Творення особових форм

Всі часи латинського дієслова, окрім perfectum, мають такі особові закінчення

Вправи

1) Зробіть транслітерацію слів і поясніть постановку наголосу:

filia, Asia, bestia, honestus, aeternus, Minevra, aquiminā le, cacozelia, februum, fecundē, imprudentia, jaculā tus, saecŭ lum, Graecia, foedus, cautio, ius gentium, praetor urbā nus, illustris, amī ce, etiam, mittĕ re, antiquam.

2) За кінцевим основи визначте дієвідміну дієслів

Vocā re, dā re, rogā re, timē re, audī re, clamā re, debē re, dormī re, laborā re, monstrā re.

Capĕ re, cedĕ re, dicĕ re, docĕ re, legĕ re, mittĕ re, scribĕ re, sentī re, vincĕ re, vivĕ re.

3) Напишіть основні форми дієслів вправи 1

4) Утворіть і запишіть інфінітив дієслів за формою 1 особи однини

Amo, accū so, clamo, do, erro, monstro, ago, cedo, credo, duco, mitto,

scribo, debeo, doceo, habeo, moveo, teneo, servio, finio, audio, sentio.

5) Визначте за особовими закінченнями форму дієслова і перекладіть українською мовою, вживаючи відповідний займенник:

Одежа

Tunica – чоловічий одяг з короткими рукавами, поясом, її носив римлянин вдома, вона була основою гардеробу простих людей (селян, ремісників, рабів).

Toga – необроблене шерстяне полотно, колоподібної форми, без швів і застібок, яке спускалося долу, треба було мати багато хисту, аби укласти її правильно і за тодішньою модою. Цією справою, як правило, займався раб. Він укладав брижу спереду, яка слугувала кишенею. Орнамент і колір підпорядковувались положенню людини у суспільстві.

Toga praetexta – білого кольору з широким пурпуровим орнаментом по краю, її носили молоді хлопці і сенатори.

Toga candida – навмисно забруднена крейдою, її носили кандидати на вибори.

Toga sordida або puella – її носили громадяни під час траура.

Поверх туніки жінки вдягали stola, довгу сукню, оздоблену вишивкою, яка спадала до ніг. Відповідно до моди, пояс був на виду або схований. Низ сукні був оздоблений коштовностями. Застібки, гачки дорого прикрашені, тримали одяг на плечах. Аби вийти з дому, жінки загортали себе накидкою – pallium, яка дозволяла прикрити голову. Існувало ще кілька різновидів кольорових тунік з різних тканин, що означало вищий ступінь елегантності.

Популярним взуттям були черевики з білої шкіри. А ще римляни любили до нестями прикраси: смарагдові кулони на золотих ланцюжках, сережки з перлинами, золоті масивні браслети у формі змій, коштовні перстні на кожному пальці руки, окрім середнього, з магічних мотивів, і навіть на пальцях ніг.

Cogito, ergo sum

Divide et impera!

Mala herba cito crescit

Ibi bene, ubi patria.

Fac et spera!

Praesens indicativi actī vi

Наказовий спосіб. Imperatī vus

Значення Praesens indicatī vi actī vi співпадає зі значенням теперішнього часу в українській мові.

У дієслів I, II і IV дієвідміни Praesens indicatī vi actī vi утворюється додаванням до основи інфекту особових закінчень.

І дієвідміна – ornā – re, 1 – прикрашати

Sg. 1. orn – o Pl. 1. ornā – mus

2. ornā – s 2. ornā – tis

3. ornā – t 3. ornā – nt

ІІ дієвідміна – habē re, 2 – мати

Sg. 1. habē – o Pl. 1. habē – mus

2. habē – s 2. habē – tis

3. habē – t 3. habē – nt

IV дієвідміна – finī re, 4 – завершувати

Sg. 1. finī – o Pl. 1. finī – mus

2. finī – s 2. finī – tis

3. finī – t 3. finī – u – nt

При творенні форм ІІІ дієвідміни кінцевий основи піддався фонетичним змінам:

- у 1 осн. однини він змінився з – ō, як у І дієвідміні;

- у 3 осн. множини – перейшов у – ŭ;

- у інших особах редукувався у – ĭ;

mittĕ – re, 3 – посилати

Sg. 1. mitt – o Pд. 1. mitt – ĭ – mus

2. mitt – ĭ – s 2. mitt – ĭ – tĭ s

3. mitt – ĭ – t 3. mitt – u – nt

До ІІІ дієвідміни належать також дієслова, основа яких закінчуеться на - u

або – ĭ, statuĕ – re ī 3, ставити.

Sg. 1. statu – o Pl. 1. statu – ĭ – mus

2. statu – ĭ – s 2. statu – ĭ – tis

3. statu – ĭ – t 3. statu – u – nt

При творенні особових форм Praesens indicativi actī vi дієслів ІІІ б дієвідміни закінчення додаються безпосередньо до незмінної основи, окрім 3 основи множини де з’являється – u.

Capĕ -re, 3 – брати

Sg. 1. capi – o Pl. 1. capĭ – mus

2. capĭ – s 2. capĭ – tis

3. capĭ – t 3. capĭ – u – nt

Дієслово sum, fui, -, esse – бути

Неправильне дієслово esse має в латинській мові самостійне значення: In terra est vitа – на землі є життя.

Вправи

1) Напишіть основні форми дієслів:

Narro 1 – розповідати finio 4 – закінчувати

Pugno 1 – битися dormio 4 – спати

Laboro 1 – працювати sentio 4 – відчувати

Debeo 2 – бути зобов’язаним dico 3 – говорити

Docē o 2 – навчати scribo 3 – писати

Habē o 2 – мати capio 3 – брати

2) Перекладіть українською мовою:

1. Ambulā mus. 2. Magister et puer ambulant. 3. Magistra narrat. 4. Pugnā mus. 5. Laborā re debē mus. 6. Si vales, bene est, ego valeo. 7.Cogito, ergo sum. 8. Aurora musis amī ca. 9. Divide et impera. 10. Mala herba cito crescit. 11. Epistulas scribe mitteque. 12. Vive valeque. 13. Vale! Valē te! 14. Ibi bene, ubi patria.

3) Провідміняйте в Praesens indicatī vi actī vi дієслова:

Vidē re 2 – бачити dā re 1 – давати

Vincĕ re 3 – перемагати sentī re 4 – відчувати

4) Утворіть наказовий спосіб, вживаючи дієслова вправи №3

5)Зробіть транслітерацію слів і поясніть постановку наголосу:

janua, statua, praemium, december, propinquus, puella, Aquī nas, fē cundo, felix, fermeno, impū re, jocularia, praetor, caeci, Croesus, auris, Augustus, nuptiae, praetor peregrī mus, edictum praetorium, fraudis, oblĭ go

Життя римлян

Римський дім

З VII ст. до н. е. в Римі будували будинки з дерева, криті черепицею. Життя сім’ї проходило головним чином в так званому atrium. Це була приймальна зала, вона складала головну частину дому. Зверху атрій був захищений дахом, схили якого повернуті в середину дома і утворювали великий чотирикутний отвір (compluvium). Через цей отвір в атрій падало світло, а дощова вода, стікала з даху і збиралася в басейні, розташованому проти нього. В другій половині ІІ ст. до н. е. до кабінету хазяїна дому, який знаходився безпосередньо за атрієм, стали прибудовувати за грецьким зразком перистиль – просторий двір, оточений колонами, з басейном і фонтаном; його часто прикрашали статуями і квітами; кругом перистиля розташовувались кімнати.

Стіни будинків облицьовували мармуром або прикрашали фресками, підлогу викладали мозаїкою. Тому вартість таких будинків була дуже високою. Зокрема, відомий політичний діяч, оратор і письменник Марк Туллій Цицерон заплатив за свій будинок 3, 5 мільйонів сестерціїв.

Прикрасою будинку були також меблі, котрі суттєво не різнились від сучасних. У римлян меблів було небагато: ліжка, крісла, столи різного розміру, шафи.

Найважливішим серед меблів вважалось ліжко. І не тому, що римляни дуже любили спати. Адже ліжко використовували в різний спосіб: на них спали, читали, диктували, бенкетували. Та й саме ліжко не мало сучасного вигляду. Зовні воно більше нагадувало кушетку.

Римляни не відчували необхідності у кріслах, бо споживали їжу, лежачи на боці. Але були різні види крісел: з високою спинкою призначались для заміжніх жінок, жреців і вчителів; без спинки, але з поручнями, – для урядовців. Найпоширенішою була табуретка, яка не змінила свого зовнішнього вигляду й досі.

Шафи, дуже подібні до сучасних, призначалися для зберігання книг або священних предметів. Для зберігання особливо цінних предметів і грошей римляни використовували скрині (arcae).

Однак жінка не лише сиділа за прялкою у атрії та стежила за ладом у домі. На відміну від грецьких жінок, майже все життя яких проходило на жіночий половині дому, римлянки приймали гостей, брали участь у бенкетах, у супроводі рабів відвідували крамниці, особливо із тканинами та коштовностями.

Жінки не мали права брати участь у політичному житті, оскільки вважалось, що їм властиві такі риси, як «сором’язливість, скромність, брак витримки».

Dum spiro spero

Amicitia vitam ornat

Non scholae, sed vitae discĭ mus

Pecunia non olet

Іменник. Загальні відомості. І відміна іменників

Латинський іменник має:

- рід

чоловічий masculī num

жіночий feminī num

середній neutrum

- число

однина singulā ris

множина plurā lis

- відмінок

Називний Nomsnatī vus

Родовий Genetī vus

Давальний Datī vus

Знахідний Accusatī vus

Відкладний Ablatī vus

(Орудний + Місцевий)

Кличний Vocatī vus

- п’ять відмін

NB!

Перша відміна іменників.

До І відміни належать іменники ж. р. та невелика кількість іменників ч. р., які мають у N. sg. закінчення -а, а в G. sg. – ае.

Terra, ae f – земля

scriba, ae m – писар