закономірності, сучасні тенденції й суперечності розвитку політичних інститутів і процесів;

- особливості формування та функціонування політичної культури, свідомості та поведінки;

- права людини і громадянина

- основні напрямки розвитку світового політичного процесу, сучасне геополітичне становище в Україні та в світі в цілому;

вміти:

- раціонально-критично осмислювати політичні події та явища;

- користуватися понятійно-категоріальним апаратом політичної науки;

- правильно ідентифікувати політичні явища;

- пов’язувати набуті теоретичні знання із реаліями сучасного українського суспільного буття; адекватно позиціонувати себе в політичній сфері;

- орієнтуватися в особливостях прийняття політичних рішень, чинниках, що визначають процес прийняття політичних рішень;

- застосовувати політичні знання у своїй професійній та громадській діяльності.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин / 3 кредити ECTS.

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 Теоретико-методологічні засади політології

 

Тема 1. Політика як соціальне явище. Наука про політику.

Суспільство, суспільні стосунки і політика. Сутність політики. Основні підходи щодо розуміння сутності політики. Соціальні спільності як об’єкти та суб’єкти політики.

 

Тема2. Наука про політику.

Становлення політології як науки про політику. Методи, категорії та основні функції політології. Основні методологічні напрямки в політичній науці. Галузі політології та предмет їх дослідження. Зв’язок політології з суспільними науками. Розвиток політології в Україні.

 

Тема 3. Історія політичної думки

Основні парадигми та етапи розвитку політичної думки.

Політичні ідеї мислителів Стародавнього Світу (Конфуцій, Платон, Аристотель, Полібій, Цицерон).

Політична думка періоду середньовіччя. Проблеми влади та держави у працях Августина, Фоми Аквінського та Марсилія Падуанського. Соціально-політична доктрина ісламу. Концепція халіфату. Політичні ідеї Ібн Хальдуна.

Політичні ідеї доби Відродження. Нікколо Макіавеллі та Жан Боден. Ранній утопічний соціалізм: Т. Морі Т. Кампанелла.

Суспільно-політичні ідеї доби Просвітництва та ранніх буржуазних революцій (Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т.Гоббс, Д.Локк, Ж.Ж.Руссо, Ш.-Л. Монтеск’є.).

Політична думка ХІХ – початку ХХ ст. Плюралізм політичних концепцій. Соціально-політична доктрина марксизму. Політичні ідеї М.Вебера.

Розвиток політичної думки України. Політичні погляди часів Київської Русі (Нестор, Володимир Мономах, Іларіон). Політична думка України литовсько-польського періоду (І.Вишенський, С. Оріховський).

Політичні концепції козацької доби (козацькі літописи, Конституція П.Орлика, Ф.Прокопович).

Вчення просвітників про суспільство і державу. Кирило-Мефодіївське товариство про державно-політичний устрій (М.Костомаров, М.Драгоманов, Т.Шевченко).

Проблема демократії, держави та політичних відносин у суспільній думці України другої половини ХІХ ст. Соціалізм і федералізм М. Драгоманова.

Політична думка початку ХХ ст. про національне відродження і державність України (М.Грушевський, М.Міхновський, В.Винниченко, В.Липинський, Д.Донцов).

 

Тема 4. Влада як соціальне явище

Теорії влади. Сутність, структура, ресурси та функції влади. Види влади. Специфіка політичної влади. Легітимність влади. М. Вебер про три типи легітимного панування. Механізми легітимізації влади. О. Тофлер про зміну характеру та сутності влади в умовах “інформаційного суспільства”.

 

Змістовий модуль 2. Політичні інститути та процеси

Тема 5. Політична система суспільства

Сутність системного аналізу політичного життя. Поняття, структура та функції політичної системи. Моделі політичної системи Д. Істона та Г. Алмонда. Типологія політичних систем. Проблема ефективності та стабільності політичної системи. Фактори політичної стабільності. Політична система України

 

Тема 6. Політичні режими

Поняття та складові політичного режиму. Проблема типологізації політичних режимів. Авторитарний режим. Тоталітарний режим. Демократичний режим. Типології політичних режимів Е. Шилза та Р. Даля. Специфіка політичних режимів у країнах Азії та Африки. Політичний режим неопатримоніального типу. Політичний режим сучасної України.

 

Тема 7. Сутність демократії. Теорія демократизації

демократії. Погляди на демократію в історії політичної думки. Ліберальна та радикальна парадигми демократії. Сучасні концепції демократії. Теорія поліархії Р. Даля. Теорія третьої хвилі демократизації. С. Хантінгтон. Моделі демократичного транзиту. Динамічна модель демократизації Д Растоу. Демократія та економічний розвиток. Демократія та релігія. Феномен «дефектної демократії».

Тема 8. Держава як основний інститут політичної системи

Сутність держави, її історичні форми. Еволюція уявлень про державу, концепції походження держави. Соціальні ознаки та монопольне право держави. Основні функції і головні завдання держави. Форми державного устрою. Форми державного правління. Проблема оптимальної форми правління в Україні. Сутність громадянського суспільства. Правова держава. Ідея правової держави в історії. Сутність та ознаки правової держави. Сутність соціальної держави. Проблема розбудови правової та соціальної держави в Україні.

 

Тема 9. Інститути представництва та узгодження інтересів

Парламент як політичний інститут. Історія парламентаризму. Сучасний парламентаризм. Політичні партії: сутність, ознаки та функції. Функції політичних партій. Типологія партій та партійних систем. Політичні партії України. Поняття “групи інтересів”. Лобізм. Методи лобізму. ЗМІ як політичний інститут.

 

Тема 10. Політична свідомість та політична культура.

Сутність та головні чинники формування політичної свідомості. Структура, функції та типи політичної свідомості. Сутність політичної ідеології. Основні ідеологічні доктрини сучасності. Поняття, структура та функції політичної культури. Моделі політичної культури. Політична соціалізація: сутність, механізми, етапи та моделі.

 

Тема 11. Політичні еліти і політичне лідерство

Політичні еліти як соціальне явище. Теоретичне обгрунтування політичного елітаризму. Характеристика політичних еліт та їх типологія. Сучасні теорії еліт. Формування політичних еліт в Україні. Політичне лідерство. Сутність політичного лідерства. Характерні риси політичного лідерства. Складові авторитету політичного лідера. Типи лідерства. Процес формування політичного лідерства в Україні.

 

Змістовий модуль 3. Прикладна політологія. Міжнародні відносини

 

Тема 12. Політичні конфлікти

Політичний конфлікт: сутність, форми прояву, природа та коріння. Функції соціально-політичних конфліктів, їх різновиди. Стадії політичних конфліктів і розвитку політичної напруги. Типи поведінки сторін політичного конфлікту. Шляхи розв’язання політичних конфліктів.

 

Тема 13. Вибори та виборчі системи

Поняття виборів. Принципи виборчого права. Функції виборів у демократичному суспільстві. Типи виборів. Поняття виборчої системи. Типи виборчих систем. Мажоритарна виборча система. Пропорційна виборча система. Змішана виборча система. Виборча система України. Технологія виборчої кампанії. Зловживання та порушення на виборах.

 

Тема 14. Політичний менеджмент і маркетинг

Поняття політичного менеджменту. Політичне рішення як центральний елемент управління. Етапи та методи прийняття політичних рішень. Поняття, мета та функції політичного маркетингу. Політичне рекламування: мета, етапи, функції, вимоги. Принципи політичного рекламування. Поняття “імідж”. Технологія формування іміджу організацій та лідерів.

 

Тема 15. Міжнародні відносини

Сучасна цивілізація: сутність, основні протиріччя і основні тенденції розвитку. Головні проблеми сучасності. Риси демократичного політичного мислення. Сутність зовнішньої політики. Головна мета зовнішньополітичної діяльності. Поняття та основні підходи до аналізу сучасних міжнародних відносин. Міжнародні політичні організації та їх місце у міжнародній політиці. Рівні міжнародних політичних організацій. Функції міжнародних політичних організацій. ООН: історія розвитку та сучасний стан.

 


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

(у редакції наказу Міністерства освіти і науки України

від 05 червня 2013 року № 683)


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.011 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал