Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Аналіз господарської діяльності підприємства ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
1. До об’ємних показників відносять: 1 доходи від реалізації продукції; 2 вантажооборот; 3 собівартість перевезень; 4 вартість виробничих фондів.
2. До якісних показників відносять: 1 завантаження чи відвантаження вантажу в тонах чи вагонах; 2 продуктивність рухомого складу; 3 вантажооборот; 4 дохідна ставка за 10 тарифних т.км.
3. Спосіб елімінування обумовлений: 1 формою взаємозв’язку між факторами та результативним показником; 2 обсягом обчислювальних робіт; 3 характером інформації про ці показники; 4 кількістю показників.
4. Спосіб ланцюгових підстановок застосовується: 1 при функціональному зв’язку між факторами і результативним показником; 2 при прямому функціональному зв’язку між факторами та результативним показником; 3 при оберненому функціональному зв’язку між факторами та результативним показником; 4 при кореляційному характеру зв’язку між факторами і результативним показником.
5. Кількість підстановок залежить: 1 від аналітичної формули взаємозв’язку між факторами та результативним показником; 2 від кількості впливаючих факторів на результативний показник; 3 від кількості розрахунків; 4 від порядку оцінки впливу факторів.
6. Спосіб корегувань використовується: 1 у всіх типах взаємозв’язку між факторами та результативним показником; 2 у функціональному зв’язку мультиплікативного типу; 3 у кратних моделях взаємозв’язку; 4 у змішаних моделях взаємозв’язку.
7. Корегуючий коефіцієнт це: 1 темп зростання показника, який прийнятий для обчислення коефіцієнта; 2 відношення звітного значення показника, який прийнятий для обчислення корегую чого коефіцієнта, до базисного; 3 добуток базисного значення результативного показника на темп зростання вивчає мого фактору; 4 відсоток виконання плану фактора.
8. Вибір показника для визначення корегуючого коефіцієнта залежить: 1 від черговості елімінування факторів; 2 від кількості факторів, які утворюють цю кількість; 3 від номера підстановки; 4 від кількості підстановок.
9. Оцінка впливу фактору на результативний показник різними способами елімінування повинна доводити такі результати: 1 різні; 2 однакові; 3 в залежності від способу елімінування; 4 в залежності від одиниць впливу показників.
10. Які початкові дані використовуються у способі відносних величин: 1 дані про абсолютні зміни показника; 2 дані про відносні зміни показника; 3 темпи зростання показника; 4 коефіцієнти виконання плану.
11. Приріст аналізує мого показника під впливом будь-якого фактора визначають за способом відносних величин: 1 як різницю двох підстановок; 2 як різницю корегуючих коефіцієнтів, які обчислені для першої і другої підстановок; 3 як різниця відсотка виконання плана по даному фактору; 4 як різниця темпу зростання та 100%.
12. Якщо зв’язок між факторами адитивного типу, то для оцінки впливу на результативний показник одного з факторів треба: 1 визначити корегуючий коефіцієнт; 2 визначити різницю двох підстановок; 3 темп приросту цього фактора помножити на базисне значення частки даного фактору в результативнім показнику; 4 визначити різницю двох корегуючи коефіцієнтів в залежності від черговості елімінування.
13. Структурні зрушення впливають на: 1 рівень всіх показників; 2 рівень показників, які розраховані як середні значення; 3 через середні показники на рівень кількісних результативних показників; 4 через середні показники на показники, які характеризують обсяги виконаних робіт, витрат, доходів, прибутку.
14. Структурні коефіцієнти характеризують: 1 частку виробів кожного типу в загальнім обсязі виробництва; 2 частку виробів і-го типу в загальнім обсязі цього типу; 3 частку виробів кожного типу в загальних витратах на виробництво; 4 структуру виробництва продукції.
15. Спосіб виявлення структурних змін застосовується у аналізі показників які залежать: 1 від виробництва продукції; 2 від структури підприємства; 3 від зміни структури підприємства; 4 від структури явища, яке вивчається.
16. Для аналізу змін результативного якісного показника способом структурних змін розраховують: 1 корегуючі коефіцієнти; 2 дві підстановки; 3 умовну підстановку; 4 частки виробів за типами виробництва.
17. Вплив на результативний показник структурних зрушень оцінюють при порівнянні: 1 підстановки з фактичною величиною результативного показника; 2 підстановки з базисною величиною результативного показника; 3 базисної величини з підстановкою; 4 фактичної величини результативного показника та його базисної величини.
18. Вплив часткових якісних показників на результативний показник у способі структурних змін оцінюється при співставленні: 1 базової величини результативного показника та підстановки; 2 фактичної величини результативного показника та підстановки; 3 підстановки з фактичною величиною результативного показника; 4 фактичної величини результативного показника з його базисною величиною.
19. Для вивчення впливу структурних зрушень на величину об’ємного результативного показника застосовують: 1 спосіб ланцюгових підстановок; 2 спосіб структурних зрушень; 3 спосіб корегувань; 4 спосіб відносних величин.
20. Влив структурних зрушень та часткових якісних факторів на результативний об’ємних показник проводиться за: 1 способом структурних зрушень; 2 розрахунком двох підстановок; 3 способом корегувань; 4 способом корегувань з перерахунком за кожною одиницею сукупності базисних результативних показників на фактичні рівні перших об’ємних факторів.
21. Спосіб абсолютних різниць застосовується у аналітичних моделях функціонального типу з видами зв’язку: 1 мультиплікативного типу; 2 аддитивного типу; 3 кратних моделях змішаного типу; 4 моделях типу y = v (ц – е).
22. Спосіб абсолютних різниць застосовується у факторних моделях з: 1 функціональною залежністю; 2 стохастичною залежністю; 3 функціональних моделях з прямою залежністю факторів з результативним показником; 4 функціональних моделях з оберненою залежністю між факторами та результативним показником.
23. Якщо кількість впливаючих факторів дорівнює п, то кількість підстановок, які потрібно розрахувати дорівнює: 1 кількості факторів, що впливають (п); 2 (п – 1) підстановок; 3 п підстановок; 4 (п +1) підстановок.
24. Якщо кількість впливаючих факторів дорівнює п, то кількість розрахунків за методами елімінування дорівнює: 1 кількості факторів (п); 2 п розрахунків; 3 (п +1) розрахунків; 4 (п – 1) розрахунків.
25. Де застосовується спосіб часткового розподілу: 1 у мультиплікативних моделях; 2 у змішаних моделях; 3 у моделях, де є складний адитивний показник, обернений до результативного показника; 4 у моделях, де складний показник визначається факторами, який знаходиться з ним у адитивному зв’язку.
26. Коефіцієнт часткового розподілу, це: 1 відношення складного фактора до його змінення; 2 відношення відхилення результативного показника під впливом складного фактора до відхилення фактичного значення цього фактора від його базисного значення; 3 відношення значення фактора, який знаходиться у чисельнику аналітичної формули до складного фактора; 4 відношення фактичного значення фактора, який знаходиться у чисельнику аналітичної формули до базисного значення складного фактора.
27. Коефіцієнт часткового розподілу вказує: 1 на скільки зміниться складний показник, на стільки ж зміниться і результативний; 2 на скільки зміниться складний показник, на стільки ж зменшиться і результативний; 3 на скільки зміниться результативний показник, якщо складний фактор зросте (знизиться) на одиницю; 4 на скільки збільшиться складний показник, на стільки зменшиться результативний.
28. Метод логарифмування застосовують для виміру впливу факторів у таких моделях: 1 адитивних; 2 мультиплікативних; 3 кратних; 4 змішаних.
29. Якщо взаємозв’язок показників неповний, імовірнісний, то застосовують способи: 1 інтегральний; 2 логарифмування; 3 стохастичний; 4 ланцюгових підстановок.
30. Необхідні умови застосування кореляційного аналізу, це наявність: 1 спостережень за фактами у динаміці за сукупністю однорідних об’єктів; 2 відображень спостережень у джерелах інформації; 3 великої кількості спостережень за величиною досліджуваних факторів і результативних показників; 4 кількісної вимірюваності і відображення досліджуваних факторів.
31. Критерії однорідності інформації є: 1 коефіцієнт осциляції; 2 коефіцієнт варіації; 3 середньоквадратичне відхилення; 4 лінійний коефіцієнт варіації.
32. Для кількісного оцінювання ступеня відхилення інформації від нормального розподілу слугують: 1 показник асиметрії; 2 відношення показника асиметрії до її помилки; 3 показник ексцесу; 4 відношення показника ексцесу до його помилки.
33. Для виміру щільності зв’язку між факторними і результативними показниками визначається: 1 коефіцієнт осциляції; 2 коефіцієнт кореляції; 3 кореляційне відношення; 4 середньоквадратичне відхилення.
34. Надійність коефіцієнта кореляції та рівняння зв’язку підтверджують: 1 критерій Фішера; 2 множинний коефіцієнт кореляції; 3 множинний коефіцієнт детермінації; 4 середня помилка апроксимації.
35. Значимість коефіцієнта кореляції перевіряється за: 1 коефіцієнтом Фішера; 2 критерієм Стьюдента; 3 середньоквадратичної похибки; 4 коефіцієнта детермінації.
36. Розкладання загального обсягу варіації визначають як: 1 добуток часткових коефіцієнтів кореляції; 2 добуток коефіцієнта еластичності та b- коефіцієнта; 3 добуток парних коефіцієнтів кореляції та коефіцієнта еластичності; 4 добуток парних коефіцієнтів кореляції та b- коефіцієнта.
37. Теоретичне рівняння зв’язку можно застосувати в: 1 оцінці результатів господарювання; 2 розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника; 3 розрахунку резервів підвищення рівня досліджуваного показника; 4 планування та прогнозування рівня досліджуваного показника.
38. Лінійний коефіцієнт кореляції приймає значення від: 1 0 до +1; 2 0 до -1; 3 -1 до +1; 4 =1.
39. Якщо лінійний коефіцієнт кореляції < 0, то зв’язок: 1 відсутній; 2 тісний; 3 обернений; 4 суттєвий.
40. Якщо лінійний коефіцієнт кореляції > 0, то зв’язок: 1 відсутній; 2 прямий; 3 тісний; 4 суттєвий.
41. При аналізі рівня рентабельності, підрахунків у фонди екологічного стимулювання доцільно використати способи аналізу: 1 ланцюгових підстановок; 2 абсолютних різниць; 3 часткового розподілу; 4 структурних зрушень.
42. Щільність зв’язку між факторними і результативними показниками розраховується через: 1 коефіцієнт кореляції; 2 коефіцієнт варіації; 3 коефіцієнт детермінації; 4 критерій Фішера.
43. Надійність рівня зв’язку оцінюють через: 1 критерій Стьюдента; 2 критерій Фішера; 3 коефіцієнт кореляції; 4 коефіцієнт множинної кореляції.
44. Повнота рівняння зв’язку досягається за: 1 коефіцієнтом кореляції; 2 коефіцієнтом Фішера; 3 коефіцієнтом множинної детермінації; 4 середньою помилкою апроксимації.
|