Тема 10. Бюджетування та контроль

Поняття про бюджетування, оперативні та фінансові бюджети; статичний та гнучкий бюджети. Мета підготовки кожного з них. Послідовність складання бюджетів. Використання бюджетів для аналізу відхилень. Сутність управління за відхиленнями.

Тема 11. Облік і контроль за центрами відповідальності

Чотири типи центрів відповідальності. Система обліку, що забезпечує контроль та оцінку діяльності кожного центру відповідальності. Фінансові та нефінансові показники оцінки діяльності. Поняття про трансфертне ціноутворення.

Перелік навчально-методичної літератури

1. Атамас П.Й. Управлінський облік: Навчальний посібник.- Д.- К.: Центр навчальної літератури, 2006, - 440 с.

2. Бутинець Ф.Ф., Чижевська Т.А., Герасимчук Н.В. Бухгалтерський управлінський облік. Житомир: ЖІТІ, 2000.- 448с.

3. Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник.- К.: Лібра, 2008.- 704с.

4. Карпенко О.В. Управлінський облік: організація, методологія, методика викладання. Монографія. – Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2005 р., - 341 с.

5. Карпенко О.В., Управлінський облік. Методичні рекомендації з дисципліни «Управлінський облік», Полтава, Р ВЦ ПУСКУ, 2006, 26с.

6. Карпенко О.В. Управлінський облік: методика викладання у вищій школі. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007.-244с.

7. Лень В.С. Управлінський облік: Навч. Посіб. – К.- Знання - Прес – 2003.-287 с.

8. Лишиленко О.В. Бухгалтерський управлінський облік.навчальний посібник.- Київ: Вид-во «Центр навчальної літератури», 2004.- 254 с

9. Нападовська Л.В. Управлінський облік: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Книга, 2004.-544 с.

Після опрацювання опорного конспекту(автор Карпенко О.В.) ви повинні виявити вміння відповідати на такі тести.

До приїзду викладача необхідно самостійно відмітити правильну відповідь, підгодовуватися до формулювання запитань викладачеві, оскільки перша зустріч пройде у формі консультації із незрозумілих аспектів змісту дисципліни та тестів.

1. Який із операційних бюджетів задовольняє інформаційні потреби бухгалтера – аналітика щодо передбачення майбутніх обсягів реалізації продукції, робіт, послуг?

1. Бюджет витрат на збут;

2. Бюджет собівартості готової продукції;

3. Бюджет реалізації;

4. Бюджетний звіт про прибуток.

2. ЦIЛЬОВЕ КАЛЬКУЛЮВАННЯ - ЦЕ:

1.виробнича стратегiя, за якою спочатку визначається цiна реалiзацiї нового виробу, а потiм проектується сам вирiб;

2. рiзновид цiноутворення;

3. розрахунок собiвартостi, розмiр якої задовольняє пiдприємство;

4. метод облiку витрат.

3. ЧИ ВIДНОСЯТЬСЯ ДО НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА МАТЕРIАЛИ, НАПIВФАБРИКАТИ, ЯКI НЕ ПОЧАТI ОБРОБКОЮ?

1. Так.

2. Ні.

3. В залежностi вiд методу облiку витрат i калькулювання собiвартостi.

4. В залежностi вiд кiлькостi етапiв виробничих стадiй.

4. За багатоступеневим методом калькулювання розраховують:

1. Декілька видів маржинального доходу

2. Декілька видів прибутку

3. Результат діяльності за ступенями

4. Ступеневі витрати

5. Підберіть найточнішу відповідь. Обсяг реалізації (дохід) - це:

1. собiвартiсть реалiзованої продукцiї i прибуток;

2. собiвартiсть випущеної продукцiї i прибуток;

3. добуток кількості одиниць на їх ціну;

4. товарообiг.

6. СТАВКА РОЗПОДIЛУ НАКЛАДНИХ (НЕПРЯМИХ) ВИТРАТ - ЦЕ:

1. система виробничого облiку;

2. вiдношення суми накладних (непрямих) витрат до загальної величини бази їх розподiлу;

3. сума, на яку фактичнi накладнi витрати перевищують бюджетнi;

4. спiввiдношення накладних та сукупних витрат на виробництво.

7. Що забезпечує періодичне планування і передбачає майбутні проблеми, визначає найкращий шлях для досягнення стратегічної мети?

1. Калькулювання;

2. Бюджетування;

3. Нормування;

4. Правильна відповідь відсутня.

8. ВИДИ СИСТЕМ КАЛЬКУЛЮВАННЯ:

1.за окремими замовленнями, за виробничими процесами, за повними та неповними витратами;

2. планова i фактична;

3. iнтегрована i преплетена;

4. стратегiчна, тактична.

9. Що змушує менеджерів кількісно обґрунтувати їхні плани і дає змогу усвідомити витрати, пов’язані з їх виконанням?

1. Калькулювання;

2. Нормування;

3. Бюджетування;

4. Правильна відповідь відсутня.

10. КАЛЬКУЛЮВАННЯ ПОВНИХ ВИТРАТ - ЦЕ:

1. процес визначення собiвартостi певного об'єкту;

2. метод калькулювання, який передбачає включення у собiвартiсть тiльки змiнних витрат;

3. метод калькулювання, який передбачає включення у собiвартiсть змiнних та постiйних виробничих витрат;

4. загально прийнята в Українi система облiку витрат.

11. Визначити правильну послідовність складання та взаємозв’язок бюджетів для складання бюджетного звіту про прибуток на торгівельних підприємствах.

1. Бюджет реалізації; бюджет купівлі товарів; бюджет собівартості реалізованої продукції; бюджет витрат;

2. Бюджет продажу; бюджет купівлі товарів; бюджет собівартості реалізованої продукції; бюджет капітальних вкладень; бюджет витрат;

3. Бюджет реалізації; бюджет капітальних вкладень; бюджет купівлі товарів; бюджет собівартості реалізованої продукції; бюджет витрат;

4. Бюджет продажу; бюджет купівлі товарів; бюджет собівартості реалізованої продукції з врахуванням бюджету запасів на кінець періоду; бюджет витрат.

12. КАЛЬКУЛЮВАННЯ НА ОСНОВI ДIЯЛЬНОСТI - ЦЕ:

1. процес визначення витрат вiдповiдно до статутної дiяльностi;

2. метод калькулювання, що передбачає групування накладних витрат за основними видами дiяльностi, а потiм розподiл їх мiж видами продукцiї в залежностi вiд того, якi види дiяльностi потрiбнi для цiєї продукцiї;

3. калькулювання собiвартостi товарiв, готової продукцiї, послуг;

4. метод калькулювання.

13. У чому полягає сутність управління за відхиленнями?

1. Зосередити увагу менеджера на незначних відхиленнях;

2. Для своєчасного виявлення відхилень;

3. Для здійснення бюджетного контролю;

4. Допомога у концентруванні уваги менеджера тільки на суттєвих відхиленнях від плану і не звертає увагу на показники, які виконуються задовільно.

14. При здійсненні калькулювання повних витрат до собівартісті випущеної продукції включають:

1. Прямі витрати; невиробничі витрати;

2. Витрати на продукцію; змінні невиробничі витрати;

3. Прямі матеріальні витрати; пряма заробітна плата; інші прямі витрати; загальновиробничі постійні витрати;

4. Загальновиробничі витрати; прямі матеріали; пряму заробітну плату; інші прямі витрати, плюс-мінус незавершене виробництво;

15. Система обліку неповної собівартості спрямована на:

1.На покриття прямих витрат і подальшу оптимізацію маржинального доходу, на прийняття короткострокових управлінських рішень;

2. На повне покриття всіх витрат і наступну максимізацію прибутку – нетто, на прийняття довгострокових управлінських рішень;

3. На покриття прямих витрат витрат і наступну оптимізацію маржинального доходу, на прийняття довгострокових управлінських рішень;

4. Забезпечення точного, але складного і трудомісткого контролю.

16. Оберіть правильне судження. ПЛАНОВА КАЛЬКУЛЯЦIЯ:

1. складається за усередними нормами собівартості;

2. повна собiвартiсть товарної продукцiї, визначена на основi розрахункiв за кошторисом витрат;

3. метод виробничого облiку, який сприяє впровадженню прогресивних норм витрат, контролю за рiвнем витрат виробництва;

4. технiко-економiчний розрахунок.

17. При застосуванні калькулювання неповної собівартості керівництву необхідна інформація зорієнтована на:

1. Отримання найкращих результатів;

2. На перспективу;

3. Пошук оптимальних рішень в умовах нестабільності внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства;

4. На прийняття довгострокових управлінських рішень.

18. ЗВОРОТНI ВIДХОДИ ЦЕ:

1. залишки сировини, матерiалiв, напiвфабрикатiв та iнших виробiв видiв матерiальних ресурсiв, що утворилися в процесi виробництва продукцiї, втратили повнiстю або частково споживчi властивостi i через це використовуються з пiдвищеними витратами;

2. залишки матерiальних ресурсiв, якi вiдповiдно до встановленої технологiї передаються до iнших цехiв як повноцiнний матерiал для виробництва iнших видiв продукцiї;

3. попутна продукцiя, що одержується одночасно з цiльовим продуктом в єдиному технологiчному процесi;

4. залишки основних матерiалiв, що утворилися у процесi виробництва.

19. Об'єкт витрат - це:

1. сегмент, що потребує вимірювання, пов'язаних з ним витрат;

2. виріб;

3. книга;

4. правильна відповідь відсутня.

20. ПОСТIЙНI ВИТРАТИ - ЦЕ:

1. витрати, якi залишаються незмiнними у разi змiни обсягу дiяльностi;

2. витрати, що залишаються незмiнними у разi змiни фактору виробництва;

3. дискретнi витрати;

4. витрати, якi протягом року мають один розмiр.

21. Калькуляційна одиниця повинна обов’язково:

1. Мати натуральний вимір;

2. Співпадати з одиницею ціноутворення;

3. Бути економічно однорідною;

4. Правильна відповідь відсутня.

22. Для розмежування витрат і визначення собівартості основної і супутньої продукції використовують спосіб калькулювання:

1. Розподіл витрат;

2. Виключення витрат;

3. Підсумування витрат;

4. Правильна відповідь відсутня.

23. НА ВIТЧИЗНЯНИХ ВИРОБНИЧИХ ПIДПРИЄМСТВАХ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ТАКI КАЛЬКУЛЯЦІЇ:

1. нормативну, фактичну, планову, кошторисну;

2. нормативну, попередню, прогресивну;

3. попередiльну, позамовну, просту;

4. повну, неповну.

24. УПРАВЛIНСЬКИЙ ОБЛIК - ЦЕ:

1. самостiйна частина бухгалтерського облiку;

2. частина управлінської системи пiдприємства;

3. вид оперативно-технiчного облiку;

4. iнтегрована система внутрішньогосподарського облiку витрат та доходiв, їх нормування, контролю та аналiзу за центрами відповідальності.

25. При застосуванні системи директ – костинг до собівартості включаються:

1. Змінні виробничі витрати;

2. Змінні витрати на збут;

3. Постійні виробничі витрати;

4. Правильна відповідь відсутня.

26. МЕТОЮ ОБЛIКУ СОБIВАРТОСТI ПРОДУКЦIЇ Є:

1. оцiнка та аналiз виконання планових показникiв, що характеризують витрати;

2. своєчасне, повне i достовiрне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом, управлінням i збутом продукцiї, обчислення фактичної собiвартостi та контроль за використанням матерiальних трудових та грошових ресурсiв;

3. визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутку, визначення економiчної ефективностi виробництва, шляхiв скорочення витрат;

4. накопичення витрат та калькулювання собiвартостi продукцiї.

27. Маржинальний дохід в системі директ – костинг:

1. Дорівнює валовому прибутку;

2. Розраховується як допоміжний показник при аналізі рентабельності;

3.Свідчить про внесок певного сегменту діяльності у покриття постійних витрат і отримання прибутку;

4. Правильна відповідь відсутня.

28. Стандарт – кост відрізняється від нормативного методу обліку тим, що:

1. В цій системі накладні витрати не розподіляються;

2. Облік зміни норм не ведеться;

3. Стандарти можна встановити тільки на прямі витрати, тоді як нормативи на всі витрати;

4. Правильна відповідь відсутня.

29. ЯК ВПЛИВАЮТЬ ЗВОРОТНI ВIДХОДИ, ЯКІ МОЖНА ПОВТОРНО ВИКОРИСТАТИ, НА ВИТРАТИ ПIДПРИЄМСТВА?

1. Зменшують фактичну собiвартiсть продукцiї.

2. Збiльшують фактичну собiвартiсть продукцiї.

3. Збiльшують загальногосподарськi витрати.

4. Не впливають на розмiр поточних витрат.

30. В ЗАЛЕЖНОСТI ВIД ПЕРІОДУ ПІДГОТОВКИ КАЛЬКУЛЮВАННЯ ЗАСТОСОВУЮТЬ ТАКI ВИДИ КАЛЬКУЛЯЦIЙ:

1. планову, нормативну;

2. фактичну, звітну;

3. дирекційні та звітні;

4. фактичні і директивні.

31. Калькулювання на основі діяльності передбачає:

1. Розподіл накладних витрат пропорційно до певного фактору, яким ці витрати пов’язані;

2. Включення до собівартості лише тих витрат, які мають функціональний зв’язок із певним видом діяльності;

3. Включення до собівартості тільки прямих витрат;

4. Правильна відповідь відсутня.

32. В ОСНОВI ЦIНОУТВОРЕННЯ ЛЕЖАТЬ:

1. собiвартiсть продукцiї;

2. попит i пропозицiя;

3. собiвартiсть продукцiї, попит i пропозицiя на ринку;

4. прямi витрати на виробництво.

33. Принцип відповідності доходів і витрат полягає в тому, що:

1. Результати господарських операцій визнаються тоді, коли вони відбуваються;

2. Витрати визнаються на підставі прямого зв’язку між ними та отриманими доходами;

3. Доходи та витрати відображаються в бухгалтерському обліку тих періодів, до яких вони відносяться;

4. Правильна відповідь відсутня.

34. ПРИКЛАДОМ ПРЯМИХ ТРУДОВИТРАТ Є ЗАРОБIТНА ПЛАТА, ЯКА ВИПЛАЧУЄТЬСЯ:

1. Оператору виробничого обладнання – Нi, Майстру цеха – Нi.

2. Оператору виробничого обладнання – Нi Майстру цеха – Так

3. Оператору виробничого обладнання – Так, Майстру цеха – Так

4. Оператору виробничого обладнання – Так Майстру цеха – Нi

35. Прибуток - це:

1. наслідок порівняння одержаних доходів та понесених витрат;

2. Джерело доходів власників підприємства;

3. Основне джерело надходжень до бюджету;

4. Правильна відповідь відсутня.

36. НАПIВПОСТIЙНI ВИТРАТИ - ЦЕ ВИТРАТИ:

1. * що змiнюються ступенево при змiнi обсягу дiяльностi;

2. дискретнi;

3. ймовiрнi;

4. контрольованi.

37. Запас міцності поділений на обсяг реалізації – це:

1. рівень прибутку;

2. маржинальний дохід;

3. коефіцієнт запасу міцності;

4. коефіцієнт маржинального доходу.

38. В залежності від вибору системи калькулювання за інших рівних умов може змінюватись:

1. Чистий дохід;

2. Прибуток до оподаткування;

3. Валовий прибуток;

4. Правильна відповідь відсутня.

39. ПРЕДМЕТОМ УПРАВЛIНСЬКОГО ОБЛIКУ Є:

1. результати фiнансово-господарської дiяльностi пiдприємства;

2.витрати, доходи i фiнансові результати за сегментами діяльності центрами відповідальності, які знаходяться у динамічному русі;

3. кошти пiдприємства i джерела їх утворення;

4. контроль за формуванням прибутку пiдприємства.

40. ДИФЕРIНЦIАЛЬНI ВИТРАТИ - ЦЕ ВИТРАТИ, ЩО СКЛАДАЮТЬ РIЗНИЦЮ:

1. мiж альтернативними рiшеннями;

2. мiж обсягом продажу та змiнними витратами;

3. мiж диференцiйним прибутком та доходом;

4. мiж межою беззбитковостi та критичним обсягом.

41. МЕТА УПРАВЛIНСЬКОГО ОБЛIКУ:

1. підготовка інформації для прийняття рішень, спрямованих на мiнiмiзацiю витрат i отримання максимально можливого рiвня рентабельностi за рівнями управління;

2. своєчасний i достовiрний облiк витрат i фiнансових результатiв пiдприємства та прийняття управлiнського рiшення;

3. узагальнення витрат на виробництво;

4. контроль за формуванням витрат з метою пiдвищення ефективностi виробництва.

42. Вибір системи калькулювання не впливає на фінансовий результат при:

1. Відсутності постійних витрат;

2. Наявності залишків незавершеного виробництва та готової продукції;

3. Відсутність залишків незавершеного виробництва та готової продукції;

4. Правильна відповідь відсутня.

43. Першочергове списання запасів за собівартістю останніх за часом закупок передбачає:

1. метод ЛАЙФО;

2. метод ФАЙФО;

3. метод середньозваженої собівартості;

4. метод ідентифікованої вартості.

44. При встановленні РИНКОВОЇ трансферної ціни центр відповідальності (покупець):

1. Платить в середині підприємства більше, ніж зовнішньому продавцю;

2. Платить в середині підприємства менше ніж, зовнішньому продавцю;

3. Взагалі немає права вести закупки у зовнішніх контрагентів;

4. Правильна відповідь відсутня.

45. Період окупності капіталовкладень це – час, протягом якого:

1. Капіталовкладення приносять дохід;

2. Загальний прибуток покриє повністю початковий вкладений капітал;

3. Загальний прибуток покриє повністю приведені витрати по капіталовкладеннях;

4. Правильна відповідь відсутня.

46. Форми управлінської звітності:

1. Затверджуються Міністерством фінансів;

2. Розробляється незалежними аудиторськими фірмами на замовлення підприємства;

3. Розробляються фахівцями підприємства відповідно до запитів управлінського персоналу;

4. Затверджуються Міністерством економіки.

47. ЧИ ПОВИНЕН УПРАВЛIНСЬКИЙ ОБЛIК ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ МЕНЕДЖЕРIВ IНФОРМАЦIЄЮ:

1. про внутрiшне середовище на пiдприємствi;

2. про зовнiшне середовище пiдприємства;

3. про внутрiшне i зовнiшне середовище пiдприємства;

4. не повинен взагалi.

48. Основними даними для складання внутрішньої звітності є така інформація:

1. Планова і нормативно – довідкова;

2. Дані аналітичного обліку, планово – нормативні розрахунки, тощо;

3. Фактичні дані аналітичного обліку;

4. Фактичні дані синтетичного обліку.

49. Управлінські звіти призначені для надання інформації:

1. оперативної, релевантної;

2. про операційну діяльність підприємства;

3. про ті сегменти діяльності, які не охоплені фінансовою звітністю;

4. правильна відповідь відсутня.

50. Для інформування керівництва про події, що склалися використовують:

1. внутрішню звітність;

2. звітність про результати діяльності;

3. звітність про персональну відповідальність;

4. податкову звітність.

51. ОПЕРАЦIЙНИЙ ВАЖIЛЬ - ЦЕ СПІВВІДНОШЕННЯ:

1. мiж змiнними i постiйними витратами;

2. мiж цiною реалiзацiї та постiйними витратами;

3.мiж постiйними i змiнними витратами, яке забезпечує бiльший вiдсоток зростання прибутку, нiж вiдповiдний вiдсоток зростання обсягу реалiзацiї;

4. об'єкт управлiнського облiку.

52. При аналізі можливих варіантів менеджер повинен зосередити увагу на витратах:

1. дійсних;

2. можливих;

3. релевантних (дійсних і можливих);

4. важливих.

53. Можливі витрати – це:

1. прогнозні витрати;

2. втрата вигоди від неприйняття найвигіднішої альтернативи;

3. витрати на виробництво нової продукції;

4. альтернативні витрати.

54. ФУНКЦIЯ ВИТРАТ - ЦЕ:

1. математичний опис взаємозв'язку мiж витратами та факторами, якi на них впливають;

2. опис взаємозв'язку витрат, обсягiв та прибутку;

3. дiяльнiсть, що впливає на витрати;

4. поведiнка витрат.

55. ПРИ ПОЗАМОВНОМУ МЕТОДI КАЛЬКУЛЮВАННЯ ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ Є:

1. непрямими – так, необхiдними – так;

2. непрямими – нi, необхiдними – нi;

3. непрямими – так, необхiдними – нi;

4. непрямими – нi, необхiдними – так.

56. ВIДПУСК НА ВИРОБНИЦТВО СИРОВИНИ, МАТЕРIАЛIВ, НАПIВФАБРИКАТIВ ВIДОБРАЖАЮТЬ ТАКИМ ЗАПИСОМ:

1. Дебет 20.1 Кредит 05, 21;

2. Дебет 21 Кредит 20;

3. * Дебет 23 Кредит 20;

4. Дебет 201 Кредит 202

57. ЧИ МОЖНА ОТОТОЖНИТИ ПОНЯТТЯ ~ЦЕНТР ВIДПОВIДАЛЬНОСТI~ I ~ЦЕНТР ВИТРАТ~?

1. Так.

2. Ні.

3. Iнколи.

4. Це рiзнi поняття.

58. ВИРОБНИЧI ЗАПАСИ СПИСУЮТЬСЯ НА ВИРОБНИЦТВО ЗГIДНО З:

1. накладною;

2. лiмiтно-заборною картою;

3. звiтiв по виробництву;

4. зведеною вiдомостю використання сировини i матерiалiв та інших накопичувальних відомостей.

59. Показниками, які зіставляються, при диференційному аналізі альтернативи є:

1. виручка, витрати, маржинальний дохід;

2. виручка, можливі витрати, прибуток;

3. * диференційний дохід, диференційні витрати, диференційний прибуток;

4. реалізація, витрати, диференційний прибуток.

60. ВИТРАТИ НА ВIДШКОДУВАННЯ СКЛАДСЬКИХ, НАВАНТАЖУВАЛЬНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ, МАРКЕТИНГОВИХ ВИТРАТ КОНСЕРВНОГО ЗАВОДУ, ЩО ВКЛЮЧАЮТЬСЯ ДО ЦIНИ ПРОДУКЦIЇ ОБЛIКОВУЮТЬСЯ ЯК:

1. витрати на збут;

2. виробничi витрати на рахунку 91 ~Витрати~;

3. виробничi витрати на рахунку 23 ~Виробництво~;

4. як складовi елементи фактичної собiвартостi сировини i матерiалiв на рахунку 20 ~Виробничі запаси~.

61. МАРЖИНАЛЬНИЙ ДОХIД - ЦЕ РIЗНИЦЯ МIЖ:

1. цiною реалiзацiї та виробничими витратами;

2. цiною реалiзацiї та змiнними витратами на одиницю продукцiї;

3. цiною реалiзацiї та постiйними витратами;

4. цiною реалiзацiї та позавиробничими витратами;

62. Баланс руху деталей і напівфабрикатів є формою:

1. Інформаційною звітністю;

2. Звітність про результати діяльності;

3. Внутрішньої звітності;

4. Податковою звітністю.

63. Економічна вигода від певної альтернативи зумовлена:

1. загальним маржинарним доходом кожної альтернативи;

2. величиною виручки;

3. понесеними фактичними витратами;

4. управлінським рішенням.

64. ЯК СПИСУЮТЬСЯ ВТРАТИ ВIД БРАКУ НА ВИРОБНИЦТВI, ЯКИЙ ВIДБУВСЯ З СУБ'ЄКТИВНИХ ПРИЧИН?

1. На винних осiб.

2. На збiльшення вартостi незавершеного виробництва.

3. За рахунок бюджету.

4. За рахунок нарахованого резерву.

65. СИСТЕМУ ~СТАНДАРТ-КОСТ~ МОЖНА ЗАСТОСОВУВАТИ:

1. при використаннi будь-якого методу калькулювання витрат;

2. при використаннi простого, попередiльного, попроцесного, позамовного методiв калькулювання;

3. при калькулюваннi повних витрат;

4. при калькулюваннi урiзаної собiвартостi.

66. ВИТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВО НОВИХ ВИДIВ ХЛIБОБУЛОЧНИХ ВИРОБIВ В ПЕРIОД ЇХ ВИРОБНИЦТВА, ОБЛIКОВУЮТЬСЯ НА РАХУНКУ:

1. ~Витрати майбутнiх перiодiв~;

2. ~Виробництво~;

3. ~Допомiжне виробництво~;

4. ~Витрати на збут~.

67. Фінансова звітність:

1. Не використовується для управління підвідомчими підприємствами;

2. Використовується для управління персоналом;

3. Доповнює внутрішню звітність при управлінні підприємством;

4. Правильна відповідь відсутня.

68. Однорідна секція - це:

1. Підрозділ підприємства, виділений в системі обліку, у якому витрати попередньо згруповані для включення їх до собівартості продукції за однією базою;

2. Місце де виникають правові відносини між учасниками господарських процесів;

3. Місце де фактична собівартість утворила витрати;

4. Правильна відповідь відсутня.

69. НА ЯКОМУ РАХУНКУ НЕОБХIДНО ВЕСТИ ОБЛIК ВИТРАТ НА МАРКЕТИНГОВI ДОСЛIДЖЕННЯ?

1. ~Основне виробництво~.

2. ~Витрати на збут~.

3. ~Загальногосподарськi витрати~.

4. N 31 ~Витрати майбутнiх перiодiв~.

70. ТОЧКА БЕЗЗБИТКОВОСТI - ЦЕ:

1. важливий показник ефективностi виробництва у майбутньому;

2. показник життєздатностi проектiв та бiзнес-планiв;

3. межа рентабельностi;

4. показник, який орiєнтує на можливiсть одержання прибутку.

71. Внутрішня (сегментна) звітність може бути підготовлена у розрізі:

1. областей, продуктових ліній, окремих продуктів, окремих партнерів;

2. окремих фінансових звітів;

3. втрат та витрат;

4. її виконавців.

72. ЗА ПОТОЧНИЙ МIСЯЦЬ У ВИРОБНИЧОМУ ЦЕХУ МАЮТЬ МIСЦЕ ВIДХОДИ, КIНЦЕВИЙ БРАК, НОРМОВАНI ТА НЕНОРМОВАНI ВТРАТИ. ДО СОБIВАРТОСТI ПРОДУКЦIЇ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ:

1. вiдходи, брак, ненормованi втрати;

2. брак, нормованi та ненормованi втрати;

3. нормованi та ненормованi втрати;

4. брак, нормованi втрати.

73. Автономна система обліку передбачає:

1. Застосування контрольних рахунків, якими виступають рахунки витрат та доходів фінансової бухгалтерії;

2. Використання парних контрольних рахунків з однаковою назвою;

3. Застосування рахунків для обліку постійних і змінних витрат при здійсненні фінансово - господарської системи діяльності підприємства;

4. Правильна відповідь відсутня.

74. Розподіл витрат – це:

1. групування витрат;

2. процес калькулювання окремих об’єктів;

3. процес ототожнення непрямих витрат з об’єктами, до яких вони відносяться;

4. визначення собівартості об’єкту калькулювання.

75. З МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ~ОБСЯГ - ВИТРАТИ - ПРИБУТОК~ ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА ГРУПУЮТЬ НА:

1. змiннi i напiвзмiннi;

2. змiннi i постiйнi;

3. прямi i непрямi;

4. дiйснi i можливi.

76. ТОЧКА БЕЗЗБИТКОВОСТІ ПОКАЗУЄ:

1. порiг рентабельностi;

2. межу беззбитковостi;

3. ту межу, до якої можна знижувати обсяг діяльності без ризику попасти у зону збиткiв;

4. суму реалiзованих товарiв.

77. ВИТРАТИ НА ОСНОВНI МАТЕРIАЛИ - ЦЕ:

1. конверсiйнi витрати - так, прямi витрати – так;

2. конверсiйнi витрати - нi, прямi витрати - нi;

3. конверсiйнi витрати - так, прямi витрати - нi;

4. конверсiйнi витрати - нi, прямi витрати - так.

78. ПРИ ПОЗАМОВНОМУ МЕТОДI КАЛЬКУЛЮВАННЯ НАКЛАДНI ВИТРАТИ РОЗПОДIЛЯЮТЬСЯ:

1. за єдиною ставкою;

2. за цеховою ставкою;

3. * за базою, обґрунтованою бухгалтером;

4. пропорцiйно вiдпрацьованим машинозмiнам.

79. МIНIМIЗАЦIЯ МАКСИМАЛЬНОГО ЖАЛЮ - ЦЕ:

1. метод оцiнки, що визначає можливу втрату вiд дефіциту запасiв i реальну вартiсть зайвих запасiв;

2. оптимiстичний прогноз;

3. можливiсть впливати на кризовi явища;

4. можливiсть визначення вiдхилення фактичних результатiв вiд очiкуваних.

80. ДОКУМЕНТАМИ, ЯКИМИ ОФОРМЛЯЮТЬ ПЕРЕДАЧУ МАТЕРIАЛIВ У ВИРОБНИЦТВО Є:

1. звiт матерiально-вiдповiдальної особи;

2. товарно-транспортна i видаткова накладна;

3. видаткова накладна i вимога;

4. лiмiтно-забiрна картка, вимога, видаткова накладна.

81. БЮДЖЕТУВАННЯ - ЦЕ:

1. визначення майбутнiх прибуткiв вiд реалiзацiї;

2. визначення витрат у майбутньому звiтному перiодi;

3 процес планування та оформлення результатiв майбутнiх операцiй у грошовому вимiрнику;

4. процес планування та оформлення результатiв господарської дiяльностi.

82. IНФОРМАЦIЮ, СТВОРЕНУ В СИСТЕМІ УПРАВЛIНСЬКОГО ОБЛIКУ АНАЛIЗУЮТЬ:

1. керiвник пiдприємства, персонал;

2. головний бухгалтер, менеджер;

3. податкова адмiнiстрацiя;

4. функцiональнi менеджери, керівник, бухгалтер.

83. ГРУПУВАННЯ ВИТРАТ В УПРАВЛIНСЬКОМУ ОБЛIКУ ЗАЛЕЖИТЬ:

1. вiд галузi дiяльностi;

2. вiд форми власностi;

3. вiд мети управлiння витратами;

4. вiд об'єкту облiку.

84. СТАНДАРТИ ВЕДЕННЯ УПРАВЛIНСЬКОГО ОБЛIКУ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ:

1. Мiнiстерством стандартизацiї;

2. ДПА;

3. адмiнiстрацiєю пiдприємства;

4. головним бухгалтером.

85. ЗМIННИМИ ВИТРАТАМИ Є ТАКI:

1. заробiтна плата головного бухгалтера;

2. амортизацiйнi вiдрахування;

3. плата за землю;

4. матерiальнi витрати.

86. ЦЕНТР ВIДПОВIДАЛЬНОСТI - ЦЕ:

1. сегмент дiяльностi, в межах якого контролюють прибуток;

2. сегмент дiяльностi, в межах якого встановлено персональну вiдповiдальнiсть менеджера за показники дiяльностi;

3. сфера дiяльностi, яку повинен контролювати певний менеджер;

4. ефективна система облiку.

87. Процес розподілу виробничих накладних витрат передбачає такі етапи:

1.Розподіл накладних витрат між підрозділами підприємства; перерозподіл витрат обслуговуючих підрозділів між виробничими підрозділами; розрахунок ставки накладних витрат для кожного виробничого підрозділу; розподіл накладних витрат між виробами;

2. Розподіл накладних витрат між виробами; розрахунок ставки накладних витрат для кожного виробничого підрозділу; перерозподіл витрат допоміжних підрозділів між виробничими підрозділами; розподіл накладних витрат між підрозділами підприємства;

3. Розподіл накладних витрат між підрозділами підприємства; перерозподіл витрат допоміжних підрозділів між виробничими підрозділами; розрахунок ставки накладних витрат для кожного виробничого підрозділу;

4. Правильна відповідь відсутня.

88. РЕЛЕВАНТНИЙ ДIАПАЗОН:

1. явище, можливiсть виникнення якого вивчається;

2. дiапазон у якому iснує можливiсть зниження витрат;

3. дiапазон, в межах якого зберiгається взаємозв'язок мiж величиною витрат i їх фактором;

4. дiапазон, у якому обраховують поведiнку витрат.

89. Продукти, які обов’язково з’являються в процесі виробництва основної продукції і мають значну ціну реалізації називаються:

1. Побічними;

2. Супутними;

3. Зворотними;

4. Незавершене виробництво.

90. ОСНОВОЮ ОРГАНIЗАЦIЇ ОБЛIКУ ВИТРАТ ЗА ЦЕНТРАМИ ВIДПОВIДАЛЬНОСТI Є:

1. делегування вiдповiдальностi;

2. закрiплення витрат i доходiв за керiвниками рiзних рiвнiв з метою контролю;

3. спосiб систематичного контролю за виконанням бюджету;

4. видiлення контрольованих витрат.

91. Можливі витрати – це:

1. додаткові ефекти;

2. витрати спільного виробництва;

3. вигоди, втрачені внаслідок прийняття певної альтернативи;

4. ті, що не вимагають додаткових управлінських рішень.

92. ПРИ РОЗРАХУНКУ ОПЕРАЦIЙНОГО ПРИБУТКУ У ЗВIТI ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ, СКЛАДЕНОГО ЗА МЕТОДОМ ~ДIРЕКТ-КОСТIНГ~ ПОСТIЙНI ВИРОБНИЧI НАКЛАДНI ВИТРАТИ:

1. не використовують;

2.використовують при розрахунку операцiйного прибутку, але не при розрахунку маржинального доходу;

3. використовують при розрахунку маржинального доходу;

4. облiковують так само, як змiннi виробничi накладнi витрати.

93. КОМБIНАЦIЯ ПРОДАЖУ - ЦЕ:

1. питома вага цiни в обсягу продаж;

2. питома вага окремих видiв продукцiї в загальному обсязi реалiзацiї;

3. спiввiдношення змiнних i постiйних витрат;

4. взаємозв'язок ~витрати - обсяг продажу - прибуток~.

94. ПОСТIЙНI ВИРОБНИЧI НАКЛАДНI ВИТРАТИ ТОВ ~ЛIЯ~ У 2000р. СКЛАЛИ 100000 грн., ЗМIННI ВИТРАТИ НА ЗБУТ - 80000 грн. ПРОКЛАСИФIКУЙТЕ ЦI ВИТРАТИ У ВIДПОВIДНОСТI ДО СИСТЕМИ ~ДIРЕКТ-КОСТIНГ~:

1. Витрати перiоду (----), Витрати на продукцiю (180000);

2. Витрати перiоду (80000), Витрати на продукцiю (100000);

3. Витрати перiоду (100000), Витрати на продукцiю (80000);

4. Витрати перiоду (180000), Витрати на продукцiю (-----).

95. Існують такі типи центрів відповідальності:

1. витрат, цін, прибутку;

2. прибутку, витрат, інвестицій, доходу;

3. витрат, капіталу, прибутку;

4. доходів, витрат, інвестицій.

96. Не поєднує функції центру відповідальності і центру витрат:

1. цех по виробництву кульових ручок;

2. друкарська машина у друкарні;

3. заводоуправління;

4. друкарня.

97. НА ПIДПРИЄМСТВI ЗАСТОСОВУЮТЬ СТАНДАРТ-КОСТ. НА ЯКI ВIДХИЛЕННЯ ЩО НАЙМЕНШЕ МОЖЕ ВПЛИВАТИ (КОНТРОЛЮВАТИ) МАЙСТЕР ЦЕХУ?

1. По накладних витратах за рахунок обсягу виробництва.

2. Ефективностi накладних витрат.

3. По витратах на оплату працi.

4. По використанню матерiалiв.

98. Варфіант функціонального обліку витрта дозволяє контролювати витрати:

1. Змінні та постійні,

2. в залежності від ступеню використання виробничих полтцжностей

3. Структурні

4. За економічноми елементами

99. При застосуванні системи «стандарт-кост» відхилення відсандартниз витрат:

1. Включаються до собівартості продукції

2. Включаються до витрат на продукцію

3. Відносяться на зменшення прибутку

4. Списуються га зменшення доходів

100. Напрямами удосконалення сучасних систем обліку витрат є:

1. Удосконалення калькулювання та контролю за витратами у розрізі видів продукції

2. Удосконалення методики прийняття рішень

3. 1 і 2

4. Релевантний підхід

101. Прийняття рішення «про спеціальне замовлення» залежить від:

1.Наявності вільних виробничих потужностей і необхідності збільшити прибуток в короткостроковий період

2. фізичного обсягу реалізації;

3. витрат на придбання нового обладнання

4. відсутня правильна відповідь

102. Змінні виробничі витрати залежать від:

1. Фізичного обсягу реалізації

2. Цін на матеріальні витрати

3. Підходу до методики калькулювання

4. Характеру реагування гна зміну обсягів діяльності

103. Які витрати є релевантними уу ситуації аналізу доцільності заміни виробничого обладнання:

1. Витрати на придбання нового обладнання,

2. Витрати на доставку нового обладнання

3. Залишкова вартість старого обладнання

4. Сума нарахованої амортизації по старому обладнанню

104. У ситуації заміни обладнання нерелевантними є:

1. Заплановані витрати на ремонт обладнання

2. Залишкова вартість функціонуючого обладнання

3. Первісна вартість обладнання

4. Немає правильної відповіді

105. Для обгрунтування рішення: " Придбання техніки чи використання на умовах підряду" необхідно:

1. згрупувати витрати на змінні та постійні;

2. визнати коло необхідних витрат;

3. оцінити питомі постійні та змінні витрати, розрахувати обсяг беззбиткової діяльності власної техніки;

4. Немає правильної відповіді

106. За якими ознаками доцільно вести аналітичний облік виробничих запасів:

1. в розрізі матнріально0відповідальних осіб;

2. за видами запасів та однорідними групами;

3. в розрізі місць зберігання запасів;

4. виходячи з потреб менеджерів та можливостей підприємства.

107. Функції управління - це:

1. інформаційна, аналітична, контрольна, оціночна;

2. зворотній зв'язок, аналітична, контрольна, оціночна;

3. планування, мотивація, контроль, оцінка;

4. планування, організація, мотивація, контроль, регулювання.

108. Управлінський облік - це:

1. процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішним та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

2. процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

3. процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інф-ції, що використовується управ-ою ланкою для планування, оцінки і контролю всередині орган-ції та для забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів;

4. немає правильної відповіді.

3.Навчання продовжуйте із запам’ятовування КЛЮЧОВихІ ПОНЯТь

дисципліни «Управлінський облік» (за Головим С.Ф.)- перелік потребує самостійного доповнення

Тема1

Управлінський облік - процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та переда­чі інформації, що використовується управлінською ланкою для плану­вання, оцінки і контролю всередині організації та для забезпечення відпо­відного підзвітного використання ресурсів.

1. Що таке управлінський облік?

2. Які функції виконує бухгалтер-аналітик процесі управління?

3. В чому відмінність та взаємозв'язок фінансового, управлінського та виробничого обліку

.Тема3

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ (ГЛОСАРІЙ)

Дерево рішень - діаграма, що відображує кілька можливих напрямків дії, можливі події, а також потенційні результати кожного напрямку дії.

Дискреційні витрати - витрати, розмір яких визначається керівництвом підприємства і не пов'язаний зі змінами в йо­го діяльності.

Змінні витрати - витрати, що змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності (або іншого фактора витрат).

Змішані витрати - витрати, які містять елементи як змінних, так і постійних витрат.

Ймовірність - число, що характеризує ступінь можли­вого скоєння події.

Інтервал впевненості - діапазон, в межах яко­го існує впевненість щодо достовірності зроблених оцінок.

Коефіцієнт варіації - співвідношення стан­дартного відхилення та очікуваної величини.

Коефіцієнт детермінації - показник, який характеризує питому вагу суми відхилень залежної змінної величи­ни (витрат), що визначається незалежною змінною (фактором витрат) у сумі загального відхилення.

Максимізація мінімальних результатів - песимістичний прогноз, який припускає найбільший серед найгірших результатів.

Метод аналізу рахунків - метод визна­чення функції витрат шляхом розподілу їх на змінні та постійні щодо від­повідного чинника на підставі даних з рахунків бухгалтерського обліку.

Метод візуального пристосування - графічний підхід до визначення функції витрат, при якому аналітик візуально про­водить пряму лінію, беручи до уваги всі точки витрат.

Метод вищої-нижчої точки - метод визначення функції витрат на основі припущення, що змінні витрати — це різниця між загальними витратами при найвищому та при найнижчому рівні діяльності.

Метод найменших квадратів - статисти чин і і метод, який дозволяє розрахувати елементи функції витрат (а і b) таким чином, що квадрат відстані від усіх точок сукупності, яка вивчається, до лінії регресії є найменшим.

Мінімізація максимального жалю - метод оцін­ки, що визначає можливу втрату від нестачі запасів і реальну вартість зайвих запасів.

Напівзмінні витрати - витрати, які змінюють­ся, але не прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності (або іншого фак­тора витрат).

Напівпостійні витрати - витрати, що змінюються ступінчасте при зміні обсягу діяльності.

Невизначеність, непевність - відсутність достатньої інформації про можливі події.

Обов'язкові витрати - витрати, що визначаються потужністю підприємства.

Оцінка витрат - процес обрахунку поведінки витрат.

Очікувана вартість точної інформації - максимальна ціна, яка може бути сплачена за додаткову інформацію про події, невідомі тому, хто приймає рішення.

Очікувана величина - сума можливих значень змінної величини, зважених за допомогою їх імовірність

Поведінка витрат - характер реагування витрат на зміни в діяльності компанії.

Подія - явище, можливість виникнення якого вивчається.

Постійні витрати - витрати, що запинаються незмін­ними в разі зміни обсягу діяльності (або іншого фактора витрат).

Прийняття рішення - цілеспрямований вибір з кількох альтернативних варіантів дії, такого, що забезпечить досягнення обраної мети або розв'язання певної проблеми.

Максимізація максимальних результатів - оптимістич­ний прогноз, який передбачає найкращий результат.

Регресійний аналіз - статистична модель, що використовується для визначення зміни середнього значення залежної змінної величини під впливом зміни значення однієї або кількох незалеж­них змінних величин.

Релевантний діапазон - діапазон діяльності, в межах якого зберігається взаємозв'язок між величиною витрат та їх фактором.

Ризик - можливість відхилення фактичних результатів дії від очікуваних.

Розподіл імовірності - перелік усіх мож­ливих результатів події та ймовірності кожного з них.

Спрощений статистичний аналіз - метод визначення функції витрат, що передбачає розподіл показників на дві групи, виходячи зі зростання значення фактора витрат, і розрахунок постійних витрат на основі середніх значень витрат та їх фактора.

Стандартна помилка коефіцієнта - показник, що відображає вплив випадкових факторів на величину змін­них витрат на одиницю діяльності.

Стандартна помилка обрахунку - абсолютний розмір імовірного відхилення від лінії регресії.

Стандартне відхилення - квадратний корінь середньоквадратичного відхилення від очікуваної величини.

Технологічний аналіз - системний аналіз функцій діяльності для визначення технологічного взаємозв'язку між зат­ратами ресурсів та результатом діяльності.

Фактор витрат - діяльність, що виливає на витрати.

Функція витрат - математичний опис взаємозв'язку між витратами та їх факторами.

Виробничі накладні витрати - витрати, пов'язані з процесами виробництва, які не можуть бути віднесені до пев­них виробів економічно можливим шляхом.

Витрати на продукцію - витрати, пов'язані з вироб­ництвом або придбанням товарів для реалізації.

Виробничий облік - складова частина системи бухгалтерського обліку, яка акумулює та систематизує витрати для: оцін­ки запасів і визначення фінансових результатів; прийняття управлінських рішень; забезпечення контролю.

Витрати періоду - витрати, що не включаються у со­бівартість запасів і розглядаються, як витрати того періоду, в якому вони були здійснені.

Вичерпані (спожиті) витрати - збільшення зо­бов'язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отри­мання доходу звітного періоду.

Дійсні витрати - витрати, що потребують сплати гро­шей або витрачання інших активів.

Диференціальні витрати - витрати, що склада­ють різницю між альтернативними рішеннями.

Інші прямі витрати - всі інші прямі витрати, крім прямих матеріал них витрат та прямих витрат на оплату праці.

Конверсійні витрати - сума прямих витрат па оплату праці та виробничих накладних витрат.

Контрольовані витрати - витрати, які менед­жер може безпосередньо контролювати або може здійснювати на них значний вплив.

Маржинальні витрати - витрати на виробництво додаткової одиниці продукції.

Можливі витрати - вигода, що втрачається, ко­лії вибір одного напрямку дії вимагає відмовитися від альтернативного рі­шення.

Невичерпані (неспожиті) витрати - збільшення зобов'язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для от­римання доходу або інших вигод у майбутніх періодах.

Неконтрольовані витрати - витрати, які менеджер не може контролювати або не може на них вплітати.

Непрямі витрати - витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом.

Нерелевантні витрати - витрати, які не залежать від прийняття рішення.

Основні витрати - сукупність прямих витрат на ви­робництво продукції.

Прямі витрати - витрати, які можуть бути віднесені до певного об'єкту витрат економічно можливим шляхом.

Прямі матеріальні витрати - вартість витраче­них матеріалів, що стають часткою готової продукції і можуть бути віднесені до певного виробу економічно можливим шляхом.

Прямі витрати на оплату праці - заробітна плата працівників, яка може бути включена у собівартість певних виробів еко­номічно можливим шляхом.

Релевантні витрати - майбутні витрати, що мо­жуть бути змінені внаслідок прийняття рішення.

контрольні питання

1. Яка роль бухгалтера в процесі підготовки управлінських рішень?

2. Що таке релевантні витрати і доходи?

3. Що таке поведінка витрат? Які факторії на неї впливають? Наве­діть приклади.

4. Наведіть приклади змінних витрат і відобразіть їхню поведінку гра­фічно.

5. Наведіть приклади постійних витрат.

6. Що таке релевантний діапазон? Наведіть приклад.

7. Що таке напівзмінні витрати? Наведіть приклади та графічно відоб­разіть їхню поведінку.

8. В чому полягає вплив менеджера на величину витрат? Наведіть приклад дискреційних витрат.

9. Що таке функція витрат? Для чого її визначають?

10. Опишіть методи, що використовуються для визначення функції витрат.

11. Що таке технологічний аналіз?

12. Що таке аналіз бухгалтерських рахунків?

13. Поясніть переваги та вади методу вищої-нижчої точки та методу ві­зуального пристосування.

Тема4

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ (ГЛОСАРІЙ)

Еквівалентна одиниця готової продукції - вимір продукції, обробленої за звітний період.

Зайворозподілені накладні витрати - сума, на яку розподілені накладні витрати перевищують їхню фактичну величину.

Калькулювання - процес визначення собівартості певного об'єкта витрат.

Калькулювання по процесах - система кальку­лювання продукції на основі групування витрат у межах окремих проце­сів або стадій виробництва.

Калькулювання змінних витрат - метод кальку­лювання, який передбачає включення у собівартість продукції тільки змінних виробничих витрат.

Калькулювання на основі діяльності - це метод калькулювання, що передбачає спершу групування накладних витрат за основними видами діяльності, а потім розподіл їх між видами продукції, виходячи з того, які види діяльності потрібні для виготовлення цієї продукції.

Калькулювання по замовленнях - система калькулювання продукції на основі обліку витрат по кожному індивіду­альному виробу або по окремій партії виробів.

Калькулювання повних витрат - метод каль­кулювання, який передбачає включення у собівартість усіх (змінних і пос­тійних) виробничих витрат.

Маржнальннй доход - різниця між доходом від реалізації продукції та змінними витратами підприємства.

Метод взаємних послуг - метод розподілу вит­рат обслуговуючих підрозділів, при якому витрати кожного обслуговуючо­го підрозділу розподіляються послідовно по відношенню до виробничих підрозділів та інших обслуговуючих підрозділів.

Метод одночасного розподілу - метод розподі­лу витрат обслуговуючих підрозділів, що передбачає розподіл взаємних послуг шляхом розв'язання системи рівнянь.

Метод послідовного розподілу - метод розподілу вит­рат обслуговуючих підрозділів, при якому витрати кожного обслуговуючо­го підрозділу розподіляються послідовно по відношенню до виробничих підрозділів та інших обслуговуючих підрозділів.

Метод прямого розподілу - метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, при якому їх витрати списують безпосередньо на витрати виробничих підрозділів.

Нерозподілені накладні витрати - сума, на яку фактичні накладні витрати перевищують величину фактичних нак­ладних витрат.

Об'єкти витрат - сегменти діяльності підприємства. які потребують вимірювання пов'язаних з ними витрат.

Система виробничого обліку - система об­ліку, що забезпечує калькулювання і контроль собівартості об'єктів витрат.

Ставка розподілу накладних витрат - відношення суми накладних витрат до загальної величини бази їх розподілу.

контрольні питання

1. Що таке калькулювання? Для чого здійснюється?

2. Що таке об'єкти витрат? Наведіть приклади.

3. Що таке система виробничого обліку? Що необхідно для її впровад­ження?

4. У чому суть калькулювання повних витрат?

5. У чому полягає суть калькулювання витрат по замовленнях? Наве­діть приклад розрахунків.

6. У чому полягає і коли застосовується калькулювання за процесами? Наведіть приклад.

7. Як розподіляють непрямі накладні витрати між об'єктами кальку­лювання? Наведіть приклади.

8. Що таке маржинальний доход? Для чого розраховують і використо­вують цей показник?

9. У чому відмінність систем калькулювання повних та змінних вит­рат? Наведіть відповідні розрахунки.

10. У чому переваги та вади системи калькулювання змінних витрат? Обґрунтуйте вашу відповідь.

11. У чому суть та переваги калькулювання на основі діяльності? Обґрунтуйте вашу відповідь.

)

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

4. Як класифікують витрати підприємства?

5. Що таке вичерпані та невичерпані витрати?

6. Що таке витрати періоду та витрати на продукцію? Наведіть кіль­ка прикладів цих витрат.

7. Що таке прямі та непрямі витрати? Наведіть приклади.

8. Що таке реле ванті І і та нерелевантні витрати? Наведіть приклади.

9. Що такс диференціальні та маржинальні витрати? Для мого їх роз­раховують? Наведіть приклади.

10. Що таке втрачена можливість? (Можливі витрати). Навіщо і як визначають цеп показник? Наведіть приклад.

11. Що таке контрольовані та некоитрольовані витрати?

12. Яку функцію викопують професійні організації бухгалтерів-аналітиків? Наведіть приклади.

13. Які підходи існують до побудови системи рахунків управлінського обліку?

14. Які системи обліку застосовуються в країнах англосаксонської групи?

15. Як здійснюється облік в умовах автономної системи рахунків управлінського обліку?

Тема 9

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ (ГЛОСАРІЙ)

Диференціальний аналіз - визначення і зіс­тавлення диференціальних витрат та доходів для прийняття рішень.

Диференціальні витрати - витрати, що склада­ють різницю між альтернативними рішеннями.

Диференціальний доход - доход, як ні і складає різницю між альтернативними рішеннями.

Диференціальний прибуток - різниця між диференціальним доходом та диференціальними витратами.

Життєвий цикл виробу - період часу від початку розробки продукту до моменту зникнення попиту на нього з боку покупців.

Зона можливих рішень - площа графіка лінійного програмування, окреслена лініями рівнянь наявних обмежень.

Лінійне програмування - математичний ме­тод, що використовується для оптимізації виробничої діяльності шляхом розв'язання серії лінійних рівнянь наявних обмежень.

Маржинальний доход на одиницю обмежувального чинника - маржинальний доход на оди­ницю продукції, що виражена у вимірі обмежувального чинника (маши­но-годинах, людино-годинах тощо).

Оптимальне використання обмежених ресурсів - рішення, метою якого с складання виробничої прог­раші, що забезпечить максимізацію прибутку в умовах наявних обмежень.

Оптимальна комбінація виробів - комбіна­ція виробів, яка дозволяє компанії досягти мети, вираженої рівнянням ці­льової функції.

Рівняння обмеження - алгебраїчний показ од­ного з обмежувальних чинників.

Рівняння цільової функції - алгебраїчний показ мети, якої намагається досягти менеджер у процесі лінійного програмування.

Рішення " виробляти чи купувати" - рі­шення, пов'язане з розглядом існуючої альтернативи — виробляти самос­тійно окремі компоненти продукції (комплектуючі вироби, деталі) чи ку­пувати їх у зовнішніх постачальників.

Рішення щодо спеціального замовлення - рішення, пов'язане з розглядом отриманої пропозиції про разовий продаж продукції або послуг за цілою, нижчою, ніж звичайна ціна, або навіть нижчою, ніж собівартість.

Розширення або скорочення сегменту - рішення про розширення або скорочення послуг, виробів, підрозділів та інших сегментів на основі аналізу їхньої прибутковості.

Тіньова ціна - величина зниження маржинального доходу внаслідок зменшений значення відповідного обмежувального чин­ника на одну одиницю.

Цільова функція - мета, якої намагається досягнути менеджер.

Цільове калькулювання - сучасна виробнича стра­тегія, за якою компанія спершу визначає ціну реалізації нового виробу, а потім проектує сам ціні виріб, виробництво котрою забезпечить рівень витрат, необхідний для досягнення певної мети.

Ціноутворення за принципом “витрати плюс” - ме­тод ціноутворення, при якому ціна реалізації визначається на підставі со­бівартості продукції (товарів, послуг) шляхом додавання до неї певної ^частки прибутку (націнки).

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. У чому переваги диференціального аналізу альтернативних рішень? Проілюструйте відповідь за допомогою прикладу.

2. Яка інформація с релевантною для визначення чи слід приймати спеціальне замовлення? Наведіть приклад.

3. Яка інформація є релевантною для прийняття рішення " виробляти чи купувати"? Наведіть приклад.

4. Яка інформація с релевантною для прийняття рішення про розши­рення чи скорочення сегменту? Наведіть приклад.

5. Яка інформація е релевантною для прийняття рішення щодо опти­мального використання обмежених ресурсів? Наведіть приклад.

(3. Як визначити оптимальну комбінацію виробів в умовах декількох обмежень?

7. Що таке тіньова ціна? Для чого її розраховують?

8. Які чинники і як впливають на ціноутворення?

9. У чому суть, переваги і вади економічної моделі ціноутворення?

10. У чому суть, переваги і вади ціноутворення за принципом ''витра­ти плюс"?

11. Як розраховують величину націнки до собівартості для визначення ціни?

12. Що таке цільове калькулювання? В чому його переваги?

Тема 10

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ (ГЛОСАРІЙ)

Бюджет - план майбутніх операцій, що виражені у кіль­кісних (здебільшого грошовому) вимірах.

Бюджет грошових коштів - плановий документ, який відображає майбутні виплати та надходження коштів.

Бюджет використання матеріалів - пла­новий документ, який визначає кількість і номенклатуру матеріалів, не­обхідних для виконання виробничої програми бюджетного періоду.

Бюджет виробництва - виробнича програма, яка визначає заплановані номенклатуру і обсяг виробництва продукції у бюджетному періоді.

Бюджет виробничих накладних витрат - плановий документ, який відображає накладні витрати, пов'язані з виробництвом продукції (послуг) у бюджетному періоді.

Бюджет витрат на збут - плановий доку­мент, у якому наведено постійні та змінні витрати, пов'язані зі збутом продукції у бюджтному періоді.

Бюджет загальногосподарських витрат - плановий документ, який відображає очікувані вит­рати на управління та обслуговування підприємства загалом.

Бюджет придбання матеріалів - пла­новий документ, який містить розрахунок кількості матеріалів, що їх необхідно придбати в бюджетному періоді.

Бюджет продажу - операційний бюджет, який міс­тить інформацію про запланований обсяг продажу, ціну та очікуваний до­ход від реалізації кожного виду продукції (товарів, послуг).

Бюджет прямих витрат на оплату праці - плановий документ, у якому відображено витрати на оплату праці, необ­хідні для виробництва товарів або послуг у бюджетному періоді.

Бюджет собівартості виготовленої продукції - плановий документ, у якому наведено розрахунок собівар­тості продукції, що її передбачається виготовити у бюджетному періоді.

Бюджет собівартості реалізованої продукції - плановий документ, котрий містить розрахунок собівартості продукції, яку буде реалізовано в бюджетному періоді.

Бюджетний баланс - проформа фінансо­вої звітності, котра ''містить інформацію про майбутній фінансовий стан підприємства, який очікується в результаті запланованих операцій.

Бюджетний звіт про прибуток - про­форма фінансової звітності, складена до початку звітного періоду, яка відображає фінансовий результат діяльності що передбачається.

Бюджетний комітет - робочий орган, який за­безпечує розробку і погодження бюджетів.

Бюджетний, контроль - процес зіставлення фактичних результатів з бюджетними, аналізу відхилень та внесення не­обхідних корективів

Бюджетний період - період, для якого підготовле­но й використовується бюджет.

Бюджетний центр - підрозділ підприємства,.для якого може бути складений окремий бюджет і здійснений контроль його виконання.

Бюджетування - процес планування майбутніх.опера-' цій фірми та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів.

Бюджетування " з нуля" - метод бюджетування, при якому менеджери щоразу повинні обґрунтовувати запланова­ні витрати так, ніби діяльність здійснюється вперше.

Бюджетування через прирощення - скла­дання бюджетів на підставі фактичних результатів, досягнутих у поперед­ньому періоді.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що таке бюджетування? В чому його мета?

2. Опишіть напрямки бюджетування.

3. Що таке звітний бюджет? З яких елементів він складається?

4. У якій послідовності здійснюється бюджетування? Опишіть основні стадії цього процесу.

5. Для чого створюється бюджетний комітет? У чому полягають його завдання?

6. Яку функцію виконує бухгалтер -аналітик у процесі бюджетування?

7. Що таке бюджетування через прирощення? У чому його переваги і вади?

8. Що таке бюджетування " з нуля"? У чому його переваги й вади?

9. Що таке прогноз продажу? На чому він базується?

10. Що таке бюджет продажу? Чому він є відправною точкою бюдже­тування?

1 1. Опишіть склад бюджетів та послідовність їх розробки у торговель­ному підприємстві.

12. Опишіть склад бюджетів і послідовність їх розробки у виробничо­му підприємстві.

13. Що такс бюджетний контроль? Навіщо він застосовується?

14. У чому сенс управління за відхиленнями?

15. Що таке звіт про виконання? Чим він корисний?

16. Які види відхилень існують? Дайте їхню характеристику.

17. Чому статичний бюджет не дозволяє здійснювати контроль і аналіз відхилень?

18. Що таке гнучкий бюджет? Для чого він використовується?

19. Що таке відхилення від гнучкого бюджету? Як воно визначається і інтерпретується?

20. Що таке відхилення за рахунок обсягу продажу (діяльності)? Як воно визначається та інтерпретується?

21. На які групи можна поділити відхилення від гнучкого бюджету? Як розраховують ці відхилення?

22. На які групи поділяються відхилення за рахунок продажу? Як роз­раховують ці відхилення

Тема 11.Облік відповідальності

Опорний конспект з дисципліни „Управлінський облік”Автор проф.. Карпенко О.В.Зазначне самостійно назви тем.Візьміть на 1 лекцію ПСБО.