Особливості оцінки якості атмосферного повітря на основі розрахунку ІЗА

Для оцінки й аналізу стану забруднення атмосфери застосовуються ряд показників, що дозволяють оцінити рівень забруднення окремою домішкою або виконати оцінку фонового рівня забруднення атмосфери.

Для оцінки ступеня забруднення атмосфери отримані в результаті спостережень середні і максимальні концентрації нормуються на величину середньої (максимальної) концентрації для більш великого регіону або на санітарно-гігієнічний норматив, наприклад на гранично допустиму концентрацію (ГДК). Нормовані характеристики забруднення називають індексом забруднення атмосфери (ІЗА).

У різних країнах запропоноване й використовується в практичній роботі велике число різних ІЗА. Деякі з них засновані на непрямих показниках забруднення атмосфери. До таких ІЗА можна віднести запропонований Інхабером індекс для Канади. Такий індекс для різних районів Канади визначався за формулою:

, (3.1)

де - сумарні викиди речовини для всієї території Канади;

M_i - сумарні викиди для окремого району;

N і ­- чисельність населення відповідно цього району і Канади в цілому.

Цей індекс являє собою оцінку внеску району (або міста) у загальний рівень забруднення повітря розглянутою домішкою в країні.

В Українівикористовується на практиці при аналізі даних спостережень за рівнем забруднення повітря такий ІЗА:

або

, (3.2)

де С_i - константа, що набуває значень 1, 7; 1, 3; 1, 0; 0, 9 відповідно для 1; 2; 3;

4-го класу небезпеки речовини і дозволяє привести ступінь шкідливості i-

ої речовини до ступеня шкідливості діоксиду сірки [22].

Нами була зроблена спроба порівняти розраховані за формулами (3.1) і (3.2) ІЗА для південних регіонів України. Для розрахунків були використані дані середньорічних концентрацій в різних регіонах, а також інформація про обсяги викидів забруднюючих речовин та чисельність населення в регіонах.

На рис. 3.1 – 3.4 наведені порівняльні графіки змін ІЗА, розраховані за формулами (3.1) і (3.2).

Рис. 3.1 – Порівняльний графік зміни ІЗА для пилу.

Рис. 3.2 – Порівняльний графік зміни ІЗА для діоксиду сірки.

Рис. 3.3 – Порівняльний графік зміни ІЗА для діоксиду азоту.

Рис. 3.4 – Порівняльний графік зміни ІЗА для оксиду вуглецю.

Як видно з наведених рисунків, в цілому тенденція змін різних ІЗА зберігається, хоча в розрахункові формули закладена різна фізична сутність. Окрім цього, постають певні питання при аналізі рис. 3.3, а саме відзначаються екстремально високі значення ІЗА, що розраховується за формулою (3.2). При цьому ІЗА, що розраховується за формулою (3.1) характеризується порівняними значеннями з іншими домішками.

На нашу думку це може бути результатом некоректно поданої інформації, проте на даний час це не є результатом дослідження.

В подальшому в роботі планується провести аналогічний аналіз для всіх регіонів України.