Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розрахунок потреб в обладнанні і площах
За значеннями сумарних трудомісткостей на програму визначаємо кількість обладнання і робочих місць за видами робіт за формулою: , (2.1) де: ∑ Nt - сумарна трудомісткість виконаних робіт на програму, люд/год.; Fеф - дійсний фонд часу роботи обладнання (річний), Fеф = 2030 год; [ 1, табл. 22 ] КН - коефіцієнт виконання норм часу. За формулою (2.1) визначаємо кількість технологічного обладнання і робочих місць за видами робіт та приймаємо ціле число. Розрахунки проводимо для: 1) верстатного обладнання (СВ): шт Приймаємо кількість верстатів СВ = 3 шт. 2) ковальско-пресового обладнання (СКП): шт Приймаємо кількість ковальсько- пресового обладнання СКП = 1 шт. 3) термічного обладнання (СТ): шт Приймаємо кількість термічного обладнання СТ = 1 шт. 4) електрозварювального обладнання (СЕЗ): шт Приймаємо кількість електрозварювального обладнання СЕЗ = 1 шт. 5) малярного обладнання (СМ): шт Приймаємо кількість малярного обладнання СМ = 1 шт. 6) Слюсарно-збірних робочих місць (ССл.Зб.) шт Приймаємо кількість слюсарно-збірних робочих місць 4 шт Згідно [ 2, табл. 8.3] здійснюємо розбивку верстатного обладнання за групами верстатів за відсотковими значеннями груп верстатного обладнання в їх загальній кількості. Отримані значення заносимо в таблицю 2.2. Таблиця 2.2 - Розподіл за групами верстатів механічного цеху
Продовження таблиці 2.2
Визначаємо пропускну здатність обладнання за групами за формулою: Р = Fеф ∙ С, (2.2) де С – кількість обладнання або робочих; Отже, - для токарного обладнання: РТВ = Fеф ∙ СТВ = 2030 ∙ 2 = 4060 год - для карусельних верстатів: РКВ = Fеф ∙ СКВ = 2030 ∙ 1 = 2030 год - для розточних верстатів: РРВ = Fеф ∙ СРВ = 2030 ∙ 1 = 2030 год - для верт. свердлильних верстатів: РВСВ = Fеф ∙ СВСВ = 2030 ∙ 1 = 2030 год - для гор. свердлильних верстатів: РГСВ = Fеф ∙ СГСВ = 2030 ∙ 1 = 2030 год - для фрезерних верстатів: РФВ = Fеф ∙ СФВ. = 2030 ∙ 1 = 2030 год - для строгальних верстатів: РСВ = Fеф ∙ ССВ. = 2030 ∙ 1 = 2030 год - для шліфувальних верстатів: РШВ = Fеф ∙ СШВ. = 2030 ∙ 1 = 2030 год - для зубонарізних верстатів: РЗНВ = Fеф ∙ СЗНВ. = 2030 ∙ 1 = 2030 год
Визначаємо загальне завантаження обладнання за формулою: (2.3) Отже, - для верстатного обладнання: год
- для ковально - пресового обладнання: год - для термічного обладнання: год - для електрозварювального обладнання: год - для малярного обладнання: год - для слюсарно – збірних робочих місць: год Розбивку завантаження за групами верстатів проводимо за відсотковим вмістом в загальному завантаженні згідно таблиці розподілу за групами верстатів механічного цеху. Розбивку зводимо в таблицю 2.3.
Таблиця 2.3 – Завантаження обладнання за групами верстатів механічного цеху.
Визначаємо резерви завантаження для груп верстатів за формулою: R = P – Q (2.4) - для токарного обладнання: RTB = PTB - QТВ = 4060 – 1666, 6 = 2393, 4 год - для карусельних верстатів: RКB = PКB - QКВ = 2030 – 213, 66 = 1816, 34 год - для розточних верстатів: RРB = PРB - QРВ = 2030 – 170, 93 = 1859, 07 год - для верт. свердлильних верстатів: RВСB = PВСВ - QВСВ = 2030 – 299, 13 = 1730, 87 год - для гор. свердлильних верстатів: RГСB = PГСB - QГСВ = 2030 – 213, 66 = 1816, 34 год - для фрезерних верстатів: RФB = PФB - QФВ = 2030 – 427, 33= 1602, 67 год - для строгальних верстатів: RСB = PСB - QСВ = 2030 – 341, 86= 1688, 14 год - для шліфувальних верстатів: RШB = PШB - QШВ = 2030 – 640, 99= 1389, 01 год - для зубонарізних верстатів: RЗНB = PЗНB - QЗНВ = 2030 – 299, 13 = 1730, 87 год
Визначаємо загальний коефіцієнт завантаження обладнання за часом за формулою: , (2.5) - для токарного обладнання: - для карусельних верстатів: - для розточних верстатів: - для верт. свердлильних верстатів: - для гор. свердлильних верстатів: - для фрезерних верстатів: - для строгальних верстатів:
- для шліфувальних верстатів: - для зубонарізних верстатів: Нормативне значення коефіцієнта завантаження складає КЗН = 0, 83 - 0, 85. Порівняння коефіцієнтів завантаження обладнання з нормативним виконуємо в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Завантаженість обладнання механічного цеху
Визначаємо площу ремонтного цеху. Для визначення площі ремонтного цеху в середньому беремо площу механічного цеху (Sмех) за питомою площею на 1 верстат 22 м2. Визначаємо та приймаємо ціле значення. Sмех = n ∙ Sпит = 10 ∙ 22 = 220 м2 Для визначення площі інших цехів і дільниць розраховуємо число основних робочих за видами робіт за формулою: (2.8) де: Fдр = 1760 год – дійсний річний фонд одного робочого. Розраховуємо та приймаємо ціле число робочих відповідно до: - верстатні робочі (ЧВ): чол. Приймаємо ЧВ = 3 чол. - Ковально - пресові (ЧКП): чол. Приймаємо ЧКП = 1 чол. - Термічні (ЧТ): чол. Приймаємо ЧТ = 1 чол - Електрозварні (ЧЕЗВ): чол. Приймаємо ЧЕЗВ = 2 чол. - Малярні (ЧМ): чол. Приймаємо ЧМ = 1 чол. - Слюсарно – збірні (ЧСл.Зб.): чол. Приймаємо ЧВ = 5 чол. Отримані дані заносимо в таблицю 2.5.
Таблиця 2.5 – Площа цехів і дільниць ремонтної бази.
Площа побутових приміщень складає 15% від виробничих, адміністративних - 6%. Визначаємо загальну площу виробничих та адміністративних приміщень за формулою: S = (15 + 6) % ∙ заг. площу зайняту обладнанням (2.9) S = (15 + 6) / 100 ∙ 510 = 107.1 м2 Загальна площа ремонтного цеху складе: SЗАГ = Заг. площ. зайн. обладн. + S (2.10) SЗАГ = 510 + 107, 1 = 617, 1 м2
Визначаємо висоту виробничої будівлі. Висоту будівлі (при наявності верхнього транспорту) розраховуємо за формулою: Н > к + І + f + c (2.11) де к - висота підйому вантажу при транспортуванні, к=2 м; І - найбільша висота вантажу, І = 2 м; f - віддаль між вантажем і центром гака, f = 1, 5м; с - віддаль від центра гака у верхньому крайньому положенні до верхньої частини головки рельса, с = 1. Н > к + І + f + c = 2 + 2 + 1, 5 + 1 = 6, 5 м Отриману висоту заокруглити до найближчої більшої уніфікованої висоти, яка відповідає висоті прольоту до нижньої частини перекриття. Отже, висота будівлі складає 8, 4 м.
|