![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Тема: Галицько-Волинська держава.
Очікувані результати: після цього уроку ви зможете: - розповідати про фактори, що сприяли розвитку Галицького і Волинського князівств; - характеризувати соціально-економічне і політичне становище Галицько-Волинської держави за півтора століття існування; - визначити історичне значення Галицько-Волинського князівства.
План. 1. Галицьке князівство. Волинське князівство. Князі Ростиславичі. 2. Утворення Галицько-Волинської держави. 3. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького. Фактори, що сприяли розвитку Галицького і Волинського князівств (після відокремлення від Київської Русі): географічне розміщення, віддаленість від кочівників, розташування на перехресті важливих торгівельних шляхів, економічні зв’язки з країнами Західної Європи, розвиток міст, багаті поклади солі та інші. Особливості політичного устрою: для Галицького князівства – раннє виділення боярства в окремий стан; для Волинського князівства – спільний розвиток дружинно-боярської верстви, що мала великі земельні володіння, рішуча підтримка нею князівської влади. Галицькі землі відокремилися від Києва ще в кінці ХІ ст.. Тут з ІІ половини ХІ ст. осіла династія Ростислава Володимировича (онука Ярослава).
Ростислав Володимирович
Володар Володимирко (1141 – 1153рр.)
Володимир ІІ (1187 – 1199рр.)
На Володимирові закінчився рід Ростиславичів, які зуміли оборонити свою землю від вторгнень сусідів – поляків, угорців, забезпечити кордони князівства, розвинули господарство і торгівлю. Волинь до самостійної організації дійшла в ІІ половині ХІІ ст. Однак дуже швидко була поділена на малі князівства. Нову епоху як Галицької, так і Волинської історії розпочинає Роман Мстиславович (1173 – 1205рр.). В 1199р. Роман об'єднав Галицьке і Волинське князівство в одну державу. Політика Романа Мстиславовича(1170-1205рр.)
Син Романа Мстиславовича – Данило – в 20 років розпочав боротьбу за відновлення держави, створеної батьком.
Політика Данила Романовича(1221-1264рр.)
Мовою документа: «Данило – це найбільша постать в історії Галицько-Волинської держави. Він … наново з'єднав розбиту державу … Не дав знищити своєї держави татарам … Супроти наступу Азії ввійшов у зв’язку з Західною Європою … Трудом свого життя він відбудував державу свого батька Романа і поклав основи під її дальший розвиток». Крип’якевич І.П. Історія України.
Однак нащадкам Данилу Романовичу не вдалося зберегти державу.
після їх смерті
(Андрій і Лев) керували разом
У 1325р. після смерті Андрія та Лева, які загинули, воюючи за незалежність, бояри обрали князем Болеслава, сина мазовецького князя Тройдена та Марії, сестри останніх князів галицько-волинських. У 1340р. князя Юрія ІІ (Болеслава) було отруєно. Загибель його стала великою трагедією для України, розпочалася боротьба за галицько-волинські землі між їхніми сусідами: на Волині утвердилося Литовське князівство; після довгої боротьби в 1387р. Галичина була остаточно захоплена Польщею. Ще раніше, в кінці ХІІІ – на початку ХІV ст. Угорщина приєднала до себе Закарпаття, а в середині ХІV ст. Буковиною заволоділо Молдавське князівство. Всі інші українські землі – Чернігівщина, Сіверщина, Київщина, Переяславщина, Поділля – у 50 – 60-ті роки ХІV ст. були приєднані до Литви.
Поміркуємо разом: *Чому волинському, а не галицькому князю вдалося об’єднати князівства в одну державу? ***Визначте, в чому наступність державних традицій Київської Русі в Галицько-Волинській державі. **Чим пояснити, що Галицько-Волинська держава досягла такого великого рівня авторитету на міжнародній арені? *** У чому полягало історичне значення Галицько-Волинської держави? До наступного заняття: - підготувати повідомлення, цікаві факти по культурі Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
Де про це читати: Бойко О. Д. Історія України. – К., Академидав, 2012. – с. 88-95
|