На підприємствах харчових виробництв

Забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами сприяє додатковому зовнішньому та внутрішньому опроміненню населення дозами, які перевищують опромінення від природного радіаційного фону. Додаткове зовнішнє опромінення можливе внаслідок накопичення радіоактивних речовин (РР) на поверхні грунту, будівель, приміщень тощо. Додаткове внутрішнє опромінення можливе при надходженні радіоактивних речовин до організму з повітрям та вживанні забруднених води і харчових продуктів.

Харчові продукти можуть бути забруднені поверхневим та біологічним (структурним) шляхами.

Поверхневе забруднення може бути аерозольним та контактним. Поверхневого забруднення можуть зазнати продукти, сировина, вода та інші об'єкти, на які потрапляють радіоактивні речовини. Аерозольним шляхом може заражатися вода у відкритих ємностях, забійні тварини, птахи при утриманні та транспортуванні їх відкритим способом. Таким само чином забруднюється також харчова продукція на складах, у приміщеннях цехів у процесі переробки, якщо склади, приміщення, обладнання не герметичні, а система вентиляції не обладнана надійними фільтрами повітря, що надходить. Забруднення продуктів та сировини може відбуватися під час транспортування у відкритому вигляді, при обробці-на зараженому обладнанні та у випадку пакування готової продукції в заражену тару. Особливо сильному забрудненню можуть піддаватися продовольчі товари при зберіганні їх у відкритих пошкоджених сховищах та при зберіганні без тари.

Радіоактивні речовини, які потрапили на поверхню твердих матеріалів, заражають їхні поверхневі шари.

Щільні пористі продукти заражаються на глибину зовнішнього шару пор (хліб, сухарі, макаронні вироби). До сипучих продуктів радіоактивні речовин проникають тим глибше, чим крупніші частинки продукту та більший повітряний прошарок між ними.

Незахищене зерно (пшениця, ячмінь, жито, рис), при вільному осіданні радіоактивних речовин на нього, заражається на глибину 4...6 см, під час вітру - глибше, на 6...8 см. Таким чином, до 95% радіоактивних речовин концентрується на поверхні насипу шаром 6...8 см.

Зернопродукти, запаковані в тканинні мішки, забруднюються у шарі, який прилягає до тканини, на глибину: для борошна - 1...2 см, для зерна - 3...5 см. Заражаються тільки ті мішки, які лежать у верхньому ряду штабеля або контуру. Борошно, вироблене із зараженого РР зерна, буде забруднене по всій масі.

Глибина проникнення РР у незахищені продукти може бути орієнтовно такою: для борошна - до 1 см, цукру-піску - до 2 см, солі (екстра) - до 3 см, солі дробленої - до 2 см.

М'ясо, риба, овочі та фрукти заражаються радіоактивним пилом із поверхні, а радіоактивні частки прилипають до них досить міцно.

Цукровий буряк у кагатах заражається також у верхніх шарах. Якщо кагати вентилюються, то буряк буде забруднений і в глибших шарах. У закритих полімерною плівкою, солом'яними матами та іншими покривалами кагатах забруднення буряків значно менше.

Жири, масло вершкове, сири заражаються на глибину до 1 см від поверхні.

У рідинах - сметані, мелясі, молоці та інших - великі частинки РР поступово осідають на дно посудини, в якій вони знаходяться, внаслідок чого відбувається забруднення всієї маси рідини.

Відкриті сховища води, які знаходяться на забрудненій території, заражаються на всю глибину. РР осідають на дно і стають джерелом іонізації протягом значного часу, який залежить від періоду піврозпаду радіонуклідів, що випали.

Надійно захищеними від забруднення РР можуть вважатися артезіанські свердловини, підземні джерела води та герметичні ємності із запасами води.

Слід відзначити, що поверхневе забруднення різних предметів (обладнання, тари, транспорту та ін.), а також різних видів продуктів поділяється на те, що вилучається, і на те, що не вилучається. Забруднення, що не вилучається, це те, що не виділяється засобами дезактивації, які застосовуються. В залежності від виду продуктів, їх упаковки та ступеня забруднення дезактивація проводиться одним із способів: вилучення зараженого зовнішнього тару продуктів; заміна зараженої тари на чисту; обмивання окремих видів продуктів водою; обмивання зовнішнього боку тари водою, водними розчинами миючих засобів із одночасним витиранням ганчіркою.

Біологічне (структурне) забруднення продуктів тваринного та рослинного походження відбувається при попаданні РР до організму тварин та птахів із харчами, водою та повітрям, яке вдихається (для продуктів тваринного походження) та при засвоєнні радіоактивних речовин рослинами з грунту й атмосфери.

Рослини можуть забруднюватися РР, які осідають на листя, стебло, плоди, та засвоювати частину радіоактивних ізотопів із зараженого грунту кореневою системою.

При вживанні домашніми тваринами та птахами забруднених кормів у м'ясі будуть відкладатися РР. Молоко від корів, які випасаються на забруднених пасовиськах або вживають забруднений радіонуклідами корм, буде також забруднене радіоактивними речовинами. При вживанні забрудненого м'яса, молока, овочів, ягід, зелені виникатиме внутрішнє опромінення - потужне дозоутворююче джерело для людини. Це пояснюється такими причинами. По-перше, відбувається контактне забруднення, під час якого енергія α - і β -частинок майже повністю поглинається клітинами тканини; α -частинки, небезпечні при зовнішньому опроміненні, стають найнебезпечнішими. По-друге, більшість радіоактивних речовин концентрується в окремих органах, через що відбувається їх посилене опромінення. Процес виведення РР із організму проходить досить повільно, деякі із них, що потрапляють до організму, можуть залишатися в ньому на все життя.

Найбільш небезпечними є радіонукліди із значним періодом піврозпаду - ⁹⁰Sr, ³⁷Cs.

Отже, для того, щоб уникнути зараження від продуктів рослинного та тваринного походження, заражених біологічним шляхом, необхідно вести контроль за радіоактивним забрудненням води, грунту, фуражу, рослин та тварин, призначених для виготовлення продуктів харчування.

Заходи щодо захисту підприємств від радіаційного забруднення можна об'єднати у такі групи: організаційні, інженерно-технічні, захисту продуктів за допомогою тари, упаковки і покрівельних матеріалів та санітарно-профілактичні.

До організаційних заходів слід віднести створення і підготовку лабораторій для проведення аналізів продуктів і сировини на зараженість РР; навчання об'єктових формувань, робітників та службовців підприємств засобам захисту сировини, продуктів та працюючих; організацію контролю за проведенням усього комплексу заходів щодо захисту.

Інженерно-технічні заходи включають герметизацію виробничих та складських приміщень, холодильників, встановлення фільтрів поглиначів на вентиляційних системах, протипилових фільтрів, кондиціонерів, герметизацію технологічного обладнання.

Найбільш ефективною для захисту продуктів від РР (а також і від отруйних речовин та бактеріологічних засобів) є герметична тара (упаковка), виготовлена із спеціальних матеріалів.

За своїми захисними властивостями тара поділяється на три категорії: вищу, І та II. Тара усіх цих категорій захищає продукти від зараження РР.

До тари вищої категорії відносяться жерстяні та скляні консервні банки, скляні пляшки із кронен-корками, металеві ємності за умови їх герметичного пакування, пакети тетра-пак-асептик, фляги, цистерни молочні, які повинні мати справжнє ущільнення кришок харчовою гумою; крім, того, чохли із прогумованої тканини на штуцери заповнення та звільнення відсіків, горлові кришки та повітряний клапан.

Тара І категорії - це ящики картонні із вкладними з пергаменту та обклеєними швами, ящики дерев'яні із вкладнями з пергаменту, пакети з покриттям типу тетра-пак, фін-пак, туби алюмінієві та поліетиленові, комбіновані жерстяно-картонні банки, крафт-мішки багатошарові із поліетиленовими вкладнями і заклеєною горловиною та ін.

До тари II категорії відносяться пляшки скляні широко-горлові, які закупорені ковпачками з фольги, щільні ящики, барабани фанерні та ін.

Інші види тари (у тому числі покриття із фольги та обгорткового паперу, ящики дерев'яні, фанери, мішки тканинні, діжі з кришками) не захищають від РР.

Таким чином, майже всі види тари та упаковки значною мірою захищають продукти й сировину від зараження РР, проте зовнішня поверхня тари легко знезаражується (дезактивується). ■

Захист продуктів та сировини при транспортуванні забезпечується шляхом використання спеціалізованого транспорту. При перевезенні продуктів транспортом загального користування їх необхідно вкривати. Заражений транспорт, перед тим, як його поставити до приймальної рампи заводу, підлягає дезактивації на пункті спеціальної обробки.

Санітарно-гігієнічні та профілактичні заходи передбачають дотримання належного санітарного стану підприємства і дотримання персоналом особистої та громадської гігієни.