Предметна область політичної географії

Політична географія – галузь суспільної географії, що вивчає просторову організацію політичного життя суспільства, зокрема територіальне розміщення та територіальні поєднання основних політичних сил та їх зумовленість і взаємодію з різними природно- географічними та соціально-економічними факторами. Американські географи вважають, що політична географія вивчає взаємодію географічного простору й політичного процесу. З одного боку, географічні процеси й закономірності певним чином впливають на політику, з другого - політичні процеси певною мірою визначають просторову диференціацію життєдіяльності суспільства і географічних явищ.

Життєдіяльність людства поділяють на чотири сфери - соціальну, економічну, політичну, духовну. Політична географія вивчає просторові (територіальні) аспекти політичної сфери суспільної життєдіяльності. Політична географія, за В.О.Колосовим (1988), - наука, що вивчає просторову організацію політичного життя суспільства (кордони, політико – територіальний поділ та ін.) і територіальне поєднання політичних сил. За М.Д. Пістуном (1996), політична географія вивчає просторову організацію життя суспільства і територіальні поєднання політичних сил - систему політичних і адміністративних границь, меж виборчих округів, центри політичного керування та зв’язків між ними. М.С. Дністрянський (2000 р.) вважає, що політична географія - це географічна наука про просторову організацію держав і міждержавних об’єднань, розміщення і взаємовідношення політичних сил, територіальні форми політичних процесів і явищ.

Політична сфера суспільного життя включає:

а) політичні відносини, що складаються між різними соціальними групами, націями, етносами, політичними партіями і рухами, державами, регіонами;

б) систему політичних інститутів - органів влади, неурядових організацій, громадських структур;

в) політичну діяльність, за допомогою якої окремі люди та соціальні спільності відстоюють свої інтереси.

Політична географія – одна з суспільно – географічних дисциплін. Вона вбирає і синтезує розробки багатьох інших дисциплін – географії господарства, населення, культури та ін., і разом з тим істотно впливає на всі інші географічні дисципліни, політизує їх.

Політична географія являє собою складну й розгалужену науку. Геопросторову організацію політичної діяльності суспільства розглядають за різними рівнями й просторовими масштабами.

= весь світ – глобальний аспект;

= світові регіони – мега- та макрорівень;

= окремі країни – мезорівень;

= окремі території, ареали, міста, анклави етнічних меншин – мікрорівень.

Одним з головних методологічних напрямків сучасної політичної географії виступає концепція територіально – політичних систем. Концепція територіально – політичної організації суспільства розроблена В.О.Колосовим (2001). У ній поєднані просторові аспекти політичної діяльності суспільства та її результати територіально – політичної системи (ТПС). ТПС являють собою взаємопов’язані поєднання елементів політичної сфери суспільства, які функціонують на певній території. При цьому автор розрізняє ТПС юридично оформлені, такі, що функціонують у визначених кордонах (політичних, адміністративних) і мають відповідні органа управління, і такі що юридично не визначені, але існують “де – факто”. ТПС систематизовані за рівнями територіальної організації життєдіяльності суспільства:

= політико – географічне місце;

= локальна система політико – географічних місць;

= політико –географічний район;

= політико – географічний регіон;

= країна;

= геополітичний регіон геостратегічний чи цивілізаційно – культурний регіон.

За цим підходом, політико – географічне місце являє собою вихідну “цеглинку”, з якої вибудовується ТПС різних рівнів.

Політична географія досліджує територіально – політичні системи (ТПС), які можуть бути компонентно – галузевими (державні кордони, адміністративно – територіальний устрій, електоральний поділ країни та ін) або ж багатокомпонентними та інтегрованими(політичний устрій країни). Розглядаються різних конфесій окремих партій і рухів, окремих суб’єктів політичних процесів.

Традиційним напрямком графічної науки лишається політико – географічне країнознавство, яке досліджує:

1) особливості суспільного та державного ладу, форми правління та адміністративно-територіального поділу, внутрішньої та зовнішньої політики;

2) формування державної території її політико-географічне положення, оцінки кордонів, прикордонних районів, самозабезпеченості основними природними ресурсами;

3) географічні відміни у соціально-становій структурі населення, його національного й релігійного складу, політичних відносин між соціальними групами, націями, державними і місцевими органами влади;

4) географію партійно-політичних сил країни, що охоплює політичні партії, профспілки, суспільні організації та рухи, їхній вплив на політичне й суспільне життя, райони політичної напруги і соціальних вибухів;

5) організацію та проведення виборчих кампаній, референдумів, страйків, демонстрацій, збройних виступів, сепаратистських, підпільних і партизанських рухів.

На регіональному рівні політична географія розглядає політико-географічні аспекти і проблеми формування державних територій, державного устрою, адміністративно-територіальної організації окремих країн. Стрижневою проблемою політичної географії виступає політико-географічна структурованість країн. На локальному рівні на передній план виходить одна з складових політичної географії - електоральна географія, яка вивчає політико-географічний розподіл електоральних орієнтацій, тобто територіальні відмінності у політичних настроях та орієнтаціях місцевих громад.

Запам´ ятайте:

· Політична географія – галузь суспільної географії, що вивчає просторову організацію життєдіяльності суспільства.

· Політична географія вивчає взаємодію географічного простору і політичних процесів.

· Політична сфера суспільного життя включає:

= політичні відносини, що склалися між різними соціальними групами – націями, етносами, політичними партіями і рухами, державами, регіонами;

= систему політичних інститутів – органів влади, неурядових організацій, громадських структур;

= політичну діяльність, за допомогою якої окремі люди та соціальні спільноти відстоюють свої інтереси.

· Геопросторову організацію політичної діяльності суспільства розглядають на різних рівнях – глобальному (весь світ), макрорегіональному (світові регіони), мезорегіональному (окремі країни), мікрорегіональному (окремі території, міста, анклави етнічних меншин та ін).

· Концепція територіально – політичної організації суспільства розроблена російським географом В.О.Колосовим (2001). Політична діяльність суспільства формує територіально – політичні системи (ТПС), що об’єднують такі просторові складові:

= політико – географічні місця;

= локальні системи політико – географічних місць;

= політико – географічні райони;

= політико – географічні регіони;

= країни;

= геополітичні та геостратегічні регіони.

· Географи досліджують ТПС різних видів: політичний устрій країн і державні кордони, адміністративно – територіальний устрій та електоральний поділ країн, етнонаціональний та конфесійний поділ країн, територіальну організацію політичних партій та рухів, політико – географічний поділ світу та світового океану.

· Стрижневими проблемами сучасної політичної географії залишаються політико – географічне країнознавство та політико – географічна структурованість країн.

· Нині на передній план виходить одна зі складових політичної географії – електоральна географія, яка вивчає територіальні відмінності у політичних орієнтаціях та електоральних настроях місцевих громад.

Контрольні питання та завдання

1. Що вивчає політична географія? Як пов’язані між собою політична діяльність суспільства та географічний простір?

2. Поясніть роль і місце політичної сфери серед інших сфер життєдіяльності людства.

3. Характеризуйте головні складові політичної сфери: політичні відносини, політичні інститути, політичну діяльність.

4. Як поділяють політичну географію за рівнями організації суспільства та просторовими масштабами досліджень?

5. Поясніть основні положення концепції територіально - політичної організації суспільства. Хто і в який час розробив її?

6. Характеризуйте просторові складові територіально – політичних систем (ТПС). Дайте визначення ТПС.

7. Наведіть приклади ТПС різних видів просторових масштабів, що їх досліджує політична географія.

8. Визначіть предметну область політичної географії на глобальному, регіональному та локальному рівнях.

9. Які напрямки досліджень властиві політико – географічному країнознавству?

10. Поясніть зміст і функції поняття “політико – географічна структурованість країни”.