Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Придніпровський економічний район.






1. Місце і роль Придніпровського економічного району в економіці України.

До складу району входять Дніпропетровська, Запорізька і Кіровоградська області. Район має вигідне економіко-географічне положення: межує з високорозвинутими районами України (Донецьким, Центральним та ін.); має вихід до Азовського моря, його територію перетинають важливі транспортні магістралі, тут знаходиться нижня течія судноплавного Дніпра.

Площа району становить 83, 7 тис. км (13, 5 % території України), де проживає майже 6, 3 млн. чол. (13, 5 % загальної чисельності населення). Район характеризується високою густотою населення (75 чол./ км2) та питомою вагою міського населення — майже 78 % проти 68 % у середньому по Україні. Він має досить високий рівень господарського освоєння території. На його долю припадає близько 19 % загального виробництва товарів і послуг та майже 16 % валового регіонального продукту країни.

На території Придніпровського економічного району зосереджені різноманітні та унікальні мінерально-сировинні ресурси, потенціал запасів яких є найбільш вагомим в Україні. Особливо виділяються запаси руд чорних металів (залізних і марганцевих). Господарський комплекс району забезпечений власними енергоресурсами та паливними ресурсами Донбасу, з яким він має тісні виробничі зв'язки. Район має високий потенціал ґрунтових і агро кліматичних ресурсів.

У Придніпровському економічному районі зосереджений значний науково-технічний потенціал держави. Наукові школи Придніпров'я працюють над формуванням та реалізацією космічної програми України, над створенням енергозберігаючих технологій у гірничій справі, металургійній, хімічній промисловості, будівництві і сільському господарстві.

Придніпров'я — індустріально розвинутий район: зосереджено до 18 %, основних фондів промисловості та виробляється майже чверть промислової продукції України. Територіальна концентрація промислового виробництва в районі майже.в.2 рази вища, ніж у середньому по Україні. Це стосується чорної і кольорової металургії, електроенергетики та машинобудування.

Район є одним з провідних виробників продукції чорної металургії в Україні: три четвертих виробництва металевих труб в Україні, більше половини готового прокату, майже половина чавуну і сталі, близько 90 % видобутку залізної руди, 100 % марганцевої руди. Тут виробляється третина автомобілів, чверть цементу.

У розвитку сільського господарства Придніпров'я провідними галузями є: вирощування зернових, олійних, овочевих і плодово-ягідних культур, виробництво продукції молочно-м'ясного скотарства, птахівництва, свинарства та тонкорунного вівчарства, які зумовлюють його спеціалізацію в загальнодержавному поділі праці.

 

2. Характеристика природно-ресурсного, демографічного, виробничого та науково-технічного потенціалу району

Природно-ресурсний потенціал. У Придніпровському економічному районі зосереджена п'ята частина природно-ресурсного потенціалу, з них третина— мінерально-сировинні ресурси країни. За рівнем концентрації і різноманітності природних ресурсів район посідає перше місце в Україні. Тут знаходяться близько 300 родовищ корисних копалин, майже 80 % загальних запасів бурого вугілля (Дніпровський буровугільний басейн), чверть запасів кам'яного вугілля (Західний Донбас), 80 % залізної руди (Криворізький залізорудний басейн і Білозерський залізорудний район), значні запаси руд кольорових металів, каоліну, вогнетривких глин, рідкісних металів.

- У Придніпровському економічному районі зосереджено майже 14 % загальної земельної площі України. В ґрунтовому покриві переважають чорноземи (майже половина площі сільськогосподарських земель) та сірі лісові ґрунти.

Демографічний потенціал. Чисельність населення Придніпровського економічного району на початок 2008 р. становила 6271, 0 тис. осіб (13, 5 % загальної чисельності населення України, займаючи 13, 9 % площі території держави). За період з 1995 по 2007 рр. кількість населення району скоротилася на 12, 5 %. Зменшення чисельності населення району відбувалося, передусім, через зростання смертності та зниження народжуваності.

Густота населення району на початок 2008 р. становила 75, 9 тис. осіб на 1 км2 (в Україні — 77 осіб на 1 км2).

Відтворення населення. Показники народжуваності, смертності й природного приросту населення Придніпровського економічного району є гіршими за середньоукраїнські і складають відповідно 9, 9 %о, і 17, 5 та мінус 7, 6 %о. Показник дитячої смертності тут дорівнює 11, 8 %о і є вищим, ніж у середньому в Україні.

Загальний коефіцієнт народжуваності у Дніпропетровській області протягом 1990—1999 рр. знизився з 12, 3 до 7, 1 %о, у Запорізькій області — з 12, 4 до 7 %о, в Кіровоградській області —зменшувався до 2001 р. з 12, 6 до 7, 6 %о. У цих областях коефіцієнти народжуваності почали зростати з початку нового тисячоліття відповідно до 10, 1, 9, 6 і 9, 6 %о, проте всі вони були нижчими за середній показник в Україні.

Загальний коефіцієнт смертності у Дніпропетровській області у 1990—1995 рр. поступово зростав з 11, 8 до 15, 8 %о. У подальші роки відбувалися його коливання з 14, 8 у 1998 р. до 17, 5 %о у 2007 р. У Запорізькій області за цей період він збільшення з 11, 9 до 15, 4 %о, а в подальші роки змінювався від 14, 4 у 1998 р. до 16, 7 у 2007 р. У Кіровоградській області коефіцієнт смертності підвищився з 14, 5 %о у 1990 р. до 17, 7 %о у 1995 р. Потім він коливався з 16, 5 %о у 1998 р. до 18, 4 %о у 2007 р.

Вікова структура. Спостерігається процес старіння населення Придніпровського економічного району. Питома вага населення похилого віку в загальній чисельності зросла з 23, 6 % у 1990 році до 25, 2 % у 2007 р. Частка осіб працездатного віку у 1990 р. становила 58, 3 %, у 2007 р.— 60, 1 %, але надалі частка населення похилого віку буде зростатиме, а частка населення працездатного віку (й особливо дітей) зменшуватиметься.

Трудовий потенціал. Чисельність економічно активного населення віком 15—70 років у Придніпровському економічному районі в І півріччі 2008 р. становила 3090, 5 тис. осіб (або 13, 8 % зайнятого населення України). У структурі зайнятості регіон має одну з найбільших у державі питому вагу зайнятих у сфері матеріального виробництва й у галузі, промисловості, зокрема.

Починаючи з 1992 р., у Придніпров'ї зростала чисельність безробітних. На кінець 2000 р. вона почала скорочуватися. Частка зареєстрованих безробітних у І половині 2008 р. у Дніпропетровській та Запорізькій областях була нижчою за середній показник в Україні (відповідно 2, 1 і 2, 9 %), у Кіровоградській області — вищою (4, 1 %).

Показники безробіття, за методологією МОП, у І половині 2008 р. в Придніпровському економічному районі приблизно відповідали середньому показникові в Україні.

Виробничий та науково-технічний потенціал. Район має потужний виробничий потенціал. На його долю припадає майже 18 % основних фондів України, в тому числі близько чверті основних фондів промисловості, 12 %сільського господарства, майже 13 %транспорту і зв'язку.

У Придніпровському економічному районі зосереджений потужний науково-технічний потенціал, який включає понад 160 організацій, у тому числі понад 80 вищих навчальних закладів. На базі науково-технічного потенціалу Придніпров'я вирішуються комплексні проблеми, пов'язані з використанням мінеральних ресурсів на основі їх глибокої переробки, металургійного й машинобудівного виробництва, охорони здоров'я населення та оздоровлення екологічного стану району.

 

3. Галузева і територіальна структура господарства району

Галузева структура економіки Придніпровського економічного району має низку особливостей. Тут сформувався господарський комплекс зі значною перевагою промисловості над сільським господарством. У структурі господарського комплексу району на долю промисловості припадає понад 60 %, сільського господарства — близько 10 %, будівництва — більше 3 %, транспорту і зв'язку — майже 7 % загального виробництва товарів та послуг. Створення валової додаткової вартості відбувається завдяки промисловості — на 50 %, а сільському господарству — на 11 %.

Основною галуззю господарського комплексу району є промисловість. В ній зайнято майже 31 % працюючих в економіці й зосереджена чверть основних фондів району.

В територіальному поділі праці район виділяється електроенергетикою, чорною і кольоровою металургією, машинобудуванням, промисловістю будівельних матеріалів, харчовою промисловістю, сільським господарством і транспортом.

В галузевій структурі промисловості району провідне місце належить чорній металургії, машинобудуванню та харчовій промисловості. В структурі металургії значну перевагу становить чорна металургія, для розвитку якої район має всі необхідні передумови: ринок чорних металів, багату сировинну базу, наявність прісної води (р. Дніпро). Сировинна база чорної металургії представлена великими запасами залізної (Криворізький басейн — 18—19 млрд. т, Білозерський район — 2, 5 млрд. т) і марганцевої руди (Нікопольський і Токмацький басейни). Основними центрами чорної металургії в районі є Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Нікополь та Новомосковськ.

Серед галузей кольорової металургії найбільш розвинута алюмінієва і титаново-магнієва промисловість ( Запоріжжя).

У структурі машинобудування виділяється авіаційна (Дніпропетровськ), автомобільна промисловість (Запоріжжя), сільськогосподарське і тракторне машинобудування (Дніпропетровськ, Кіровоград), виробництво електровозів (Дніпропетровськ) та вантажних вагонів (Дніпродзержинськ), верстатобудування (Дніпропетровськ), електротехнічна промисловість (Дніпропетровськ, Запоріжжя, Бердянськ, Кіровоград, Жовті Води) та важке машинобудування (Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпропетровськ).

Паливно-енергетичний комплекс району представлений електроенергетикою (Запорізька АЕС, Дніпровська, Запорізька і Криворізька ТЕС, Дніпровська ГЕС), вугільною (Дніпровський буровугільний басейн, Західний Донбас), нафтопереробною та газовою промисловістю.

В промисловості будівельних матеріалів виділяються цементна промисловість (Кривий Ріг, Дніпродзержинськ), виробництво залізобетонних виробів і конструкцій (Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кіровоград, Кривий ріг, Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Нікополь).

У легкій промисловості найбільшого розвитку набули швейна і трикотажна промисловість (Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кіровоград, Нікополь, Бердянськ).

Основу агропромислового комплексу району складає сільське господарство, де зайнято майже 20 % усіх працюючих. У територіальному поділі праці ця галузь спеціалізується на виробництві зерна (пшениця, кукурудза, ячмінь, просо), вирощуванні технічних (соняшнику, цукрових буряків) та овочевих культур. Основною галуззю спеціалізації тваринництва є молочно-м'ясне скотарство, свинарство і птахівництво.

У галузевій структурі харчової промисловостіПридніпров'я виділяються олійно-жирова, хлібопекарська, борошномельно-круп'яна, м'ясна й молочна галузі промисловості.

В Придніпровському економічному районі розвинуті всі види транспорту: авіаційний, залізничний, автомобільний, трубопровідний і річковий. Територію району перетинають найважливіші залізниці, які з'єднують найбільші сировинні бази країни — кам'яновугільний Донбас, залізорудне Криворіжжя та Нікопольський марганцеворудний басейн.

В Придніпров'ї розвинута мережа автомобільних шляхів, переважна більшість яких мають тверде покриття. Основними автомобільними трасами є: Київ—Дніпропетровськ—Запоріжжя— Сімферополь, Київ—Дніпропетровськ—Донецьк та ін.

Водний транспорт району представлений річковим (Дніпро) і морським транспортом (Азовське море). Найбільші річкові порти знаходяться у Дніпропетровську, Запоріжжі, Дніпродзержинську, морські — у Бердянську.

В галузях соціальної сфери зосереджено понад 30 % основних фондів та трудових ресурсів району. В її складі понад 60 % припадає на матеріально-побутові галузі (торгівлю, громадське харчування, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення) і близько 40 % — на соціально-культурні галузі (освіту, охорону здоров'я, культуру, мистецтво, науку.

Велика увага в районі приділяється зовнішнім економічним зв'язкам. Основні експортноорієнтовані галузі Придніпров'я — це металургія, обробка металів, виробництво машин і обладнання. В структурі експорту високу питому вагу займають: прокат чорних матеріалів, труби, феросплави, алюміній, титан, магній, продукція машинобудування (верстати, автомобілі, вантажні вагони, бурякозбиральні комбайни, трансформатори, цемент тощо), продукція сільського господарства (зерно, соняшник, овочі, фрукти), продукція харчової промисловості (сири, масло, олія, м'ясні консерви).

4. Основні напрями соціально-економічного розвитку Придніпровського економічного району.

Аналіз сучасного стану економіки Придніпровського економічного району свідчить про наявність диспропорцій в її розвитку: зменшення обсягів видобутку основних корисних копалин; небезпечні еколого-економічні тенденції в землекористуванні; дефіцит паливних, водних і лісових ресурсів; недостатній рівень розвитку соціальної сфери; посилення дезінтеграції економічного простору; недосконалість внутрішньогалузевої структури економіки, окремих її сфер та галузей; необґрунтоване посилення сировинної спрямованості структури господарського комплексу; порушення пропорцій між виробничою і невиробничою сферами; розбалансованість пропорції між сферами АПК; загострення екологічних проблем.

Основними напрямками стабілізації виробництва Придніпров'я є:

підвищення ефективності районного виробництва через структурну перебудову промисловості, зменшення її ресурсомісткості;

фінансове оздоровлення економіки району за допомогою важелів, які впливають на платоспроможність підприємств і населення;

підтримка реального сектора економіки через державне фінансування й пільгове кредитування розвитку пріоритетних галузей;

стимулювання інвестиційної діяльності, зокрема прямих іноземних інвестицій у базові галузі промисловості і сільського господарства;

послаблення залежності від паливно-енергетичних ресурсів у результаті зниження рівня енергомісткості та матеріаломісткості продукції;

створення необхідної законодавчої та нормативної бази щодо стимулювання експорту готової високотехнологічної продукції на противагу вивозу гірничо-рудної сировини;

прискорений розвиток соціальної сфери і суттєве поліпшення життєвого рівня населення (збільшення реальних доходів, підвищення рівня охорони здоров'я населення);

поліпшення екологічної ситуації за рахунок створення ефективних очисних комплексів, рекультивації порушених природних ландшафтів, впровадження системи екологічного моніторингу;

використання науково-технічного й виробничого потенціалу району для створення технопарків;

прискорений розвиток малих і середніх міст та обмеження зростання великих міст.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.01 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал