Походження та сутність кредиту

Найбільш поширеними в економічній літературі є два підходи до визначення сутності кредиту:
- ототожнення кредиту з цінністю, яка передається одним економічним суб’єктом іншому в позичку. При такому підході увага дослідника зміщується на саму позичку, її правову форму, що зумовлює вихолощування з кредиту його економічного змісту;
- ототожнення кредиту з певним видом економічних відносин, які формуються в суспільстві. Такий підхід дає можливість глибше дослідити економічні аспекти кредиту, економічні чинники його існування, основи та закономірності його руху.

За своєю сутністю кредит – це суспільні відносини, що виникають між економічними суб ‘єктами у зв’язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності. Кредитні відносини мають ряд характерних ознак, які конституюють їх як окрему самостійну економічну категорію – кредит.
Водночас кредит — це цілком самостійна категорія, що функціонує поряд з іншими категоріями, не замінюючи жодної з них і не поступаючись їм сферою свого призначення.
Від грошей (як грошей) кредит відрізняється такими рисами:
- у них різний склад суб’єктів-носіїв відповідно грошових і кредитних відносин: у першому випадку ними є продавець і покупець, у другому – кредитор і позичальник, які можуть не збігатися;
- у них різний характер руху вартості: в суто грошових відносинах має місце зустрічне, еквівалентне переміщення двох різних форм вартості – товарної і грошової, а в кредитних відносинах – нееквівалентне переміщення вартості в грошовій або в товарній формі;
- у них різне суспільне призначення в процесі відтворення. Гроші призначені забезпечити реалізацію споживної вартості і довести її до кінцевого споживача. Вони також є засобом накопичення реалізованої вартості. Кредит призначений задовольняти тимчасові потреби в додаткових коштах одних економічних суб’єктів та сприяти вигідному розміщенню вільних коштів – для других. Навіть якщо кредит здійснюється в грошовій формі, таке його іманентне призначення від цього не змінюється. І навпаки, якщо кредит (замість грошей) забезпечує доведення виробленої вартості до кінцевого споживача (продаж товару з відстрочкою платежу), він не замінює грошей в реалізації цієї вартості: коли настає строк погашення кредиту, тільки гроші можуть забезпечити еквівалентний платіж за товар, хоч виступає він у формі погашення боргу;
- кредит за сферою використання є більш “вузькою” категорією, ніж гроші. Гроші обслуговують реалізацію всього ВВП (крім бартеру), розподіл і перерозподіл його вартості, а кредит обслуговує рух тільки частини ВВП у процесі відтворення. Тому учасниками грошових відносин є всі юридичні і фізичні особи суспільства, а кредитних відносин – тільки певна частина їх;
- рух грошей від одного економічного суб’єкта до іншого (у некредитних відносинах) завжди супроводжується зміною власника відповідної вартості, представленої грошима: право власності на гроші переходить від платника до одержувача. При кредитному переміщенні вартості власником її завжди залишається кредитор. Навіть продаючи товари у кредит, продавець зберігає за собою право власності на них, яке підтверджується поверненням вартості при погашенні боргу покупцем.
Отже, кредит і гроші – це дві самостійні економічні категорії, кожна з яких має своє специфічне призначення, сферу використання та характер руху вартості.
Істотні відмінності є між кредитом і фінансами. На відміну від кредиту, фінанси формуються в процесі розподілу вартості (кредит – у процесі перерозподілу), рух вартості у фінансових відносинах пов’язаний зі зміною власності, не є зворотним і платним, визначається переважно неринковими, адміністративно-вольовими чинниками. Фінанси і кредит функціонують переважно паралельно, на відокремлених економічних сегментах, доповнюючи, а не підміняючи, один одного. І навіть у тих випадках, коли фінанси і кредит використовуються на одному й тому ж самому економічному сегменті, вони не знеособлюються, а зберігають свою видову специфіку.
Наприклад, при виконанні державного бюджету можуть використовуватися як суто фінансові відносини (податки та бюджетне фінансування), так і кредитні (державні позики). Проте якщо фінансові відносини по закінченні бюджетного року в основному завершуються, то кредитні відносини будуть продовжуватися доти, доки держава не погасить усю суму державного боргу, пов’язаного з формуванням даного бюджету.

69. Функції кредиту
Функції кредиту, як і будь-якої економічної категорії, виражають його сутність. Вони мають об'єктивний характер і показують взаємодію із зовнішнім сферою.

1. Перерозподільна функція. В умовах ринкової економіки кредит переміщує грошовий капітал (різні товарно-матеріальні цінності) з одних сфер господарської діяльності в інші, забезпечуючи останнім більш високий прибуток. Цей перерозподільний процес торкається не тільки вартість валового продукту і національного доходу, але також і національного багатства в окремі періоди.

Кредит виступає стихійним регулятором на макроекономічному рівні, перерозподіляючи вартість, тимчасово вивільнену між галузями, територіями.

В особливих випадках перерозподільна функція може викликати диспропорційність структури ринку. Саме це відбулося в Росії, коли капітал за допомогою кредитної системи перетік зі сфери виробництва в сферу обігу, причому такий перелив прийняв загрозливі розміри.

Держава повинна здійснювати регулювання кредитних відносин з метою забезпечити залучення кредитних ресурсів у виробництво.

2. Функція економії витрат обігу. Мобілізуючи тимчасово вивільняються кошти в процесі кругообігу промислового і торгового капіталу, кредит дасть можливість заповнити недолік власних фінансових ресурсів у окремих підприємств. Підприємство нерідко звертається до кредиту, щоб забезпечити себе потрібною кількістю оборотних коштів. В результаті прискорюється оборотність капіталу у господарюючого суб'єкта. В цілому забезпечується економія загальних витрат звертання.

3. Функція заміщення готівкових грошей кредитними. Кредит прискорює не тільки товарне, а й грошовий обіг, витісняючи з нього готівку. У сфері грошового обігу виникають такі кредитні інструменти, як векселі, чеки, кредитні картки. В результаті заміни готівкових грошей безготівковими операціями спрощується механізм економічних відносин на ринку, прискорюється грошовий проборотися.

4. Функція прискорення концентрації капіталу. Розвиток виробництва супроводжується процесом концентрації капіталу. Позиковий капітал дає можливість підприємцю розширити масштаби виробництва і додатковий прибуток. Незважаючи на необхідність платити відсотки за кредит, залучення капіталу на умовах позики завжди вигідно. Зосередження капіталу навіть в невеликих масштабах приносить позитивні економічні результати і в російських умовах.

5. Стимулююча функція. Кредитні відносини, якими передбачено повернення тимчасово запозиченої вартості з приростом у вигляді відсотка, спонукають позичальника до більш раціонального використання позики, до більш раціонального ведення господарства при отриманні позики.

Кредит не тільки спонукає розширити масштаби виробництва, а й змушує позичальника здійснювати інновації у формі впровадження у виробництво наукових розробок і нових технологій. В цілому кредитні відносини прискорюють науково-технічний прогрес.