Частина іі.

Задачі

Типові задачі для проведення практичних занять

з курсу «Регіональна економіка»

1. На початок прогнозованого року загальна площа земельних угідь становила 345, 7 тис. га, у тому числі земель сільськогосподарського призначення – 77%. За рік заплановано під будівництво транспортних шляхів відвести 0, 7 тис. га, а на землі під промислове будівництво – 1.8 тис. га. Крім того очікується виділення 1, 8 тис. га орних земель відвести під багаторічні насадження., Складіть земельний баланс території та визначте прогнозну площу сільськогосподарських угідь на кінець року за умови, що структура інших земель залишається без зміни.

2. Загальна площа сільськогосподарських угідь у 2012 р. становила 41557, 6 тис. га. У їх структурі на ріллю припадало 32498, 5 тис. га, перелоги - 277, 2 тис. га, багаторічні насадження - 895, 9 тис. га, сіножаті - 2411, 5 тис. га, пасовища - 5474, 5 тис. га, на інші сільськогосподарські землі припадало 1215, 8 тис. га. Визначте структуру сільськогосподарських угідь України у відсотках.

3. Порівняйте рівень механізації виробничих процесів, використовуючи такі дані. Чисельність виробничо-промислового персоналу складає 1240, 1114 і 997 осіб відповідно, а чисельність працівників, зайнятих у механізованому виробництві – 624, 439 і 705 осіб відповідно.

4. Існують три варіанти розміщення підприємства з виробництва залізобетонних конструкцій. Собівартість виробництва одиниці продукції становить у Донецьку – 780 грн., у Мелітополі – 785 грн., в Луганську – 790 грн. Капіталовкладення на одиницю продукції складають відповідно 12000, 12100 і 12050 грн. Обґрунтуйте оптимальний варіант розміщення підприємства.

5. Можливі три варіанти розміщення підприємства з виробництва залізобетонних конструкцій. Собівартість виробництва одиниці продукції становить в пунктах А – 634 грн., Б – 637 грн., В – 638 грн. Капіталовкладення на одиницю продукції складають відповідно 1124, 1122 і 1120 грн. Обсяги виробництва в пунктах А – 11500 одиниць, Б – 12000 одиниць, В – 12100 одиниць. Розрахувати загальні витрати на виробництво продукції по підприємствах.

6. Два підприємства отримали чистий річний дохід відповідно 734 і 980 тис. грн. Собівартість продукції склала відповідно 1, 4 і 1, 3 млн. грн. Капіталовкладення – 3, 7 та 3, 9 млн. грн. Дати оцінку ефективності роботи підприємства.

7. Загальна площа сільськогосподарських земель на початок 2012 р. становила 42776, 9 тис. га. Площа сільськогосподарських угідь становила 60, 9% від усіх земель України. У їх структурі на ріллю припадало 53, 8%, перелоги – 0, 5%, сіножаті – 4%, багаторічні насадження – 1, 5%. Визначте площу земель, які зайняті під пасовищами.

8. За 2011 рік обсяги товарної продукції підприємства становили 16485, 0 тис. грн., а середньорічна вартість основних виробничих фондів – 29480, 0 тис. грн. Визначити показники фондовіддачі і фондомісткості на підприємстві.

9. Визначити матеріаломісткість продукції підприємства якщо сума матеріальних затрат за рік склала 3, 325 млн. грн., а обсяг продукції становив 1567 одиниць у натуральному і 4, 356 млн. грн. у грошовому вимірах.

10. Визначити раціональний радіус перевезення продукції підприємства між пунктами А і Б, якщо приведені витрати на одиницю продукції в пункті А склали 2270 грн., а в пункті Б – 2290 грн. Відстань між пунктами А і Б – 1050 км. Транспортні витрати на перевезення одиниці готової продукції від пункту А до пункту Б становлять 22 грн. на 1 км, а в зворотному напрямку – 19, 5 грн.

11. Визначити раціональний радіус перевезення продукції підприємства між пунктами А і Б, якщо приведені витрати на одиницю продукції в пункті А склали 127 грн., а в пункті Б – 129 грн. Відстань між пунктами А і Б – 705 км. Транспортні витрати на перевезення одиниці готової продукції від пункту А до пункту Б становлять 2, 5 грн. на 1 км, а в зворотному напрямку – 2, 8 грн.

12. Визначити виробничо-збутову зону підприємства між пунктами А і Б, якщо приведені витрати на одиницю продукції в пункті А склали 317 грн., а в пункті Б – 329 грн. Відстань між пунктами А і Б – 138 км. Транспортні витрати на перевезення одиниці готової продукції від пункту А до пункту Б становлять 4, 6 грн. на 1 км, а в зворотному напрямку – 4, 75 грн.

13. Визначити виробничо-збутову зону підприємства між пунктами А і Б, якщо приведені витрати на одиницю продукції в пункті А склали 1400 грн., а в пункті Б – 1380 грн. Відстань між пунктами А і Б – 1400 км. Транспортні витрати на перевезення одиниці готової продукції від пункту А до пункту Б становлять 16, 55 грн. на 1 км, а в зворотному напрямку – 16, 86 грн.

14. Можливі три варіанти розміщення підприємства з виробництва покрівельних матеріалів. Собівартість виробництва одного квадратного метра продукції становить в пунктах А – 48, 3 грн., Б – 49, 7грн., В – 49, 0 грн. Капіталовкладення на одиницю продукції складають відповідно 300, 310 і 305 грн. Знайти порівняльний ефект від вибору оптимального варіанту розміщення виробництва.

15. Можливі три варіанти розміщення підприємства з виробництва меблів. Собівартість виробництва одиниці продукції становить в пунктах А – 3750 грн., Б – 3850 грн., В – 3900 грн. Капіталовкладення на одиницю продукції складають відповідно 20000, 21000 і 20500 грн. Реалізаційна ціна виробництва одиниці продукції в пунктах А – 4200 грн., Б – 4290 грн., В – 4280 одиниць. Яке з підприємств працює з найвищою ефективністю.

16. Визначити, яке з підприємств працює найефективніше, виходячи з даних таблиці.

17. Ліси та інші лісопокриті території в Україні займають площу 10611, 3 тис. га, з них 9683, 3 тис. га вкриті лісовою рослинністю, 208, 7 тис.га не вкриті лісовою рослинністю, на інші лісові землі припадає 315, 6 тис. га. Знайдіть частку земель лісового фонду вкритих чагарниками.

18. Визначити капіталомісткість та водомісткість виробництва якщо вартість капіталовкладень у спорудження підприємства становило 123, 654 млн. грн., за рік використано 2, 56 млн. куб. м води, а обсяг продукції становив 2567.

19. Поверхневий водний стік території становить за рік 1250 тис. м³. На експлуатаційні запаси підземних вод припадає 370 тис. м³. Для повторного використання можна залучити 53 тис. м³. У цьому ж році планується промисловістю використати 610 тис. м³, сільським господарством 184 тис. м³; комунально-побутовим господарством 310 тис. м³. На забезпечення інших потреби буде використано 45 тис. м³ води. Складіть водогосподарський баланс регіону.

20. Середні багаторічні обсяги водних ресурсів України (без ресурсів Дунаю) становлять 94, 1 куб км. Загальні запаси підземних вод становлять 7 куб км. Сумарно на територію країни притікає із суміжних територій 34, 7 куб км. Визначте обсяги водних ресурсів, які формуються на території України.

21. Можливі три варіанти розміщення підприємства з виробництва каустичної соди. Собівартість виробництва одиниці продукції становить в пунктах А – 180 грн., Б – 185 грн., В – 190 грн. Капіталовкладення на одиницю продукції відповідно 4300, 4370, 4405 грн. Обсяги виробництва в пунктах А – 119000 одиниць, Б – 121000 одиниць, В – 120000 одиниць. Розрахувати загальні витрати на виробництво продукції по підприємствах.

22. Розрахувати ефекти від проведення природоохоронних заходів з метою скорочення витрат з фонду соціального страхування за варіантами, використовуючи такі дані:

Визначити найефективніший варіант.

23. Розрахувати ефекти від проведення природоохоронних заходів з метою попередження втрат чистої продукції внаслідок захворювання від забруднення навколишнього природного середовища.

Визначити найефективніший варіант.

24. Розрахувати видатки на лікування працівників, що пов’язані із погіршенням стану навколишнього природного середовища регіону і умов праці, якщо:

25. У місті необхідно посадити 250 га зелених насаджень. Вартість І га посадки – 6 тис. грн., щорічні видатки на догляд І га – 1, 5 тис. грн. Попередженні збитки у всіх сферах господарства –2, 5 млн. грн. Визначити: загальну (абсолютну) ефективність проведення даного заходу; ефективність капітальних вкладень під час проведення даного заходу і строки їхньої окупності (прибуток прийняти за чистий дохід від проведення цього заходу).

26. Введене до ладу підприємство, забруднюючи навколишнє середовище, спричинило зниження диференціальної ренти І на навколишніх сільськогосподарських угіддях площею 300 га на 200 грн./га, на віддалених угіддях площею 450 га – на 80 грн./га. Щорічні збитки в інших галузях господарства становили 25 тис. грн.; вартість введення до ладу очисних споруд – 0, 9 млн. грн., експлуатаційні видатки – 11 тис. грн. Визначити величину збитків, завданих господарству забрудненням.

27. Введене до ладу підприємство, забруднюючи навколишнє середовище, спричинило зниження диференціальної ренти І на навколишніх сільськогосподарських угіддях площею 125 га на 250 грн./га, на віддалених угіддях площею 350 га – на 55 грн./га. Щорічні збитки в інших галузях господарства становили 12 тис. грн.; вартість введення до ладу очисних споруд – 0, 8 млн. грн., експлуатаційні видатки – 15 тис. грн. Визначити величину збитків, завданих господарству забрудненням.

28. Санаторний комплекс, збудований у лісовому масиві, завдав за рік збитків фауні регіону на суму 17 тис. грн. Вартість комплексу – 1200 тис. грн., щорічний прибуток від нього – 50 тис. грн. Визначити строки окупності капітальних вкладень на будівництво санаторного комплексу з урахуванням збитків фауні і без нього. Порівняти отримані терміни з нормативними і зробити висновок про можливості будівництва санаторію.

29. Ділянка лісу площею 100 га, яка складається на 40% з сосни і 60% з ялини, може бути зрубана у віці 60 і 100 років. І га сосни у віці 60 років дає прибуток 14100 грн., ялини – 11340 грн., у віці 100 років – відповідно 17300 і 14200 грн. Визначити прибуток від ділянки у віці 60 і 100 років. У якому віці вигідніше заготовляти ліс? Які для цього мають бути умови? Які видатки, не враховані в задачі, можуть зумовити зміну віку вирубування?

30. Внаслідок створення очисних споруд на підприємстві зменшилося захворювання працюючих. До проведення заходу річна кількість хворих становила 310 чол., а після нього зменшилося до 230 чол. Кількість робочих людино-днів відповідно – 1210 і 950. Денна продуктивність праці однієї людини становить у середньому 750 грн.. (виробництво продукції). Визначити ефект від запобігання втрат продукції внаслідок зменшення захворюваності працюючих.

31. Внаслідок проведення природоохоронних заходів у місті в цілому підвищилася продуктивність праці, в галузях матеріального виробництва приріст чистої продукції становив 1, 6 мли. грн., в невиробничій сфері було зекономлено 4, 26 млн. грн. Обчислити ефект проведення природоохоронних заходів. Визначити загальну (абсолютну) ефективність проведення заходів, якщо річні видатки на проведення заходів: одноразові – 1, 5 млн. грн., поточні – 230 тис. грн. (усі показники приросту й збитків також подані в розрахунку на рік).

32. В Донецько-Макіївському ТВК виробництво шиферу становить 25000 т. на рік. Для його виготовлення потрібна певна кількість цементу. Норматив витрати цементу складає 0, 6 т. на 1 т. шиферу. Залишки цементу з минулого року становлять 500 т., перехідні запаси на наступний рік 800 т. Для будівництва приміщень і об’єктів соціальної сфери в ТВК споживається 40 % шиферу, решта вивозиться за межі ТВК Скласти матеріальний баланс і визначити потребу в транспортних засобах, враховуючи що цемент перевозиться цементовозами вантажністю 8 т., шифер – залізними платформами вантажністю 40 т

33. Скласти матеріальний баланс економічного району по нафті та визначити обсяг відправлення нафти в інші райони різними видами транспорту за таких умов:

- обсяг видобутку нафти – 4 млн. т;

- залишок на початок року –0, 9 млн. т;

- залишок на кінець року – 0, 6 млн. т

Обсяг місцевого споживання нафти – 1, 2 млн. т. Решта нафти вивозиться за межі регіону. Залізничним транспортом перевозиться – 48 % нафти, трубопровідним – 32 %, решта нафти перевозиться автоцистернами

На основі складених матеріальних балансів скласти транспортно-економічний баланс регіону, для чого, необхідно:

1) розрахувати необхідний обсяг перевезень по ввезенню і вивезенню в розрізі номенклатури вантажів;

2) розподілити обсяги перевезень по видах транспорту;

3) визначити необхідні провізні потужності транспортних засобів по видах транспорту та їх кількості;

4) при обчисленні необхідної кількості транспортних засобів слід приймати до уваги вантажопідйомність:

- залізничної цистерни – 60 т;

- автоцистерни – 12 т;

5) обчислення необхідної кількості транспортних засобів для забезпечення безперебійного транспортного процесу провести в розрахунку на один день

34. Визначте вантажообіг залізничного транспорту за рік між містами: Донецьк-Дніпропетровськ, відстань між містами – близько 260 км, вартість перевезення однієї тони вантажу на 10 км – 2 грн. За добу перевозиться - 6 тис. тон вантажу. Обрахувати вартість перевезень за день, квартал, рік.

35. В Україні за рік споживається 75 млн. т. вугілля, 20 млн. т. нафти, 57 млрд. м³ природного газу 500 тис. т. бурого вугілля. Визначити, скільки т. умовного палива використовується в країні за рік, якщо відомо, що калорійність 1 т. нафти – 11000 ккал тепла, бурого вугілля – 5000, природного газу (1 тис. м³) – 9000 (1 т.ум.п.=7000 ккал, що відповідає спалюванню 1 т. кам’яного вугілля).

36. Глибина переробки нафти на Дрогобицькому нафтопереробному заводі складає 63 %. За рік завод здатний переробити 2 млн. т. сирої нафти. Визначити річний економічний ефект від підвищення глибини переробки нафти до 85%, якщо середня ціна світлих нафтопродуктів 800 $, а мазуту – 70 $. За скільки років окупиться реконструкція заводу, на яку потрібно витратити 400 млн. $. (Глибина переробки нафти – це процен виходу свіжих нафтопродуктів – бензин, солярка, газ і т.ін.)

37. Існує можливість вирощувати соняшник на трьох ділянках. Урожайність на першій ділянці – 15, на другій – 10, на третій – 12 ц/га. Капіталовкладення в освоєння ділянок: першої – 9000, другої – 10000, третьої – 15000 грн./га. Визначте оптимальний варіант вибору ділянки, якщо собівартість вирощування насіння на першій ділянці 350, на другій – 300, на третій – 450грн./ц. Нормативний коефіцієнт ефективності у галузі .

38. 500 га орних земель засіяно пшеницею. Урожайність при внесенні одиниці добрив на 1 га дає добавку до врожаю у 0, 1 ц/га. Заготівельна ціна на зерно – 2000 грн./т; собівартість зерна для господарства – 1500 грн./т. На полі вноситься 135 од. добрив на 1 га, вартість яких становить 400 грн./га.

Визначте економічний ефект (дохід) від зернового господарства при внесенні добрив.

39. Виконайте техніко-економічні розрахунки з метою забезпечення сировиною металургійного комплексу потужністю 1 млн. т у таких містах України: Луцьк, Тернопіль, Вінниця, Київ, Сімферополь, Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріуполь, Харків.

Техніко-економічні показники металургійного виробництва

Визначте, в якому з яких міст найвигідніше розмістити металургійне підприємство.

40. Відомо, що частка Подільського ЕР в загальноукраїнському виробництві цукру становить 34%. Цукрова промисловість району виробляє 40% промислової продукції в районі. Чи є цукрова промисловість галуззю спеціалізації Поділля?

41. Велична валового виробництва в регіоні становить 3, 7 млрд. грн. в межах регіону споживається 74% всієї продукції. Решта вивозиться за межі регіону. Знайдіть загальний рівень комплексності розвитку регіону.

Приклади розв’язування типових задач з «Регіональної економіки»

На практичних заняттях з «Регіональної економіки» використовують низку типових задач з:

а) розрахунку виробничо-збутової зони підприємства;

б) вибору найоптимальнішого варіанту розміщення виробництва;

в) з оцінки ефективності діяльності підприємств;

г) оцінки рівня розвитку регіонів та ін.

А) Типові задачі з обрахування збутової зони підприємств можна вирішити за формулою: Р = (П₂ – П₁ + Т₂ Д): (Т₁ + Т₂), де П₁, П₂ – приведені витрати на виробництво продукції підприємствами 1 і 2, Д – відстань між підприємствами, Т₁, і Т₂ – витрати на перевезення одиниці продукції на відстань 1 км від 1-го підприємства до другого і від 2-го до першого. Часто студентам важко запам’ятати цю формулу. Це зовсім не обов’язково. Треба зрозуміти економічну суть задачі і з допомогою найпростіших арифметичних дій вирішити її.

Приклад вирішення задачі: П₁ на першому підприємстві – 20 грн. П₂ на другому підприємстві – 30 грн., Т₁ = 2 грн., Т₂ = 1 грн. Д = 1000 км. Перше підприємство збуває свою продукцію на відстані х км, друге підприємство – відповідно на відстані (1000 – х) км. На відстані х від першого підприємства і на відстані (1000 – х) від другого підприємства витрати на виробництво і перевезення продукції від 1-го підприємства у бік 2-го дорівнюють витратам на виробництво і перевезення продукції від 2-го підприємства у бік 1-го. Складаємо просте порівняння з одним невідомим:

П₁ + Т₁ Х = П₂ + Т₂ (Д – Х),

20 грн. + 2 грн./км Х = 30 грн. + 1 грн./км (1000 км – Х),

2х = 3 0 – 20 + 1000 – Х,

3х = 1010,

х = 303 км,

Д – Х = 1000 – 303 = 697 км.

Таким чином, від 1-го підприємства вигідно вивозити продукцію на відстань 303 км., а від 2-го – на відстань 697 км.

Б). Задачі з вибору найефективнішого варіанту розміщення підприємства вирішують з допомогою формули приведених витрат (затрат): П = С + Е К → min, де П – приведені витрати; С – собівартість виробництва (поточні або тимчасові витрати), тобто це всі витрати на виробництво одиниці продукції, які включають у себе витрати на матеріали, сировину, паливо, енергію, заробітну плату, амортизаційні та інші витрати; К – капітальні вкладення (одноразові витрати, або кошторисна вартість), тобто це витрати на будівництво підприємства, його обладнання; Е – коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, якій дорівнює Е = , де t – строк окупності капітальних вкладень. Таким чином, С розраховано на конкретний рік, а К надається на весь строк експлуатації підприємства. Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень служить для “приведення“ капітальних вкладень на один рік (за такій рік приймають один рік окупності капітальних витрат). Тому ця формула і називається “формулою приведених витрат“. За кожним варіантом розміщення розраховують приведені витрати. Найефективнішим буде варіант, в якому витрати найменші. Відповідно, дохід, який визначається, як різниця між ціною продажу продукції і витратами на її виробництво, буде максимальним.

Приклад вирішення задачі. Є три варіанти розміщення підприємства. У першому варіанті собівартість продукції дорівнює 180 грн., капітальні витрати – 240 грн.; відповідно, у другому варіанті: С = 150 грн., К = 2000 грн.; у третьому варіанті: С = 200 грн., К = 1800 грн.; робимо розрахунки (коефіцієнт Е приймається нормативним – 0, 12; для сільського господарства він дорівнює 0, 1):

П₁ = 180 грн. + 0, 12 х2400 грн. = 468 грн.,

П₂ = 150 грн. + 0, 12 х2000 грн. = 390 грн.,

П₃ = 200 грн. + 0, 12 х1800 грн. = 416 грн.

Вибираємо другий варіант, тому що витрати тут найменші, відповідно, дохід, який можна отримати, буде максимальним.

В). Оцінка ефективності підприємства може здійснюватися за різними формулами:

а) розрахунок повного економічного ефекту (доходу) за рік:

Е = Д = Ц – С, де Д – річний дохід; Ц – ціна, за якою продана продукція; С – собівартість виробництва, яка включає у себе також усі податкові виплати, що передбачені законом.

Приклад вирішення задачі. Пшеницею засіяно 200 га орних земель. Урожайність при внесенні одиниці добрив на 1 га, дає добавку до врожаю 0, 1 ц /га. Заготівельна ціна на зерно – 120 грн./ц. Собівартість зерна для господарства – 90 грн./ц. На поле внесено 120 од. добрив на 1 га. Визначити економічний ефект від зернового господарства при внесенні добрив.

Підрахуємо на скільки збільшився урожай при внесенні добрив на усьому полі: 120х0, 1 ц/га х200 га = 2400 ц. Дохід від продажу 1 ц пшениці становить (заготівельна ціна мінус собівартість виробництва): 120 грн./ц – 90 грн./ц = 30 грн./ц. Відповідно, дохід від додаткової кількості пшениці, яка отримана за рахунок внесення добрив, становить: 30 грн./ц х2400 = 72000 грн.;

б) розрахунок абсолютної економічної ефективності визначається, як відношення отриманого річного доходу до витрат на його виробництво:

Е_абс. = де

Е_річ. – річний дохід (можна позначити також знаком “Д”, як у попередній задачі); С + Е_н К – приведені витрати; Е_абс. – абсолютна економічна ефективність. Це – безрозмірна величина (на відміну від “Д”). За своєю суттю це є коефіцієнт. Він показує, скільки одиниць доходу дає одиниця витрат. Чим він більший, тим, відповідно, підприємство працює ефективніше.

Приклад вирішення задачі. Два підприємства отримали річний дохід 6 млн.грн. і 8 млн.грн. Приведені витрати склали, відповідно, 8 млн. грн. і 10 млн.грн. Яке з цих підприємств працює ефективніше?

Спочатку розрахуємо коефіцієнт абсолютної економічної ефективності для кожного підприємства за формулою:

Е = , або Е = ,

Е₁ = = 0, 75, Е₂ = = 0, 8.

Коефіцієнт Е₂ більший від Е₁, відповідно, друге підприємство, при інших рівних умовах, працює ліпше, ніж перше;

в) ефективність виробництва визначається також показниками: фондовіддачі; продуктивності праці; рентабельності; енерго- і ресурсомісткості та іншими.

Г). Рівень розвитку регіонів можна визначити за допомогою методу індексів. Його суть полягає в тому, що середній показник по країні приймають за 1 або за 100 %. Аналогічні показники по регіонах країни розраховують відносно середнього по країні, потім проводять ранжування регіонів за розрахованим індексом. Райони з індексом більшим, ніж “1“, відповідно, мають високий рівень розвитку (за показником, який розглядається).

Показники спеціалізації можна визначити за такими формулами:

1) К_мс = 100%, де

К_мс – коефіцієнт міжрайонної спеціалізації; V_l – обсяг продукції, що вивозиться за межі району; V_мо – обсяг цієї ж продукції у міжрайонному обміні країни.

Приклад вирішення задачі. Обсяг видобутку нафти в районі становить 2, 5 млн. т; за межі регіону вивозиться 2 млн. т; загальний обсяг нафти, яка перевозиться у межах країни (внутрішні перевезення), – 5 млн. т. Визначити, чи належить видобуток нафти у цьому регіоні до галузей спеціалізації, чи ні.

Розрахуємо коефіцієнт міжрайонної спеціалізації:

К_м.с. = = 0, 4.

К_м.с. – максимальний може дорівнювати 1; звичайно, він менший від одиниці. У нашому варіанті К_м.с. = 0, 4. Це становить 40 % міжрайонного обміну даної продукції. Це – значна величина. Відповідно, нафтовидобувна промисловість цього району належить до галузей спеціалізації.

2) К_т = , де

К_т – коефіцієнт товарності продукції; V_в – обсяг продукції, що вивозиться за межі району у вартісному виразі; V_р – обсяг усієї подібної продукції, яку виробляє район у вартісному виразі. По суті, це – питома вага продукції, яку вивозять за межі району, від загального обсягу виробництва цієї продукції в районі.

Приклад вирішення задачі. Нафтопереробна промисловість району продає продукції за межі регіону на суму 15 млн. грн. Всього ця галузь випускає продукції на 25 млн. грн.

Розрахуємо коефіцієнт товарності:

К_т = = 0, 6.

К_т = 0, 6, тобто 60 % продукції нафтопереробної галузі вивозиться за межі району. Цю галузь можна віднести до галузей спеціалізації. К_т – може дорівнювати 1, або бути меншим. Чим ближчий коефіцієнт товарності до одиниці, тим більший ступінь спеціалізації галузі.

3) К_л = , де

К_л – коефіцієнт локалізації галузі в районі; К_в – частка галузі в загальному виробництві всієї продукції в районі; К_г – частка даної галузі по країні у загальному виробництві продукції всієї країни.

Приклад вирішення задачі. Машинобудування дає 20 % всієї продукції району, харчова промисловість – 50%. Машинобудування країни має питому вагу у загальному виробництві в країні 40 %, харчова – 20 %.

Визначити, які галузі належать до галузей спеціалізації.

Розрахуємо коефіцієнти локалізації для кожної галузі:

К_л = = = 0, 5; К_л = = = 2, 5.

Харчова промисловість є галуззю спеціалізації, тому що К_л для цієї галузі в районі більший за одиницю. Виробництво належить до галузей спеціалізації, коли його коефіцієнт локалізації дорівнює або більший за одиницю.

4) К_в = , де

К_в – коефіцієнт виробництва продукції в районі на душу населення; К_г – частка продукції галузі району у виробництві подібної продукції в країні; К_н – частка населення району в загальній чисельності населення країни.

Приклад вирішення задачі. В районі проживає 5 % населення країни. Машинобудування району дає 10 % продукції машинобудування країни; хімічна промисловість району дає 3 % продукції хімічної промисловості країни. Визначити, яка з цих галузей належить до галузей спеціалізації.

Розрахуємо коефіцієнти для кожної галузі:

для машинобудування К_в = = = 2; для хімічної промисловості К_в = = = 0, 6.

До галузей спеціалізації району належить машинобудування, тому що К_в має бути більшим або дорівнювати одиниці.

5) можна визначити також загальний індекс районної спеціалізації (С):

С = С_л С_с, де

С_л – індекс (коефіцієнт) локалізації; С_с – індекс ефективності виробництва (відношення обсягу виробництва на одиницю витрат у районі до аналогічного показника по країні). Останній показник показує, у скільки разів одержаний в районі ефект більший або менший від середнього по країні. Галузь належить до спеціалізованих, якщо індекс спеціалізації дорівнює або більший за одиницю.

Приклад вирішення задачі. В районі машинобудування має С_л = 1, 5, хімічна промисловість – С_л = 0, 9. Обсяг виробництва на одиницю витрат в районному машинобудуванні становить 10 (в країні 5), в хімічній промисловості – 20 (в країні 15). Визначити, яка з цих галузей належить до галузей спеціалізації.

Спочатку визначимо С_с для кожної галузі:

для машинобудування С_с = = 2; для хімічної промисловості С_с = = 1, 3.

Далі визначаємо С:

для машинобудування С = 1, 5х2 = 3;

для хімічної промисловості С = 0, 9х1, 3 = 1, 2.

Висновок: обидві галузі належать до галузей спеціалізації, тому що мають С більший за 1.

6) часто потрібно визначити рівень комплексного розвитку господарства району (К_к). Цього досягають за формулою:

К_к = (У_1р У_2р): (У_1п У_2п), де

У1р, У2р – питома вага району в країні за основними економічними ресурсами, наприклад, трудовими, паливними; У1п, У2п – частка відповідних галузей, наприклад, трудо- і паливомістких.

Приклад вирішення задачі. Є два райони. В першому частка паливних ресурсів становить 20 % від загальнодержавних, у другому – 30 %. В першому районі частка галузей, які використовують паливо, становить 10 %; в другому – 20 %. Визначити, у якому районі рівень комплексного використання паливних ресурсів вищий.

Розрахуємо коефіцієнт комплексного розвитку для кожного району:

К₁ = = 2; К₂ = = 1, 5.

Рівень комплексного використання вищий у другому районі, тому що К найменший.

К не може бути меншим за одиницю, тому що не може бути використано ресурсів більше, ніж їх є (в іншому випадку це означає, що частка ресурсу ввозиться в район). У випадку, коли К набагато більший за 1, це означає, що значна частка ресурсу не використовується. Тобто в ідеалі К наближається до 1. Отже, ресурс використовується найповніше.

В даній задачі було розраховано коефіцієнт комплексності використання тільки одного ресурсу. Для визначення показника повної комплексності необхідно врахувати всі ресурси і всі галузі, які їх використовують.

Приклад вирішення задачі. Введене до ладу підприємство за рік спричинило зниження диференціальної ренти І на навколишніх сільськогосподарських угіддях площе 200 га на 100 грн./га, а на віддалених угіддях площею 100 га на 50 грн./га. Щорічні збитки в інших галузях склали 15000 грн. Вартість введення очисних споруд становить 1 млн. грн.., а експлуатаційні видатки на їх утримання – 120 тис. грн.. Визначити величину збитків, завданих забрудненням навколишнього середовища.

Для отримання результату задачі потрібно додати всі витрати (збитки), пов’язані із введенням в експлуатацію підприємства. Так збитки від зниження якості земельних ресурсів через втрату рентного доходу можна розрахувати:

200 га х 100 грн./га + 100 га х 50 грн./га = 25000 грн.

З урахуванням збитків в інших галузях:

25000 грн. + 15000 грн. = 40000 грн.

Будівництво очисних споруд є необхідним природоохоронним заходом, а тому витрати на їх будівництво і експлуатацію треба теж відносити на величину збитків від введення господарського об’єкту. Але тут є один момент. Оскільки всі втрати ренти і збитки у інших галузях річні, то й величину витрат на будівництво треба брати до уваги за рік. При цьому потрібно знайти приведені витрати.

40000 грн. + (120000 грн. + 0, 12 х 1000000 грн.) = 280000 грн.