Розділ 8. Небезпечні психофізіологічні та шкідливі виробничі чинники

До небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників належать фізичні (статичні, динамічні та гіподинамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове, зорове, емоційне).

Праця економістів, фінансистів, працівників банківських уста­нов, науково-дослідних та інших установ, а також інших праців­ників невиробничої сфери характеризується тривалою багатого-динною (8 год і більше) працею в одноманітному напруженому положенні, малою руховою активністю при значних локальних динамічних навантаженнях.

Робоче положення " сидячи" супроводжується статичним на­вантаженням значної кількості м'язів ніг, плечей, шиї та рук, що дуже втомлює. М'язи перебувають довгий час у скороченому стані і не розслабляються, що погіршує кровообіг. В результаті виника­ють больові відчуття в руках, шиї, верхній частині ніг, спині та пле­чових суглобах.

Внаслідок динамічного навантаження на кістково-м'язовий апарат кистей рук виникають больові відчуття різної сили в сугло­бах та м'язах кистей рук; оніміння та уповільнена рухливість паль­ців; судоми м'язів кисті; ниючий біль в ділянці зап'ястя.

У результаті виникають локальні м'язові перенапруження, хронічні розтягнення м'язів травматичного характеру, що можуть викликати професійні захворювання: дисоціативні моторні розла­ди, захворювання периферійної нервової та кістково-м'язової сис­тем. Ці захворювання увійшли до Переліку професійних захворю­вань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 p., № 1662.

Крім того, робота " сидячи" призводить до зниження м'язової активності - гіподинамії. За браком рухів відбувається знижен­ня споживання кисню тканинами організму, сповільнюється

1О2

Частина 11. Фізіологія та психологія праці

8. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники

оомін речовин. Це сприяє розвитку атеросклерозу, ожиріння, може стати причиною дистрофії міокарда, хронічного головного болю, запаморочення, безсоння, роздратування.

Помірними гімнастичними вправами можна викликати активі­зацію обміну речовин в організмі, посилити виділення отруйних продуктів життєдіяльності.

Трудова діяльність працівників невиробничої сфери належить до категорії робіт, які пов'язані з використанням великих обсягів інформації, із застосуванням комп'ютеризованих робочих місць, із частим прийняттям відповідальних рішень в умовах дефіциту часу, безпосереднім контактом із людьми різних типів темперамен­ту тощо. Це зумовлює високий рівень нервово-психічного пере­вантаження, знижує функціональну активність центральної нер­вової системи, призводить до розладів в її діяльності, розвитку вто­ми, перевтоми, стресу.

Тривала робота на комп'ютеризованому робочому місці призво­дить до значного навантаження на всі елементи зорової системи і зумовлює втому та перевтому зорового аналізатора. Напружена зо­рова робота викликає " очні" (біль, печія та різь в очах, почервонін­ня повік та очей, ломота у надбрівній частині тощо) та " зорові" (пелена перед очима, подвоєння предметів, мерехтіння, швидка втома під час зорової роботи) порушення органів зору, що може викликати головний біль, посилення нервово-исихічного напру­ження, зниження працездатності.