Випромінювання. При роботі з джерелами іонізуючих випромінювань важливого значення набуває правильна організація праці

При роботі з джерелами іонізуючих випромінювань важливого значення набуває правильна організація праці, яка забезпечує радіаційну безпеку обслуговуючого персоналу і всього населення в цілому. У цьому випадку дозові навантаження для осіб відповідних категорій опромінення і груп критичних органів від джерел зовнішнього і внутрішнього опромінення не будуть перевищувати регламентованих значень.

Керівним документом з радіаційної безпеки при організації робіт з джерелами іонізуючих випромінювань є санітарні правила.

Джерела іонізуючого випромінювання, конструкція яких виключає попадання радіоактивних речовин в навколишнє середовище, називають закритими. Отже, у цьому випадку персонал може зазнавати тільки зовнішнього опромінення. Такі джерела використовуються, наприклад, у приладах контролю технологічних процесів, в установках радіаційної технології, радіаційної терапії і діагностики. Як джерела в цих приладах застосовуються радіонуклідні закриті джерела, а також рентгенівські апарати і прискорювачі.

Основною вимогою до забезпечення радіаційної безпеки при роботі із закритими джерелами є спорудження захисту від випромінювання для зниження зовнішніх потоків випромінювання на робочих місцях і в сусідніх приміщеннях до допустимих рівней.

Потужність еквівалентної дози випромінювання від дефектоскопічних, терапевтичних та інших апаратів не повинна перевищувати 30 мк Зв/год, а для радіонуклідних приладів -3 мк Зв/год на відстані 1, 0 м від поверхні блоку захисту апарату чи приладу із джерелом. Для радіонуклідних приладів щільно до поверхні блоку з джерелом потужність еквівалентної дози не повинна перевищувати 100 мк Зв/год.

Спеціальні вимоги до приміщень і розміщення установок чи апаратів не ставлять, якщо при їх використанні потужність дози випромінювання в робочому стані і при зберіганні джерела не перевищує 3 мк Зв/год на відстані 1, 0 м від доступних частин поверхні установки.

Комплекс захисних заходів при роботі з відкритими джерелами повинен забезпечувати захист людей не тільки від зовнішнього, але й від внутрішнього опромінення, запобігати радіоактивному забрудненню повітря і поверхні робочого приміщення, шкірних покровів і одежі персоналу, а також об'єктів зовнішнього середовища: повітря, води, грунту, рослинності та ін.

До основних профілактичних заходів при роботі з відкритими джерелами відносяться правильний вибір планування приміщень, обладнання, опорядження приміщень, технологічних режимів, раціональна організація робочих місць і дотримання правил особистої гігієни працюючих, раціональні режими вентиляції, організація захисту від внутрішнього і зовнішнього опромінення, збирання і видалення радіоактивних відходів

Вимоги до виконання вказаних заходів залежать від характеру робіт, активності і складу радіонуклідів, що використовувалися

При роботі з радіоактивними речовинами у відкритому виді необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

ЗІЗ - це одяг, взуття, різні прилади і пристрої (респіратори, пневмокостюми, протигази); які використовуються індивідуально і забезпечують захист працюючого від шкідливих факторів зовнішнього середовища. При роботі з радіоактивними речовинами ЗІЗ оберігають людину від їх проникнення в органи дихання, шлунок і безпосередньо на шкіру.

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори набувають особливого значення при виконанні ремонтних і аварійних робіт, коли відбувається розгерметизація технологічного обладнання.

ЗІЗ можна поділити на такі основні види:

а) ізолюючі костюми - пневмокостюми, гідро ізолюючі костюми;

б) засоби захисту органів дихання - протигази, респіратори, пневмошоломи;

в) спеціальний одяг - комбінезони, напівкомбінезони, куртки, штани, халати, фартухи;

г) спеціальне взуття - чоботи, ботинки;

д) засоби захисту рук - рукавиці, рукавички;

е) засоби захисту очей - захисні окуляри;

ж) запобіжні пристрої - ручні захоплювачі, маніпулятори.

Вибір ЗІЗ визначається умовами роботи і радіаційною обстановкою, характером і об'ємом робіт і рівнем забруднення повітря і робочих поверхонь радіоактивними матеріалами.

Роботи з джерелами іонізуючих випромінювань без чіткої організації радіоактивного контролю створюють небезпеку для працюючих і для навколишнього середовища.

Мета служби радіаційної безпеки забезпечення безпечних умов праці, систематичний контроль за рівнем радіації на установках, в лабораторіях і робочих зонах і нагляд за радіаційною обстановкою навколишнього середовища.

Основні задачі служби радіаційної безпеки можуть бути сформульовані таким чином:

1. Контроль, за дотриманням норм радіаційної безпеки і санітарних правил і інструкцій при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань на установках, з лабораторіях, на робочих місцях; організація проведення курсів для підготовки і підвищення кваліфікації персоналу в галузі радіаційної безпеки. Щорічна перевірка знань з цих питань; забезпечення проходження медичного обстеження.

2. Контроль за радіаційною обстановкою на робочих місцях, в суміжних приміщеннях, на території підприємства із використанням спеціальних і переносних засобів.

3. Індивідуальний контроль опромінення персоналу.

4. Контроль за рівнем радіаційного забруднення об'єктів зовнішнього середовища за межами підприємства здійснюється групою " зовнішньої дозиметрії".

5. Перевірка, калібровка і ремонт засобів контролю радіаційної обстановки.

6. Прийняття і розробка необхідних заходів щодо попередження виникнення можливих аварійних ситуацій.

7. Проведення науково-дослідних робіт.

Організоване й чітке виконання службою радіаційної безпеки своїх задач є запорукою безпечного використання джерел іонізуючих випромінювань.