Розв’язання. де – співвідношення молекулярних мас сухого повітря і водяної пари;
- Визначаємо вологовміст свіжого повітря перед калорифером:
кг/кг сух. пов.,
де – співвідношення молекулярних мас сухого повітря і водяної пари;
– тиск насиченої пари (пружність) при ;
– атмосферний тиск вологого повітря.
Вологовміст повітря калорифера лишається незмінним, тобто:
кг/кг сух. пов.
- Визначаємо вологовміст відпрацьованого повітря:
кг/кг сух. пов.
- Визначаємо витрати повітря в сушарці на1 кг вологи, випареної з продукту:
кг
- Визначаємо ентальпію свіжого повітря:

кДж/ кг сух. пов.
де кДж/(кг∙ К) – питома теплоємність абсолютного повітря;
кДж/(кг∙ К) – питома теплоємність водяної пари;
кДж/кг – теплота випаровування води при 0
- Визначаємо ентальпію повітря, нагрітого в калорифері:

кДж/ кг сух. пов.
- Визначаємо витрати теплоти на випарювання 1 кг вологи з продукту:
кДж/кг
Гідродинаміка процесів в апаратах з псевдорозріджувальним шаром
Однією з характеристик псевдорозріджувального шару сипкого матеріалу є порозність, яка характеризує відношення об’єму порожнистості до об’єму :
, (9.24)
де – об’єм матеріалу, що знаходиться в шарі, м3;
– маса матеріалу, кг;
– густина матеріалу, кг/ м3.
Нерухомий шар зернистого матеріалу має постійну порозність, яка для більшості сипких матеріалів становить , а порозність псевдорозріджувального шару залежно від швидкості повітря чи газу може змінюватися від до 
Швидкість теплоносія у вільному перерізі апарата визначається з графічної залежності, яка представлена на діаграмі , де:
– критерій Архімеда (9.25)
– критерій Лященка, (9.26)
– еквівалентний діаметр зерна продукту, м;
– густина матеріалу і середовища, кг/ м3;
– в’язкість матеріалу, Н∙ с/м2;
– швидкість теплоносія в вільному перерізі апарата, м/с;
– прискорення вільного падіння, м/с2.
Для монодисперсного матеріалу приймається рівним середньому розміру частинок, а для полідисперсного матеріалу необхідно приймати близьким до максимального. Тоді розрахунок швидкості теплоносія проводиться за мінімальною порозністю в межах 
Висота псевдорозріджувального шару пов’язана з його порознстю наступним співвідношенням:
(9.27)
де – висота нерухомого шару продукту
Для підтримання нормального гідродинамічного стану псевдорозріджувального шару в апараті необхідно дотримуватись наступної умови:

де – при незначному розширені шару продукту до
– при значному розширенні шару
– висота гідродинамічної стабілізації газових струмин, що виходять з отворів розподільної решітки, приймається: 
де – діаметр отворів в розподільній решітці
Кінетика процесу обробки матеріалу в апаратах з псевдорозріджувальним шаром буде дотримуватись при умові, якщо:
(9.28)
де – маса матеріалу в апараті, кг/год;
– середній час знаходження матеріалу в апараті, год;
– площа перерізу апарату, м3.
Висоту сепараційного простору апарата рекомендується приймати в межах:

Опір апарата з псевдорозріджувальним шаром вираховується за формулою:
(9.29)
де – опір розподільної решітки
– коефіцієнт опору отворів розподільної решітки
– швидкість газу в отворах решітки, м/с;
– опір псевдорозріджувального шару матеріалу:
(9.30)
– втрати тиску від місцевих опорів, Н/м2.
Газорозподільні решітки в апаратах з псевдорозріджувальним шаром виконуються з перфорованих листів або набору колосників товщиною , де мм – діаметр отворів. Доля вільного перерізу отворів решітки складає мм і розраховується за формулою:
(9.31)
де – при розміщенні отворів по вершинах рівносторонніх трикутників;
– при розміщенні отворів по вершинах квадратів;
– загальна площа решітки, м2;
– крок розміщення отворів, м.

Приклад. Розрахувати основні розміри і опір апарата з псевдорозріджувальним шаром при наступних вихідних даних: кількість продукту, що поступає в апарат ; відношення витрат газу до витрат матеріалу ; середній розмір частинок ; густина матеріалу ; густина газу ; в’язкість газу ; середній час знаходження матеріалу в апараті 
|