Підбір та вивчення літератури.

2.1. Підбір та вивчення літератури може здійснюватись самостійно. Можуть також використовуватись рекомендації викладача (після|потім| визначення кола питань, відповідь на які необхідно дослідити). При цьому важливо відмітити, що зайво переглянутої літератури не буває. Навіть при звичайному перегляді літератури (без її ретельної обробки чи конспектуванні) здійснюється певне опанування інформаційним матеріалом. Для самостійної роботи із фаховою літературою, що розкриває зміст дисципліни «Центральний банк та грошово-кредитн політика» необхідно використовувати наочні|предметні| каталоги університетської бібліотеки, скориставшись (при необхідності) консультацією чергової бібліографії, бібліографічними покажчиками, книжковими|книжними| літописами і літописами журнальних статей, покажчиками публікацій періодичних видань. Вони наводяться|приводять| в останніх номерах (за відповідний рік) журналів|часописів| " Вісник НБУ ") " Економіка України", " Фінанси Україні", " Банківська справа", " Бухгалтерський облік|урахування| і аудит", «Деньги», «Мир денег», " Підприємництво, господарство і право" і ін., а також в тижневиках " Бізнес", " Україна-бізнес", " Світ|мир| грошей", " Українські ділові новини" і ін.

Законодавчі і нормативні акти України студент може знайти в періодичних виданнях " Відомості Верховної Ради Україні", " Зібрання| постанов| уряду| Україні", " Законодавчі i нормативні| акти| з банківської| діяльності|" (додаток| до журналу|часопису| " Вісник Національного банку Україні"), в електронній пошті НБУ або Інтернеті.

2.2. Вивчати наукові літературні джерела рекомендується в певній послідовності. Спочатку необхідно ознайомитися із|із| законодавчою базою того або іншого питання, потім із|із| спеціальною літературою новітніх|найновіших| видань, включаючи періодику, засвоїти теоретичний аспект проблем, потім - прикладний. Це дозволить| заощадити час, правильно сформулювати позицію автора дослідження.

2.3. Результати вивчення наукової літератури з питань теми дослідження оформляються у вигляді тематичних оглядів, рефератів, в яких викладається|висловлює| сутність|суть| найважливіших наукових положень|становищ|, виявляються основні концепції (такі, що співпадають і такі, що розрізняються), групуються малорозроблені, незрозумілі, дискусійні і невивчені положення|становища|, визначається можливість|спроможність| їх використання в дослідженні.

Кожне положення|становище| краще| фіксувати на окремому аркуші|листі| паперу з одного боку, залишаючи великі поля. Це дозволить| при необхідності робити|чинити| доповнення, вставки, паралельні виписки з|із| інших книг (періодики) для порівнянь, зіставлень, викладу власної думки з даного питання.

2.4. Зафіксована інформація для подальшого використання в процесі дослідження має бути згрупована по однорідних ознаках. Зазвичай такою ознакою є питання, що міститься в плані теми дослідження. Тому реферований матеріал рекомендується нагромаджувати в окремих темах по розділах плану. До угрупування реферованого матеріалу можуть вноситися зміни, оскільки в процесі наукового дослідження його первинний план коректується і уточнюється.

2.5. Методика роботи з|із| фактографічною інформацією (фактичним матеріалом) спрямована на головну мету дослідження – розробці конкретних рекомендацій, спрямованих|спрямованих| на вдосконалення і поліпшення|покращання| досліджуваних процесів і явищ.

Вона включає наступні|слідуючі| процедури: відбір даних, перевірку їх достовірності, дослідження і використання в системі доказів. Відбір даних - це вибір показників, що характеризують об'єкти дослідження, що відповідають його цілям і завданням|задачам|.

Перевірка достовірності даних різних рівнів узагальнення (філія, банк, банківське об'єднання і тому подібне|тощо|) включає вивчення прийомів, за допомогою яких здійснюється|справляє| угрупування і зведення даних в певних інформаційних сукупності, що характеризують економічні явища.