![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Теперішній час дійсного способу активного стану
(Praesens indicatī vi actī vi)
Теперішній час дійсного способу активного стану утворюється додаванням до основи інфекта особових закінчень активного стану:
Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін у praesens indicatī vi actī vi:
Дієслово sum, esse (бути) У цьому дієслові у системі інфекта є чергування основ es-/s-. Отже, різні форми утворюються від різних основ. При основі es- 3-я особа однини і 2-а особа множини теперішнього часу утворюються атематично (без вставних голосних), інші форми – тематично, наприклад:
Наказовий спосіб теперішнього часу (Imperatī vus praesentis)
Цей спосіб має форму 2-ї особи однини і 2-ї особи множини. Друга особа однини наказового способу утворюється відкиданням від неозначеної форми дієслова закінчення -re в усіх дієвідмінах. Друга особа множини наказового способу утворюється додаванням до основи інфекта закінчення -te (пор.: укр. розповідай-те!). У дієсловах ІІІ дієвідміни у 2-й особі однини до основи інфекта додається закінчення -е, а у 2-й особі множини між основою і закінченням - te ставиться поєднувальна голосна -ĭ. Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін в imperatī vus praesentis:
Наказовий спосіб дієслова esse: es! – будь!, este! – будьте! Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови: 1. Cogĭ to, ergo sum. – Я мислю, отже, я існую. Цитата з «Основ філософії» 1, 7, 9 (1644) французького мислителя Р.Декарта (1596-1650). Л.Українка у листі до О.П.Косач, 08–12.08.1898 р. писала: Scribo, ergo sum. – Я пишу, отже живу. 2. Dum spiro, spero. – Поки дихаю, сподіваюсь. Подібне висловлювання трапляється у «Листах до Аттіка» Ціцерона, ІХ, 10, 3: Aegrō to, dum anĭ ma est, spes esse dicĭ tur. – Поки у хворого є дихання, кажуть, є і надія. В іншій формі цю думку висловлює Сенека у «Моральних листах до Луцілія» LXX, 7: Omnia homĭ ni, dum vivit, speranda sunt. – Людині, поки вона жива, слід на все надіятись. 3. Vivĕ re est militā re. – Жити – значить боротися. Цей вислів належить Сенеці (4 р.до н.е. – 65 р. н.е.) («Моральні листи до Луцілія», XCVI, 5): Vivĕ re, mi Lucili, militā re est. 4. Qui tacet, consentit. – Хто мовчить, той погоджується. 5. Qui scribit, bis legit. – Хто пише, той двічі читає. 6. Qui quaerit, repĕ rit. – Хто шукає, той знаходить. 7. Bis dat, qui cito dat. – Двічі дає той, хто дає швидко. Вислів належить Піблілієву Сіру (І ст. до н.е.), авторові збірки «Сентенцій», 245: Inopі beneficium bіs dat, qui dat celerĭ ter. – Двічі робить послугу бідному той, хто робить її швидко. 8. Nota bene! – Добре зауваж! Зверни увагу! 9. Divĭ de et impĕ ra! – Поділяй і пануй! Походження вислову не з’ясоване. На нього натрапляємо у текстах італійського політика кінця XV – початку XVI ст. Мак’явеллі. Деякі вчені його автором вважають французького короля Людовіка ХІ (XV ст.), а інші – царя Філіппа, батька Олександра Македонського (IV ст. до н.е.). 10. Festī na lente! – Поспішай повільно! Латинський переклад грецького прислів’я σ π ε ύ δ ε β ρ α δ έ ω ς, яким користувався Октавіан Авґуст (31 р. до н.е.–14 р. н.е.), про що згадує Светоній (І ст. н.е.) у «Божественному Авґусті», 25. Лексичний мінімум (дієслова)
Вправи 1. Знайдіть основу інфекта і визначіть дієвідміну: festī no, ā re fido, ĕ re quaero, ĕ re valeo, ē re taceo, ē re veto, ā re spiro, ā re consentio, ī re debeo, ē re video, ē re reperio, ī re divĭ do, ĕ re 2. Провідміняйте в praesens indicatī vi actī vi й утворіть наказовий спосіб від таких дієслів: vivo, ĕ re video, ē re ausculto, ā re consentio, ī re 7. Від яких латинських слів походять українські деривати: лаборант, дисципліна, дебет, валентність, віварій, нотація, декламація, консенсус, дивіденд, дивізія.
|