Покрова Пречистої Діви Марії

Покрова пресвятої Богородиці - велике свято, на честь появлення Матері Божої в одному із храмів Константинополя. Покрова – покровительствувала землі і погоді. До цього свята закінчували всі сільськогосподарські роботи, від нього не можна будь-що робити в полі чи на городі.

Свята «Водєн′ є» (Введення), святих Катерини та Андрія — це свята дівчат та хлопців, пов'язані з вороженням, гаданням долі.

Ввечері під ліжко ставлять стакан води, на нього кладуть лучину і приказують тричі:

«Водєн′ є, Воден′ є, хто менє через цю кладку переведє». Хто в ночі присниться, той твій сужений.

Обряд «Новосілля»

Новосілля –непересічена подія у житті кожної людини, що завжди відзначалася урочисто. Будували хату гуртом – толокою, і так само сходились на свято. Але, за звичаєм, в першу чергу в будинок впускають кота. Якщо кіт з будинку не втік, то сімя буде жити в злагоді.

Завжди в хату спершу вносять ікону і хліб. Всі запрошені гості також обов’язково йдуть з хлібом і подарунками.

Обряд «Родини»

У нашому селі з давніх-давен вшановують матір і новонародженого. Провідували породіллю тільки жінки, бо чоловіча присутність могла зашкодити - чоловічий пристрек, від якого дитинка не спала, а плакала.Коли перший раз родичі йшли провідувати немовля, обов’язково брали з собою хліб, а ще під подушку ложили жменю копійок, щоб дитина була багатою.

Веснянки

Шовковиє шнури

На Дунай поринулі

На Дунай поринулі

Хлопці правди питалі

Хлопці правди питалі, а девки не сказалі.

Ой ти дєвко дівице, скажи мінє щиру правду

Ой чи любиш ті манє, да чи пойдєш за манє.

Ой люблю я свого татонька як у саду соловейка

А за речкою мак, мак соловейко каже «Так, так».

А на Янковом полі, там дєвка траву жалОй прийшов до неї Янко

Ой ти дєвко – коханко.

Хоч я тобі серпа зломлю

Хоч я тебе за себе возьму.

Ой, Янко, мой Янко не бери менє зранку

Прийдеш Янко у нєдєлєньку

Як я вийду та й на ялононьку.

Прийшов Янко у гєдєлєньку

Нема дєвки де й на долоньку.

Ой, ви, хлопчики-голубчики

Да неймать дєвка вері

Бо дєвочая вера, єк на морі пена.

А хлопечая ласка

Єк на житечку краска.

А на житі краска опала,

Ахлопеча ласка пропала.

міфічними персонажами, добрими і недобрими духами, які, за уявленнями наших пращурів, жили в хаті і на подвір'ї, в лісі, полі, у річках та озерах, допомагаючи або шкодячи людям.

БАБАЙ

Бабай — злий нічний дух, дідок з торбиною або великим мішком за плечима, в який він буцімто збирає неслухняних діточок Коли приходить час нічного сну, бабай з городу або берегових хащів приходить під вікна й сторожить. Зачувши вередування чи дитячий плач — шумить, шурхотить, шкребеться, стукає у вікно. Проте не було такого випадку, щоб бабай забрав дитину — він тільки лякає її.

БІС

Біс — одна з назв чорнобога. Пізніше — узагальнена назва злих духів. Бридкі, із свинячими пиками, довгими вухами й хвостами, рогаті й патлаті. Вміють швидко переміщуватися в просторі. Особливо вигадливі восени і взимку в лиху погоду. Хрюкають, чавкають, виють, верещать, плюються, кружляючи в сатанинському танці. Збивають з дороги одинокого подорожнього, заманюють його в непролазні хащі або трясовину, штовхають в ополонку; лякають коней і, вчепившись у гриву, заганяють їх до смерті. Можуть перетворюватися на неживі предмети.

БАРАБАШКА

Барабашка — персонаж який з'явився нещодавно. Його можна назвати добрим мешканцем міських квартир. Істота малесенька, безсловесна, невидима. Виявляє себе тим, що стукає, барабанить, пересуває предмети. Деякі хазяї винаходять різноманітні способи спілкування з барабашкою. Відповідає він звичайно стуком. Характер має добрий і любить хороших хазяїв, гарні стосунки в родині і цінує добре ставлення до себе. Там, де в хаті зло, брутальність та інші ганджі, барабашка не живе; від тих, хто його зобиджає, він іде.

ВОДЯНИК

Водяник (водильник) — дух річок, озер, подібно до всіх духів з нечисті — не тільки «ДІДИСЬКО», як звично звуть його, але й справжній «пращур», чого ніхто з нечисті не заперечує. Завжди голісінький, у чорній лусці, обмотаний та підперезаний баговинням, з довгим зеленим волоссям і бородою, у шапці з куги. Замість рук — лапи з перетинками, хвіст риб'ячий, очі — наче розпечені вуглини. Сяде на корча і дзвінко так ляскає по воді. Розсердиться — рве греблі, млини підмиває, тварин і людей у воду тягне. Йому приносять пожертви рибалки, мірошники, бджолярі.

РУСАЛКА

Русалка (мавка, майка) — діва води, згідно з іншими переказами, дружина водяника. Це висока на зріст, гарна дівчина, яка мешкає на дні водойми. Риб'ячого хвоста русалка не має. Вночі вона разом з подругами хлюпається на поверхні води, сідає на колесо млина, пірнає. Русалки безтілесні і не віддзеркалюються у воді. Перехожого діва води може залоскотати до смерті або забрати з собою. Як правило, русалками стають дівчата, що втопилися через нещасне кохання або якщо їх втопили мачухи. Русалка може вийти заміж за людину, проте цей шлюб завжди невдалий

Відьма

За старовинними переказами, жінка, яка продала душу чорту. Від інших жінок відрізняється тим, що має малесенький хвостик і літає у повітрі на помелі, коцюбі, в ступі. Вирушає на свої темні справи неодмінно через димар, може перевертатися на різних тварин, найчастіше на сороку, свиню, собаку та на жовту кішку. Разом з місяцем старіє й молодшає. 12 серпня відьми підупадають на силі, обпившись молока. Відоме місце, де відьми збираються на шабаш у Купальську ніч, — у Києві на Лисій горі.