Зріст (см), вага (кг).

Статура правильна або неправильна, міцна або слабка.

Тип конституції: нормостенічний, гіперстенічний, астенічний.

Поведінка хворого може бути спокійною, активною, зміна положення тіла при цьому не завдає йому болю. Неспокійне поводження хворого в ліжку характерне для вісцерального болю при нирковій, печінковій коліці, у ранній стадії гострої кишкової непрохідності. Хворий весь час зі стогоном змінює положення, іноді приймає колінно-ліктьову позу, частіше лежить на правому боці або спині з зігнутими ногами. При розриві селезінки хворий не може лежати на спині, займає напівсидяче положення, така ж поза спостерігається при гемо- і пневмотораксі (симптом " ваньки-встаньки"). При цьому хворий іноді голосно стогне або кричить, що характерно для передперфорації порожнинного органа, странгуляційної непрохідності (" ілеусний" крик, що збігається з больовими переймами). При шоку, перитоніті хворий лежить на спині нерухомо, уникаючи будь-якого напруження.

Температура тіла змінюється при багатьох хірургічних захворюваннях. Характер температурних змін різноманітний і може бути різним при одному і тому ж захворюванні.

Температура тіла буває нормальною і навіть зниженою при травмах різної локалізації, шоку, початковій стадії гострого панкреатиту, гострої кишкової непрохідності, при нирковій і печінковій коліках.

Температура тіла субфебрильна або підвищена при гострих запальних захворюваннях і зростає в міру збільшення запальних змін. Висока температура характерна для розлитого перитоніту будь-якого генезу..

Ремітуючий тип температурної кривої (пилкоподібний вигляд температурної кривої) від субфебрильних показників до 39-40°С, характерний для бронхопневмонії, плевритів, осумкованих гнійних процесів у легенях, черевній і плевральній порожнині, сепсису.

Інтермітуючий тип температурної кривої (регулярне підвищення вечорами до високих цифр і зниження до норми вранці), характерний для септицемії, зумовленої, найчастіше, урозапальною патологією, гнійників різної локалізації.

Субфебрильна температура - підвищення температури до невисоких цифр (температурна крива - зубчаста), характерна для хронічних запальних захворювань - остеомієліт, тромбофлебіти;

у післяопераційному періоді у ослаблених хворих, при специфічних інфекціях (туберкульоз легенів, кісток, суглобів, хребта).

Періодичні цикли підвищення температури характерні для хронічних рецидивних запальних захворювань. Вона характеризується невисоким підйомом, нерівномірними періодами і характерна для загострення хронічного холециститу, пієлонефриту, наявності сторонніх тіл, нориць, хронічного остеомієліту, хронічного панкреатиту.

Між температурою і пульсом є прямопропорційна залежність. При підвищенні температури пульс частішає і рідшає - при її зниженні. Така закономірність не характерна для хворих із поєднаною черепномозковою травмою, черевним тифом.

Таким чином, температурна реакція є яскраво маніфестуючою при хірургічній патології. Проте вона не може вказувати на конкретну нозологію. Для цього її показники необхідно враховувати з загальноклінічними проявами, лабораторними дослідженнями крові (кількість лейкоцитів, формул? крові, ШОЕ), даними інструментальних досліджень.

Далі проводиться обстеження пацієнта системно, починаючи з оцінки його свідомості.

Свідомість: ясна, загальмована, ступор, у контакт вступає через силу, адекватний або неадекватний у навколишньому оточенні, на питання відповідає через силу або не відповідає, у місці і часі не орієнтований або орієнтований, у комі. Або, навпаки: збуджений, ейфоричний, балакучий, некритичний до свого стану, підвищена психоемоційна активність. Можливі галюциногенні афекти, які можуть потребувати фізичної фіксації хворого чи й медикаментозне седації.