Правові режими для іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні

- національний режим

- режим найбільшого сприяння

- спеціальний режим

84.Автоматичне ліцензування –

визначається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти (кількісні або інші обмеження).

85.Неавтоматичне ліцензування –

як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту

(імпорту) товарів, щодо яких встановлюються певні квоти (кількісні або інші обмеження).

86. Ліцензування експорту товарів запроваджується в Україні в разі значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку, що мають вагоме значення для життєдіяльності в Україні, особливо сільськогосподарської продукції, продуктів рибальства, продукції харчової промисловості та промислових товарів широкого вжитку першої необхідності або інших товарів.

Таке ліцензування має тимчасовий характер і застосовується до моменту відновлення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку;

необхідності забезпечення захисту життя, здоров'я людини,

тварин або рослин, навколишнього природного середовища,

громадської моралі, національного багатства художнього,

історичного чи археологічного значення або захисту прав

інтелектуальної власності, а також відповідно до вимог державної

безпеки;

експорту золота та срібла, крім банківських металів;

необхідності застосування заходів щодо захисту вітчизняного

товаровиробника в разі обмеження експорту вітчизняних матеріалів,

необхідних для забезпечення достатньою кількістю таких матеріалів

вітчизняної переробної промисловості протягом періодів, коли

внутрішня ціна на такі матеріали тримається на рівні, нижчому за

світову ціну, за умови впровадження Кабінетом Міністрів України

плану стабілізації та за умови, що такі обмеження не повинні

призводити до зростання експорту товарів такої галузі вітчизняної

промисловості. Такі заходи застосовуються виключно на

недискримінаційній основі;

необхідності забезпечення захисту патентів, торгових марок та

авторських прав;

необхідності забезпечення виконання міжнародних договорів

України.

87. Ліцензування імпорту товарів запроваджується в Україні в разі:

• різкого погіршення стану платіжного балансу та зовнішніх платежів (якщо інші заходи є неефективними);
• різкого скорочення або мінімального розміру золотовалютних резервів;
• необхідності забезпечення захисту життя, здоров'я людини, тварин або рослин, навколишнього природного середовища, громадської моралі, національного багатства художнього, історичного чи археологічного значення або захисту прав інтелектуальної власності, а також відповідно до вимог державної безпеки;
• імпорту дорогоцінних металів, крім банківських металів;
• необхідності застосування заходів захисту вітчизняного товаровиробника;
• необхідності забезпечення захисту патентів, торгових марок та авторських прав;
• необхідності забезпечення виконання міжнародних договорів України.

88. В Україні забороняється експорт таких видів товарів:

• експорт з території України предметів, які становлять національне, історичне, археологічне або культурне надбання українського народу, що визначається згідно із законами України;
• експорт природних ресурсів, які вичерпуються, якщо обмеження також застосовуються до внутрішнього споживання або виробництва;
• експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності;
• експорт з території України товарів у межах виконання рішень Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй про застосування обмежень або ембарго на поставки товарів у відповідну державу.

Впровадження заборони експорту або імпорту з інших підстав можливо лише, якщо це дозволено міжнародними договорами, учасником яких є Україна.

89.До спеціальних імпортних процедур, що застосовуються в Україні, належать:

• застосування процедури міжнародних торгів або аналогічних їм процедур;
• режим попередніх імпортних депозитів, що вносяться у банки;
• у разі досягнення платіжним балансом України критичного стану запровадження тимчасової надбавки до діючих ставок ввізного мита на деякі товари.

90. До заходів України у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань належать:

застосування повної заборони (повного ембарго) на торгівлю; застосування часткової заборони (часткового ембарго) на торгівлю; позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму; запровадження спеціального мита; запровадження режиму ліцензування або квотування зовнішньоекономічних операцій; встановлення квот (контингентів); запровадження комбінованого режиму квот і контингентів; запровадження індикативних цін щодо імпорту та експорту товарів; інші заходи, передбачені законами та міжнародними договорами України.

91. До суб’єктів ЗЕД можуть застосовуватись такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків пов’язаних з Законом України „Про зовнішньоекономічну діяльність”. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, у випадках проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

92. Правове забезпечення господарських відносин з надання побутових послуг здійснюється відповідно до: Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1999 р. №974

93. Залежно від функцій підприємство оптової торгівлі поділяються на:

Підприємства з повним циклом обслуговування; Підприємства з обмеженим циклом обслуговування.

94. У разі виявлених порушень законодавства про захист прав споживачів, за результатами перевірки оформляється: актконтрольної перевірки

95. Ф’ючерсний контракт – це: стандартний документ який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) реальну сільськогосподарську продукцію у визначений час і на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту. Такі угоди ще називаються угодами з відстроченою (від 30 до 360 днів) поставкою реальної сільськогосподарської продукції. При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках визначених цивільним законодавством.

96. Суб’єктами ринку зерна є: суб'єкти виробництва зерна; суб’єкти зберігання зерна; Аграрний фонд та інші суб’єкти державних заставних закупівель зерна та державної аграрної інтервенції; акредитовані біржі; фонд аграрних страхових субсидій України та інші суб’єкти державного регулювання ринку страхування сільськогосподарської продукції; інші суб’єкти господарювання які діють на ринку зерна; суб’єкти виробництва зерна є власники орендарі та користувачі земельних ділянок які використовують їх для виробництва зерна; суб’єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори хлібні бази хлібоприймальні борошномельні і комбікормові підприємства та інші суб’єкти виробництва зерна які зберігаю його у власних або орендованих зерносховищах.

97. Вільна економічна зона – це частина території держави, на якій встановлено вільний режим для іноземних інвестицій і пільгові економічні умови (сприятливий валютний режим, податкові пільги, низькі митні ставки, особливість трудового законодавства тощо).