Моделі та методи прийняття господарських рішень.

Моделювання – це універсальний та ефективний інструмент пізнання внутрішніх закономірностей, властивих явищам і процесам, суть якого полягає в підборі математичних схем, які описують процеси, які відбуваються реально.

Етапи математичного моделювання:

1) постановка задач;

2) розробка формалізованої схеми;

3) формалізація задачі в заг.вигляді;

4) чисельне представлення моделі;

5) розв’язання задачі на ЕОМ та післяоптимізаційний аналіз отриманих результатів.

Методи розробки господарських рішень – це низка заходів організаційного, технологічного, економічного, правового та соціального характеру, спрямованих на формування господарських рішень.

Найпоширеніші методи розробки господарських рішень:

1. еврестичні:

· метод мозкової атаки;

· метод дискусії;

· метод „ключових запитань;

· метод номін.групи;

· метод вільних асоціацій;

· метод інверсії;

· метод аналогії;

· метод синектики

· метод „635”;

· метод „Делфі”;

· метод експертних оцінок;

2. методи прогнозування:

· експертні методи;

· метод еврестичного прогнозування;

· колективна генерація ідей;

· морфологічний аналіз;

· прогнозний граф;

· дерево рішень;

· математичні методи параметричного прогнозування;

· прогнозування за аналогією;

· метод сценарії

3. аналітичні методи:

· традиційні методи економічного аналізу (метод абсолютних величин, відносних величин, середніх величин, групування, балансовий, графічний);

· математичні методи в економічному аналізі (методи елементарної математики, класичні методи математичного аналізу, статистичні методи, методи математичного програмування, дослідження операцій).

Оптимізація – це вибір кращого варіанту рішення. Правильних рішень може бути декілька, оптимальним є одне. Оптимальні рішення дозволяють досягти мети при мінімальних витратах трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Критеріями оптимальності можуть бути собівартість продукції, продуктивність праці, витрати сировини, темпи зрост.виробництва, забезпеченість ресурсами, витрати виробництва та ін.

Для вирішення будь-якої задачі управління потрібно використовувати 2 взаємопов’язаних алгоритми:

1. алгоритм прийому і обробки інформації

2. алгоритм прийняття рішення, що отримують з моделі задачі. Таким чином, прийняття рішення – це математична модель, яка реалізується через алгоритм (метод рішення) і відповідні програми.

Моделі можуть бути такими:

· статичні;

· динамічні;

· з одним учасником;

· ігрові моделі (ділова гра);

· детерміновані;

· квазірегулярні.

Багатопланові аналітичні методи:

· метод морфологічного аналізу;

· аналіз Парето (АБЦ аналіз);

· метод аналізу ієрархій;

· визначення еталону (бенчмаркінг);

· SWAT-аналіз;

· функціонально-вартісний аналіз.

Ділові ігри – це імітаційне моделювання реальних ситуацій для виконання якого кожний учасник дістає певну роль. Імітаційна ділова гра має 2 головні складові: формалізовану частину; неформальні умови.