Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Технологічні властивості цементного порошку, розчину і каменю 4 страница
|
|
Продовження таблиці 2.90
| Л-7 | Температури до 150°С | 1, 5-2 | Дозування зшльшується із ростом температури |
| Малеїновий ангідрид (МА) | Температури до 160°С | 0, 2-1 | Те ж |
| Нітролігнін і нітролігнін сульфонований | Температури до 150°С, | 0, 2-1 | Знижує в'язкість і водовіддачу |
| Нейтралізований чорний контакт (НЧК) або контакт чорний нейтралізований рафінований (КЧНР) | Температури до 75°С з вимогою одночасного подавання піноутво-рювачів і використання гіпсоцементних в'яжучих | 0, 1-10 | Незначно пластифікує тампонажні розчини, викликає ціноутворення |
| Епоксидні смоли | Тверднення тампонажих розчинів в умовах від'ємних температур при особливих вимогах до міцності і густини цементного каменю | 1, 3-3, 5 | Значно підвищує густину і міцність цементного каменю |
| Полівініл ацетатна емульсія | Теж | 1, 0-5 | Теж |
| Фурфурол | Температури до 100°С | 0, 1-1 | Дозування збільшується із ростом температури і в залежності від сповільнювального ефекту, який вимагається |
| Декстрин і модифікований крохмаль | Температури до 150°С за потреби пониження водовіддачі тампонажних розчинів | 0, 2-1 | Те ж, перший пластифікує, другий понижує водовіддачу |
| Гексаметафосфат натрію, пірофосфат натрію | Температури до 80-90°С за потреби розрідження тампонажного розчину | 0, 1-1 | Дозування збільшується із ростом температури і за потреби підвищеного уповільнення |
| Карбамід (сечовина) | Температури 50-80°С | 0, 1-1 | При температурах нижче 50°С діє як прискорювач |
| Хлористий натрій | Температури 20> 60°С, сольові пласти | 8-Ю | У міру збільшення дози розріджується розчин, збільшується густина цементного каменю |
| Винні дріжджі | Температури до 130°С, портландцементи | < 3 | Пластифікує, знижує водовіддачу |
| Бура | Температура до 200°С | 1-5 | |
| Мідний купорос | Температура до 250°С | 1-8 | Зменшує седиментацію і водовіддачу |
| Нітрометилфосфонова кислота (НМФ) | Температура 75-100°С | 0, 025-0, 055 | Пластифікатор |
хідно стабілізувати від коагуляції уповільнювачами розчинення каль-ційових солей, наприклад кальцинованою содою. Для шлакових цементів стабілізатори не потрібні.
У ході призначення уповільнювачів слід враховувати їх сумісність із сольовим середовищем тампонажного розчину, а також можливість
втрати або інверсії властивостей при підвищенні або зниженні температури (напр., фосфати, сечовина).
У інституті ВНИИКРнефть запропоновано як уповільнювачі процесів гідратації і тверднення цементів нові речовини - комплексони, такі як НТФ (нітрилотриметилфосфонова кислота) і її солі (К3СиНТФ, K3FeHTO), ДПФ (1, 3-діамінопропанол-2-тетраметиленфосфонова кислота) і ОЕДФ (оксиетилідендифосфонова кислота). Оптимальний масовий вміст ком-плексонів у в'яжучому становить 0, 05-0, 15% (у розрахунку на суху речовину). Температурний інтервал використання - до 250°С. Дані про терміни схоплення і час загустіння цементних розчинів з домішками НТФ і його солей приведено в табл. 2.91, з домішками ОЕДФ - в табл. 2.92.
Характеристику тампонажних розчинів, оброблених уповільнювачами схоплення, подано вище в табл. 2.88.
3. Пластифікатори (розріджувачі). - Реагенти-регулятори реологічних властивостей - вводять для регулювання реологічних характеристик тампонажних розчинів (збільшення або зменшення в'язкості і граничного тиску зсуву): суперпластифікатори С-2, С-3 і 10-03, лігносуль-фонати, адипіновий пластифікатор ПАЩ, пластифікатор ВЛХК, етилсилі-конат натрію, метилсиліконат натрію, синтетичний поверхнево-активний додаток СПД, милонафт, нейтралізований чорний контакт (НЧК), поліфенол лісохімічний (ПФЛХ), нітролігнін, таніни, фосфати, хромати та інші реагенти. Тобто до пластифікаторів відноситься більшість названих вище реагентів-уповільнювачів перших шести груп, а також окрема група олігомерів, серед яких суперпластифікатори на основі меламіноформаль-дегідних і нафталіноформальдегідних сульфокислот.
Таблиця 2.91 - Властивості цементних розчинів з додатками НТФ і її солей
| Вид в'яжучого | Додаток, | % | В/Ц | Розті-чність D, см | Густина розчину р, кг/м | Умови тверднення | Терміни схоплювання, год.-хв. | Час загустіння, хв. | |||
| НТФ | К3Си НТФ | K3Fe НТФ | t, °С | МПа | початок | кінець | |||||
| Портландцемент | 0, 05 | 0, 50 | 22, 0 | 6-00 | 6-50 | ||||||
| 0, 075 | - | - | 0, 50 | 22, 5 | 4-00 | 4-55 | |||||
| - | 0, 05 | - | 0, 50 | 22, 5 | 3-00 | 3-30 | |||||
| - | 0, 10 | - | 0, 50 | 22, 5 | 3-40 | 4-Ю | |||||
| - | - | 0, 1 | 0, 50 | 23, 0 | 3-50 | 4-20 | |||||
| ШПЦС -120 | 0, 05 | - | - | 0, 43 | 23, 0 | 4-00 | 5-30 | ||||
| 0, 075 | - | - | 0, 43 | 23, 5 | 3-20 | 4-15 | |||||
| - | 0, 05 | - | 0, 43 | 22, 0 | 4-30 | 5-30 | |||||
| - | 0, 10 | - | 0, 43 | 22, 5 | 8-00 | 9-40 | |||||
| - | - | 0, 1 | 0, 40 | 21, 5 | 5-10 | 6-30 |
Таблиця 2.92 - Властивості цементних розчинів з додатками ОЕДФ
| Тампонажний матеріал | Додаток, % | В/Ц | Показники | розчину | Умови тверднення | Межа міцності через 24 год., МПа | Терміни схоплювання, год.-хв. | Час загустіння, хв. | |||
| Розтічність, см | Густина, кг/м | t, °C | Р, МПа | при згині | при стисканні | початок | кінець | ||||
| Портландцемент | 0, 02 | 0, 50 | 21, 5 | 3, 0 | 7, 1 | 3-00 | 4-30 | ||||
| 0, 05 | 0, 50 | 21, 5 | 2, 7 | 6, 6 | 5-40 | 6-30 | |||||
| 0, 02 | 0, 50 | 21, 0 | 5, 6 | 12, 0 | 2-00 | 2-40 | |||||
| 0, 05 | 0, 50 | 21, 5 | 5, 9 | 11, 8 | 4-20 | 5-10 | |||||
| 0, 075 | 0, 50 | 21, 5 | 6, 1 | 13, 0 | 5-40 | 6-40 | |||||
| 0, 075 | 0, 50 | 21, 5 | 7, 8 | 15, 2 | 3-30 | 4-10 | |||||
| 0, 10 | 0, 50 | 22, 0 | 8, 0 | 16, 3 | 5-00 | 5-40 | |||||
| ШПЦС-120 | 0, 05 | 0, 43 | 22, 0 | 2, 1 | 4, 0 | 5-15 | 6-50 | ||||
| 0, 05 | 0, 43 | 22, 0 | 3, 2 | 7, 1 | 3-30 | 4-40 | |||||
| 0, 075 | 0, 43 | 22, 5 | 3, 5 | 7, 8 | 5-10 | 6-30 | |||||
| 0, 075 | 0, 43 | 22, 5 | 4, 7 | 9, 2 | 3-40 | 5-00 | |||||
| 0, 10 | 0, 43 | 22, 5 | L. 50 | 5, 1 | 10, 8 | 5-50 | 7-Ю | ||||
| ШПЦС-200 | - | 0, 40 | 21, 5 | 3, 2 | 5, 8 | 1-45 | 2-40 | ||||
| 0, 05 | 0, 40 | 21, 5 | 4, 2 | 7, 5 | 2-30 | 3-50 | |||||
| 0, 10 | 0, 40 | 22, 0 | 4, 8 | 8, 6 | 4-10 | 5-40 | |||||
| 0, 05 | 0, 40 | 21, 5 | 4, 8 | 9, 1 | 2-00 | 3-20 | |||||
| 0, 10 | 0, 40 | 22, 0 | 5, 8 | 10, 2 | 2-00 | 3-30 | |||||
| 0, 20 | 0, 40 | 22, 5 | 6, 1 | 11, 7 | 2-00 | 3-35 |
Реагенти-розріджувачі поділяють на вісім груп, до яких входять речовини подібної хімічної будови і характеру дії [137]:
а) окси-, аміноалкілфосфонові кислоти і ряд їх солей - оксиетил-
ідендифосфонова кислота (ОЕДФ), нітрилотриметилфосфонова кислота
(НТФ) та інш.;
б) окси-, амінокарбонові кислоти і ряд їх солей - триоксиглутарова
(ТОГК), винно-кам'яна (ВКК), лимонна, малеїнова, глюконова кислоти,
трилон Б і А, 2, 4-діоксибензойна, 3, 4, 5-триоксибензойна кислоти та інш.;
в) фосфати, борати - натрієвий гексаметафосфат, пірофосфат, трипо-
ліфосфат, борна кислота, бура та інш.;
г) сахари - сахароза, глюкоза, галактоза та інш.;
ґ) похідні лігніну - активовані гідролізні лігніни: нітролігнін, хлорлігнін, сульфований нітролігнін, лігнін, окислений перекисом водню (ліоксид), та інш.; лігносульфонати: лігносульфонат кальцію, ферхромлігносульфонат, хромлігносульфонат, конденсована сульфіт-спиртова барда (КССБ), нітрована сульфіт-спиртова барда (НССБ) та інш.;
д) природні танінові продукти і синтани - екстракт квебрахо, кашта
новий екстракт, поліфеноли лісохімічні (ПФЛХ), синтани ПЛ і Б, пековий
реагент, дубителі Д-4, Д-12 та інш.;
є) гумати - окислений гуманний реагент (ОГР), сульфований нітрогу-матний реагент (СНГР) та інш.;
є) милоподібні поверхнево-активні речовини - сульфонол, сульфо-натрієві солі, ефіри поліетиленгліколю і алкілфенолів та інш.
Реагенти, які входять до складу перших шести груп, за результатами лабораторних експериментів рекомендуються для практичного використання [137].
За інтенсивністю впливу на в'язкопластичні властивості цементних розчинів деякі реагенти розміщають наступним чином: сульфонол < ОГР < СНГР < ялиновий екстракт < вербовий екстракт < пекор < сулькор < ПФЛХ < окзил < КССБ < сахароза < бура < гексаметафосфат натрію < лимонна кислота [137]. За іншими даними реагенти склали ряд: дубитель Д-4 - диспергатор НФ - ВКК - ТОГК [137].
Додатки акрилових полімерів та ефірів целюлози призводять до зростання структурної в'язкості цементних суспензій, а відповідно, до зменшення рухомості системи. Порівняно з гіпаном, метасом і КМЦ найвищою загущувальною дією відзначається поліакриламід. При використанні цих реагентів може виникнути необхідність у розрідженні оброблених ними тампонажних розчинів. Зниження пластичної в'язкості і динамічної напруги зсуву тампонажних розчинів, оброблених метасом, поліакриламідом і КМЦ, можна досягти додаванням розріджувачів -лігносульфонатів (КССБ, окзил), боратів (борна кислота, бура), оксикислот (ТОГК, лимонна кислота, ВКК) [137].
Рекомендації щодо температурних умовах використання реагентів наведено в табл. 2.86 і 2.93, а за призначенням доз - у табл. 2.93.
При призначенні регуляторів реологічних властивостей треба враховувати, що більшість із них впливає на процеси гідратаційного тверднення в сторону їх прискорення або уповільнення.
Такі реагенти, як СДБ, КССБ, ГІФ-1, ПФЛХ, ВЛХК, СПД, ПАЩ-1, ВРП-1, Д-4, Д-12, ЦНІПС-1, милонафт, викликають сильне ціноутворення в процесі приготування розчину, тому їх рекомендується використовувати з піногасниками.
Можливість використання при температурах понад 50°С таких реагентів, як СДБ, ПАЩ-1, ВРП-1, ЦНІПС-1, милонафт, ВЛХК, ГКР-10 і ГКР-11, АМСР, не досліджено.
Для підвищення пластифікувальної дії реагенту, як правило, збільшують його дозу.
Як регулятори реологічних властивостей використовують як хімічні реагенти, так і наповнювачі: глини, пісок, трепел та ін. Часто разом з хімічними реагентами використовується бентонітова глина. Оптимальне співвідношення в'яжучої речовини, наповнювача і хімічного реагенту підбирається експериментально.
4. Понижувачі водовідділення - реагенти, які вводяться до тампонажних розчинів для зменшення їх водовіддачі: акрилати, водорозчинні ефіри целюлози, полівініловий спирт, декстрин та інші високомолекулярні сполуки. Переважна більшість таких реагентів є стабілізаторами тампонажних розчинів, які сприяють утворенню добре структурованої системи. Найбільш ефективними стабілізаторами тампонажних розчинів є реагенти сьомої (крохмаль, модифікований крохмаль, декстрин, КМЦ, КМГЕЦ, ОЕЦ) і восьмої (гіпан, метас, полівінілсульфонати) груп названих вище уповільнювачів.
До понижувачів водовідділення цементних розчинів відноситься ряд реагентів, які розподіляються на дві групи полімерів, котрі значно відрізняються за своєю природою і будовою [137]:
1) похідні полісахаридів - а) крохмаль; б) ефіри целюлози: модифікована метилцелюлоза (ММЦ), метилоксипропілцелюлоза (МОПС), карбоксиметилцелюлоза (КМЦ), етансульфонат целюлози, оксиетил-целюлоза (ОЕЦ), карбоксиметиоксиетилцелюлоза (КМОЕЦ) та інш.;
2) продукти на основі вінілакрилових полімерів - гідролізований поліакрилонітрил (гіпан 0, 7; К-4), гідролізований поліакриламід (РС-2), копо-лімер метакрилової кислоти з метакриламідом, кополімер метилметакрилату з метакриловою кислотою (М-14), сульфований полівінілтолуол, полівінілпіролідон та інш.
Зниження густини цементних розчинів досягається введенням в них реагентів і матеріалів з високим вмістом газу і повітря, легких органічних
Таблиця 2.93 — Витрата реагентів-пластифікаторів
| Реагент | Умови кріплення свердловин | Додаток реагента, % від маси цементу | Примітка |
| С-3, продукт взаємодії формальдегіду з нафталіноксисулькислотами | Зменшення в'язкості і граничної напруги зсуву при температурах 0-50 °С. Зменшення водопотреби у декілька разів | 0, 3-0, 8 | Суперпластифікатор. Можливість використання при високих температурах не досліджена. У межах доз не порушує гідратаційних процесів |
| 10-03, меламіноформальдегідні смоли | Теж | 0, 3-0, 6 | Теж |
| Сульфітно-дріжджова бражка (СДБ) | Температури до 150 °С, можливість загустіння тампонажних розчинів, необхідність зниження В/Ц з метою підвищення густини цементного каменю | 0, 1-1 | Зменшує в'язкість і граничну напругу зсуву, сповільнює охоплення і тверднення, знижує водовіддачу, викликає ціноутворення |
| Конденсована сульфіт-спиртова барда (КССБ) | Теж | 0, 1-7 | Зменшує граничну наругу в 5-Ю разів, в'язкість в 1, 5 разів, знижує водовіддачу, уповільнює схоплювання |
| Феррохромлігносульфонат (ФХЛС) | Температури 160-200°С, можливість загустіння тампонажних розчинів | 0, 2-0, 6 | Зменшує граничну напругу зсуву в 4-5 разів, знижує в'язкість і незначно водовіддачу, уповільнює схоплювання |
| Окзил | Теж | 0, 1-3 | Теж |
| ГІФ-1 | Необхідність зниження В/Ц з метою підвищення густини цементного каменю | 0, 1 | Викликає ціноутворення, сповільнює тверднення |
| Гексаметафосфат натрію | Температури до 100°С, необхідність турбулізації потоку розчину | 0, 1-1 | Знижує граничну напругу зсуву до 4 раз, в'язкість до 2 раз, сповільнює охоплення |
| Д-4 і Д-12, синтетичні дубителі | Температури до 100 °С, необхідність зниження В/Ц з метою підвищення густини цементного каменю | 0, 3-0, 7 | Теж |
| Хромпік | Температури до 200°С | 0, 15-0, 5 | Пластифікує тампонажні розчини, сповільнює охоплення. Використовується переважно з СДБ, КССБ, КМЦ, гіпаном, СВК |
| Полімерний реагент ВРП-1 | Температури до 75°С | 0, 02-0, 08 | Викликає ціноутворення |
| Сечовина (карбамід) | Температури до 50-80°С | 0, 1-1 | Уповільнює охоплення і тверднення |
Продовження таблиці 2.93
| Пластифікатор адипіновий (ПАЩ-1) | Температури до 75°С | 0, 1-1 | Викликає ціноутворення. При недостатньому дозуванні знижує міцність цементного каменю |
| Синтетичний поверхнево-активний додаток (СПД) | Теж | 0, 2-0, 3 | Викликає піноутворення |
| Нітролігнін і сульфонований нітролігнін | Температури до 150 °С, необхідність пластифікувати розчини | 0, 2-1 | Знижує граничну напругу до 6 разів і незначно в'язкість, уповільнює схоплення |
| Поліфенол лісохімічний (ПФЛХ) | Температури до 150 °С (можливо до 100 °С), необхідність пластифікувати розчини | 0, 1-0, 3 | Знижує схоплення і тверднення, знижує граничну напругу зсуву до 2 разів і викликає піноутворення |
| Бура | Температури до 150 °С | 0, 3-1 | Знижує граничну напругу зсуву до 11 разів, уповільнює схоплення |
| Винна кислота | Температури до 200 °С | 0, 5-1 | Знижує граничну напругу зсуву до 30 разів, дещо збільшує в'язкість. Сильний уповільнювач схоплення і тверднення |
| Гіпан | Температури до 180 °С | 0, 5-1 | Знижує граничну напругу зсуву до 7, 5 разів, збільшує в'язкість в 1, 5-3, 5 рази, зменшує водовіддачу |
| Декстрин | Температури до 150 °С | 0, 2-1 | Знижує граничну напругу зсуву при ламінарній течії в 3, 5 рази, при турбулентній - на 25% |
| Смола омилена водорозчинна ВЛХК | Температури до 75 °С | 0, 1-0, 3 | Викликає піноутворення, без піногасників не рекомендується |
| Пластифікатор деревинно-пековий будівельний ЦНІПС-1 | Теж | 0, 05-0, 1 | Теж |
| Рідини кремнійорганічні ГКР-11, ГКР-10, АСМР | Теж | 0, 1-0, 5 | Прискорюють тверднення і схоплення, збільшують міцність і густину цементного каменю |
| Милонафт | Теж | 0, 1-0, 2 | - |
| Сечовина (карбамід) | Температура 50-80°С | 0, 1-1 | Уповільнює схоплення і тверднення |
| Синтетичний поверхнево-активний додаток (СПД) | Температури до 75°С | 0, 2-0, 3 | Викликає піноутворення |
Таблиця 2.94 - Рекомендовані дози реагентів, які знижують седиментацію і водовіддачу
| Реагент | Умови кріплення свердловин | Додаток реагенту, % від маси цементу | Примітка |
| Поліоксиетилен (ПОЕ) | f< 75°C | 0, 1-0, 6 | Можливість використання при високих температурах не досліджено |
| Гідролізований поліакрилонітрил (гіпан) | t =75-160°C, поглинальні пласти, портландцемента і шлакові цементи | 0, 1-1, 5 | Водовіддача знижується в 4 рази, уповільнюється схоплення, розчин розріджується. При малих дозах (0, 1- 0, 5%) спостерігається загустіння портландцементних розчинів. Часто використовується разом з хромпіком (0, 1- 0, 3%) і бентонітовою глиною (10-15%). Як прискорювач використовується кальцинована і каустична соди. Гіпан з хромпіком використовується до 200°С |
| Карбоксиметилцелюлоза (КМЦ) | t =75-160°С, поглинальні пласти, звичайні, а також полегшені розчини з додатком бентоніту, діатоміту, пемзи і шлакові розчини | 0, 5-2 | КМЦ-350-до130°С КМЦ-500-до140°С КМЦ-600-до160°С Уповільнюється схоплення. Для шлакових цементів при високих температурах оптимальним є додаток 1, 5% КМЦ і 15-20% бентоніту |
| Бентонітова глина | t < 200°C, седиментаційна стабілізація цементних розчинів з грубодисперсними додатками, пласти, що поглинають | 10-25 | Водовіддача знижується до 4 разів і до 10 разів у поєднанні з 1% гіпану; уповільнює схоплення за низьких температур і прискорює за високих |
| КССБ | t =75-130°С, поглинальні пласти, загустіння розчину | 1-2 | Водовіддача знижується до 7 разів і до 20 разів у поєднанні з 0, 1-0, 2% ПАА+0, 2% КССБ. Уповільнюється схоплення, збільшується пластшЬікашя |
| Нітролігнін | t < 150°C, поглинальні пласти | 0, 1-1, 5 | Водовіддача знижується до 5 разів, уповільнює схоплення |
| Поліакриламід (ПАА) | t < 100°C, поглинальні пласти | 0, 2-0, 5 | Водовіддача знижується в 10-40 разів. Уповільнюється схоплення, зменшується рухомість розчину |
Продовження таблиці 2.94
| Окзил | t < 130°C, поглинальні пласти | 0, 1-3 | Водовіддача знижується до 7 разів. Уповільнюється схоплення, відповідно зменшується гранична напруга зсуву. При сильному уповільненні схоплення використовуються прискорювачі |
| Полівініловий спирт (ПВС) | Г< 75°С, поглинальні пласти | 0, 5-1, 5 | Водовіддача зменшується до 10-3 см3. Уповільнюється схоплення при верхніх межах дози |
| Поліфенол лісохімічний (ПФЛХ) | Те ж | 0, 1-1, 5 | Водовіддача знижується в 4-5 разів. Розріджується розчин. Уповільнюється схоплення |
| Метакриловий кополімер (метас) | t < 60°C | 0, 2-2 | Уповільнюється схоплення, зменшується рухомість розчину |
| Метилцелюлоза (МЦ) | Те ж | 0, 1-1 | Водовіддача зменшується в 2, 5-3 рази, уповільнює схоплення |
| К-4 | Те ж | 1-2 | Водовіддача зменшується в десятки разів, уповільнює схоплення |
| Модифікований крохмаль | t < 150°C | 0, 2-1, 5 | Водовіддача знижується, уповільнює схоплення |
| Відпрацьований розплав титанових хлоритів | t < 100°C | 5-15 | Уповільнює схоплення за звичайних температур |
| Кополімер вінілового спирту з вінілацетатом (ПВС-ТР) | t< 100°C | 0, 3-0, 8 | Знижує проникність |
| АІСІз | < 120 | 1-5 | Значно прискорює схоплення |
| FeCl3 | < 120 | 1-5 | Те ж |
| Залізний купорос FeS04 | < 200 | 3-15 | Уповільнює схоплення портландцементів і прискорює схоплення шлакових цементів |
| Мідний купорос CuS04 | < 20О | 1-8 | Уповільнює схоплення |
| ZnCl2 | < 200 | 1-6 | Значно уповільнює схоплення |
| Цинковий купорос ZnS04 | < 200 | 1-6 | Те ж |
Таблиця 2.95 - Тампонажні суміші на мінеральній основі, оброблені понижувачами водовіддачі [168]
| № п/п | Вид цементу | В/Ц | Назва реагенту | Максимальна температура використання, °С | Екстремальне дозування, % від маси твердої фази | Кількість реагенту, % | Характеристика діяння реагенту | ||
| Температура, °С | ВВ* вх ВВугв | Інші діяння | |||||||
| 1. | ПЦ** | 0, 5 | Гіпан | 0-2 | 4, 5 | Загущує розчин, підвищує седиментаційну стійкість | |||
| 2. | ПЦ | 0, 5 | кмц | 0-1, 5 | Підвищує седиментаційну стійкість | ||||
| 3. | ПЦ | 0, 5 | К-4 | 0-2 | Уповільнювач, пластифікатор | ||||
| 4. | ПЦ | 0, 5 | КССБ | 0-1 | Уповільнювач | ||||
| 5. | ПЦ | 0, 5 | Окзил | 0-1 | 0, 5 | ||||
| 6. | ПЦ ПЦ ПЦ | 0, 5 0, 5 0, 5 | Поліакрил-амід (ПАА) | 0-0, 3 | 0, 15 0, 2 0, 3 | 22 22 | 17 23 | Загущує розчин, уповільнювач. Ефективніше використання з борною кислотою | |
| 7. | ПЦ ПЦ | 0, 5 0, 5 | Полівініловий спирт (ПВС) | 0-3 | 0, 6 1, 0 | 70 250 | Поліпшує седиментаційну стійкість | ||
| 8. | ПЦ | 0, 5 | ССБ | 0-1 | 3, 5 | Спінює, пластифікує | |||
| 9. | ПЦ | 0, 5 | СДБ | 0-1 | 3, 5 | Пластифікує | |||
| 10. | ПЦ | 0, 5 | Сулькор | 0-1 | 4, 5 | Пластифікатор. Уповільнювач тужавіння, зменшує проникність цементного каменю |
Примітки: *ВВ - водовіддача у вхідному (ВВвх) і обробленому (BBутв станах; **ПЦ - портландцемент.