Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Модуль 4
|
|
Тема № 1: Післявоєнна відбудова і розвиток. 88
Тема № 2: Радянізація західноукраїнських земель. 90
Тема № 3: Культурне життя в Україні другої пол. 1940-х -поч.1950-х років. 94
Тема № 4: Суспільно-політичне життя й політична боротьба в Україні (1953 – 1964рр.). 97
Тема № 5: Стан економіки України наприкінці 1950-х – у І пол. 1960-х рр. 99
Тема № 6: Політика-ідеологічна криза радянського ладу в Україні. 100
Тема № 7: Опозиційний рух. 103
Тема № 8: Перебудова в Радянському союзі й Україні. Погіршення економічної ситуації в Україні в ІІ пол. 1980-х років. 105
Тема № 9: Спроби політичних реформ і зростання активності суспільства. Розгортання національно – визвольного руху в Україні. 107
Тема №10: Формування передумов незалежності України. Здобуття Україною незалежності. 109
Тема №11: Початок державотворчих процесів. Державотворчі процеси в Україні в 1991 – 2013 рр. 111
Тема №12: Україна в умовах розбудови незалежності. 114
Хронологічна таблиця. 119
Терміни.. 120
Література
Бойко О. Д. Історія України. – К., Академидав, 2012.
Грушевський М. Історія України-Русі. т. 1-2. – К., 1991.
Давня історія України. – К., 1994.
Довідник з історії України (А - Я). – К., 2001.
Дорошенко Д. Нарис історії України: у 2-х т. – К., 1991.
Історія України (кер. авт. кол. Ю. Зайцев). – Львів, 1998.
Полонська-Василенко Н. Історія України. т. 1. – К., 1992.
Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1992.
Модуль 1
Тема: Вступ.
Очікувані результати: після цього заняття ви зможете:
- розповідати, що вивчає курс «Історія України», пояснювати
завдання та значення вивчення цього курсу;
- коротко аналізувати джерела та історіографію предмета;
- визначати основні етапи праісторії українських земель.
План.
1. Предмет, завдання і значення курсу історії України.
2. Методи вивчення історії України.
3. Джерела вивчення української історії.
Історія України – це наука, яка вивчає виникнення і розвиток людського суспільства на всіх
українських землях, вона ґрунтується на законах розуміння історії.
Історія України вивчає передусім розвиток продуктивних сил, способи виробництва, виробничі відносини,
які склалися між людьми в процесі виробництва в кожний конкретний період.
Історія України висвітлює визвольні рухи, одвічне прагнення українського народу до незалежності, його боротьба проти польських, литовських, австро-угорських, російських, монголо-турецько-татарських завойовників.
Історія – це наука про те, чого вже нема і не буде. Поль Валері.
Історія – це союз між померлими, живими й ще не народженими. Едмунд Берк.
Історія змушена повторюватися, тому що її ніхто не слухає. Лоренс Пітер.
Історія вчить лише тому, що вона ніколи нічому не навчила народи. Фрідріх Гегель.
Вивчення історії України ґрунтується на документальній базі, яка забезпечує об’єктивність та науковість.
Типи історичних джерел:
1. Речові – археологічні знахідки.
2 .Етнографічні – пам’ятки, в яких знаходимо дані про характер і особливості побуту, культури, звичаїв того чи іншого народу.
3. Лінгвістичні джерела – дані з історії розвитку мови.
4. Усні джерела.
5. Писемні джерела: а) актові матеріали; б) оповідні пам’ятки.
Провідними науковцями найважливіших досліджень з історії України є: М. Грушевський, І. Крип'якевич, М. Аркас, Д. Дорошенко, Д. Яворницький, О. Субтильний, Н. Полонська-Василенко та інші.
На основі вчення Михайла Грушевського можна виділити такі головні етапи нашого державотворення:
ü Княжа доба русько-української історії (ІІ пол. І тис. – кінець XVст.)
ü Козацько-гетьманська держава і боротьба за її утвердження і збереження (кін. XVст. – кін.XVIIIст.)
ü Боротьба проти імперії, творення новітньої Української держави (ХІХ ст. – поч.. ХХ ст.)
ü УРСР в складі радянської тоталітарної системи та відродження України (1921р. - сьогодення).
Вивчаючи історію України, бажано враховувати геополітичні фактори, її життєвий простір.
Геополітика – політична концепція, яка вивчає у політиці держави засадничу роль географічних факторів: 1) просторове розташування країни; 2) розмір території; 3) наявність чи відсутність природних ресурсів; 4) клімат; 5) кількість населення; тощо.
Поміркуємо разом: *Наведіть приклади матеріальних, письменних історичних джерел.
**Які на вашу думку, історичні джерела є найбільш достовірними?
***У середньовіччі вважали, що історію творить Бог. Так, монах Августин Блаженний (Vст. н.е.) вважав, що люди лише актори драми, а драматургом, що її творить, є Бог. У ХІХ ст. німецький філософ Гегель заявив, що історія – це єдиний закономірний процес, в якому кожна епоха – сходинка у загальному розвитку людства. Процес розвитку є нескінченним саморозвитком Вищого розуму, Абсолютного духу. Вчені ХХ ст. вважають, що люди водночас виступають і акторами історичної драми, і її авторами. Так хто ж є творцем історії?
До наступного заняття: Підготувати повідомлення: «Населення України І тис. до н.е.: історія, господарство, побут та духовне життя».