Розв’язання.
- Враховуючи моно дисперсність матеріалу, приймаємо порозність псевдорозріджувального шару
- Визначаємо значення критерію Архімеда:

- Значення критерію Лященка визначаємо з графіка
- Визначаємо швидкість газу у вільному перерізі апарата:

- Розраховуємо площу поперечного перерізу апарата:

- Для апарата циліндричної форми діаметр вираховується за формулою:
, приймаємо 
- З умови кінетики процесу визначаємо висоту псевдорозрідженого шару:

- Приймаємо розподільну решітку з отворами
і вільним перерізом , тоді висота шару складає: , де – для порозності 
- Визначаємо висоту сепараційного простору апарата:

- Приймаючи висоту під решіткового простору
, визначаємо загальну висоту апарата: - Визначаємо опір псевдо розрідженого шару:

- Визначаємо опір розподільної решітки:
,
де – швидкість газу в отворах решітки.
- Визначаємо опір апарата без урахування втрат тиску на місцеві опори:

Розрахунок розпилювальної сушарки
Розпилювальні сушарки для молока, сироватки, крові, пектину та інших рідких продуктів розраховується по об’єму, виходячи з допустимого напруження сушильної камери, тобто з кількості випареної вологи за одну годину в 1 м3 об’єму башні. Отже об’єм сушильної камери вираховується за рівнянням:
,
де – продуктивність сушильної камери по випареній волозі, кг/год;
– напруження камери по волозі, 
Величина напруження змінна і залежить від властивостей матеріалу, температурного режиму сушіння, конструктивних особливостей сушарки та ін. Здебільшого для розпилювальних сушарок воно знаходиться межах . Відношення висоти камери до її діаметра приймається в межах 
Загальний вигляд розпилювальної сушильної установки показаний на рис. 9.4, а конструкція комбінованого розпилювального пристрою – на рис. 9.5
Приклад. Розрахувати в розпилювальній сушарці при продуктивності її по випареній волозі , якщо відомо: початкова температура продукту на вході в сушильну камеру і відносна вологість ; кінцева температура продукту на виході з камери і відносна вологість ; параметри навколишнього повітря при барометричному тиску – температура , відносна вологість ; температурний режим в сушильній камері – температура гарячого повітря на вході , на виході ; теплоємність абсолютного сухого продукту 
Геометричний розрахунок сушильної камери
- Визначаємо внутрішній об’єм камери при напруженні її

- Прийнявши відношення висоти камери до її діаметра
, визначаємо діаметр камери за формулою: 
- Визначаємо висоту камери:


Матеріальний розрахунок
- Визначаємо кількість вологого продукту, що подається в сушильну камеру:

- Визначаємо кількість висушеного продукту:


Визначення теплоти при випаренні 1 кг вологи
- Приймаючи втрати теплоти з 1 м2 площі рівними 100 ккал/год, визначаємо втрати теплоти в навколишнє середовище за рівнянням:
вологи.
- Визначаємо теплоємність волого матеріалу за формулою:

- Визначаємо теплоємність висушеного матеріалу:

- Визначаємо втрати теплотинанагрівання продукту за формулою:
вологи
- Загальні втрати телоти визначаємо зарівнянням:
вологи
Аналітичний розрахунок сушильного процесу в розпилювальній камері
- Визначаємо вологовміст навколишнього середовища за рівнянням:
г вод. пари/кг сух. повітря,
де – відповідно тиск насиченої пари і барометричний тиск при 
- Визначаємо вологовміст повітря на виході з сушильної камери:
г вод. пари/кг сух. повітря
– теплоємність вологого повітря на 1кг сухого повітря,
де і – відповідно, теплоємність повітря і водяної пари при заданій температурі приймається з таблиць М. П. Вукаловича.
- Теплоємність водяної пари на виході з сушильної камери визначається з рівняння:

де – повна теплота водяної пари при 0 °С
- Визначаємо відносну вологість повітря на ви ході з сушильної камери за формулою:

де – тиск водяної пари при 
- Визначаємо витрати абсолютного сухого повітря на сушіння продукту:
кг сух. пов/кг вологи
- Витрати теплоти на сушіння продукту визначаються за формулою:
ккал/кг вологи
- Визначаємо загальні витрати теплоти і повітря в сушильній камері за 1 годину роботи сушарки:

кг пов./год
Розрахунок циклона
Для видалення готового продукту з апарату застосовується пристрій для уловлювання пилоподібних частинок типу «Циклон», який працює під дією гравітаційних сил.
- Радіус центральної вихлопної труби:

де – швидкість газового потоку в трубі; приймається 
– об’ємна продуктивність апарата за секунду, м3/с,
,
де кг/год– кількість газової суміші, що надходить на очищення за 1год
– густина газу – повітря, 
– концентрація дисперсної фази у суміші, що розділяється, і в очищеному повітрі 
2. Розміри патрубка, що подає суміш у циклон. Патрубок розташовується по дотичній до корпуса циклона і виготовляється прямокутного перерізу – , де – ширина, – висота, м
Рекомендується ; прийнявши , визначаємо:
м, тоді 
де – швидкість газового потоку у патрубку.
- Радіус циліндричної частини циклона:

де – товщина стінки вихлопної труби м;
– відстань по радіусу між вихлопною трубою і корпусом циклона; буває в межах , але щоб 
- Кутова швидкість обертання газової суміші в циклоні:

– середня швидкість газового потоку в циклоні;
– середній радіус обертання потоку в циклоні, м
логарифмічний:

арифметичний:

- Тривалість перебування суміші в циклоні:

де – швидкість руху частинки в циклоні, приймається в межах 
- Робочий об’єм камери:
- Висота циліндричної частини циклона:
,
де – коефіцієнт запасу висоти.
Розрахунок калорифера
Для висушування продукту в апарат потрібно подати гаряче повітря, для нагрівання якого необхідно застосувати калорифер. Визначаємо поверхню теплопередачі калорифера:
м2
де – коефіцієнт теплопередачі – 
– масова швидкість повітря, 
Визначаємо секундні витрати повітря на сушіння:

– вільний переріз калорифера, м2;
– кількість калориферів, встановлених паралельно 
– дослідні коефіцієнти
– середня різниця температур пари і повітря при нормальному процесі:


Необхідно розрахувати калориферну батарею при мінімальній вартості її експлуатації, взявши оптимальну масову швидкість повітря, яку можна розрахувати як:

де – коефіцієнт дослідних величин калорифера.

Для установки вибираємо калорифер моделі КФБ, для якого дослідні і розрахункові дані приведені в табл.. 9.5
| Модель калорифера
| Дослідні дані
| Розрахункові коефіцієнти
| | b
| n
| e
| k1
| M
| F2
|
| | КФС
| 12, 1
| 0, 366
| 0, 122
| 1, 76
| 1, 25
|
| 0, 362
| | КВБ
| 15, 3
| 0, 351
| 0, 153
| 1, 69
| 0, 98
|
| 0, 372
| | КФБ
| 10, 0
| 0, 42
| 0, 175
| 1, 72
| 1, 04
|
| 0, 368
|
– коефіцієнт економічних характеристик:

де – вартість1 Квт∙ год
– вартість 1 м2 поверхні телопередачі калорифера;
– кількість робочих діб на рік;
– річна вартість амортизації і ремонту калорифера;
год– кількість годин роботи на рік;
кг/ – густина повітря;
– к.к.д. двигуна;
– к.к.д. вентилятора
Тоді:

Візьмемо калорифер КФБ–11 
Тоді кількість калориферів, встановлених послідовно:

для установки приймаємо 4 калорифери
Установча поверхня 
Опір калорифера 
опір калориферної батареї 
Вартість експлуатації:

Для вибору калорифера необхідно знати початкову температуру , температура теплоносія , потужність (тепловоду) , яка розраховується як:

Тобто калорифер треба вибрати за параметрами рівними або більшими:
і 
Розрахунок вентилятора
Повітря за допомогою вентилятора подається тангенційно у сушильну камеру, де воно за допомогою розподільної решітки розповсюджується по всьому об’єму сушильної башні.
Годинну продуктивність вентилятора, розрахованого на відсмоктування суміші:

де – густина теплоносія, кг/м3

Потужність 
де – напір вентилятора.
При коефіцієнті запасу потужності 1.18, необхідний електродвигун потужністю 4 кВт.
Діаметр ротора вентилятора: 
Частота обертання 
Номер вентилятора 
Величини коефіцієнтів, використаних у формулах, приведені у табл. 9.6.
| Вентилятор
| А
| Б
| С
| | низького тиску
| 0, 015
|
|
| | Середнього тиску
| 0, 0175
|
|
|
|