Технологічні властивості цементного порошку, розчину і каменю 8 страница

5. Затверділа смола повинна володіти адгезією з поверхнями цемент­ного каменю, породи і металу експлуатаційної колони.

Окрім того, смоли, що використовуються як тампонажний матеріал при ізоляційних роботах, повинні бути дешевими, недефіцитними, без­печними в користуванні та в пожежному відношенні і т. д. Спосіб при­готування тампонажних сумішей повинен відрізнятись простотою і врахо­вувати необхідність виконання ізоляційних робіт в будь-який період року.

Придатність синтетичних смол як ізоляційного матеріалу встанов­люється за результатами дослідження їх в лабораторних умовах. При цьому визначаються наступні технологічні показники смоли [36].

1. В'язкість початкової смоли і тампонажних сумішей на її основі.
В'язкість вхідної смоли визначається на віскозиметрі Оствальда-Пін-

кевича, сумішей смоли із отверджувачем - на віскозиметрі ВЗ-1. У пер­шому випадку визначається кінематичний коефіцієнт в'язкості в мм²/с, у другому випадку - умовний коефіцієнт в'язкості в секундах (час витікання певного об'єму смоли через отвір діаметром 4 мм).

2. Час початку твердіння тампонажних сумішей на основі смоли в
залежності від концентрації отверджувача і каталізатора, температури і.
ступеня розбавлення вхідної смоли.

За час початку твердіння суміші береться проміжок часу від початку змішування смоли із отверджувачем до втрати текучості суміші, що спостерігається візуально або шляхом вимірювання коефіцієнта в'язкості

суміші в часі. При визначенні часу початку твердіння тампонажних сумішей на основі смоли для високих температур (понад 40°С) три­валістю часу змішування компонентів при кімнатній температурі можна знехтувати. У цьому випадку час початку твердіння суміші визначається з моменту поміщення її в термостат.

При визначенні часу початку твердіння розчинів смоли при темпе­ратурі 20-40°С вхідні продукти перемішуються протягом 2-3 хв. при кімнатній температурі і відтак поміщаються в термостат (повітряний або водяний) із заданою температурою.

Для вивчення умов твердіння розчинів смоли при температурі нижче 20°С вхідні продукти попередньо охолоджуються до заданої температури. Змішування їх проводиться в склянці, яку поміщають у водяну баню і постійно та енергійно перемішують протягом 20 хв. (приблизний час запомповування тампонажних сумішей у свердловину). Відтак суміш залишають у термостаті при строго заданій температурі.

Проби із суспензіями на основі смол поміщають у водяну баню і перемішують за допомогою механічної мішалки аж до початку тверд­нення суміші, щоб уникнути осадження твердої фази і забезпечити краще термостатування.

3. Фільтрівність розчинів смоли через пісковик.

Вивчення фільтрівності смоли проводиться на взірцях пісковика дов­жиною 50 мм і діаметром 40 мм (природних або штучних) при кімнатній температурі (~ 20°С) і перепаді тиску, розрахованому за формулою Дюпюї (= 1, 3 МПа). Для фільтрації використовуються розчини смоли із часом твердіння 2-3 год. при 20°С.

4. Міцність затверділої тампонажної суміші на розривання і її пластич­ність.

5. Міцність зчеплення затверділої смоли із цементним каменем, котра визначається стандартним способом: міцність на розривання стан­дартних взірців (вісімок), що складаються із двох половинок - цементного каменю і синтетичної смоли.

При виборі синтетичних смол попередньо визначаються основні показники - розчинність, час затвердіння, міцність затверділої смоли. Весь комплекс досліджень проводиться лише з тими смолами, які задо­вольняють названим основним вимогам.