Природно-ресурсний потенціал України.

До природних ресурсів України зараховуються земельні, кліматичні, рекреаційні ресурси, рослинний та тваринний світ, ресурси Чорного та Азовського морів, корисні копалини, внутрішні води тощо.
Площа лісів становить 8, 6 млн га: за їхній рахунок Україна задовольняє 25% своїх потреб у деревині. Площа сільськогосподарських угідь налічує 41, 8 млн га (з них— 33, 2 млн га ріллі). Основні типи ґрунтів: сірі, лісові, чорноземні, дерново-підзолисті, бурі лісові.

В Україні є багато різноманітних мінеральних ресурсів.
Паливні ресурси. Кам'яне вугілля видобувається у Донбасі та Львівсько-волинському басейні. В Донбасі зосереджено 98% кам'яного вугілля України: 25% коксується, 30% — антрацити, 30% — довгополу меневе. Глибина залягання — 500—750 м (максимальна — 1200 м), товщина шарів — 0, 5—2, 0 м.

У районі Лисичанська залягає довгополуменеве вугілля, біля Червоноармійська — газове, біля Донецька, Макіївки та Кадіївки — коксівне. Львівсько-волинський басейн зосередив 2% вугілля (30% — коксівне): глибина залягання—300—700 м, товщина шарів—0, 5—1, 0 м.
Буре вугілля буває бурого, жовто-бурого або чорно-бурого кольору. При згорянні 1 кг бурого вугілля виділяється 6500—7400 ккал тепла. Використовується як добриво для одержання рідкого палива, побутового газу, гірського воску. Найбільші поклади: Дніпровський басейн (2, 4 млрд т, глибина залягання — 5—140 м, відкритий видобуток), Дні-провсько-Донецька вугленосна провінція (0, 9 млрд т), Донецький басейн (0, 3 млрд т). Буре вугілля є також у Закарпатті й на Поділлі.
Нафта й природний газ. Найбільші запаси нафти й природного газу зосереджені на Прикарпатті, у Дніпров-сько-Донецькому районі та Причорномор'ї. Дніпровсько-донецький район включає Прилуцьке й Леляківське родовища нафти у Чернігівській області. Рибальське й Качанівське — у Сумській області, Радченківські — у Полтавській області. Родовища газу є біля Юльєвки, Шебелинки й Ки-гичівки у Харківській області, а також у Дніпропетровській, Полтавській та Сумській областях. Родовища нафти на Передкарпатті: Долина й Борислав. Родовища газу: Да-шава й Калуш.

У Причорномор'ї та Приазов'ї родовища нафти та природного газу відкриті й експлуатуються на шельфі Чорного моря: Голіцинське, Шмідта, Штормове, Тарханкутське, Дельфін. Родовища природного газу є на шельфі Азовського моря: Керченське, Казантипське, Стрілкове.

Сучасні потреби України у нафті становлять приблизно 40—50 млн т, а власні родовища дають до 4 млн т на рік. Шляхи виходу з кризи: зменшити споживання енергоносіїв, збільшити вихід світлих компонентів при нафтопереробці, а також добувати нафтопродукти з вугілля. Необхідну технологію розробив Донецький інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії. Бензин можна одержувати з " солоного" вугілля Західного Донбасу. Його поклади чималі, але через низьку якість сировини у традиційному варіанті (як паливо) воно нерентабельне. " Рідке вугілля" протягом кількох десятиріч використовує ПАР, пропонуючи нам свої технології та інвестиції.

Торф — сировина для паливної та хімічної промисловості. З нього одержують рідке паливо, феноли, віск, аміак, спирт тощо. З нього також роблять ізоляційні плити й добриво для ланів.
В Україні відомо понад 2500 родовищ торфу, що зосереджені переважно у Поліссі: у Волинській, Рівненській, Житомирській областях. Невеликі родовища є у Київській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій та Сумській областях. Товщина шарів — 10—12 м. Найбільші родовища: Ірдинське у Черкаській області, Замглай — у Чернігівській, Брюховецьке — у Львівській.

Поклади горючих сланців оцінюються на 3, 7 млрд т;
найбільше родовище — Бовтиське у Карпатах. За якістю вони не поступаються естонським, товщина шарів — 1—6 м. Родовище горючих сланців відкрите також поблизу Олександрії (Кіровоградська область); запаси — на рівні З млрд т.

Озокерит, або гірський віск, до складу якого входять тверді вуглеводні парафінового ряду, використовується в електроніці як ізолятор, у текстильній промисловості — для глянсування тканин, у шкіряній промисловості — для обробки шкір. З озокериту виготовляють ваксу для взуття, парафін, лаки. Найбільше його родовище розташоване на передгір'ї Карпат (Долина, Трускавець, Борислав); видобуток провадиться лише на Бориславському родовищі шахтним способом.

Металеві корисні копалини

Залізна руда. В Україні відомо чимало родовищ залізних руд і залізистих кварцитів, що найбільші з них — поклади залізних руд.
Криворізький басейн налічує понад 60 родовищ з загальними запасами 18, 7 млрд т. Руди частково виходять на поверхню, а також залягають до глибини 2500 м; вміст заліза у верхніх шарах — ЗО—40%, у глибинних — 50— 60. Тут видобувається 90% руди.

Кременчуцький басейн магнетитових кварцитів включає три родовища: Горішньоплавнинське у Полтавській області, Лавринівське та Еристівське. Вміст заліза — 36%, запаси — 4, 5 млрд т. Білозерський залізорудний район. Вміст заліза — 58—60%, запаси — 2, 5 млрд т. Керченський залізорудний район має бурі залізняки з вмістом ванадію та марганцю; запаси — 1, 8 млрд т. Видобуток провадиться відкритим способом, вміст заліза — 40—45%. Приазовське родовище залізних руд розробляється відкритим способом, вміст заліза — ЗО—33%.

Залізисті кварцити поширені скрізь. Найбільші запаси кварцитів — у Дніпропетровській (20 млрд т), Полтавській (3, 6 млрд т). Одеській, Запорізькій, Кіровоградській та Вінницькій областях.
Хромові руди відкриті у Побужжі Кіровоградської області; глибина залягання — 60—160 м. Вони використовуються для виробництва нержавіючої сталі.

Марганцеві руди. Нікопольське та Інгулецьке родовища у Запорізькій, Хощеватське — у Кіровоградській, Бур-штинське — в Івано-Франківській областях, Чивчинське — у Карпатах тощо. Нікопольське, Велике Токмацьке, Ор-джонікідзевське та Інгулецьке родовища входять до складу Придніпровського марганцевого басейну, їхня площа — понад 1000 KB.KM, глибина залягання — 15—120 м, товщина шарів — від 10 см до 6 м.
Титан входить до складу майже 70 різних мінералів (ільменіт, рутил, титаномагнетит тощо). Це легкий метал, що використовується у літако- й ракетобудуванні. Основні поклади титану — в Житомирській, Київській та Черкаській областях. Відомі також Іршанське ільменітове й Самотканське титано-цирконієве родовища.

Алюмінієві руди — алуніти, нефеліни й боксити. Боксити є у Смолянському (Черкаська область) та Високо-пільському (Дніпропетровська область) родовищах, алуніти — на Закарпатті, нефеліни — у Приазов'ї.

Нікель використовується для виробництва бронзи, латуні, особливих сортів сталі, чавуну й для покриття металевих поверхонь. Промисловими вважаються запаси з вмістом металу понад 1%. В Україні відомо 10 невеликих нікелево-кобальтових родовищ. Розробка покладів здійснюється на Побузькому родовищі в Кіровоградській області й Придніпровському в Дніпропетровській; глибина залягання — 70—80 м.

Барит є різновидом поліметалевих руд; його поклади знайдені на Закарпатті.

Ртуть видобувають на Донеччині (Микитівка) та Закарпатті.

В Україні виявлено 10 покладів, а також понад 300 рудовиявлень золота, 7 з яких вважаються придатними для освоєння. Розташовані вони здебільшого в Закарпатській, Кіровоградській, Донецькій, Дніпропетровській та Криворізькій областях. Це Сергіївка, Широка Балка, Балка Золота, Майське, Самотканне та ін. Мужиївський поклад в Закарпатті першим в Україні почав давати сировину: спочатку 400—500 кг на рік, а потім — до 900 кг золота. З нього може бути добуто 70 тис. т цинку та 300 тис. т свинцю.
Золото є супутнім компонентом у Криворізькій залізній руді. Нині у хвостосховищах гірничозбагачувальних комбінатів накопичено не менше 250 т золота. Існує технологія його видобутку, але потрібні чималі інвестиції.
Серед неметалевої сировини є велика група корисних копалин, що використовуються у хімічній промисловості. Україна багата на калійну й кухонну сіль, фосфорити, саморідну сірку тощо.

Калійні солі видобуваються у Львівській (Стебник, Борислав) та Івано-Франківській областях (Калуш, Тростя-нець).

Кухонна сіль зосереджена у Донбасі. Запаси — 9 млрд т, товщина шарів — 40 м (Слов'янськ, Артемівськ). Зустрічаються також поклади у Передкарпатті й Закарпатті. У Криму, Причорномор'ї та Приазов'ї є озера й лимани з самосадною кухонною сіллю.

Фосфорити є у Придністров'ї (Тернопільська, Хмельницька та Вінницька області), у Сумській (Кролевецьке родовище) та Харківській (Ізюмське родовище) областях.

Саморідна сірка видобувається з Яворівського та Роздольського родовищ на Прикарпатті.

Вогнетривкі глини використовуються як сировина для виготовлення цегли для доменних печей. Їхні поклади є у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській, Житомирській та Сумській областях.
Графіт видобувається у Заваллі Кіровоградської області, а також у Запорізькій, Дніпропетровській та Донецькій областях.
Українські каолінові глини, що використовуються для виробництва порцеляни, фаянсу, гуми й паперу, — одні з найкращих у світі. Вони розташовані у межах Українського кристалічного щита: Житомирська, Хмельницька, Дніпропетровська, Запорізька й Вінницька області.
Мармур видобувається у Донбасі, Криму й Карпатах, у Київській та Житомирській областях.

Вапняк є у районі Українського кристалічного щита і в Криму. Він використовується як будівельний матеріал та при виробництві цукру.
Бурштин зустрічається поблизу селища Клесів Рівненської області.
Самоцвіти. На Житомирщині є родовища топазів, тигрового ока, аквамарину, яшми, опалу. Володарсько-волинська рудня видобуває " винні" топази, димчастий кварц різних відтінків- Подибуються кристали топазів вагою до 80 кг. Це унікальне родовище. На південному березі Криму, в районі згаслого вулкану Карадаг є розсипи агату, яшми, гірського кришталю, аметисту, цитрину, сердоліку. З 1978 p. Карадаг оголошено заповідником.
За кольором і якістю українські граніти вважаються одними з найкрасивіших у світі. Їх видобувають у Карпатах, на Українському кристалічному масиві, особливо в Житомирській області.

До природних ресурсів відносяться також термальні води як джерело теплової енергії. Їхні виходи найзручніше використовувати у Криму, в Карпатах та на Закарпатті. Такі води розташовуються на глибині від 450 (t = 40 С) до 1000—2000 м {t = 70—100 С).

Рекреаційні ресурси різноманітні: це мінеральні води, лікувальні грязі, ропа лиманів, кліматологічні ресурси лісів і морів тощо.
В Україні відомо понад 100 джерел мінеральних вод:
" Нафтуся" — у Львівській, " Куяльник" — в Одеській, " Миргородська" — у Полтавській, зразка " Боржомі" — в Рахівському районі Ужгородської, " Великодолинський нарзан" — в Одеській областях тощо.
Кліматологічні ресурси: у Карпатах (гірське повітря, хвойні ліси, мінеральні джерела), на південному березі Криму (сполучення гірського повітря зі степовим, морська вода, геліолікування, грязелікування, мінеральні джерела, ропа лиманів), у Причорномор'ї та Приазов'ї (поєднання степового й морського повітря з геліо- та грязелікуванням, морськими купелями).