Стійкість і живучість

Оскільки соціальні системи й організації ближче по поводжен­ню до екосистем, чим до фізичних або механічних систем, важливо вказати умови, при яких у них існує рівновага. Як було відзначено, область стійкості знаходиться між нижнім і верхнім порогами, тобто містить у собі гомеокінетичне плато. Положення меж цієї області міняється з еволюцією системи, будь-яка дія по зміні системи впли­ває на положення і розміри області стійкості.

Здатність системи залишатися в області стійкості називають " живучістю" системи. Адаптивними є системи, які змінюють своє

поводження таким чином, щоб залишатися в області стійкості навіть при наявності зовнішніх впливів. Укажемо ряд факторів, які варто враховувати, роблячи зміни в складних системах:

1. Принциповий взаємозв'язок між природою самої системи та
природою пагубних для неї впливів має тонкий їхній баланс.

2. " Просторову" і " часову" пам'яті системи, що збільшують ри­
зик викликати непередбачені наслідки в просторі і в часі (часто досить
віддалені від місця і часу вироблених змін).

3. Непостійний характер границь області стійкості системи, що
позбавляє нас можливості точного пророкування наслідків впливу
зовнішніх змін на область стійкості та на живучість системи.

Порада, що дається екологами та проектувальниками систем - пра­гнути, в першу чергу, запобігання невдачі, а не досягнення успіху. На­самперед, варто намагатися одержати об'єктивну впевненість у тому, що несподівані та пагубні наслідки мінімізовані, а не захоплюватися можливими успіхами свого проекту. Це зміщає інтереси проектуваль­ника від збільшення ефективності до досягнення живучості системи.

Тема 1.8. Тектологія

1. Що таке організаційна наука.

2. Основні поняття і методи тектології.

3. Основні організаційні механізми.

4. Розбіжність і сходження форм.