Включення до складу Радянського Союзу Північної Буковини, Бессарабії, Латвії, Литви та Естонії

У червні 1940 р. уряд СРСР зажадав від Румунії вивести війська з Бессарабії і тієї частини Північної Буковини, де проживало здебільшого українське населення. Уряд Румунії, не маючи підтримки з боку Німеччини, віддав наказ своїм військам залишити означені в ультиматумі території. Північна Буковина і Придунайські українські землі ввійшли до складу УРСР. Законодавче закріплення нових територій у складі СРСР відбулося шляхом утворення нової союзної республіки — Молдавської РСР — і розподілу території Бессарабії між МРСР і УРСР.

Восени 1939 р. радянське керівництво нав'язало урядам країн Прибалтики «договори про взаємну допомогу» на умовах використання СРСР їхніх військово-морських баз. 28 вересня такий договір було підписано з Естонією, 5 жовтня—з Латвією, 10 жовтня — з Литвою. Сталінське керівництво влітку 1940 р. фактично примусило уряди Латвії, Литви та Естонії утворити коаліційні уряди, які контролювалися Москвою та Комінтерном. 3—6 серпня 1940 р. Сьома сесія Верховної Ради СРСР прийняла постанову про входження проголошених ЛитРСР, ЛатвРСР, ЕРСР до складу Радянського Союзу.

4. Радянсько-фінська війна (листопад 1939 — березень 1940 років)

Крім прибалтійських держав, радянське керівництво вважало своєю зоною впливу й Фінляндію і протягом 1938 р. вело переговори про складення угоди про взаємодопомогу. Проте фінська сторона не виявляла активності. У жовтні 1939 р. СРСР запропонував Фінляндії здати йому в оренду строком на 30 років порт Ханко, передати в обмін на територію в Карелії ряд островів у Фінській затоці. Ці пропозиції також не мали підтримки з боку Фінляндії.

Сталін був ображений тим, що якась маленька країна стоїть на заваді його планам. Радянське керівництво взяло курс на збройне вирішення питання. Використавши прикордонний інцидент 30 листопада 1939 р., СРСР розпочав війну проти Фінляндії, яка тривала 105 днів. Ця мала війна стала безславною для СРСР. У бойових діях з радянського боку взяло участь 960 тис. бійців, з боку Фінляндії — 400 тис. У період з листопада 1939 р. по лютий 1940 р. стратегічна ініціатива належала фіннам, радянські війська зазнавали поразок. Лише в лютому 1940 р. радянським військам вдалося перейти в наступ, прорвати оборону фінів, штурмом оволодіти Виборгом.

Війна затягнулася, обидві сторони прагнули миру. У березні 1940 р. було підписано радянсько-фінську мирну угоду, за якою СРСР отримав в оренду острів Ханко для створення воєнно-морської бази; встановлювалась нова лінія радянсько-фінського кордону, за якою Карельський перешийок з Виборгом відійшов до СРСР.

Війна проти Фінляндії підірвала міжнародний престиж СРСР:

— 14 грудня 1939 р. його було виключено з Ліги Націй як країну-агресора;

— зросла недовіра до СРСР як можливого союзника у війні з Німеччиною з боку Великої Британії, Франції та їхніх союзників у Європі;